Ухвала

від 31.10.2023 по справі 640/17007/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

31 жовтня 2023 року 640/17007/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін питання закриття провадження у справі в частині позовних вимог у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріадна ТВ» до члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Герасим`юк Ольги Володимирівни, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ільяшенка Олександра Борисовича, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Черниша Олега Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, про визнання протиправними дій, встановлення відсутності повноважень,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріадна ТВ» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Герасим`юк Ольги Володимирівни (далі також відповідач 1), члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ільяшенка Олександра Борисовича (далі також відповідач 2), члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Черниша Олега Миколайовича (далі також відповідач 3), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії члена Національної ради України з питань радіомовлення Герасим`юк Ольги Володимирівни із участі 01.08.2019 року у засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в якості члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та голосування на вказаному засіданні за рішення з питань порядку денного;

- встановити відсутність у ОСОБА_1 визначених Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» повноважень члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 04.07.2019 року;

- визнати протиправними дії члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ільяшенка Олександра Борисовича із участі 01.08.2019 року у засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в якості члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та голосування на вказаному засіданні за рішення з питань порядку денного;

- встановити відсутність у ОСОБА_2 визначених Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» повноважень члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 04.07.2019 року;

- визнати протиправними дії члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Черниша Олега Миколайовича із участі 01.08.2019 року у засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в якості члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення голосування на вказаному засіданні за рішення з питань порядку денного;

- встановити відсутність у ОСОБА_3 визначених Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» повноважень члена Національної ради України телебачення і радіомовлення з 04.07.2019 року.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є телерадіоорганізацією ліцензіатом, нагляд за дотриманням яким законів у сфері телерадіомовлення здійснюється Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, що є колегіальним органом та складається з восьми осіб, повноваження яких тривають п`ять років.

Так, на переконання позивача, п`ятирічний термін членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , завершився 04.07.2019 року, в той час, як на засіданні 01.08.2019 року Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, у складі вказаних членів, повноваження яких завершилися, ухвалено рішення про призначення позапланової перевірки позивача.

На думку позивача, засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення не відбулося б 01.08.2019 року через відсутність кворуму, який, згідно з частини четвертої статті 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» складає не менше шести членів ради, а позапланова перевірка не була б призначена.

Отже, своє порушене право позивач вбачає у прийнятті на засідання 01.08.2019 року рішення щодо проведення позапланової перевірки неправоможним складом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Відповідачі проти задоволення позову заперечують з тих підстав, що припинення повноважень члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення відбувається на підставі постанови Верховної Ради України, яка(і), на день виникнення спірних правовідносин, не приймалася(ися).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2019 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріадна ТВ» про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2019 року залучено Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (далі також третя особа, Національна рада).

Національною радою подані пояснення, в яких підтримано правову позицію відповідачів, викладену у відзивах.

13.12.2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 року вказаний Закон опубліковано в газеті «Голос України» №254, який набрав чинності 15.12.2022 року.

01.03.2023 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/17007/19, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 року суддею Балаклицьким А.І.прийнято до свого провадження справу №640/17007/19, розгляд якої призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вирішуючи питання закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із частиною першою статті 2, пункту 1 частин першої, другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є об`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Якщо суб`єкт у спірних правовідносинах не здійснює вказаних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то такий спір не є адміністративним спором у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 3 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до пункту 1 частини першої, статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Так, позивач звернувся до суду із позовом, вимогами якого, зокрема, є встановлення відсутності у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визначених Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» повноважень члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 04.07.2019 року.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Великою Палатою Верховного Суду неодноразово висловлювалася правова позиція щодо юридичного характеру компетенційного спору, зокрема у постановах від06.02.2019 року № 705/748/17, від 13.03.2019 року у справі №820/3713/17.

Так, під компетенційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Крім того, в ухвалі від 14.03.2018 року у справі №800/566/17 Верховний Суд дійшов наступних висновків: під компетенційним спором вважається спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень; їх особливість полягає в тому, що сторони у них -як позивач, так і відповідач - є суб`єктами владних повноважень; завдання суду в таких спорах - встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; компетенційні спори виникають виключно в межах реалізації функцій публічно-правового характеру суб`єктами владних повноважень; судовий розгляд компетенційних спорів зумовлений необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача; розмежування компетенції різних органів має ґрунтуватися, зокрема, на положенні щодо недопущення дублювання їхніх повноважень; такі спори можуть виникати на підставі прийняття рішення, вчинення дій суб`єктом владних повноважень, які, з позиції іншого суб`єкта владних повноважень, не відповідають закону, виходять за межі компетенції відповідача або прийняті з порушенням встановленої процедури тощо.

В свою чергу, позивач у справі №640/17007/19 не є суб`єктом владних повноважень, а отже, останнього не наділено процесуальною дієздатністю пред`являти позов щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача, а тому обраний спосіб захисту не відновить прав позивача, які він вважає порушеними через участь відповідачів у складі членів Національної ради у засіданні 01.08.2019 року, тобто не призведе до реального й ефективного захисту прав позивача.

Таким чином, з огляду на суб`єктний склад учасників справи, зазначені позовні вимоги про встановлення відсутності повноважень у відповідачів не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та не належить до судової юрисдикції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, відтак справа №640/17007/19 в частині позовних вимог:«встановити відсутність у ОСОБА_1 визначених Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» повноважень члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 04.07.2019 року»; «встановити відсутність у ОСОБА_2 визначених Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» повноважень члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 04.07.2019 року»; «встановити відсутність у ОСОБА_3 визначених Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» повноважень члена Національної ради України телебачення і радіомовлення з 04.07.2019 року», підлягає закриттю.

Керуючись статтями 2-9, 17, пунктом 1 частини першої статті 238, статтями 239, 243, 256, 353 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Провадження у справі №640/17007/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріадна ТВ» до члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Герасим`юк Ольги Володимирівни, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ільяшенка Олександра Борисовича, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Черниша Олега Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, в частині позовних вимог: «встановити відсутність у ОСОБА_1 визначених Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» повноважень члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 04.07.2019 року»; «встановити відсутність у ОСОБА_2 визначених Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» повноважень члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 04.07.2019 року»; «встановити відсутність у ОСОБА_3 визначених Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» повноважень члена Національної ради України телебачення і радіомовлення з 04.07.2019 року», - закрити. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аріадна ТВ», що цей спір не належить до судової юрисдикції.

Попередити позивача, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Балаклицький А. І.