Ухвала

від 03.11.2023 по справі 646/7602/23

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/7602/23

№ провадження 2/646/2528/2023

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

03.11.2023 м. Харків

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Шиховцова А.О., розглянувши позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Голована Ярослава Ігоровича до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Голова Я.І. звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом, яким просить:

- визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя на частину у праві власності на автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2020 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;

- визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя на 1/2 частину у праві власності на автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2020 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

- припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2020 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;

- стягнути з ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя 1/2 частину вартості автомобіля Audi SQ5 2018 року випуску, номер кузову НОМЕР_3 у розмірі 831958,50 грн.;

- судові витрати покласти на відповідача.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Проте, вказуючи у позовній заяві, що з 18 листопада 2006 року вони із відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі та придбали два легкових автомобіля, зазначених вище, представником позивача не викладається обставин придбання цих автомобілів, не вказується точна дата їх придбання, сума, за яку їх було придбано тощо.

Крім цього, представником позивача зазначено, що автомобіль Audi SQ5 2018 року випуску, номер кузову НОМЕР_3 , відповідач після розірвання шлюбу продала. Проте жодних обставин продажу даного автомобіля представником позивача не наведено, зокрема, отриману суму грошових коштів за проданий автомобіль, дату його продажу тощо.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач має зазначити про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.ч.1,6,7ст.84ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Стаття 177ЦПК України встановлює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю (дійсною) майна.

Відповідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні до суду з позовом, представником позивача зазначено ціну позову - 3332799грн. 00 коп. та надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 8052 грн. 00 коп.

Проте, виходячи із вказаної представником позивача ціни позову станом на дату звернення до суду із позовом про поділ майна подружжя судовий збір становить - 13420 грн. 00 коп.

Крім того, ціну позову представником позивача визначено на підставі оголошень про продаж автомобілів на сайті AUTO.RIA. Проте, такий спосіб визначення вартості майна не може бути належним доказом його вартості на день подачі позову до суду.

Позивачем не надано доказів дійсної вартості спірного майна (автомобіля) та не сплачено судовий збір відповідно вказаної вартості. Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку, що позивачем сплачено судовий збір не у повному обсязі.

Вимоги Закону України «Про судовий збір» виконано частково, оскільки представником позивача надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 8052 грн. 00 коп.

Згідно пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20від 22грудня 1995 року з подальшими змінами, внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Крім цього, як роз`яснено у пунктах 22-24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленимистаттями 69-72СК Українитаст.372ЦКУкраїни. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4ст. 65 СК).

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи нормустатті 60 СК Українита визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Тобто, представнику позивача необхідно зазначити, чим підтверджується придбання всього майна, що є предметом даного спору під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна.

Разом з тим, позивач не вказав дійсну ціну позову щодо вимоги майнового характеру та не надано жодних доказів щодо її дійсності станом на день подачі позову до суду, у зв`язку з чим суд не має змоги визначити дійсну ціну позову та достеменно перевірити і встановити правильність сплати судового збору.

На підставі викладеного, позивачу необхідно вказати дійсну ціну позову за вимоги майнового характеру, зазначити про спільну участь подружжя у придбанні спірного майна, обставини придбання цього майна, продажу відповідачем одного зі спірних автомобілів, надавши докази дійсної ринкової вартості майна та доплатити судовий збір з врахуванням такої ціни позову, а також надати оригінали квитанцій про сплату судового збору до суду.

Відповідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Так, залишення позовної заяви без рухуце тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Голована Ярослава Ігоровича до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.

Встановити строк для виправлення недоліків, вказаних в ухвалі, тривалістю десять днів з дня отримання даної ухвали.

Повідомити представника позивача про необхідність усунення недоліків шляхом направлення йому копії даної ухвали та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Повернення позовної заяви не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суду з даним позовом після усунення підстав, що зумовили її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Шиховцова