Постанова

від 06.11.2023 по справі 360/7036/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року справа №360/7036/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 та Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 360/7036/21 (головуючий суддя в І інстанції Шембелян В.С.), повний текст складено 21 червня 2023 року, за позовом ОСОБА_1 до Луганського комунального закладу Обласний центр медико-соціальної експертизи, Військової частини НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю, Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, про визнання протиправним та скасування постанови та висновку, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Жердєва Сергія Миколайовича (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до Луганського комунального закладу Обласний центр медико-соціальної експертизи (далі відповідач І), Військової частини НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю (далі відповідач ІІ), третя особа -Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, в якій представник позивача просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю військової частини НОМЕР_1 у свідоцтві про хворобу №663 від 11.11.2020 в частині щодо причинного зв`язку захворювання з проходженням військової служби ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати висновок обласної медико-санітарної експертизи від 19.01.2021 Луганського комунального закладу Обласний центр медико-соціальної експертизи стосовно причини втрати професійної працездатності ОСОБА_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю змінити формулювання в частині визначення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 на захворювання, так, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби замість захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби;

- зобов`язати Луганський комунальний заклад Обласний центр медико-соціальної експертизи у висновку обласної МСЕК змінити формулювання визначення причини втрати професійної працездатності ОСОБА_1 на захворювання, так, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби замість захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби.

Ухвалою суду першої інстанції від 25 квітня 2023 року залучено як другого відповідача - Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат (далі відповідач ІІІ).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у даній справі позовні вимоги задоволено, а саме:

- визнано протиправною та скасовано постанову госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю військової частини НОМЕР_1 у свідоцтві про хворобу №663 від 11.11.2020 в частині визначення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 як «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби»;

- визнано протиправним та скасовано висновок обласної медико-санітарної експертизи від 19.01.2021 Луганського комунального закладу Обласний центр медико-соціальної експертизи стосовно причини втрати професійної працездатності ОСОБА_1 як такої, що сталася внаслідок захворювання, ТАК, пов`язаного з проходженням військової служби;

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, оформлене протоколом №31 від 04.03.2021 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю внести зміни у визначення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 у пункті 12 свідоцтва про хворобу №663 від 11.11.2020 шляхом зазначення як вірного «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»;

- зобов`язано Луганський комунальний заклад «Обласний центр медико-соціальної експертизи» внести зміни у довідку МСЕК Серія 12 ААА № 005917 від 19.01.2021, видану ОСОБА_1 , щодо визначення причинного зв`язку втрати професійної працездатності шляхом зазначення як вірного «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»;

-зобов`язано Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги повторно розглянути питання призначення одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про хворобу №663 від 11.11.2020 та довідки МСЕК Серія 12 ААА № 005917 від 19.01.2021, з урахуванням виправлень в частині правильного визначення причинного зв`язку «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач - військова частина НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю- подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин п.п. «г» п.21.5 гл.21 розд.ІІ Положення № 402 та визначив, що причинний зв`язок захворювання позивача відповідає зазначеній нормі, оскільки позивач не брав участі в бойових діях в складі діючої армії. Апелянт зазначає, що госпітальна військово-лікарська комісія правильно визначила в постанові причинний зв`язок захворювання позивача як «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби».

Також не погодившись із судовим рішенням, відповідач - Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги - подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що Комісія МО не є самостійною юридичною особою, тому не може бути відповідачем у даній справі, суд першої інстанції без належних правових обґрунтувань вийшов за межі позовних вимог та зобов`язав Комісію повторно розглянути питання призначення одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби позивача. Крім того, апелянт звертає увагу, що зобов`язання відповідача повторно розглянути питання призначення одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби позивачу з урахуванням виправлень в частині правильного визначення причинного зв`язку «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» не ґрунтуються на законі, оскільки ч.2 ст.16 Закону №2011 не передбачено такої підстави для призначення одноразової грошової допомоги.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу № 360/7036/21, однак листом суд першої інстанції повідомив про неможливість надання справи в паперовому вигляді. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».

Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд»

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційних скарг, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_3 , виданим 11.05.2016, та довідкою про реєстрацію місця проживання.

Відповідно до військового квитка Серія НОМЕР_4 від 02.09.2017 ОСОБА_1 19.02.2019 на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_5 №6-рс від 19.02.2019 було прийнято на військову службу за контрактом у Збройні Сили України та 19.11.2020 на підставі наказу ком. в/ч НОМЕР_5 №67-рс від 19.11.2020 звільнено (демобілізовано) в запас (за станом здоров`я).

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 19.11.2020 № 242 солдата ОСОБА_1 з 19.11.2020 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено на військовий облік до Рубіжансько-Кремнівського ОМВК Луганської області.

Згідно з виписним епікризом №28343 солдат контрактної служби НОМЕР_5 ОСОБА_1 з 29.11.2019 по 03.01.2020 перебував на стаціонарному обстеженні і лікуванні в відділенні (клініці) загальної та онкологічної колопроктології (з палатами для хіміотерапії) в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військово - клінічний госпіталь».

Копія свідоцтва про хворобу № 663 від 11.11.2020 госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю військової частини НОМЕР_1 (пункт 12) свідчить про діагноз та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва, а саме: хвороба Крона: термінальний ілеїт, ускладений формуванням запального інфільтрату черевної порожнини, формуванням повних зовнішніх губовидних кишкових нориць термінального відділу клубової кишки, лікованих оперативно (12.12.2019 правобічна геміколектомія, висічення норицевих ходів передньої черевної стінки), з помірним порушенням функції. Захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби.

В пункті 13 вказаного свідоцтва зазначено зміст постанови ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо: на підставі статті 25б графи ІІ Розкладу хвороб, а саме: ОСОБА_1 не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Дана постанова госпітальної ВЛК затверджена постановою ЦВЛК Збройних сил України 11.11.2020, яка зареєстрована за вхідним № 3089/7 від 11.11.2020.

Згідно з довідкою МСЕК Серія 12 ААА № 005917 від 19.01.2021 ОСОБА_1 встановлено 25% ступня втрати професійної працездатності згідно з ПКМУ №975 від 25.12.2013 за свідоцтвом про хворобу №663 від 29.10.2020. В довідці також зазначено про причини втрати професійної працездатності захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби. Підстава огляд МСЕК №7-13.

Відповідно до довідки про невизнання інвалідом №7/73 від 19.01.2021 ОСОБА_1 не визнаний інвалідом з обмеженням за лінії ЛК.

Згідно з витягом з протоколу №31 від 04.03.2021, розглянувши подані документи, Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, зазначивши, що виплата допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби, законодавством не передбачена (передбачено з виконанням обов`язків військової служби).

На звернення представника позивача щодо повторного надання комплекту документів для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки листом від 25.05.2021 ВПД/417 повідомив представника позивача, що за результатами розгляду даного питання Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум було прийняте рішення та затверджено протоколом від 04.03.2021 №31 п.43.

В листі також зазначено, що виплата допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби, законодавством не передбачена (передбачено з виконанням обов`язків військової служби) та роз`яснено порядок оскарження прийнятого рішення.

Колегія суддів зазначає, що в межах спірних правовідносин є правомірність визначення позивачу формулювання причинного зв`язку захворювання відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу, а також наявність (відсутність) підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до вимог ст.16 Закону №2011 та Порядку № 975.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що захворювання позивача виникло саме в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність позивача до військової служби у мирний час та призводить до непридатності до військової служби у воєнний час, що і стало підставою для звільнення позивача з військової служби, тобто відповідає саме вимогам підпункту ґ) розділу 21 Положення № 402, згідно з яким в пункті 12 свідоцтва про хворобу позивача мало бути визначено «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною другоюстатті 19 КонституціїУкраїні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У відповідності до підпункту 7 пункту 2 статті 16 зазначеного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення.

При цьому, відповідно до підпункту 8 пункту 2 цієї ж статті зазначеного Закону одноразова грошова призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її зі строкової військової служби.

Так згідно з вимогою пункту 7 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (Порядок №975) у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від:

70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Відповідно до означеного Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, є дата, зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» (Закон №2232-XII).

Відповідно до частин першої, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Позивач є військовозобов`язаною особою, яка перебуває у запасі, на час спірних правовідносин він був військовослужбовцем, проходив строкову службу, а потім військову службу за контрактом.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів (пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402.

Згідно з пунктом 1.3 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

У силу п. 2.1 розділу 2 Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Разом з тим, порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначено положеннями розділу 21 Положення № 402, п.п. 21.1-21.5 якого передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз`яснення.

При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).

Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях (зокрема щодо причинних зв`язків захворювань):

г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.

ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до військового квитка Серія НОМЕР_4 від 02.08.2017 позивач проходив військову службу з 14.08.2017 як курсант Військового інституту телекомунікацій та інформатизацій, якого було відраховано зі складу інституту за академічну неуспішність та направлено для проходження строкової служби до військової частини НОМЕР_6 АДРЕСА_2 . Надалі позивач проходив військову службу як радіотелеграфіст з 23.08.2018 у військовій частині № НОМЕР_6 , з 28.12.18 по у військовій частині НОМЕР_5 .

Військовий квиток не містить інформації про те, що позивач виконував обов`язки військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Доказів на підтвердження статусу позивача як учасника бойових дій суду не надано. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач проходив військову службу у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії.

Крім того, позивач як обґрунтування позовних вимог не визначав, що його захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини відповідно до вимог п.п. «г» п.21.5 гл.21 розд.ІІ Положення № 402.

Таким чином, є помилковим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасуванню постанови госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю військової частини НОМЕР_1 у свідоцтві про хворобу №663 від 11.11.2020 в частині визначення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 як «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» та висновку обласної медико-санітарної експертизи від 19.01.2021 Луганського комунального закладу Обласний центр медико-соціальної експертизи стосовно причини втрати професійної працездатності ОСОБА_1 як такої, що сталася внаслідок захворювання, ТАК, пов`язаного з проходженням військової служби, та, відповідно, зобов`язання військової частини НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю та Луганський комунальний заклад «Обласний центр медико-соціальної експертизи» внести зміни у визначення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 відповідно у пункт 12 свідоцтва про хворобу №663 від 11.11.2020 та у довідку МСЕК Серія 12 ААА № 005917 від 19.01.2021шляхом зазначення як вірного «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

Колегія суддів констатує, що відповідачі - військова частина НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю та Луганський комунальний заклад «Обласний центр медико-соціальної експертизи» - при прийнятті спірних постанови та довідки МСЕК діяли відповідно до вимог чинного законодавства, а саме вимог п.п. «д» п.21.5 гл.21 розд.ІІ Положення № 402.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позовні вимоги, заявлені до відповідачів - військової частини НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю та Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» - є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Стосовно задоволених позовних вимог щодо відповідача - Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом №31 від 04.03.2021 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги та зобов`язання повторно розглянути питання призначення одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби позивачу на підставі свідоцтва про хворобу №663 від 11.11.2020 та довідки МСЕК Серія 12 ААА № 005917 від 19.01.2021, з урахуванням виправлень в частині правильного визначення причинного зв`язку «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для відмови позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги Комісія визначила, що виплата допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби, законодавством не передбачена (передбачено з виконанням обов`язків військової служби).

Колегія суддів зазначає, що частиною другоюстатті 19 КонституціїУкраїні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження та компетенція відповідача - Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги визначені Положенням про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженим Наказом Міністерства оборони України № 564 від 26.10.2016 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2016 за №1497/29627) ( в редакції на момент спірних правовідносин).

Відповідно до п.1 розд.ІІ зазначеного Положення, основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченоїстаттею 16Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,статтею 21-4Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, передбачених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН та постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року№ 290«Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках».

Відповідно до статті 16-4 Закону № 2011 та п.4 розд.ІІ даного Положення Комісія відмовляє в призначенні одноразової грошової допомоги у разі, якщо встановлено, що загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:

вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів констатує, що відповідач при прийнятті спірного рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу діяв не у межах своїх повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки визначив підставу для відмови в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, яка не передбачена Законом.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.4 ст.24 Закону №2232 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Таким чином, в межах спірних правовідносин судами встановлено та не спростовано сторонами, що позивач отримав захворювання саме під час виконання ним обов`язків військової служби.

Враховуючи, що Закони № 2011 та №2232 мають вищу юридичну силу, ніж Положення № 402, колегія суддів зазначає, що при неузгодженості формулювань «захворювання, пов`язане з проходженням військової служби» та «захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби», підлягає застосуванню поняття, яке визначене в Законі.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що право позивача на отримання одноразової грошова допомога відповідно до вимог пункту 7 частини 2 статті 16 Закону № 2011 та пункту 7 Порядку № 975 в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, як військовослужбовцю, який отримав захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також як особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, підтверджено належними доказами, що містять матеріали цієї судової справи.

З урахуванням вищевикладеного, з застосуванням вимог ч.2 статті 9 КАС України з метою захисту порушених прав позивача на отримання зазначеної грошової допомоги суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та обрати інший спосіб захисту порушених прав позивача, а саме - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, оформлене протоколом №31 від 04.03.2021 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та зобов`язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги повторно розглянути питання призначення одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про хворобу №663 від 11.11.2020 та довідки МСЕК Серія 12 ААА № 005917 від 19.01.2021, з урахуванням висновків суду.

Також колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги Комісії Міністерства оборони України, що Комісія МО не є самостійною юридичною особою, тому не може бути відповідачем у даній справі, оскільки дані доводи спростовуються наявністю компетенції та повноважень відповідача відповідно до Закону та Положення № 564.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою суду першої інстанції від 01 грудня 2021 року позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 908 грн до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегією суддів встановлено, що право позивача порушено саме внаслідок неправомірного рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, то судовий збір у розмірі 908 грн слід стягнути на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ч.1ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 360/7036/21 задовольнити частково.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 360/7036/21 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Луганського комунального закладу Обласний центр медико-соціальної експертизи, Військової частини НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю, Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, про визнання протиправним та скасування постанови, висновку та рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, оформлене протоколом №31 від 04.03.2021 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Зобов`язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги повторно розглянути питання призначення одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про хворобу №663 від 11.11.2020 та довідки МСЕК Серія 12 ААА № 005917 від 19.01.2021, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 листопада 2023 року

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць