Постанова

від 01.11.2023 по справі 201/990/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9089/23 Справа № 201/990/20 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючої - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Максюти Ж.І.,

за участюсекретаря судовогозасідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 вересня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності на частку майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

У вересня 2023 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до суду надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2020 року у вищевказаній цивільній справі (а.с. 139-140).

В обґрунтування заяви посилався на те, що ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2020 року у справі №201/990/20 було забезпечено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності на частку майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчинювати (здійснювати) будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити будь-які інші дії з набуття, зміни або припинення державної реєстрації будь-яких речових прав, похідних від права власності, щодо нерухомого майна, зокрема квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31.08.2023 року у справі №183/7765/15 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гудименко В.Г., задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 березня 2023 року, скасовано та ухвалено нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про витребування майна та визнання права власності, задоволено частково. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 . Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. В задоволенні іншої частини вимог, відмовлено. З вказаного слідує, що ОСОБА_4 не є власником квартири АДРЕСА_2 , відтак дане нерухоме майно не є спільною сумісною власністю подружжя, а тому не може бути предметом розгляду у даній справі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 вересня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності на частку майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, відмовлено (а.с. 144-145).

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву про скасування заходів забезпечення позову у даній справі в повному обсязі (а.с. 148-149).

Представник ОСОБА_4 - адвокат Карчагін С.В. скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін (а.с. 166-168).

Представник ОСОБА_3 - адвокат Пономарьов В.Д. скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення (а.с. 182-183).

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін, з огляду на таке.

Судом встановлено, що у січні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на частку майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (а.с. 1-4).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2020 року відкрито провадження за вищевказаним позовом (а.с. 6-7).

У лютому 2020 року ОСОБА_3 подала до суду заяву про забезпечення позову до ОСОБА_4 про визнання права власності на частку майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (а.с. 9-12).

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2020 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частку майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, задоволено.

До набрання законної сили рішенням у цивільній справі №201/990/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частку майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя:

1) заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчинювати (здійснювати) будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити будь-які інші дії з набуття, зміни або припинення державної реєстрації будь-яких речових прав, похідних від права власності, щодо нерухомого майна, а саме:

-квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ;

-квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 ;

2) заборонено посадовим особам в суб`єктах державної реєстрації та особам, які уповноважені на виконання функцій державних реєстраторів, проводити будь-які реєстраційні дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Товариство з обмеженою відповідальністю «ФерроМет1» (код ЄДРПОУ 32341106), яке розташовано за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 9.

Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд справи триває, а тому відсутні підстави за задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, які є достатніми та співмірними заходами забезпечення позову відповідно до позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмета спору.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, поставляється ухвала.

Аналіз правових норм глави 10 розділу І ЦПК України, якими врегульовано скасування заходів забезпечення позову дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в частині 13 статті 158 ЦПК України.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №201/990/20.

На час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову цивільна справа по суті розглянута не була.

Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку, що на момент перегляду оскаржуваної ухвали потреба у забезпеченні позову не відпала, а тому суд не вправі скасовувати вжиті заходи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 31.08.2023 року у справі №183/7765/15 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гудименко В.Г., задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 березня 2023 року, скасовано та ухвалено нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про витребування майна та визнання права власності, задоволено частково. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 . Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. В задоволенні іншої частини вимог, відмовлено. З вказаного слідує, що ОСОБА_4 не є власником квартири АДРЕСА_2 , відтак дане нерухоме майно не є спільною сумісною власністю подружжя, а тому не може бути предметом розгляду у даній справі, у зв`язку з чим вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні його заяви щодо скасування заходів забезпечення позову у даній справі.

Однак, колегія суддів відхиляє такі доводи апелянта, оскільки ухвалою Верховного суду від 05.10.2023 року зупинено дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року в частині витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Окрім цього заходи забезпечення позову були вжиті судом першої інстанції в межах цивільної справи про визнання права власності на частку у майні, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Рішення по даній справі не ухвалене, отже квартира є предметом поділу майна подружжя та є спірною.

Тобто, станом на теперішній час не існує обставин, які б однозначно вказували на те, що квартира, яка є об`єктом застосованих заходів забезпечення позову є вільною від будь-яких судових спорів та однозначно перебуває на законних підставах у власності ОСОБА_1 .

Таким чином, судом першої інстанції було повно з`ясовано обставини справи, а саме, що відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2020 року у даній цивільній справі, оскільки заявником не було наведено обгрунтованих підстав, які б свідчили про те, що потреба у вказаних заходах відпала, а тому колегія суддів дійшла висновку про правомірність відмови у задоволенні такої заяви.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права, не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до чинного законодавства, та не спростовують законність оскаржуваного судового рішення.

Апелянт не позбавлена права в подальшому звернутися до суду з питанням про оскарження чи скасування заходів забезпечення позову, у разі коли відпаде в них потреба.

На согоднішній день таке звернення є передчасним, враховуючи викладені вище обставини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх.

П. 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, розглянувши справу в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судового рішення, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні даної заяви не допустив, ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, ухвала суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Згідно із ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

Ж.І. Максюта