Постанова

від 03.11.2023 по справі 802/83/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/83/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова Інна Анатоліївна

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

03 листопада 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного судув якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 28 грудня 2017 року форми "Р" № 0011341414, форми "ПС" № 0011351414, форми "ПС" № 00011361414.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.03.2018, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018, позов задоволено.

Верховний Суд постановою від 30.09.2021 касаційну скаргу ГУ ДПС задовольнив частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.03.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 скасував, справу направив до Вінницького окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.05.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 апеляційну скаргу ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" задоволено, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.05.2022 скасовано та ухвалено нове про задоволення позову. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 28.12.2017 №0011341414, №0011351414, №0011361414.

Верховний Суд постановою від 24.04.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України задовольнив частково. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 скасував, а справу направив до Сьомого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Підставою для направлення справи на новий розгляд слугувало порушення норм процесуального права, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу

Зокрема, суд касаційної інстанції наголосив, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. При цьому приписи пункту 3 частини першоїстатті 246 КАС Українипокладають на суди обов`язок із мотивування судового рішення, в тому числі, щодо оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказував, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Відповідно, до винесення вироку в рамках кримінального провадження матеріали, зібрані в рамках вказаних кримінальних проваджень, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі згідно ст. 78 КАС України може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Крім того, застосування штрафних санкцій у відповідності до п. 121.1 ст. 121 ПК України є протиправним, оскільки відсутні протиправні дії зі сторони позивача у незабезпеченні зберігання первинних документів та не наданні їх податковому органу. Юридична відповідальність - це передбачений правовими нормами обов`язок суб`єкта права зазнавати несприятливі для нього наслідки правопорушення. Підставою юридичної відповідальності є правопорушення, тому, при вирішенні питання про юридичну відповідальність особи, головне значення набуває наявність в його діях повного складу правопорушення, яке утворюється з єдності об`єктивної та суб`єктивної сторін об`єкта протиправного діяння.

При цьому безпосередньо стороною відповідача в акті перевірки підтверджено факт сприяння позивачем відновлення втрачених документів та надання їх до перевірки. Зокрема на ст. 7 Акту зазначено, що ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" 21.11.2017 за №372 на запит про надання документів від 15.11.2017 надало пояснення за підписом керівника та головного бухгалтера разом із копіями документів на 9 арк., у якому повідомило про вжиті заходи для відновлення та надання до перевірки документів, а саме на юридичні адреси підприємств (контрагентів) були направлені листи з проханням сприяння у відновленні та наданні завірених копій документів.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що документальною позаплановою перевіркою встановлено, що кошти в сумі 3167886 грн. (ПІДВ), які не оплачено до бюджету використано за призначенням, адже не підтверджено фактичного придбання у ТОВ "Ріко-Імпорт", ТОВ "Ріко-Інвест'. ПП "Стрибог", ПП "Сімаргу" ТОВ "Дажбог", ПП "Крамина", ТОВ "Вертоград", ТОВ "Маєстат", ТОВ "Зміч", ТОВ "Дрим" ТОВ "Брасе ЛІТД', ТОВ "Баред", ТОВ "РПТ", ТОВ "Сквоч", ТОВ "Недор", ТОВ "Штоль", ТОВ "Чарпа", ТОВ "Райвел Рітел", TOB "Тресс", ТОВ "Кролл плюс" та використання ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" у с/т виробництві аміачної селітри. Відтак ця сума підлягає стягненню до бюджету, а податкові повідомленнями - форми "ПС" №0011351414, форми "Р" №0011341414 та форми "Р" №0011361414 є правомірними.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 призначено розгляд справи на 06.06.2023.

06.06.2023 представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи Листа управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області від 05.06.2023 №2452/02-32-07-14 з додатками, згідно якого контролюючий орган повідомив, що листом від 15.08.2017 за №236 ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" повідомило про відсутність первинних документів за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 та додало документи, що підтверджували втрату.

06.06.2023 в судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, при цьому представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Крім того, протокольною ухвалою, суд оголосив перерву та витребував додаткові докази у розрізі операцій, які були предметом оподаткування.

21.06.2023 від ГУ ДПС у Вінницькій області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - начальника відділу нагляду за додержанням законив органами Бюро економічно безпеки України Вінницької області Вінницької обласної прокуратури Максима Березюка про хід судового розгляду кримінальних проваджень за №42017020000000058 від 10.02.2017 та за №32018020000000068 від 28.09.2018 та лист у правління податкового аудиту Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.06.2023 №2567/02-32-07 з додатками, щодо проведення зустрічних звірок ТОВ "Ріко Імпорт", ТОВ "Ріко - Інвест", ПП "Стрибог", ПП "Сімарг" ТОВ "Дажбог", ПП "Крамина", ТОВ "Вертоград", ТОВ "Маєстат", ТОВ "Зміч".

12.09.2023 представник ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" подав клопотання про виклик в судове засідання у якості свідка ОСОБА_1 (колишнього директора ТОВ "СХК "Вінницька промислова група", який приймав участь у оформленні господарських операцій з контрагентами).

Разом з тим, відповідачем 18.09.2023 подано клопотання про виклик в судове засідання у якості свідка ОСОБА_2 (засновник і директор контрагентів по господарських операціях з ТОВ "СХК "Вінницька промислова група").

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 витребувано у ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" та ГУ ДПС у Вінницькій області письмові пояснення та відповідні докази щодо первинних документів по господарських операціях із контрагентами та ухвалено викликати як свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 12.10.2023 витребувано від Державної міграційної служби України інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_3 .

24.10.2023 ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" на виконання ухвали суду подало клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

31.10.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області подало додаткові пояснення та докази щодо дослідження контролюючим органом при попередній перевірці первинних документів щодо господарських операцій із контрагентами та пояснення, що підтверджують застосування/не застосування штрафних санкції за незабезпечення зберігання первинних документів ТОВ "СХК "Вінницька промислова група".

В судовому засіданні 31.10.2023 продовжено розгляд справи. Представник позивача та представник відповідача надали суду пояснення щодо документів, що надсилались на виконання ухвали суду.

Крім того, судом допитано як свідка - ОСОБА_1 , який надав пояснення щодо господарських операцій із контрагентами, що стосуються обставин даної справи.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні 31.10.2023, апеляційний суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою від 01.08.2017 у справі №127/16002/17 слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області призначив документальну позапланову перевірку TOB «СХК «Вінницька промислова група» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податків, зборів та обов`язкових платежів в результаті проведення фінансових операцій за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, проведеними з наступними підприємствами: TOB «Ріко-Імпорт», TOB «Ріко-Інвест», ПП «Стрибог», ПП «Сімаргл», TOB «Дажбог», ПП «Крамина», TOB «Вертоград», TOB «Маєстат», TOB «Зміч», TOB «Дрим», TOB «Брасе ЛТД», TOB «Баред», TOB «РПТ», TOB «Сквоч», TOB «Недор», TOB «Штоль», TOB «Чарпа», TOB «Райвел Рітел», TOB «Гресс», TOB «Кролл плюс». Проведення перевірки доручено працівникам ГУ ДФС у Вінницькій області. Встановлено строк проведення перевірки протягом 15 робочих днів, починаючи з 10 серпня 2017 року.

10 серпня 2017 року ГУ ДПС прийнято наказ № 2112 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СХК «Вінницька промислова група», яким визначено провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача із указаних в ухвалі від 01 серпня 2017 року питань щодо господарських операцій з переліченими у ній контрагентами. Перевірку призначено з 11 серпня 2017 року тривалістю 10 робочих днів.

У відповідь на службову записку ГУ ДПС від 14 серпня 2017 року листами №236, №237 від 15 серпня 2017 року позивач відповідно до пункту 44.5 статті 44 ПК України повідомив податковий орган про відсутність первинних документів за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року через те, що вони були викрадені.

15 серпня 2017 року складено акт №291/14/33623350 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» у зв`язку із втратою документів.

Разом з тим, після закінчення строку, наданого пунктом 44.5 статті 44 ПК України для відновлення первинних документів, за наслідками виходу на перевірку ГУ ДПС склало акт від 14 листопада 2017 року №438/1404/3623350 про відсутність посадових осіб за місцем знаходження платника податків та акт від 15 листопада 2017 року №446/1414/33623350 про відсутність посадових осіб за місцезнаходженням платника податків та відсутність документів для проведення перевірки (том 1 а.с.109-110, 111-112). З огляду на те, що при повторних виходах на перевірку посадові особи були відсутні за місцезнаходженням, а документи для проведення перевірки надано не було, ГУ ДПС також склало акти від 16 листопада 2017 року №450/1414/33623350, від 17 листопада 2017 року №451/1414/33623350 та від 20 листопада 2017 року №465/1414/33623350.

На запит відповідача від 15 листопада 2017 року ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» надало лист-пояснення від 21 листопада 2017 року №372, в якому повідомило про вжиття заходів щодо відновлення втрачених документів шляхом направлення листів до контрагентів, з якими здійснювалась господарська діяльність, з проханням їх відновлення. Оскільки відповіді отримано не було, платник податків повідомив про неможливість надання для проведення перевірки первинні документи.

За результатами повторних виходів на перевірку ГУ ДПС склало акти від 23 листопада 2017 року №478/1414/33623350, від 24 листопада 2017 року №481/1414/33623350, від 27 листопада 2017 року №486/1414/33623350, від 28 листопада 2017 року №487/1414/33623350, від 29 листопада 2017 року №496/1414/33623350 про відсутність посадових осіб за місцезнаходженням платника податків та про відсутність документів для проведення перевірки.

З огляду на ненадання документів до перевірки ГУ ДПС були використані матеріали кримінального провадження №42017020000000058 від 10 лютого 2017 року, надані слідчим управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області листом від 13 листопада 2017 року №515/02-32-03, та інформацію, що містилась в інформаційних базах ДФС.

06 грудня 2017 року ГУ ДПС складено акт №2894/1414/33623350 (далі Акт від 06 грудня 2017 року) про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податків, зборів та обов`язкових платежів в результаті проведення фінансових операцій за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, проведеними з указаними в ухвалі від 01 серпня 2017 року підприємствами.

Перевіркою встановлено порушення:

- пункту 209.2 статті 209 ПК України та Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 (далі Порядок №11), в частині використання TOB «СХК «Вінницька промислова група» сум ПДВ, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, а саме: перерахування грошових коштів із спеціального рахунку №26042010046671, відкритому в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, на якому акумулюються кошти сільськогосподарського підприємства, у загальній сумі 3167886 грн без підтвердження їх сплати постачальникам на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, або для інших виробничих цілей;

- пункту 121.1 статті 121 ПК України, а саме платником податків не забезпечено зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС 28 грудня 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0011341414, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на 3167886 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1583943 грн;

- №0011351414, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3167886 грн;

- №0011361414, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 510 грн.

Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями - рішеннями ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" звернулось до суду із позовом.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Колегія суддів не погоджується з висновком Вінницького окружного адміністративного суду від 03.05.2022, з огляду на таке.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Абзацом 1-2 пункту 198.3 пункту 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, з 01 січня 2015 року абзац другий пункту 198.3 пункту 198 ПК України мав таку редакцію: «…придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг».

З 13 серпня 2015 року абзац перший пункту 198.3 пункту 198 ПК України викладено у такій редакції: «Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті».

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункту 198.6 статті 198 ПК України в редакції, чинній протягом 2014 року).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України у редакції, чинній у 2015 році).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Визначення поняття господарської операції також наведене у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно положень якої господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Положеннями підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, наведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товарів (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкове законодавство ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом указаної норми, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.04.2023 у справі №П/811/1474/17.

Разом з тим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, сформувала загальні підходи, які повинні застосовуватися судами при вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав у платника податку для отримання певної податкової вигоди (формування витрат, що визначаються при визначенні об`єкта оподаткування, податкового кредиту тощо) за результатами здійснення певних господарських операцій.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами (пункт 63 Постанови).

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції (пункт 64 Постанови).

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (пункт 65 Постанови).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (пункт 66 Постанови).

Згідно матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» було зареєстроване як суб`єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (свідоцтво №200086032 НБ №016098 видане ДПІ у Немирівському районі).

Відповідно до пункту 209.1 статті 209 ПК України (резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2 статті 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Підпункт 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 ПК України передбачає, що виробничими факторами, за рахунок яких сформовано податковий кредит, зокрема, є товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до пункту 4 Порядку №11 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №276) сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 01 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства. У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Отже, для підприємств сільськогосподарської галузі визначено пільговий режим оподаткування ПДВ, що застосовується такими суб`єктами господарювання при відповідності встановленим законом критеріям. Особливістю такого режиму є те, що сума податку на додану вартість, нарахована таким підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг власного виробництва, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у його розпорядженні для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Цільовим використанням акумульованих коштів зі спеціального рахунку є фінансування витрат сільськогосподарського підприємства, пов`язаних безпосередньо з веденням сільськогосподарської діяльності, тобто кошти використовуються для компенсації виробничих факторів та інших виробничих цілей.

Так, на підтвердження господарських операцій позивачем, надано документи:

-договір поставки №23/06 від 23.06.2015 укладений між ТОВ "СХК" Вінницька промислова група" та TOB "Ріко-Імпорт", видаткова накладна №43 від 15.09.2015;

-договір поставки №19/06 від 19.06.2015 укладений між ТОВ "СХК" Вінницька промислова група та TOB "Ріко-Інвест" видаткова накладна №56 від 15.09.2015;

- договір поставки №Змі/03/09 від 03.09.2015 укладений між ТОВ "СХК "Вінницька промислова група та TOB "Зміч", видаткові накладні №7 від 17.09.2015, №10 від 21.09.2015;

- договір поставки №Має-1/03/09 від 03.09.2015 укладений між ТОВ "СХК" Вінницька промислова група та TOB "Маєстат", видаткові накладні №7 від 17.09.2015, №10 від 21.09.2015;

- договір поставки №Стр-1/03/09 від 03.09.2015 укладений між ТОВ "СХК" Вінницька промислова група та ПП "Стрибог";

- договір поставки №Сім-1/03/09 від 03.09.2015 укладений між ТОВ "СХК" Вінницька промислова група та ПП "Сімаргл" , видаткова накладна №10 від 21.09.2015;

- договір поставки №Кра-1/03/09 від 03.09.2015 укладений між ТОВ "СХК" Вінницька промислова група та ПП "Крамина", видаткова накладна №10 від 21.09.2015;

- договір поставки №Вер-1/03/09 від 03.09.2015 укладений між ТОВ "СХК" Вінницька промислова група та ТОВ "Вертоград", видаткова накладна №7 від 17.09.2015;

- договір поставки №Даж-1/03/09 від 03.09.2015 укладений між ТОВ "СХК" Вінницька промислова група та ТОВ "Дажбог", видаткова накладна №10 від 21.09.2015.

Предметом зазначених договорів була поставка продукції виробничо технічного призначення від контрагентів до TOB "СХК "Вінницька промислова група", а саме, аміачної селітри.

При цьому, договори укладені між TOB "Ріко-Імпорт", TOB "Ріко-Інвест", ПП "Сімаргл", TOB "Зміч", ТОВ "Вертоград", ПП "Крамина", TOB "Дажбог", TOB "Маєстат", ПП "Стрибог" та TOB "СХК" Вінницька промислова група" були підписані ОСОБА_4 - як підписантом TOB "СХК "Вінницька промислова група".

На виконання зазначених в постанові Верховного Суду від 24.04.2023 висновків та мотивів з яких скасовано рішення, апеляційним судом ухвалою від 11.10.2023 витребувано у ТОВ "СХК "Вінницька промислова група", додаткові докази:

- письмові пояснення та відповідні докази, що підтверджують прийняття товару відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаних в накладних (товарно-транспортних накладних) (пункт 6.3 договорів поставки продукції);

- письмові пояснення та відповідні докази щодо підписів на первинних документах (договорах постачання і товарно-транспортних накладних) від імені контрагентів ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" - (хто саме підписував зазначені документи, ОСОБА_2 як засновник, керівник і підписант чи ОСОБА_4 як підписант);

- письмові пояснення та відповідні докази стосовно того, які саме дії були вчинені ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" на виконання обов`язку відновити втрачені первинні документи, що складені за результатами господарських операцій з ТОВ "Ріко Імпорт", ТОВ "Ріко-Інвест", ПП "Стрибог", ПП "Сімарг", ТОВ "Дажбог", ПП "Крамина", ТОВ "Вертоград", ТОВ "Маєстат", ТОВ "Зміч";

- письмові пояснення та відповідні докази щодо акту прийому- передачі документів від 08.04.2016 з детальним переліком документів, які передані адвокату Стороженку С.С., зокрема інформації щодо дати переданих документів, найменувань контрагентів, яких стосуються документи, транспортні товарно транспортні накладних щодо поставки товару по договорам укладеним між TOB "Ріко-Імпорт" TOB "Ріко-Інвест", ПП "Сімаргл", TOB "Зміч", ТОВ "Вертоград", ПП "Крамина", TOB "Дажбог", TOB "Маєстат", ПП "Стрибог" та TOB "СХК "Вінницька промислова група".

Крім того, витребувано від Головного управління ДПС у Вінницькій області:

- письмові пояснення та відповідні докази стосовно дослідження контролюючим органом при попередній перевірці первинних документів щодо господарських операцій із контрагентами ТОВ "Ріко Імпорт", ТОВ "Ріко-Інвест", ПП "Стрибог", ПП "Сімарг", ТОВ "Дажбог", ПП "Крамина", ТОВ "Вертоград", ТОВ "Маєстат", ТОВ "Зміч";

- письмові пояснення та відповідні докази що підтверджують застосування/не застосування штрафних санкції на підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України за незабезпечення зберігання первинних документів ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" з огляду на їх викрадення у платника податків.

Разом з тим, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду ухвалено викликати як свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 12.10.2023 витребувано від Державної міграційної служби України інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_3 .

Згідно наданих TOB "СХК "Вінницька промислова група" письмових пояснень доказами, що підтверджують прийняття товару відповідно до кількості (одиниць виміру), є видаткові накладні, в яких зазначено кількість поставленої аміачної селітри, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 2, а.с. 46-55).

Водночас, в договорах поставки, копії яких знаходяться в матеріалах справи, підписантом вказано ОСОБА_4 , який і підписував зазначені документи.

Згідно наявних в матеріалах справи довідок ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Ровеньківським МВ УМВС України у Луганській області 26.08.2000, зареєстрований: АДРЕСА_1 ., РНОКПП - НОМЕР_2 ) виїхав за межі України та на територію України не повертався.

Крім того, Департамент з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України не повідомив суд про місце проживання/перебування ОСОБА_3 (лист №6.2-13792/6-23 від 18.10.2023).

Відповідно до частин першої, другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого такими засобами: показаннями свідків.

Таким чином, судом апеляційної інстанції вжито усіх належних заходів для витребування доказів та виклику свідків і з`ясування усіх обставин справи та повного і всебічного розгляду справи, однак з огляду на те, що місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_3 не вдалось встановити, а тому суд не мав можливості допитати вказану особу в судовому засіданні.

Разом з тим допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 пояснив суду, що з 2005 по 2017 роки перебував на посаді директора ТОВ "СХК "Вінницька промислова група".

Крім того, також зазначив, що приймав участь в оформленні господарських операцій ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" із контрагентами, та зазначив що від контрагентів було поставлено визначену у договорах поставки продукцію - аміачну селітру, про що свідчать видаткові накладні. При цьому, по укладених договорах TOB "СХК "Вінницька промислова група" здійснило розрахунки в повному обсязі та будь яких претензій від контрагентів не надходило. Водночас, компетентними правоохоронними чи контролюючими органами по вказаних господарських операцій порушень не було виявлено.

Отже, показами свідка - ОСОБА_1 підтверджено фактичне отримання ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" товару від контрагентів: TOB "Ріко-Імпорт", TOB "Ріко-Інвест", ПП "Стрибог", ПП "Сімаргл", TOB "Дажбог", ПП "Крамина", TOB "Вертоград", TOB "Маєстат", TOB "Зміч", TOB "Дрим", TOB "Брасе ЛТД", TOB "Баред", TOB "РПТ", TOB "Сквоч", TOB "Недор", TOB "Штоль", TOB "Чарпа", TOB "Райвел Рітел", TOB "Гресс", TOB "Кролл плюс".

При цьому наявність первинної документації у позивача на час складення такої звітності підтверджується в Акті від 01.04.2016 згідно якого, перевірялись та вивчались первинні документи, пов`язані з господарськими операціями із контрагентами, які відображені в акті від 06.12.2017, та жодних порушень у взаємовідносинах з ТОВ "Ріко Імпорт", ТОВ "Ріко - Інвест", ПП "Стрибог", ПП "Сімарг", ТОВ "Дажбог", ПП "Крамина", ТОВ "Вертоград", ТОВ "Маєстат", ТОВ "Змін" податковим органом не виявлено.

Відтак, дані операції та платежі перевірялись податковим органом в ході планової перевірки та за участі інспектора, дефектність контролюючим органом первинної документації у Акті від 01.04.2016 не встановлено, вчинені позивачем господарські операції не викликали сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Окрім цього, на виконання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023 ГУ ДПС України у Вінницькій області надало додаткові пояснення згідно яких контролюючий орган зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено придбання ТОВ "СХК Вінницька промислова група" протягом 2015 року мінеральних добрив в ТОВ "РІКО-ІМПОРТ" (код ЄДРПОУ 39251276), ТОВ "РІКО ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 39265603), ПП "СТРИБОГ" (код ЄДРПОУ 39977501) ПП "СІМАРГ Л» (код ЄДРПОУ 39977585), ТОВ "ДАЖБОЇ" (код ЄДРПОУ 39977716), ПП "КРАМИНА" (код ЄДРІОУ 39977758, ТОВ"ВЕРТОГРАД" (код ЄДРПОУ 39977805), ТОВ "МАЄСТАТ" (код ЄДРПОУ 39977852), ТОВ "ЗМІЧ" (код ЄДРПОУ 39977900).

В ході проведення перевірки перевіряючим надано первинні документи щодо здійснення господарської діяльності ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" за період з 01.10.2014 по 31.12.2015.

Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" за період з 01.10.2014 по 31.12.2015 наведено в додатку 4 до акту перевірки від 01.04.2016 №46/14/33623350.

На момент проведення перевірки інформація щодо нереальності проведення господарських операцій ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" з зазначеними контрагентами та фіктивності даних підприємств, від інших структурних підрозділів ГУ ДФС у Вінницькій області до управління аудиту не надходила.

Отже, контролюючим органом під час перевірки надавалась оцінка первинним документам щодо здійснення господарської діяльності ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" за період з 01.10.2014 по 31.12.2015 та не заперечувалось реальність здійснення таких господарських операцій.

Відтак, колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах страви, первинні документи - договори поставки, видаткові накладні, надані TOB "СХК "Вінницька промислова група" та пояснення свідків у повному обсязі відображають і підтверджують зміст господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Висновки контролюючого органу не свідчить про нереальність здійснення TOB "СХК "Вінницька промислова група" господарських операцій з контрагентами, та не може бути беззаперечним свідченням безтоварності операцій. Крім того, відповідачем не надано й доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

При цьому, твердження відповідача щодо нереальності здійснення операцій, оскільки в ході проведення перевірки встановлено, що вищевказані контрагенти не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, прослідкувати походження реалізованих ними на ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" мінеральних добрив по ланцюгу постачання не було можливості судова колегія відхиляє, з огляду на таке.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду (викладених у постановах від 24.01.2018 у справі № 824/942/13, від 14.03.2018 у справі № 803/1198/16, від 27.06.2021 у справі № 813/3608/16 та від 16.05.2023 у справі № 805/1357/16-а) позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу «Інтерсплав проти України», вказав на те, що "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Саме собою невиконання контрагентом своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів."

Згідно статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки вищезазначені первинні документи, покази свідків та встановлені обставини у повному обсязі відображають і підтверджують зміст господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а тому прийняті податкові повідомлення - рішення від 28.12.2017 №0011341414, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на 3167886 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1583943 грн а також №0011351414, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3167886 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Перевіряючи правомірність застосування штрафних санкцій на підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України за незабезпечення зберігання первинних документів, з огляду на їх викрадення у платника податків, колегія суддів виходить з такого.

Згідно пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

За приписами пункту 44.5 статті 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Пунктом 44.6 статті 44 ПК України, встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень (пункт 121.1 статті 121 ПК України).

Так, згідно заперечення №190 від 12.07.2017 на клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів та здійснення їх вилучення (виїмки) і листа ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" № 296 від 09.10.2017 на адресу Начальника 2-го відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області (копії наявні в матеріалах справи) адвокату Стороженко С.С. для проведення юридичного аудиту було передано всі оригінали фінансово-господарської діяльності, бухгалтерські документи ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.

Однак, первинні документи за вказаний період були викрадені та за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України 12.05.2017 зареєстровано в ЄРДР кримінальне провадження №12017020010002293.

Про дані обставини позивачем було повідомлено голову ГУ ДФС у Вінницькій області за вихідним №237 від 15.08.2017.

При цьому, факт викрадення первинної документації взято до уваги податковим органом, оскільки термін проведення перевірки переносився відповідно до наказу.

З метою відновлення всіх первинних документів позивачем здійснено заходи, зокрема направлено запити до відповідних контрагентів, про що надано докази. Запити контролюючим органом щодо проведення зустрічних звірок з питань підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з суб`єктами господарювання - контрагентами не направлялись, документи первинного обліку останніх, містились в матеріалах кримінального провадження.

Крім того, відповідачем в акті перевірки підтверджено факт сприяння TOB "СХК "Вінницька промислова група" відновлення втрачених документів та надання їх до перевірки. Зокрема на сторінці 7 Акту зазначено, що ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" 21.11.2017 за №372 на запит про надання документів від 15.11.2017 надало пояснення за підписом керівника та головного бухгалтера разом із копіями документів на 9 арк., у якому повідомило про вжиті заходи для відновлення та надання до перевірки документів, а саме на юридичні адреси підприємств (контрагентів) були направлені листи з проханням сприяти у відновленні та наданні завірених копій документів.

Також, на виконання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023 представник TOB "СХК "Вінницька промислова група" надав пояснення та відповідні докази, що з метою відновлення документів ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" направлялися на адресу кожного із контрагентів звернення з метою відновлення первинних документів, які залишилися без розгляду. Копії даних звернень та копії рекомендованих повідомлень, що підтверджують факт надсилання вказаних листів контрагентам містяться в матеріалах справи (г. 1, а.с. 142-150).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що застосування штрафних санкцій у відповідності до п. 121.1 ст. 121 ПК України є протиправним, оскільки відсутні протиправні дії зі сторони позивача у незабезпеченні зберігання первинних документів та не наданні їх податковому органу.

Відтак, застосування штрафних санкцій у відповідності до п. 121.1 ст. 121 ПК України є протиправним, як наслідок,наявні підстави для скасування податкового повідомлення рішення форми "ПС" від 28.12.2017 №0011361414, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно матеріалів справи за подання адміністративного позову позивач сплатив судовий забір в розмірі 118 803, 38 грн., що підтверджується платіжним дорученням №312530938 від 09.01.2018 (а.с. 1 т.1).

За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 118803,38 грн.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови, про задоволення позовних вимог.

У силу п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 28 грудня 2017 року форми "Р" № 0011341414, форми "ПС" № 0011351414, форми "ПС" № 00011361414.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області судовий збір у розмірі 118 803 (сто вісімнадцять тисяч вісімсот три) гривні 38 копійок.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.