Справа №641/3844/23
Провадження №2/639/2098/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про забезпечення позову
07 листопада 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Баркової Н.В., розглядаючи у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іванової Тетяни Борисівни у цивільній справі №641/3844/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики у розмірі 501938,09 грн., з яких: 365000,00 грн. сума основного боргу за розпискою; 112018,50 грн. інфляційні втрати; 14940,00 грн. 3% річних; 5000,00 грн. витрати на правову допомогу; 4919,59 грн. судовий збір та 60,00 грн. поштові витрати про направлення позову.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.07.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - передано за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Харкова.
Згідно із супровідним листом Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.08.2023 року вищевказані матеріали цивільної справи направлені на адресу Жовтневого районного суду м. Харкова та отримані останнім - 08.08.2023 року.
Відтак, для розгляду даної позовної заяви автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Жовтневого районного суду м. Харкова Марченко В.В.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.08.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - повернуто до Комінтернівського районного суду м. Харкова.
В подальшому, згідно із супровідним листом Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.09.2023 року вищевказані матеріали цивільної справи направлені на адресу Жовтневого районного суду м. Харкова та отримані останнім - 18.09.2023 року.
Відтак, для розгляду даної позовної заяви автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Жовтневого районного суду м. Харкова Баркову Н.В. та ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.09.2023 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Призначено підготовче засідання.
Під час відпустки головуючого судді Баркової Н.В. 27.10.2023 року представником позивача адвокатом Івановою Т.Б. подано заяву про забезпечення позову, в якій остання просить суд вжити заходизабезпечення позовушляхом накладеннязаборони навідчуження:земельної ділянки кадастровий номер: 5925083400:00:002:0252, площею 2,6065 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Сумська обл., Тростянецький р., с/рада Кам`янська, яка на праві приватної власності належить відповідачу - ОСОБА_2 ; земельної ділянки кадастровий номер: 5925083400:00:002:0798, площею 0,2917 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресую: Сумська обл., Тростянецький р., с/рада Кам`янська, яка на праві приватної власності належить відповідачу - ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача вказує на наявність підстав вважати, що земельні ділянки можуть бути відчужені (переоформлені на інших осіб) з метою запобігання їх продажу виконавчим органом на виконання рішення суду в разі задоволення позовної заяви, що може зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки іншого майна і грошових коштів відповідач не має.
Суд, дослідивши матеріали позову та заяви про забезпечення позову, вважає її такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з п. п. 1, 2 ч.1 ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується, зокрема, 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, 2) забороною вчиняти певні дії.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як зазначено упостанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»(Зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 2 від 12.06.2009 року) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, оцінивши доводи представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову на даний час задоволенню не підлягає, оскільки позивачем та його представником не надано будь-яких доказів очевидної і об`єктивної загрози порушення прав позивача шляхом можливого продажу нерухомого майна (земельних ділянок) та співмірності заявлених позовних вимог і заходів забезпечення позову, оскільки не надано оцінки вартості вищевказаного майна, належність якого відповідачу встановлена представником позивача на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, визначеної за частковим співпаданням.
Крім того, позивачем та його представником не доведено факт того, що невжиття саме таких за обсягом заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання в подальшому рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Всі інші доводи позивача стосуються підстав та предмету позову, з якими позивач звернувся до суду, однак оцінка таким доводам може бути надана судом лише за результатами розгляду справи по суті в судовому засіданні.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.149-153, 189, 197, 198, 200, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іванової Тетяни Борисівни у цивільній справі №641/3844/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Н.В. Баркова
Суд | Жовтневий районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2023 |
Оприлюднено | 08.11.2023 |
Номер документу | 114712008 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Жовтневий районний суд м.Харкова
Баркова Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні