Постанова

від 25.10.2023 по справі 909/69/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2023 р. Справа №909/69/22 (909/42/23)

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЖелік М.Б.

суддівОрищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участі секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Люнер б/н від 03.07.2023 (вх.ЗАГС. №01-05/2189/23 від 10.07.2023)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2023 (повний текст складено 13.06.2023, суддя Шкіндер П.А.)

у справі №909/69/22 (909/42/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перлина-ІФ Код ЄДРПОУ 35764799 адреса місцезнаходження: вул. Гаркуші, 3/7 м. Івано-Франківськ

до відповідача: Приватне акціонерне товариство Івано-Франківський арматурний завод 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 229 ЄДРПОУ 00218271

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Люнер 01021, місто Київ, вул. Грушевського, 9-Б ЄДРПОУ 39902394 Адреса для листування: 76018, м. Івано-Франківськ вул. Незалежності, 4 оф. 417

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: ліквідатор ПАТ ІФАЗ арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович (свідоцтво №1732 від 11.11.2015, адреса: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд.16/108, оф. 17).

про зобов`язання усунути перешкоди

за участю представників:

арбітражний керуючий Демчан О.І.

від позивача: не з`явився.

від відповідача 2 ТОВ Люнер: адвокат Щадей Н.В.

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2023 у справі №909/69/22 (909/42/23) позов задоволено. Зобов`язано ПАТ Івано-Франківський арматурний завод та ТОВ Люнер усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ТОВ Перлина-ІФ нерухомим майном, розташованим за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Коновальця, 229г, корпус 3а, згідно переліку.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Івано-Франківський арматурний завод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Перлина-ІФ- судовий збір у розмірі 1342,00грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Люнер на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Перлина-ІФ - судовий збір у розмірі 1342,00грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2023 у справі №909/69/22 (909/42/23) та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.07.2023 справу №909/69/22 (909/42/23) передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя (суддя-доповідач), члени колегії Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 відкрито апеляційне провадження; встановлено учасникам строк на подання відзиву на апеляційну скаргу; призначено розгляд справи на 16.08.2023; витребувано матеріали справи з місцевого господарського суду.

25.07.2023 від представника скаржника ТОВ Люнер надійшло клопотання (вх..№01-04/4890/23 від 24.07.2023) про участь в судовому засіданні призначеному на 16.08.2023 в режимі відео конференції з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 задоволено.

10.08.2023 представником ТОВ Перлина-ІФ подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити оскаржене рішення без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.09.2023.

17.08.2023 від представника скаржника ТОВ Люнер надійшло клопотання (вх.№01-04/5489/23 від 17.08.2023) про участь в судовому засіданні призначеному на 13.09.2023 в режимі відео конференції з визначенням суду відповідального за її проведення, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.08.2023 задоволено, забезпечення проведення відео конференції доручено Господарському суду Івано-Франківської області.

Арбітражний керуючий Демчан О.І. 22.08.2023 звернувся до суду з клопотанням (вх. №01-04/558/23 від 22.08.2023) про участь в судовому засіданні призначеному на 13.09.2023 в режимі відео конференції з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 задоволено.

11.09.2023 від представника скаржника ТОВ Люнер надійшло клопотання (вх..№01-04/6129/23 від 11.09.2023) про відкладення розгляду апеляційної скарги з огляду на неможливість забезпечити участь уповноваженого представника, у зв`язку з її участю у відкритій частині пленарного засідання Першого сенату Конституційного суду України.

Ухвалою західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 розгляд апеляційної скарги відкладено на 25.10.2023.

29.09.2023 від представника скаржника ТОВ Люнер надійшло клопотання (вх.№01-04/6529/23 від 29.09.2023) про участь в судовому засіданні призначеному на 25.10.2023 в режимі відео конференції з визначенням суду відповідального за її проведення, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 задоволено, забезпечення проведення відео конференції доручено Господарському суду Івано-Франківської області.

В судове засідання 25.10.2023 арбітражний керуючий та скаржник участь уповноважених представників забезпечили, які навели свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги, та просили врахувати їх при винесенні постанови.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають до задоволення, оскаржене рішення скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.

ТОВ Перлина-ІФ звернулося до господарського суду з вимогами зобов`язати Приватне акціонерне товариство Івано-Франківський арматурний завод та Товариство з обмеженою відповідальністю Люнер усунути перешкоди у здійсненні Товаиством з обмеженою відповідальністю Перлина-ІФ права користування майном шляхом надання безперешкодного доступу представникам Товариства з обмеженою відповідальністю Перлина-ІФ до майна, яке знаходиться у приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю Люнер, а саме до нежитлового приміщення корпусу №3 А, розташованого за адресою м.Івано-Франківськ, вул..Коновальця Євгена, буд.229г.

Обґрунтовуючи підстави позовних вимог представника ТОВ Перлина-ІФ зазначив наступне:

- господарським судом в межах справи про банкрутство під час розгляду кредиторських вимог ТОВ Перлина-ІФ до ПАТ Івано-Франківський арматурний завод досліджувалися докази, які підтверджують придбання ТОВ Перлина-ІФ майна у ПАТ Івано-Франківський арматурний завод та відповідно виникнення зобов`язань у боржника перед позивачем на підставі угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог. Вказаними документами позивач підтверджує факт виникнення у нього права власності на майно (ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 30.08.2022 у справі №909/69/22).

- актом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 26.02.2021 за результатами перевірки для підтвердження даних бухгалтерського обліку здійснено інвентаризації майна ТОВ Перлина-ІФ та встановлено, що станом на 18.02.2021 в наявності значиться товарно-матеріальні цінності на загальну суму 6196005,50грн.

- між сторонами відсутні договірні відносини, з огляду на припинення терміну дії договору зберігання №16/10/20 від 16.10.2020.

- порушення є триваючим, а саме з 17.08.2021 (момент розірвання договору оренди).

Відповідач 2, заперечуючи позовні вимоги, вказував, що :

- позивачем не надано належних доказів знаходження саме майна, що є його власністю у приміщенні ТОВ Люнер, натомість товариство не має у своєму штаті працівників, які б могли ідентифікувати майно за представленим позивачем списком, як і не володіє інформацією щодо місця розташування вказаного майна в цеху №3. Самими представниками ТОВ Перлина-ІФ не можливо було здійснити його ідентифікації.

- у оскарженому рішенні суду, а саме в його резолютивній частині, не вказано, до якого саме майна повинне надати доступ товариство. Судом не приймалися зміни до вимог позовної заяви чи її уточнення, що вбачається із наявних в матеріалах справи процесуальних документів суду.

- задоволення позовних вимог призведе до порушення права власності відповідача 2, а також його зобов`язань перед контрагентами, зокрема боржником.

- вважає, що позивач обрав неправильний спосіб захисту, приховуючи майновий спір про витребування майна під немайновий щодо усунення перешкод в користуванні.

- позовні вимоги не спрямовані на захист порушеного права позивача, адже стосуються лише права доступу до приміщення з метою проведення інвентаризації.

В оскарженому рішенні про відмову в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виснував наступне:

- позовні вимоги щодо усунення перешкод у здійсненні права ПАТ Перлина-ІФ в користуванні та розпорядженні майном шляхом надання безперешкодного доступу представникам ПАТ Перлина-ІФ до майна, яке знаходиться за адресою корпус №3а, м.Івано-Франківськ, вул.Коновальця, буд 229г, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

2. Узагальнені доводи апелянта (позивача) та відповідача

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, окрім того висновки господарського суду, що викладені ним у оскарженому рішенні не відповідають встановленим обставинам справи, на підтвердження чого апелянт наводить наступні доводи:

- позивачем не надано належних доказів знаходження саме майна, що є його власністю у приміщенні ТОВ Люнер, а також доказів виникнення у нього права власності на вказане майно, що господарським судом не враховано.

- в резолютивній частині рішення, не вказано, до якого саме майна повинне надати доступ товариство.

- задоволення позовних вимог призведе до порушення права власності відповідача 2.

- позивач обрав неправильний спосіб захисту, приховуючи майновий спір про витребування майна під немайновий щодо усунення перешкод в користуванні.

- позовні вимоги не спрямовані на захист порушеного права позивача, адже стосуються лише права доступу до приміщення з метою проведення інвентаризації.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить фактичні обставини спору та вказує наступні аргументи на спростування доводів апелянта:

- докази набуття права власності на вказане майно визначені ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.08.2022 у справі №909/69/22 та не потребують додаткового доведення.

- доказами знаходження майна у приміщенні відповідача 2 вважає Акт Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 26.02.2021 та договір зберігання №16/10/20 від 16.10.2020.

- доказами наявності спеціалістів з ідентифікації майна позивача є протокол інвентаризаційної комісії від 20.03.2023, що доданий до матеріалів справи про банкрутство.

Фактичні обставини справи встановлені судом апеляційної інстанції за результатами оцінки доказів.

16.10.2020 між Приватним акціонерним товариством Івано-Франківський арматурний завод та Товариством з обмеженою відповідальністю Перлина-ІФ укладено договір №1 купівлі-продажу 540 позицій рухомого майна вартістю 989181,86 грн. Факт передачі майна та його отримання ТОВ Перлина-ІФ підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №72 від 19.11.2020.

Цього ж дня, а саме 16.10.2020 між сторонами укладено договір №2 щодо купівлі-продажу 406 позицій рухомого майна вартістю 901013,00 грн. (факт передачі майна та його отримання ТОВ Перлина-ІФ підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №73 від 19.11.2020); договір №3 щодо купівлі-продажу 298 позицій рухомого майна вартістю 986560,30 грн.(факт передачі майна та його отримання ТОВ Перлина-ІФ підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №74 від 16.11.2020); договір №4 щодо купівлі-продажу 34 позицій рухомого майна вартістю 884617,06 грн. (факт передачі майна та його отримання ТОВ Перлина-ІФ підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №75 від 16.11.2020); договір №5 щодо купівлі-продажу 10 позицій рухомого майна вартістю 854320,80 грн. (факт передачі майна та його отримання ТОВ Перлина-ІФ підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №76 від 16.11.2020); договір №6 щодо купівлі-продажу 41 позиції рухомого майна вартістю 850042,22 грн.(факт передачі майна та його отримання ТОВ Перлина-ІФ підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №77 від 16.11.2020); договір №7 щодо купівлі-продажу штампу ТО 1654-4035 форм для півсфери ИА вартістю 999000,00 грн.(факт передачі майна та його отримання ТОВ Перлина-ІФ підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №78 від 16.11.2020); договір №8 щодо купівлі-продажу 26 позицій рухомого майна вартістю 483864,10 грн. (факт передачі майна та його отримання ТОВ Перлина-ІФ підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №79 від 16.11.2020) та договір №10 купівлі-продажу нематеріальних активів на суму 779392,80 грн.(факт передачі майна та його отримання ТОВ Перлина-ІФ підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №80 від 16.11.2020).

Усі оскаржені договори містять положення п. 3.4. та 3.5. договору за умовами якого датою поставки (передачі майна) є дата підписання покупцем видаткової накладної, а право власності на майно та усі можливі ризики, пов`язані з випадковим зниженням або пошкодженням майна переходять від постачальника до покупця з дати поставки (передачі) майна).

Не зважаючи на те, право власності до покупця ТОВ Перлина-ІФ на майно вказане у договорах купівлі-продажу №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10 від 16.10.2020 станом на 16.10.2020 не перейшло (враховуючи, положення п.3.4. та 3,5. зазначених договорів, а також дати передачі придбаного за договором, а саме 16.11.2020 та 19.11.2020, що вбачається із долучених до матеріалів справи видаткових накладних) між Приватним акціонерним товариством Івано-Франківський арматурний завод та Товариством з обмеженою відповідальністю Перлина-ІФ укладено договір зберігання №16/10/20 від 16.10.2020, за умовами якого згідно з актом приймання-передачі, що є невід`ємною частиною цього договору, поклажодавець (ТОВ Перлина-ІФ) передає, а зберігач (ПАТ Івано-Франківський арматурний завод) приймає на зберігання майно протягом строку дії договору. Зберігання є безоплатним. Термін дії договору сторонами не визначено.

Додатковими угодами №1 та №3 від 03.11.2020 вносилися зміни до договору зберігання, зокрема, викладено п. 1.1. договору у наступній редакції В порядку та на умовах, визначених цим договором, згідно з актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору, поклажодавець передає майно на умовах згідно до вимог Інкотермс (2010)-EXW ПАТ Івано-Франківський арматурний завод (склад за адресою : вул. Є.Коновальця, 229 м.Івано-Франківськ), а зберігач приймає майно на зберігання протягом строку дії договору. Внесено зміни також до п. 1.2. договору, а саме викладено його в новій редакції: за зберігання майна поклажодавець сплачує зберігачу 1 400,00 грн..

17.08.2021 зберігач та поклажодавець додатковою угодою №2 до договору зберігання №16/10/20 від 16.10.2020 дійшли згоди розірвати договір зберігання №16/10/20 від 16.10.2020 та з моменту набрання законної сили додатковою угодою не вважали себе пов`язаними себе будь-якими правами та зобов`язаннями. Доказів повернення майна матеріали справи не містять.

Щодо здійснення розрахунків за договорами купівлі-продажу судом встановлено наступне.

01.03.2021 між ТОВ Перлина-ІФ та ПАТ Івано-Франківський арматурний завод укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якої сторони маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 ЦК України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нищезазначених видаткових накладних, рахунків та договорів, а саме: заборгованість ТОВ Перлина ІФ перед ПАТ Івано-Франківський арматурний завод за договорами купівлі-продажу № №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10 від 16.10.2020, а також заборгованість ПАТ Івано-Франківський арматурний завод перед ТОВ Перлина ІФ згідно з договорами про відступлення права вимоги № № 2, 3, 4 від 18.02.2020 та №5 від 24.03.2020, розмір яких підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.2021.

Згідно п.2 угоди з моменту її підписання сторони вважатимуть, що по зобов`язаннях вказаним в.п.1 зобов`язання ТОВ Перлина ІФ перед ПАТ Івано-Франківський арматурний завод є таким, що припинено у повному обсязі, заборгованість відсутня. Зобов`язання ПАТ Івано-Франківський арматурний завод перед ТОВ Перлина ІФ є таким, що припинено частково, заборгованість по договору про відступлення права вимоги № 3 від 18.02.2020 становить 6 647 956,66 грн. Слід зазначити, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.2023 грошові вимоги ТОВ Перлина-ІФ до боржника визнано на суму 6 647 95,66 грн. заборгованості та 4 962,00 грн. судового збору.

На виконання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.03.2021 між сторонами підписано акт взаємозаліку однорідних вимог та акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.2021.

ТОВ Перлина-ІФ зверталось до ТОВ Люнер для отримання доступу до товарно-матеріальних цінностей, що знаходиться за адресою корпус №3, за адресою: вул. Є.Коновальця, 229 г , м. Івано-Франківськ.

ТОВ Люнер у відповідь на лист від 09.11.2021 № 09/11-21 відмовило у доступі листом № 22/11/2021-1 від 22.11.2021

ТОВ Люнер у відповідь на лист від 09.12.2022 № 09/12-22 повторно відмовило у доступі листом №05/12/22 від 20.12.2022.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначене положення передбачає регулювання захисту права власності не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов`язані з позбавленням володіння майном.

Верховний Суд у постанові від 06.09.2019 по справі №910/7364/18 зазначив, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто, лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №926/326/21.

За приписами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 ЦК України, а також ст. 20 ГК України.

Способи захисту права власності врегульовано главою 29 ЦК України, яка передбачає наступні способи захисту: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України), на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України), витребування грошей та цінних паперів (ст. 389 ЦК України), захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння (ст. 391 ЦК України), визнання права власності (ст. 392 ЦК України) тощо.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачу в здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення з неправомірно займаних нежитлових приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо). Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Передбачений ст. 391 ЦК України спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном - підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Отже, для задоволення вимог власника необхідно встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей; право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Саме таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №910/19865/17.

Згідно ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч.1 ст. 656 ЦК України).

Відповідно до ст. 622 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Висновки

Повно виконуючи завдання господарського судочинства, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи та надавши їм належну оцінку, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до умов договорів купівлі-продажу №1, 2,3 4,5,6,7,8,10 від 16.10.2020, а саме п.1.2. та1.3. визначено, що найменування майна, асортимент, його кількість, ціна за одиницю, загальна вартість та строки поставки визначаються у специфікаціях до договору, що додається до нього та є його невід`ємною частиною. Продавець передає покупцеві разом з майном документацію необхідну при постачанні даного майна.

Однак, матеріали справи не містять специфікацій, які в обов`язковому порядку повинні були бути долученими до договорів купівлі-продажу та надали б можливість співставити придбані на підставі договорів купівлі-продажу товарно-матеріальні цінності та ті, товарно-матеріальні цінності, що передавалися на зберігання ТОВ Перлина-ІФ ПАТ Івано-Франківський арматурний завод згідно договору зберігання №16/10/2020 від 16.10.2020 та актів приймання передачі.

Колегія суддів також акцентує на тому, що договори купівлі-продажу №1, 2,3 4,5,6,7,8,10 від 16.10.2020, містять положення п. 3.4. та 3.5. за умовами якого датою поставки (передачі майна) є дата підписання покупцем видаткової накладної, а право власності на майно та усі можливі ризики, пов`язані з випадковим зниженням або пошкодженням майна переходять від постачальника до покупця з дати поставки (передачі) майна).

Відтак, право власності до покупця ТОВ Перлина-ІФ на майно вказане у договорах купівлі-продажу №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10 від 16.10.2020 станом на 16.10.2020 не перейшло (враховуючи, положення п.3.4. та 3,5. зазначених договорів, а також дати передачі придбаного за договором, а саме 16.11.2020 та 19.11.2020, що вбачається із долучених до матеріалів справи видаткових накладних).

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що з наявних в матеріалах справи доказів не можливо встановити, що саме придбане ТОВ Перлина-ІФ майно у боржника ПАТ Івано-Франківський арматурний завод згідно договорів купівлі-продажу №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10 від 16.10.2020 передано на зберігання згідно умов договору зберігання №16/10/20 від 16.10.2020.

Відтак, наявні в матеріалах справи докази не підтверджують право власності на майно, стосовно якого позивач просить усунути перешкоди в користуванні шляхом надання безперешкодного доступу до приміщення ТОВ Люнер.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, що визначений положенням ст. 13 ГПК України. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст. 10 КУзПБ арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника, а відтак враховуючи те, що майно боржника ПАТ Івано-Франківський арматурний завод, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, знаходиться у ТОВ Люнер вимога про можливість доступу до нього представників ТОВ Перлина-ІФ виключно за участі арбітражного керуючого є цілком законною, та не може свідчити про обмеження прав користування вказаним майном третіх осіб. (лист ТОВ Люнер № 22/11/2021-1 від 22.11.2021).

Колегія суддів також погоджуючись із доводами скаржника вважає, що не зазначення господарським судом в резолютивній частині рішення конкретного переліку майна, доступ до якого просить надати позивач, порушуватиме права відповідачів. Окрім того, господарським судом в порушення норм процесуального права без винесення процесуального документу щодо прийняття до розгляду змінених чи уточнених позовних вимог, задоволено вимоги, не у тій редакції, що заявляв позивач у позовній заяві.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі апеляційного перегляду, доводи скаржника, суд апеляційної дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід скасувати прийнявши нове рішення.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Люнер б/н від 03.07.2023 (вх.ЗАГС. №01-05/2189/23 від 10.07.2023) задоволити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2023 у справі №909/69/22 (909/42/23) скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних в Товариства з обмеженою відповідальністю Перлина-ІФ відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Перлина-ІФ (м.Івано-Франківськ, вул. Гаркуші, 3/7, код ЄДРПОУ 35764799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Люнер (м.Київ, вул.. Грушевського, 9-Б, код ЄДРПОУ 39902394) 4 026,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 06.11.2023

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.