справа № 755/10682/22
головуючий у суді І інстанції Рибалко Ю.В.
провадження № 22-ц/824/9760/2023
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 жовтня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Сердюк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Котягіна Андрія Сергійовича на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 10 березня 2023 року про відмову у забезпеченні позову
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,
в с т а н о в и в :
У провадженні Подільського районного суду міста Києваперебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , у якому позивач просить суд:
стягнути з ОСОБА_2 на його користь 28 000 дол. США та 20 000 євро боргу за розписками від 16 жовтня 2020 року та від 22 грудня 2020 року; 1 248 дол. США та 920 євро 3 % річних, а всього 29 248 дол. США та 20 920 Євро.
01 лютого 2023 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій він просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 , зокрема на:
нежитлові приміщення загальною площею 361,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 157083980380);
квартиру загальною площею 123,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2443737980000);
земельну ділянку площею 0,0538 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 7421182000:02:000:0040
накласти арешт на рухоме майно (транспортні засоби) ОСОБА_2 .
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що до отримання значної суми коштів у борг відповідач був кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ВОДНИЙ ЦЕНТР» (ідентифікаційний номер 38615585) та ТОВ «ТАЙ АЗІАТСЬКА КУХНЯ» (ідентифікаційний номер 43205917).
Відповідач переконував позивача у своїй платоспроможності та реальній можливості повернути позику тим, що ТОВ «ВОДНИЙ ЦЕНТР» має у власності два об`єкти нерухомості, а ТОВ «ТАЙ АЗІАТСЬКА КУХНЯ» здійснювало успішну підприємницьку діяльність у сфері ресторанного бізнесу.
Проте, у подальшому відповідач вийшов зі складу співвласників указаних товариств.
Від моменту виникнення заборгованості відповідач відчужив значну частину майна, що, на думку позивача, свідчить про те, що відповідач намагається уникнути матеріальної відповідальності перед ОСОБА_1 .
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 10 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.
Ухвала мотивована тим, що у матеріалах поданої заяви про забезпечення позову відсутні докази існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у цій справі. Відповідне забезпечення може призвести до порушення прав інших осіб. Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно датовані 14 липня 2022 року, що унеможливлює суд пересвідчитись на час розгляду заяви про забезпечення позову про майновий стан відповідача та приналежність йому відповідного майна.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Котягін А.С. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 , яке зазначене у заяві про забезпечення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що дії відповідача щодо виходу зі складу співвласників ТОВ «ВОДНИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «ТАЙ АЗІАТСЬКА КУХНЯ», а також відчуження ним значної частини майна свідчать про вчинення ним активних дій, спрямованих на ускладнення реалізації позивачем своїх прав та створюють загрозу отримання позивачем своїх коштів у майбутньому.
Спосіб забезпечення позову, питання про який порушується позивачем, не обмежуватиме права відповідача на користування майном, не спричинить збитків та не перешкоджатиме господарській діяльності.
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Мазур Т.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відзив обгрунтовано тим, що представник відповідача вважає висновок суду першої інстанції щодо відсутності в матеріалах поданої заяви про забезпечення позову доказів, які би свідчили про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову, обґрунтованим та таким, що прийнятий з дотримання норм процесуального законодавства.
Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Котягіна А.С. на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшла заява про проведення судового засідання, яке призначене на 18 жовтня 2023 року без участі позивача та його представника.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мазур Т.В. у судовому засіданні просила залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке.
Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Частиною 1, 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
У справі, що переглядається, предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за розпискою.
Звернувшись до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 просив суд накласти арешт на нерухоме майно (нежитлові приміщення, квартиру, земельну ділянку) та рухоме майно (транспортні засоби) ОСОБА_2 .
Колегія апеляційного суду бере до уваги те, що звернувшись до суду з указаною заявою про забезпечення позову 01 лютого 2023 року, позивач, на обґрунтування того, що майно, питання про арешт якого порушено ним у порядку забезпечення позову, належить саме відповідачу надав Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно датовані 14 липня 2022 року.
Указані очевидно застарілі відомості про власника унеможливили суду першої інстанції пересвідчитись безпосередньо на час розгляду заяви про забезпечення позову у тому, що таке майно дійсно належить відповідачу та накладення арешт на нього не порушить права третіх осіб, які можливо є його власниками станом на час розгляду заяви.
До апеляційної скарги позивачем додані Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно датовані вже 03 травня 2023 року.
Відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Однак позивачем не заявлене клопотання про долучення указаних доказів та не надано доказів неможливості подання таких до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, у зв`язку з чим апеляційним судом такі не приймаються та підлягають залишенню без розгляду, як подані після закінчення процесуальних строків.
При цьому апеляційний суд наголошує, що перевіряє законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції з урахуванням та відповідно до обставин, які мали місце станом на час ухвалення оскаржуваного рішення, а не станом на час подання або розгляду апеляційної скарги позивача.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем не надано до суду першої інстанції разом із заявою про забезпечення доказів актуальної інформації щодо власника майна, на яке він просив накласти арешт, суд першої інстанції, правильно встановивши, що належні та достатні підстави для застосування заходів забезпечення позову відсутні, обґрунтовано ухвалив рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому цю ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанцій не спростовують.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Котягіна Андрія Сергійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 10 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2023 |
Оприлюднено | 08.11.2023 |
Номер документу | 114697795 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Мостова Галина Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні