Постанова

від 30.10.2023 по справі 200/11750/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року справа №200/11750/19-а

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., секретар судового засідання Передерій Є.О., за участю представника позивача Олійникова С.І., представника відповідача Моткової Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року (головуючий суддя І інстанції Мозговая Н.А.), складене у повному обсязі 03 грудня 2021 року у м. Слов`янськ Донецької області, у справі № 200/11750/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Святогірська міська рада та Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області в особі Міськрайонного управління Держгеокадастру у Слов`янському районі та м. Слов`янську, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про:

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від:

22.06.2017 року №8757304-1301 (форма «Ф»), яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 100 972,18 грн.;

22.06.2017 року №8757302-1301 (форма «Ф»), яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 144 693,14 грн.;

22.06.2017 року №8757301-1301 (форма «Ф»), яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 153 374,73 грн.;

17.04.2018 року №2624018-4710-0522 (форма «Ф»), яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 153 374,73 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року позовні вимоги задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 22.06.2017 року №8757304-1301 (форма «Ф»), яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати фізичних осіб в розмірі 100 972,18 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 22.06.2017 року №8757302-1301 (форма «Ф»), в частині визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб в розмірі 108 256,40 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 22.06.2017 року №8757301-1301 (форма «Ф»), в частині визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб в розмірі 88 757,90 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.04.2018 року №2624018-4710-0522 (форма «Ф») в частині визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб в розмірі 88 757,90 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що єдиним доказом на підтвердження форс-мажорних обставин для звільнення від сплати земельного податку за Законом № 1669 є сертифікат Торгово-промислової палати.

Також апелянт зазначив, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині того, що договір оренди підписано позивачем як фізичної особою, а не підприємцем.

Представник відповідача в судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просила суд її задовольнити та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказав на правомірність рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Позивач мала статус суб`єкта підприємницької діяльності з 05.06.2015 року, з 10.01.2018 року стан суб`єкта: припинено

08.12.2010 року між Святогірською міською радою як орендодавцем та громадянкою ОСОБА_1 як орендарем укладено договір оренди землі №041017200171, згідно з пунктом 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель рекреаційного призначення, яка знаходиться у АДРЕСА_2 . В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,5048 гектарів. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: нежитлова будівля, курзал з бібліотекою, будівля критої танцювальної площадки, сторожки, каси, туалет, замощення, паркан, ворота, пожарна водойма, що належить гр. ОСОБА_1 на праві приватної власності, Витяг № 23820022 від 10.09.2009 року. Про реєстрацію права власності на нерухомк майно виданий Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Слов`янськ, а також інші об`єкти інфраструктури інженерні мережі знаходяться в доброму технічному стані. Згідно із пунктом 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1292336,53 грн. Договір укладено на 25 років (п. 8 Договору).

Як вбачається з Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, всього річна складає 64616,83 грн. Оплата вноситься до 15 серпня та до 15 листопада по 1/2 частині річної орендної плати.

Додаткові угоди (договори про внесення змін) до договору не укладались.

Згідно даним щодо оренди земель м. Святогірська Донецької області (фізичні особи) станом на 01.01.2015 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки складала розмір 2019443,65 грн. та орендна плата 100972,18 грн. (2019443,65 грн.х5%), станом на 01.01.2016 року 2893862,75 грн., орендна плата 144693,14 грн. (2893862,75 грн.х5%), станом на 01.01.2017 року 3067494,52 грн., орендна плата 153374,73 грн. (3067494,52 грн.х5%), станом на 01.01.2018 року 3067494,52 грн., орендна плата 153374,73 грн. (3067494,52 грн.х5%)

Відповідно до пояснень Святогірської міської ради, починаючи з моменту укладання Договору (2010 рік) до моменту 08.06.2016 року (початок здійснення розрахунку заборгованості) по 30.06.2018 нормативно грошова оцінка та оренда плата по рокам становила:

2010 рік: згідно п.5 Договору 1292336,53 грн., коефіцієнт індексації 1,000, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 64616,83 грн.

2011 рік: 1292336,53 грн.х1,0=1292336,53 грн., коефіцієнт індексації 1,000, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 64616,83 грн.

2012 рік: 1292336,53 грн.х1,0=1292336,53 грн., коефіцієнт індексації 1,000, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 64616,83 грн.

2013 рік: 1292336,53 грн.х1,0=1292336,53 грн., коефіцієнт індексації 1,000, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 64616,83 грн.

2014 рік: 1292336,53 грн.х1,0=1292336,53 грн., коефіцієнт індексації 1,249, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 64616,83 грн.

2015 рік: 1292336,53 грн.х1,249=1614128,33 грн., коефіцієнт індексації 1,433, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 80706,42 грн.

2016 рік: 1614128,33 грн.х1,433=2313045,90 грн., коефіцієнт індексації 1,060, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 115652,3 грн.

2017 рік: 2313045,90 грн.х1,06=2451828,66 грн., коефіцієнт індексації 1,000, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 122591,44 грн.

2018 рік: 2451828,66 грн.х1,0=2451828,66 грн., коефіцієнт індексації 1,000, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 122591,44 грн.

2019 рік: 2451828,66 грн., ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 122591,44 грн.

22.06.2017 року та 17.04.2018 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначені податкові зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки:

податковим повідомленням-рішенням № 8757304-1301 від 22.06.2017 року визначено податкове зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку в сумі 100972,18 грн. за 2015 рік;

податковим повідомленням-рішенням № 8757302-1301 від 22.06.2017 року визначено податкове зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку в сумі 144693,14 грн. за 2016 рік;

податковим повідомленням-рішенням № 8757301-1301 від 22.06.2017 року визначено податкове зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку в сумі 153374,73 грн. за 2017 рік;

податковим повідомленням-рішенням № 2624018-4710-0522 від 17.04.2018 року визначено податкове зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку в сумі 153374,73 грн. за 2018 рік.

Як слідує з заявленого позову позивач вважає, що нормами ПК України не передбачено проведення індексації орендної плати, натомість індексації підлягає нормативна грошова оцінка земельних ділянок, проте відповідачем визначено зобов`язання у Спірних ППР шляхом проведення індексації орендної плати. При цьому, зміни до договору оренди земельної ділянки не вносилися, а отже відсутні підстави для зміни суми орендної плати у зв`язку із проведення індексації орендної плати.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 1 липня 2019 року у справі №243/10031/18, яке набрало законної сили, присуджено до стягнення з ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за договором оренди землі № 041017200171 від 08 грудня 2010 року за період з 08 червня 2016 року по 30 червня 2018 року у сумі 133 362 (сто тридцять три тисячі триста шістдесят дві) гривні 01 копійки на рахунок № 33211812005077, одержувач Слов`янське УК/м. Святогірськ/18010600, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ банку 37803368.

Спірним питання даної справи є правомірність прийняття відповідачем вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII).

Відповідно достатті 67 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом54.1статті54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту57.1статті57 Податкового кодексу України,платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормою пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.1 цього ж пункту; у редакції цієї ж норми з 1 січня 2017 року згідно з Законом №1797-VIII від 21 грудня 2016 року - не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; у редакції цієї ж норми з 1 січня 2018 року згідно з Законом №2245-VIII від 7 грудня 2017 року - для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 цього ж пункту).

Тобто, законодавцем визначено нижню та верхню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Матеріали справи свідчать, що згідно даним щодо оренди земель м. Святогірськ (фізичні особи), нормативно грошова оцінка земельної ділянки, орендарем якої є ОСОБА_1 , станом на 01.01.2015 року складала розмір 2019443,65 грн. та орендна плата 100972,18 грн. (2019443,65 грн.х5%), станом на 01.01.2016 року 2893862,75 грн., орендна плата 144693,14 грн. (2893862,75 грн.х5%), станом на 01.01.2017 року 3067494,52 грн., орендна плата 153374,73 грн. (3067494,52 грн.х5%), станом на 01.01.2018 року 3067494,52 грн., орендна плата 153374,73 грн. (3067494,52 грн.х5%) (а.с.51-61).

Разом з тим, рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 1 липня 2019 року у справі №243/10031/18 за позовом Святогірської міської ради Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі, яке набрало законної сили, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за договором оренди землі № 041017200171 від 08 грудня 2010 року за період з 08 червня 2016 року по 30 червня 2018 року у сумі 133 362,01 грн.

При розгляді справи Слов`янський міськрайонний суд дійшов до висновку, що розмір орендної плати, який ОСОБА_1 протягом дії договору повинна сплачувати Святогірській міській раді за користування орендованою нею земельною ділянкою, чітко визначений договором оренди землі № 041017200171 від 08 грудня 2010 року та становить 64 616 грн. 83 коп. на рік та не приймає до уваги наданий Святогірською міською радою розрахунок плати за користування на умовах оренди земельною ділянкою з кадастровим номером 1414170500:01:001:0760, площею 2,5048 га, адже з нього вбачається, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати Святогірською міською радою за період з 08 червня 2016 року по 30 червня 2018 року обчислений, виходячи не як того вимагає діюче законодавство - з розміру орендної плати, зазначеної в укладеному сторонами договорі оренди землі № 041017200171 від 08 грудня 2010 року, який становить 64 616 грн. 83 коп. на рік, а з урахуванням проіндексованих розмірів нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що, в свою чергу, суперечить вимогам діючого законодавства.

Згідно з статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У якості однієї з підстав для звільнення від доказування частина четверта статті 78 КАС України визначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому преюдиціальність означає юридичне правило, на підставі якого суди, що розглядають справу, зобов`язані прийняти без перевірки і доказів факти, що були встановлені раніше у судовому рішенні, що набрало законної сили у іншій справі. Обставини визнаються встановленими в іншому судовому рішенні у випадку вказівки на відповідні факти в мотивувальній чи резолютивній частинах судового рішення.

Судами встановлено, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями включено донарахування проіндексованих розмірів нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що суперечить рішенню Слов`янського міськрайонного суду від 1 липня 2019 року у справі №243/10031/18.

Отже, висновок податкового органу при розрахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації, а саме у 2015 році НГО земельної ділянки складала у сумі 2 019 443,65 грн. та орендна плата 100972,18 грн. (2019443,65*5%), у 2016 році НГО 2 893 862,75 грн., орендна плата 144 693,14 грн. (2 893 862,75*5%), у 2017 році НГО 3 067 494,52 грн., орендна плата 153 374,73 грн. (3 067 494,52*5%), у 2018 році НГО 3 067 494,52 грн., орендна плата 153 374,73 грн. (3 067 494,52*5%) протиправний.

Таким чином, розмір орендної плати, що підлягає розрахунку податковим органом становить 64 616 грн. 83 коп. за рік, як це і зазначено у договорі без урахування НГО земельної ділянки.

Для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення було прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі Закон № 1669-VII).

Відповідно достатті 6 Закону № 1669-VII в редакції, чинній до 08 червня 2016 року, суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно з ч. 3 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування від 17 травня 2016 року № 1365-VIII тексти статей 6 та 7 Закону України № 1669 викладено в наступній редакції: "Звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону";"Скасувати суб`єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону".

Закон України від 17 травня 2016 року № 1365-VIII набрав чинності 8 червня 2016 року.

Статтею 6 Закону № 1669-VII в редакції чинній до 08 червня 2016 року передбачалося звільнення суб`єктів господарювання які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 5 червня 2015 року, а з 10 січня 2018 року стан суб`єкта: припинено.

Відтак, позивач в період з січня 2015 року по 07 червня 2016 року включно була звільнена від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, показник його зобов`язань за цей період є нульовим.

За таких обставин суд приходить до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.06.2017 року №8757304-1301 (форма «Ф»), яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 100 972,18 грн. за 2015 рік

Так, розмір орендної плати за податковим повідомленням-рішенням від 22.06.2017 року №8757302-1301 (форма «Ф»), яким визначено суми податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 144 693,14 грн. за рік за період з 08 червня 2016 року по 31 грудня 2016 року розмір орендної плати має становити 36 436 грн. 74 коп. та складається з:

- 4 128 грн. 30 коп. - заборгованість за червень 2016 року: 5 384 грн. 74 коп. - середньомісячна орендна плата / 30 днів червня 2016 року * 23 дні червня 2016 року, починаючи з 08 червня 2016 року;

- 5 384 грн. 74 коп. - заборгованість за липень 2016 року;

- 5 384 грн. 74 коп. - заборгованість за серпень 2016 року;

- 5 384 грн. 74 коп. - заборгованість за вересень 2016 року;

- 5 384 грн. 74 коп. - заборгованість за жовтень 2016 року;

- 5 384 грн. 74 коп. - заборгованість за листопад 2016 року;

- 5 384 грн. 74 коп. - заборгованість за грудень 2016 року.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 22.06.2017 року №8757302-1301 (форма «Ф»), яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 108 256,40 грн. підлягає скасуванню в частині визнання податкового зобов`язання в розмірі 108 256,40 грн.

Як вже зазначалось раніше розмір орендної плати, що підлягає розрахунку податковим органом становить 64 616 грн. 83 коп. за рік, а отже підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 22.06.2017 року №8757301-1301 (форма «Ф») в частині визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб в розмірі 88 757,90 грн.; від 17.04.2018 року №2624018-4710-0522 (форма «Ф») в частині визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб в розмірі 88 757,90 грн.

При таких обставинах, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 200/11750/19-а залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 30 жовтня 2023 року

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 листопада 2023 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г.Казначеєв

І.В.Сіваченко