Рішення

від 06.11.2023 по справі 522/203/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/203/22

Провадження № 2/522/1746/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання Глущенко Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Акумото» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Акумото» про стягнення заборгованості.

Позовна заява обґрунтована тим, що 15.04.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 08-660/082-1/514, за умовами якого останній отримав від банку кредит в сумі 198000 дол. США.

Того ж дня у забезпечення виконанняпозичальником умовуказаного кредитногодоговору,між банком, ОСОБА_1 та ТОВ «Акумото»укладено договірпоруки,за яким ТОВ «Акумото» зобов`язалося у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань солідарно відповідати перед кредитором у повному обсязі зобов`язань, передбачених кредитним договором.

Банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі, надав позичальнику кредит, однак останній у свою чергу належним чином взяті на себе зобов`язання не виконував.

Рішенням Приморськогорайонного судум.Одеси від17серпня 2017року урахунок частковогопогашення заборгованостіза договоромкредиту №08-660/082-1/514від 15.04.2008у розмірі429925,29дол.США в гривневому еквіваленту на день прийняття рішення звернуто стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру, загальною площею 95,7 кв.м., житловою площею 61,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, ціну встановлено на рівні не нижчому 1 778106 грн.

Посилаючись на невиконання позичальником своїх зобов`язань, позивачем на кредитну заборгованість у сумі 429925, 99 дол. США, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховано заборгованість, яка станом на 12.11.2021 за період з 12.11.2018 по 12.11.2021 становить 38 639,34 дол. США.

За наведених обставин позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 38693,34 дол. США та вирішити питання про солідарне стягнення з відповідачів на його користь судових витрат.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 березня 2023 року залучено до участі у справі правонаступника позивача - Акціонерне товариство «Сенс-Банк».

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 березня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник АТ «Сенс-Банк» подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення не заперечував.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі у судові засідання у справі не з`явилися, відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від них до суду не надходило. Відповідач ТОВ «Акумото» повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу його місцезнаходження згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_1 ), проте судова повістка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З оглядуна те,що напоштовому повідомленніпроставлено відмітку«адресат відсутнійза вказаноюадресою»,тобто за його місцезнаходженням, в силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що повістку вручено відповідачеві та він є повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся, у зв`язку з відсутністю встановленого зареєстрованого місця проживання чи перебування? в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи вимоги наведених норм закону, сторони про розгляд справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вказані обставини та приписи процесуального закону, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, які повідомлені про розгляд справи належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 зазначено, що у передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи; з урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення є 06 листопада 2023 року.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

15.04.2008між Акціонерно-комерційним банкомсоціального розвитку«Укрсоцбанк»,та ОСОБА_1 , з урахуванням додаткової угоди, змін та доповнень, укладено кредитний договір № 08-660/082-1/514, відповідно до якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 198000 дол.США.

15.04.2008у забезпеченнявиконання умовкредитного договору№ 08-660/082-1/514від 15.04.2008, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 та ТОВ «Акумото»укладено договірпоруки,за якимТОВ «Акумото»зобов`язалося солідарновідповідати передкредитором за виконання позичальником у повному обсязі зобов`язань за додатковою угодою № 08-660/082-1/514 до генерального договору про надання кредитних послуг № 08-660/082-1/514, а саме повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 серпня 2017 року у справі № 522/22266/16-ц, позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. У рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту № 08-660/082-1/514 від 15.04.2008 у розмірі 429 925,29 дол. США в гривневому еквіваленту на день прийняття рішення, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме - трикімнатну квартиру, загальною площею 95,7 кв.м., житловою площею 61,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на праві особистої приватної власності, шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, ціну встановлено на рівні не нижчому 1 778106 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач обґрунтовує його наявністю у позичальника заборгованості за кредитним договором в розмірі 429 925,29 дол. США, визначеної відповідно до рішення суду від 17.07.2017, на яку в порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, нараховує 3 % річних за період з 12.11.2018 по 12.11.2021 на суму 38 639,34 дол. США.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості.

Згідно зі ст. 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Базою нарахування 3% річних згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є сума основного боргу, не обтяжена іншими додатковими нарахуваннями.

Отже, для покладення на відповідача обов`язку зі сплати 3 % річних та обов`язковою умовою є визначення суми заборгованості, на яку її нараховано.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 серпня 2017 року у справі № 522/22266/16-ц, у рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту № 08-660/082-1/514 від 15.04.2008 у розмірі 429 925,29 дол. США в гривневому еквіваленті на день прийняття рішення, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме - трикімнатну квартиру, загальною площею 95,7 кв.м., житловою площею 61,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності, шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, ціну встановлено на рівні не нижчому 1 778 106 грн.

При цьому, жодних доказів невиконання вищевказаного рішення суду про звернення стягнення на іпотечне майно шляхом його реалізації з прилюдних торгів, матеріали справи не містять.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відтак, позивачем не доведено наявності у позичальника перед банківською установою заборгованості у розмірі 429 925,29 дол. США, на яку позивачем нараховано 3 відсотки річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження наявності заборгованості у ОСОБА_1 перед банком та її розмір, підстави для застосування ст. 625 ЦК України відсутні.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, щодо позовної вимоги про стягнення з поручителя ТОВ «Акумото» заборгованості, нарахованої на підставі ст. 625 ЦК України, суд додатково зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, вимог до поручителя ТОВ «Акумото» про стягнення заборгованості за кредитним договором (основного зобов`язання) банком пред`явлено не було.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За своєю правовою природою договір поруки є додатковим зобов`язанням, який забезпечує належне виконання основного зобов`язання та виникає за умови його існування, відтак у поручителя не виникає власних зобов`язань перед кредитором, він несе виключно солідарну відповідальність за неналежне виконання боржником своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки № 06-09/994 від 15.04.2008, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 та ТОВ «Акумото», останнє зобов`язалося солідарно відповідати перед кредитором за виконання позичальником у повному обсязі зобов`язань за додатковою угодою № 08-660/082-1/514 до генерального договору про надання кредитних послуг № 08-660/082-1/514, а саме: повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.

Статтею 2 договору поруки визначено зміст зобов`язання, забезпеченого порукою, а саме: повернення кредиту в сумі 198000 доларів США, з порядком погашення відповідно до умов договору кредиту, кредит надається на строк з 15.04.2008 по 14.04.2023 включно; сплата процентів за користування кредитом у розмірі 14% річних та комісій, визначених договором кредиту; сплата можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної договором кредиту; інші витрати щодо задоволення вимог кредитора за договором кредиту.

Відтак, сторонами на підставі приписів ст. ст. 6, 554, 628 ЦК України умовами договору поруки було закріплено межі відповідальності поручителя перед кредитором - чітко визначено зобов`язання, за невиконання яких він несе відповідальність як солідарний боржник.

Встановлена положеннями ст. 625 ЦК України цивільно-правова відповідальність боржника за невиконання грошового зобов`язання перед кредитором становить окреме зобов`язання боржника, виконання якого може бути забезпечено порукою, проте не було передбачено самим договором поруки.

Суд зазначає, що підписуючи договір поруки ТОВ «Акумото» як поручитель, не брав на себе зобов`язання поручатись перед кредитором позичальника за виконання ним своїх зобов`язань щодо сплати трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, зважаючи на те, що банком вимог до поручителя ТОВ «Акумото» про стягнення заборгованості за кредитним договором (основного зобов`язання) не пред`являлося, посилання позивача на наявність правових підстав для притягнення ТОВ «Акумото» до власної цивільно-правової відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України за невиконання рішення суду, є необґрунтованими.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що позивачем на адресу ТОВ «Акумото» було надіслано письмову вимогу із зазначенням невиконаного ОСОБА_1 зобов`язання.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов АТ «Сенс-Банк» до відповідачів задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені АТ «Сенс-Банк» слід залишити за ним.

Керуючись ст. 12, 76-81, 263, 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Акумото» про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Акумото», код ЄДРПОУ: 35179034, м. Одеса, вул. Канатна, 2, кв. 2.

Повне судове рішення складено 06.11.2023.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА