Ухвала

від 31.10.2023 по справі 404/1482/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/1482/23

Номер провадження 1-кс/404/3354/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника володільця майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кіровського районного суду міста Кіровограда матеріали клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування заходу забезпечення застосованого на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 серпня 2023 року по кримінальному провадженню 12023121010000340 за ч.3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах володільця арештованого майна - ОСОБА_4 , звернувся з клопотанням до слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда з вимогою скасувати арешт з грошових коштів, що був накладений на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 серпня 2023 року по кримінальному провадженню 12023121010000340 за ч.3 ст. 190 КК України.

Клопотання обґрунтував тим, що вилучені грошові кошти не є речовими доказами по вказаному кримінальному провадженні, а належать особисто ОСОБА_4 . Посилається на те, що арешт накладений на грошові кошти є необґрунтованим та необхідність в подальшому їх зберіганні в якості речового доказу - відпала.

Слідчий з прокурором в судове засідання не з`явились, причину неявки до суду не повідомили.

22 серпня 2023 року, на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда був накладений арешт на:

- мобільний телефон «iPhone» імеі: НОМЕР_1 з сім-картою № НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Samsung» імеі1: НОМЕР_3 імеі2: НОМЕР_4 ; мобільний телефон «Tecno BD4a POP5LTE» імеі1: НОМЕР_5 імеі2: НОМЕР_6 з сім-картою № НОМЕР_7 ; мобільний телефон «POCO 220333 QPG» імеі1: НОМЕР_8 імеі2: НОМЕР_9 з сім-картою № НОМЕР_10 ; мобільний телефон «TECNO BB2» імеі1: НОМЕР_11 імеі2: НОМЕР_12 з сім-картою № НОМЕР_13 ; мобільний телефон «TECNO POP5» імеі1: НОМЕР_14 імеі2: НОМЕР_15 ;

- банківські картки: «Райфайзенбанк» № НОМЕР_16 ; «Райфайзенбанк» № НОМЕР_17 ; «Укргазбанк» № НОМЕР_18 ; «А-банк» № НОМЕР_19 ; «А-банк» № НОМЕР_20 ; «А-банк» № НОМЕР_21 ;

- грошові кошти в сумі 1500 грн.;

- два холдери від сім-карт № НОМЕР_22 ; флешкарта чорного кольору; карта пам`яті Micro CD об`ємом 16Gb «Sandisk»; три аркуша паперу з рукописним текстом; упаковка від сім-карти № НОМЕР_10 ;

- мобільний телефон «HUAWEI P smart 2019» імеі1: НОМЕР_23 імеі2: НОМЕР_24 ;

- мобільний телефон «Redmi Note 10 5G» імеі1: НОМЕР_25 імеі2: НОМЕР_26 з двома сім-картами № НОМЕР_27 № НОМЕР_28 ; мобільний телефон «ZTE Blade A51» імеі1: НОМЕР_29 імеі2: НОМЕР_30 з сім-картою № НОМЕР_31 ;

- грошові кошти в сумі 7200 грн.;

- банківські картки: «Монобанк» № НОМЕР_32 в паперовому згортку із записами; «Приватбанк» № НОМЕР_33 в паперовому згортку із записами; «Приватбанк» № НОМЕР_34 ; «Приватбанк» № НОМЕР_35 ; «Райфайзенбанк» № НОМЕР_36 в паперовому згортку із записами; «Приватбанк» № НОМЕР_37 в паперовому згортку; «Приватбанк» № НОМЕР_38 ; «А-банк» № НОМЕР_39 ; «Приватбанк» № НОМЕР_40 в згортку; «Приватбанк» № НОМЕР_41 ; «Монобанк» № НОМЕР_42 ; «Монобанк» № НОМЕР_43 ; «Монобанк» № НОМЕР_44 ; «А-банк» № НОМЕР_45 ; «Укрсіббанк» № НОМЕР_46 ; «Монобанк» № НОМЕР_47 ; «Укргазбанк» № НОМЕР_48 ; «Укргазбанк» № НОМЕР_49 ; «Приватбанк» № НОМЕР_50 ; «Сенсе» № НОМЕР_51 ; «Отпбанк» № НОМЕР_52 ; «Укрсіббанк» № НОМЕР_53 ; «Пумб» № НОМЕР_54 ; «Правексбанк» № НОМЕР_55 ; «Ощадбанк» № НОМЕР_56 ; «Ощадбанк» № НОМЕР_57 ; «Приватбанк» № НОМЕР_58 ; «А-банк» № НОМЕР_59 ; «Райфайзенбанк» № НОМЕР_60 ; «Райфайзенбанк» № НОМЕР_61 ; «А-банк» НОМЕР_62 ; «А-банк» № НОМЕР_63 ; дев`ять аркушів з рукописним текстом; конверт з двома аркушами; десять аркушів паперу; три аркуша паперу; два холдери до сім-карт № НОМЕР_64 ; чотири конверти від сім-карт операторів мобільного зв`язку № НОМЕР_65 , № НОМЕР_66 , № НОМЕР_31 , № НОМЕР_67 ;

- мобільний телефон імеі1: НОМЕР_68 імеі2: НОМЕР_69 з сім-картою № НОМЕР_70 ; мобільний телефон «ZTE» в корпусі сіро-блакитного кольору; мобільний телефон імеі1: НОМЕР_71 імеі2: НОМЕР_72 з сім-картою № НОМЕР_73 ; мобільний телефон «ZTE Blade A51» імеі1: НОМЕР_74 імеі2: НОМЕР_75 ; мобільний телефон імеі1: НОМЕР_76 імеі2: НОМЕР_77 з сім-картою № НОМЕР_78 ; мобільний телефон «ZTE» імеі1: НОМЕР_79 імеі2: НОМЕР_80 з сім-картою № НОМЕР_81 ; мобільний телефон «ZTE» березового кольору; мобільний телефон «TECNO» імеі1: НОМЕР_82 імеі2: НОМЕР_83 з сім-картою № НОМЕР_84 ; мобільний телефон «TECNO» імеі1: НОМЕР_85 імеі2: НОМЕР_86 ; мобільний телефон «TECNO» імеі1: НОМЕР_87 імеі2: НОМЕР_88 ; мобільний телефон «ZTE» імеі1: НОМЕР_89 з сім-картою № НОМЕР_90 ; мобільний телефон «ZTE» імеі1: НОМЕР_91 імеі2: НОМЕР_92 з сім-картою № НОМЕР_93 ;

- системний блок чорного кольору;

- банківські картки: «Приватбанк» № НОМЕР_94 ; «Приватбанк» № НОМЕР_95 ; «Монобанк» № НОМЕР_96 ; «Правексбанк» № НОМЕР_97 ; «Укргазбанк» № НОМЕР_98 ; «Ощадбанк» № НОМЕР_99 ; «Сенс» № НОМЕР_100 ; «Ощадбанк» № НОМЕР_101 ; «Укрсіббанк» № НОМЕР_102 ; «Пумб» № НОМЕР_103 ; «Отпбанк» № НОМЕР_104 ; «Альянсбанк» № НОМЕР_105 ; сім-карта № НОМЕР_106 , власником та володільцем яких є ОСОБА_5 , із забороною відчуження, користування та розпорядження.

Вирішуючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда прийняв вмотивоване та обґрунтоване рішення. З`ясував завдання цього кримінального провадження, мету та правові підстави передбачені чинним КПК України, для накладення арешту на вищепераховане майно.

Заявлені до арешту гроші, техніка, банківські карти є речовими доказами. У разі передчасного скасування арешту на вилучені грошові кошти є ризик відчуження/знищення, а відтак і нагальна потреба у забезпеченні належного зберігання речового доказу.

У свою чергу суд першої, апеляційної, касаційної інстанції втратить можливість дотриматись основної засади кримінального провадження передбаченої ст. 23 КПК України, - безпосередність дослідження доказів.

Самостійною підставою для відмови у скасуванні арешту на всі вилучені грошові кошти є наступні обставини:

Під час вилучення зазначених грошових коштів були присутні декілька осіб, які потенційно могли б бути власниками та володільцями зазначеного речового доказу.

Таким чином на початковій стадії досудового розслідування виключається можливість достовірно встановити власника зазначених в клопотанні грошових коштів.

Відповідно до ч. 12 ст. 100 КПК України, спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили. Згідно п. 1 Постанови Пленуму № 5 Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. Зміст цього роз`яснення вказує, що заявлені власники/володільці зможуть ініціювати перед судом чи слідчим суддею розгляд клопотання про зняття арешту, після пред`явлення ними копії судового рішення, що набрало законної сили, про визнання права власності на вилучені гроші при проведенні обшуку від 10.11.2018 року. Запропонований правовий механізм забезпечить захист майнових прав щодо невизначеного кола власників/володільців та вилучених грошових коштів.

Негативних наслідків від накладення арешту на грошові кошти, не встановлено. Арешт суттєво не позначитися на інтересах власників володільців і третіх осіб.

Згідно ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З огляду на перераховані обставини констатую, що після скасування арешту буде порушено право всіх сторін та учасників кримінального провадження, оскільки всі вони безповоротно втратять можливість встановити дійсні обставини, встановити винну особу, тобто завдання цього кримінального провадження не буде досягнуто, оскільки без арештованого майна безрезультатними стануть спроби встановити винну особу, а потерпілі втратять право у цьому кримінальному провадженні на відшкодування шкоди від злочину.

Завданням слідчого судді є дотримання прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. ч.1 ст. 2 КПК України). Сукупність перелічених обставин вимагає від слідчого суддю врахувати інтереси не тільки володільця, але й інших сторін, учасників кримінального провадження у тому числі суспільні інтереси. Таким чином розумним стане продовження дії арешту. Продовжують існувати розумні підстави вважати, що вказане майно буде приховано, передано, пошкоджено або знищено. Існує реальна потреба для збереження майна у первинному/незмінному стані.

Продовження дії арешту узгоджується з вимогами п.1 ч. 1 ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи». Держава зобов`язана забезпечити ефективне розслідування і таке завдання переважає тимчасове обмеження майнових прав володільця арештованого авто.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Представник власника не подав переконливі докази на підтвердження того, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба.

Сукупність перерахованих поважних причин зумовлена наявністю об`єктивних обставин, які виправдовують розумні строки проведення цього досудового розслідування.

Вимоги про дотримання розумних строків кримінального провадження законодавчо закріплені у ст. 28 КПК України та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері.

Зокрема, відповідно до ч. 1 статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Практика ЄСПЛ (що має враховуватися судами з огляду на положення ст. 17 Закону України від 23.02.2006 р. № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») виходить із того, що ефективність розслідування включає вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують обставини, які перешкоджають прогресу розслідування в конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання віри громадян в їх відданість принципам верховенства права та здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них (рішення у справах «Риженко проти України», «Silih v. Slovenia»).

Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) зазначив, що «поняття розумний строк досудового слідства є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину». Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчене у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні у строк, що перевищує значний проміжок часу, нівелює таку засаду кримінального провадження, як розумні строки, визначену в ст. 28 КПК України.

Необхідно зазначити, що 02.03.2022 року Рада Суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, де зазначила, що процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Згідно цих рекомендацій, введення в Україні режиму воєнного стану 24.02.2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальше продовження режиму воєнного стану є об`єктивною та поважною причиною проведення тривалого досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.113 КПК України процесуальні строки визначено як встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Згідно ч. 8 ст. 615 КПК України, строк дії воєнного стану не зараховується до загального строку досудового розслідування.

Незалежно від тривалості застосування арешту, дії представників сторони обвинувачення продовжують залишатись правомірними, оскільки в цьому кримінальному провадженні не закінчились передбачені законом строки досудового розслідування, отже власник арештованого майна передчасно заявив клопотання про скасування заходу забезпечення.

Ухвала слідчого судді про накладення арешту залишається чинною. Не зазнали змін умови, підстави та обставини, що стали умовою для застосування арешту. Злочин, що розслідується не декриміналізовано. Не зменшилась суспільна небезпека винних дій. Ініціатор клопотання не довів, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Адвокат не подав доказів настання для володільця майна негативних наслідків під час зберігання грошових коштів під арештом.

У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона повинна повернути володільцю ту саму річ або відшкодувати її вартість ( ч. 4 ст. 100 КПК України). У цьому провадженні відсутній факт знищення, пошкодження арештованих грошових коштів. Навіть якщо така подія і виникне, то володілець має право вимагати відшкодування, а не передчасно звертатись з клопотанням про скасування арешту та повернення арештованого речового доказу.

Керуючись ст. 174 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту з грошових коштів в загальній сумі 8700 гривень, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 серпня 2023 року по кримінальному провадженню 12023121010000340 за ч.3 ст. 190 КК України, відмовити.

Ухвала про відмову в скасуванні арешту не оскаржується в апеляційному порядку. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого судового засідання.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1