Рішення

від 27.12.2010 по справі 2-1671/10

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2010 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - Трагнюк В.Р.,

при секретарі - Конар В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки, третя особа: Боржавська сільська рада,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки, третя особа: Боржавська сільська рада. Позов мотивує тим, що відповідно до договору дарування житлового будинку від 04 вересня 2003 року посвідченого державним нотаріусом Виноградівського нотаріального округу Бричок К.В. позивачем було отримано в дар від ОСОБА_3 будинок АДРЕСА_1 . Дарувальнику ОСОБА_3 належали згідно Державного акту на право приватної власності на землю 1 - ЗК № 004208, виданого 17.02.1998 року земельна ділянка для обслуговування житлового будинку розміром 0,007 га та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства розміром 0,18 га. При даруванні дарувальник фактично надав позивачці у власність і земельні ділянки, однак такі в договорі помилково не зазначені. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. На день смерті ОСОБА_3 з ним проживали дружина ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Позивач вважає, що вказані земельні повинні належати їй, а тому просить визнати за нею право власності.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 згідно поданої заяви просить справу розглянути у її відсутності, обставини та вимоги позову визнає повністю.

Представник третьої особи - Боржавської сільської рад Бобіта Ю.І. в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у відсутності представника, проти позову не заперечує.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України /в редакції 2003 року/, згідно абз. 2 п. 4 «Прикінцевих та Перехідних положень» цього Кодексу, оскільки правовідносини, що виникли до набрання чинності цим Кодексом продовжують існувати після набрання ним чинності.

У відповідності до ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Відповідно до договору дарування житлового будинку від 04 вересня 2003 року посвідченого державним нотаріусом Виноградівського нотаріального округу Бричок К.В. ОСОБА_1 було отримано в дар від ОСОБА_3 будинок АДРЕСА_1 (а.с.6). Дарувальнику ОСОБА_3 належали згідно Державного акту на право приватної власності на землю 1 - ЗК № 004208, виданого 17.02.1998 року земельна ділянка для обслуговування житлового будинку розміром 0,07 га та земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства розміром 0,18 га (а.с.10).

Таким чином ОСОБА_1 набула право власності на спірну земельну ділянку площею 0.07 га, відповідно до ст. 377 ЦК України, внаслідок переходу за договором дарування права власності на будинок (а.с. 6,7.8).

Щодо вимоги позивача про визнання за нею права власності на земельну ділянку, площею 0,18 га, належну та надану ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, суд, вважає, що ця вимоги до задоволення не підлягає через наступне.

У відповідності до пункту 15 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України /в редакції станом на 04.09.2003 року/ встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України - власники земельних часток (паїв) не вправі до 1 січня 2005 року продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім міни, передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб.

Таким чином твердження ОСОБА_1 про те, що при укладенні договору дарування від 04 вересня 2003 року ОСОБА_3 була відчужена земельна ділянка, цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства, є безпідставним.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказане справу в межах заявлених позивачем вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1, 10, 31, 60, 169, 209, 212-215 ЦІ ІК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позвні вимоги задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на земельну ділянка площею 0,07 га, цільове призначення якої - обслуговування жилого будинку, розташованої на території Боржавської сільської ради, План зовнішніх меж згідно із Державним актом на право приватної власності на землю, виданий на ім`я ОСОБА_3 , серії 1 - ЗК №004208.

В решті позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийВ. Р. Трагнюк