Ухвала

від 01.11.2023 по справі 635/6752/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 635/6752/23 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/1222/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2023 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- секретаря ОСОБА_5 ,

- прокурора ОСОБА_6 ,

- представників власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами представника ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_7 , представника ОСОБА_12 , ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_8 , представника ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_9 , представника ОСОБА_15 , ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_10 , представника ОСОБА_17 адвоката ОСОБА_18 на ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 31.08.2023,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотаньпредставників власниківмайна адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_8 ,власника майна ОСОБА_19 про поверненнятимчасово вилученогомайна.

Задоволено клопотання прокурора в кримінальному провадженні начальника Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 про арешт майна.

Накладено арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на речі вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Накладено арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на речі вилучені в ході обшуку автомобілю Chery Tiggo 7 pro д.н.з. НОМЕР_1 біля будинку АДРЕСА_2 .

Накладено арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на речі вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3 .

Накладено арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на речі вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_4 .

Накладено арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на речі вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_5 .

Накладено арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на речі вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_6 .

Накладено арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на речі вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_7 .

Накладено арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на речі вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_8 .

Накладено арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на речі вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_4 .

Накладено арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на речі вилучені в ході обшуку транспортного засобу Lexus LX 470 чорного кольору д.н.з. НОМЕР_2 .

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 28.08.2023 прокурор Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання зазначив, що в СВ ВП №3 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження за №42022222130000181від 14.12.2022за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.332,ч.2ст.369-2,ч.1ст.366,ч.3ст.369-2КК України.

Задовольняючи клопотанняпро арештмайна,слідчий суддяпослався нате, що вилучене майно повністю відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, визнані речовими доказами у відповідності із законом та з дотриманням процедури, передбаченої КПК України.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_7 ,представник ОСОБА_12 , ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_8 ,представник ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_9 ,представник ОСОБА_15 , ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_10 ,представник ОСОБА_17 адвокат ОСОБА_18 подали апеляційні скарги в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Харківського районногосуду Харківськоїобласті від31.08.2023та постановити нову, якою просили відмовити прокурору в задоволенні клопотання в повному обсязі та повернути вилучене майно законним власникам.

Апеляційні скарги обґрунтовують тим, що ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам КПК України як і клопотання про арешт майна.

Крім того представник ОСОБА_17 адвокат ОСОБА_18 просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на те, що в судовому засіданні ОСОБА_17 та його представник присутні не були, а з ухвалою ознайомились 08.09.2023.

Твердження апелянта, щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження матеріалами судового провадження не спростовуються; причини пропуску процесуального строку, на які посилається у клопотанні заявник є поважними, а тому строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 31.08.2023.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників власників майна адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які просили задовольнити апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг ОСОБА_7 та ОСОБА_9 та не заперечував проти задоволення апеляційних скарг ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що проводиться досудове слідство по кримінальному провадженні №42022222130000181 від 14.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Також з клопотання прокурора про арешт майна вбачається, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України і може мати доказове значення у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так,ч.2ст.170КПК Українипередбачає,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Задовольнивши клопотання слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурор довів достатність підстав вважати, що вилучене майно є речовим доказом, має доказове значення для забезпечення кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як вбачається з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

В ч. 5 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ст. ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Судова колегія зазначає, що в даному випадку арешт на майно, яке вилучене (мобільні телефони, флеш носії, ноутбуки, моноблок), накладено саме як на носій інформації в електронному вигляді.

Апеляційний суд враховує, що слідчий та прокурор не є експертами в даній галузі.

Проте, електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, а тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі № 490/10025/17 від 19.05.2020 та у справі № 677/2040/16-к від 22.10.2020).

Тобто, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились (за виключенням передбачених законом випадків).

А тому володільці матеріальних носіїв інформації не позбавлені права звернення після проведення необхідних експертних досліджень та процесуальних дій до уповноважених осіб у порядку ст. 174 КПК України.

Стосовно майна, яке було зазначено в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук, для виявлення якого і проводиться обшук, судовий контроль обмеження права власності на це майно здійснюється під час розгляду клопотання слідчого або прокурора на дачу дозволу на проведення обшуку.

Таким чином вилучене майно законно утримується слідчим в якості речових доказів з метою проведення певних слідчих дій, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 23.01.2020 року у справі №457/1485/13-к, провадження №51-4881км19.

Окрім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно зі ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч .2 ст. 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч. ч. 2, 4 ст. 173 КПК України та ст. 172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч. 5 ст. 173 КПК України.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Задовольнивши клопотання слідчого з посиланням на зміст ст. 170 КПК України слідчий суддя врахував, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а арешт майна, передбачений ч. 2 ст. 170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.

Відповідно до порядку, передбаченого ст.174КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційних скарг не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Поновити представнику ОСОБА_17 адвокату ОСОБА_18 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 31.08.2023.

Апеляційні скарги представника ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_7 , представника ОСОБА_12 , ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_8 , представника ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_9 , представника ОСОБА_15 , ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_10 , представника ОСОБА_17 адвоката ОСОБА_18 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Харківського районногосуду Харківськоїобласті від31.08.2023щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №42022222130000181 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді