ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1895/23м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Колоколова С.І.,
Ярош А.І.,
секретар судового засідання Андрущенко В.В.,
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: Фрейдун О.М., за довіреністю;
від відповідача-1: Машкіна В.М., за довіреністю;
від відповідача-2: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства "Прем`єра Південь"
на рішення Господарського суду Одеської області
від 03 серпня 2023 року (повний текст складено 04.08.2023)
у справі №916/1895/23
за позовом Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
до відповідачів:
1. Приватного підприємства "Прем`єра Південь"
2. Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Атомобільні дороги України" в особі філії "Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
про визнання недійсним договору,-
суддя суду першої інстанції: Демешин О.А.
місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 02.11.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
У травні 2023 Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі також позивач, АТ «ДАК «Автомобільні дороги України») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємство "Прем`єра Південь" (далі також відповідач-1, ПП «Прем`єра Південь», Підприємство) та до Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі також відповідач-2, Філя "Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця" ДП "Херсонський облавтодор", Філія) про визнання недійсним договору від 12.07.2021 року №12/07-2021, укладеного між Приватним підприємством Прем`єра Південь та Філією Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця Дочірнього підприємства Херсонський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України в особі начальника Філії, що діє на підставі Положення про філію.
В обґрунтування позовних вимог АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» зазначає, що на момент укладання спірного договору №12/07-2021 від 12.07.2021 року керівник Філії не мав довіреності та повноважень на укладання останнього, з огляду на існуючи законодавчі обмеження Філії на укладення договорів, а цей договір не погоджувався з боку позивача.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.08.2023 у справі №916/1895/23 (суддя О.А. Демешин) позов Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Приватного підприємства "Прем`єра Південь" та Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Атомобільні дороги України" в особі філії "Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задоволено. Визнано недійсним Договір від 12.07.2021 за №12/07-2021, укладений між Філією "Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Приватним підприємством Прем`єра Південь.
Крім того, вказаним рішенням стягнуто з Приватного підприємства "Прем`єра Південь" на користь позивача 1073,50 грн. судового збору; стягнуто з Філії "Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь позивача 536,80 грн. судового збору.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем того, що оскаржуваний правочин (договір) було вчинено із перевищенням повноважень з боку керівника Філії та без погодження і подальшого схвалення цього правочину ДП Херсонський облавтодор. При цьому суд зазначив, що підписанти спірного договору знали (повинні були знати) про відсутність у керівника Філії "Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця" необхідного обсягу повноважень. Водночас, місцевий господарський суд відхилив посилання відповідача-1 на судову практику Верховного Суду щодо відсутності факту такого перевищення повноважень, оскільки вона не є релевантною для даних спірних правовідносин.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Прем`єра Південь" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2023 у справі №916/1895/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом не з`ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.
Зокрема, ПП «Прем`єра Південь» наполягає на тому, що судом першої інстанції не враховано, що представник ПП «Прем`єра Південь» не знав та не міг знати про конкретні обмеження повноважень керівника Філії «Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Херсонський облавтодор» АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» щодо укладення спірного договору; водночас, поведінка ПП «Прем`єра Південь» була добросовісною і розумною.
Так, апелянт зауважує, що він міг дізнатись про повноваження директора Філії «Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця» щодо укладення договорів тільки зі Статуту ДП «Херсонський облавтодор» та Положення про саму Філію, оскільки саме ці документи були витребувані під час укладення договору. Водночас, згідно з Положенням про Філію, обмежень щодо укладення договорів керівник Філії не має; ні Статутом, ні Положенням не встановлено форми доручення (письмове або усне) на укладення договорів Філією.
При цьому, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 27.06.2018.у справі №668/13907/13-ц, від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, згідно з якими договір, який визнаний недійсним з підстави перевищення повноважень підписанта, має свідчити про відсутність реального наміру на його укладення і виконання, апелянт наголошує, що у даному випадку сторонами Договору було вчинено дії, які свідчать про наступне схвалення укладення договору, наявність реального наміру його укладення і виконання, зокрема: ПП «Прем`єра Південь» було здійснено поставки згідно видаткових накладних №196 від 14.07.2021 на суму 375 827,00 грн., №200 від 16.07.2021 на суму 380 824,00 грн., № 402 від 01.10.2021 на суму 486 760,00 грн. (документи наявні в матеріалах справи), а Філія «Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Херсонський облавтодор» здійснила оплату за видатковою накладною платіжних доручень №513 від 05.08.2021 та №580 від 09.09.2021, з призначенням платежу згідно виставлених рахунків (копії рахунків №№193, 197 наявні в матеріалах справи).
Отже, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.
На думку ПП «Прем`єра Південь», позов у даній праві (№916/1895/23) подано для невиконання обов`язків чи уникнення сплати боргу ДП «Херсонський облавтодор», у зв`язку з перебуванням в провадженні Господарського суду Одеської області справи №916/335/23 за позовом ПП «Прем`єра Південь» до ДП «Херсонський облавтодор про стягнення заборгованості за Договором №12/07-2021 від 12.07.2021. Наведене є неприпустимим, про що неодноразово зауважував Верховний Суд (відповідні висновки містяться у постановах від 05.09.2019 у справі №638/2304/17, від 18.09.2019 у справі №200/4202/14-ц, від 04.04.2023 у справі № 44/258-б (910/15426/20).
Детальніше доводи ПП «Прем`єра Південь» викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Прем`єра Південь" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2023 у справі №916/1895/23 та призначено її розгляд на 02 листопада 2023 року об 11:30 год.
25.09.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами останньої та просить відмовити у її задоволенні з мотивів, викладених у зазначеному відзиві, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Зокрема, АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не погоджується із наведеною апелянтом в апеляційній скарзі практикою Верховного Суду та вказує, що ПП «Прем`єра Південь» не обґрунтовує у зазначених ним постановах суду касаційної інстанції подібності правовідносин з цією справою №916/1895/23, а лише зазначає, що така відповідна думка скаржника начебто узгоджується із висновками Верховного Суду. Однак, саме Верховний суд виходить з того, що сторонами слід не просто послатися на якусь із постанов, а довести подібність правовідносин із спірними (ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19, постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, від 25.04.2018 у справі №925/3/17, від 25.04.2018 у справі №910/24257/16, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; від 19.05.2020 у справі №910/719/19; постанови Верховного Суду від 21.12.2016 у справі №910/8956/15, від 13.09.2017 у справі №923/682/16 тощо).
Крім того, позивач наполягає на тому, що твердження апелянта, що він не знав про обмеження керівника Філії на укладення договору, а доручення юридичної особи філії на укладення договору могло бути усним слід оцінювати критично, адже зазначене суперечить положенням Цивільного кодексу України і щодо повноважень філій і з приводу форми довіреності як письмового документу.
Також позивач вважає, що у даному випадку відсутнє схвалення договору, оскільки таке схвалення повинно було бути здійсненим юридичною особою ДП «Херсонський облавтодор», а не Філією та відповідачем-1. Водночас, ні позивач, ні відповідач-2 не схвалювали заявки, не отримували товар, не підписували документи, не сплачували платежі, не підписували акти звірки чи будь-які листи, що виключає дійсність договору.
20.10.2023 до суду апеляційної інстанції від ПП "Прем`єра Південь" надійшли додаткові пояснення, які є здебольшего аналогічними доводам апеляційної скарги. Водночас апелянтом вказано, судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" взагалі є неналежним позивачем у даній справі, оскільки його права та інтереси не порушені, що є підставою для відмови у позові.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 задоволено клопотання представника Приватного підприємства "Прем`єра Південь" щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon.
Аналогічне клопотання представника Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задоволено ухвалою суду апеляційної інстанції від 31.10.2023 у справі №916/1895/23.
У судовому засіданні 02.11.2023, яке проводилось в режимі відеоконференції, представник ПП "Прем`єра Південь" підтримав свою правову позицію, просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції. Представник АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" заперечував проти доводів апеляційної скарги та, надавши свої пояснення, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник Філії "Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця" ДП "Херсонський облавтодор" АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у судове засідання не з`явився. Про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, їх явка обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача-2.
У судовому засіданні 02.11.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2021 року між Приватним підприємством Прем`єра Південь (Постачальник), в особі директора Рикова Артема Ігоровича та Філією Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця Дочірнього підприємства Херсонський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (Покупець), в особі керівника Баранецького Богдана Богдановича, укладено Договір поставки товару №12/07-2021.
Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця товар зазначений в п.1.2. даного Договору (Товар), окремими партіями згідно заявок Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити наступний Товар.
Відповідно п. 3.1., 3.5. Договору Ціна Договору складається із суми всіх Специфікацій на основі рахунків та видаткових накладних на поставлений Товар в межах строку дії цього Договору. Сума договору складає 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень).
У матеріалах справи наявні рахунки на оплату №193 від 14.07.2021 на суму 375 827,00 грн., №197 від 16.07.2021 на суму 380 824,00 грн., №403 від 01.10.2021 на суму 486 760,00 грн. (т.1 а.с. 133-134) які за твердженням ПП Прем`єра Південь виставлені Філії для оплати за результатом здійсненої поставки за спірним Договором.
Згідно з платіжними дорученнями №513 від 05.08.2021 на суму 500 000,00 грн. та №580 від 09.09.2021 на суму 648 519,00 грн. (т.1 а.с. 132) Філія «Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Херсонський облавтодор» здійснила часткову оплату цих рахунків.
Водночас, у вищезазначеному Договорі визначено, що керівник Філії Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця ДП Херсонський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України - Баранецький Б.Б. - діє на підставі Статуту.
У матеріалах справи наявний Статут ДП Херсонський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України (ідент.код 31918234), затверджений 08.08.2019 (далі - Статут) (т. 1, а.с.27-44).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 Статуту, ДП Херсонський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України (Підприємство) створене на власності відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України. Засновником Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 100% акцій якого належать державі.
Положеннями п.п. 3.1-3.6 Статуту передбачено, що Підприємство є юридичною особою. Права та обов`язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації; Підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі, відповідно до законодавства та цього Статуту, затвердженими Засновником положеннями, порядками, інструкціями, регламентами, іншими внутрішніми (локальними) документами Підприємства, які не повинні суперечить законодавству, цьому Статуту, локальним документам та рішенням Засновника; Підприємство має, зокрема, відокремлене майно, самостійний баланс, поточний та інші рахунки, печатку та штампи зі своїм найменуванням, фірмові бланки тощо. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язанням згідно з законодавством; може від свого імені набувати майнових та немайнових прав і нести обов`язки.
Згідно з п. 3.8 Статуту Підприємство, за рішенням Засновника, може створювати, зокрема, філії, відокремлені підрозділи.
Відокремлений підрозділ діє на підставі положення про нього (п. 3.10 Статуту).
Судом першої інстанції встановлено, що філії ДП Херсонський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України створені як відокремлені структурні підрозділи, відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг У країни (Укравтодор) від 09.04.2002 № 56 на виконання Постанови КМУ від 28.02.2002 №221.
У матеріалах справи міститься Положення Філії Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця Дочірнього підприємства Херсонський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (т. 1 а.с. 45 - 47), за п. 3.1 якого Філія Каховська ДЕД є відособленим підрозділом Підприємства, не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства і цього Положення.
Відповідно до п. 3.2 Положення Філія здійснює свою діяльність на принципах підпорядкованості та підзвітності органам управління Підприємства (директор підприємства, Засновник та вищий орган Засновника).
Філія може від імені і за дорученням директора Підприємства укладати договори, відповідно до предмета діяльності Підприємства (п. 3.3 Положення).
Пунктом 3.7 Положення встановлено, що зміни та доповнення до Положення про Філію затверджуються Державною акціонерною компанією "Автомобільні дороги України".
Філія готує проекти договорів і подає їх на підписання Підприємству (п. 5.2 Положення).
Відносини Філії з іншими суб`єктами підприємницької діяльності будуються на підставі договорів, що укладаються Підприємством, і доручень Підприємства (п. 5.8 Положення).
Приписами п. 6.2 Положення Філії Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця ДП Херсонський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України визначені повноваження начальника даної Філії, в переліку яких відсутнє повноваження щодо укладення та підписання договорів.
Разом з цим, за п. 9.1 Статуту ДП Херсонський облавтодор відносини Підприємства з іншими юридичними - фізичними особами в усіх сферах діяльності здійснюються на підстав укладених Підприємством договорів відповідно до встановленого Засновником порядку.
Органами управління Підприємства є: Засновник; виконавчий орган - директор (дирекція). Органи управління Підприємства діють відповідно до вимог законодавства, цього Статуту, внутрішніх (локальних) документів Засновника та Підприємства; посадовими особами Підприємства є, зокрема, директор(п.п. 6.1, 6.2 Статуту)
У розділі 8 Статуту передбачено, що управління Підприємством може здійснюватись одноособово - його директором (керівником), до компетенції якого, з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом, внутрішніми (локальними) документами Засновника, рішеннями Засновника тощо, належить вирішення питань поточної господарської діяльності Підприємства, які не віднесені до компетенції дирекції; представляти Підприємство без довіреності в межах його повноважень у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами; органами державної влади і місцевого самоврядування, у т.ч. здійснювати від імені Підприємства юридичні та фактичні дії.
Директор самостійно приймає рішення про укладення (внесення змін, припинення) угод, договорів, контрактів, вчинення інших правочинів, проведення господарських операцій і підписує від імені Підприємства пов`язані з цим документи, окрім тих правочинів і операцій, які згідно з цим Статутом, внутрішніми (локальними) документами Засновника та/або Підприємства вчиняються за рішенням, погодженням чи затвердженням Засновника, у т.ч. його Вищого органу, та/або дирекції Підприємства (п. 8.17 Статуту). Правочини та господарські операції, які згідно з цим Статутом, внутрішніми (локальними) документами Засновника та/або Підприємства вчиняються за рішенням, погодженням чи затвердженням Засновника, у т.ч. його Вищого органу, та/або дирекції Підприємства, вчинені директором від імені Підприємства без такого рішення, погодження чи затвердження, є недійсним (п. 8.18 Статуту).
Порядок укладення договорів дочірніми підприємствами АТ ДАК Автомобільні дороги України встановлено наказом АТ ДАК Автомобільні дороги України (Засновник) Про затвердження Положення про порядок ведення договірної роботи дочірніми підприємствами АТ ДАК Автомобільні дороги України від 07.11.2017 №243 (т. 1 а.с. 40-44, 88) (далі Положення про договірну роботу).
Пунктом 1.3. Положення про договірну роботу встановлено, що укладення договорів (угод) філіями дочірніх підприємств допускається з питань безпосередньої діяльності філій. При цьому, у преамбулі договору має бути чітко зазначено стороною дочірнє підприємство в особі начальника відповідної філії, що діє на підставі довіреності із зазначенням її реквізитів.
Перелік договорів (угод), які можуть укладатися посадовими особами філій визначається у Додатку №1 до цього Положення.
Для укладення кожного з договорів (угод) керівником дочірнього підприємства видається довіреність посадовим особам Філії, тобто генеральні доручення на вчинення всіх юридично-значимих дій посадовим особам філії від імені дочірнього підприємства не видаються, крім окремих випадків за рішенням керівника підприємства, зокрема щодо:
-прийняття на роботу і звільнення працівників філії, якщо це не суперечить встановленим статутним вимогам чи положенню про філію;
-складання і підписування документів, які згідно чинного законодавства та/або умов укладених договорів повинні складати і підписувати особи, які безпосередньо беруть участь у здійсненні господарської операції;
-постановки та зняття з обліку в компетентних органах транспорту і техніки;
-представлення інтересів в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, організаціях і підприємствах незалежно від форм власності і підпорядкування, банках та фінансових установах з питань безпосередньої діяльності філії, відкриття чи закриття рахунків, отримання дозвільних документів з метою здійснення визначеної статутом підприємства і положенням філії діяльності з правом подавати документи, підписувати заяви, отримувати документи та вчиняти інші необхідні дії з визначеного питання виключно в інтересах підприємства.
За п. 1.5. Положення про договірну роботу, до договірної роботи відноситься: підготовка проектів договорів, перевірка інформації про контрагентів, погодження проектів договорів з фахівцями Підприємства та з ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», організація виконання договорів та контроль з аїх виконанням, реєстрація та облік договорів.
Пунктом 2.4 Положення про договірну роботу передбачено, що усі договори, що укладаються Підприємством (у т.ч. його відокремленими підрозділами) в будь-якому випадку погоджуються з юридичною службою та бухгалтерією ДП Херсонський облавтодор. Після візування проекту договору всіма причетними відділами дочірнього підприємства, він направляється на погодження Компанії (ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») (п. 2.6 Положення про договірну роботу).
За пунктом 2.7 Положення про договірну роботу, погоджений з усіма причетними відділами дочірнього підприємства та з Компанією (якщо це передбачено даним Положенням) договір підписується директором дочірнього підприємства або особою, уповноваженою на це довіреністю, наказом тощо. У разі підписання договору не директором дочірнього підприємства, а іншою уповноваженою особою, в преамбулі проекту договору обов`язково вказується найменування, дата та реквізити документу, на підставі якого діє особа при підписанні договору.
Згідно п. 4.1. Положення про договірну роботу, дочірні підприємства зобов`язані погоджувати з Компанією проекти договорів, зокрема договори на закупівлю матеріально- технічних ресурсів, на суму більш ніж 1 000 000,00 гривень, а також договори на закупівлю матеріально-технічних ресурсів незалежно від суми, в яких не зазначено ціни договору, а є лише прив`язка до накладних чи специфікацій. У випадку, якщо сума договорів на закупівлю матеріально-технічних ресурсів, укладених дочірнім підприємством із одним постачальником становитиме (досягне) суму більше 1 000 000,00 грн., договори, що укладаються з таким постачальником в подальшому, підлягають погодження із Компанією у порядку, визначеному цим Положенням, незалежно від сум таких договорів.
Як свідчать матеріали справи, доказів погодження укладання спірного Договору №12/07-2021 від 12.07.2021 ані з Дочірнім підприємством "Херсонський облавтодор", ані з АТ ДАК Автомобільні дороги України сторонами не надано, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом про визнання цього правочину недійсним.
Щодо наявності необхідного обсягу повноважень у Філії ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Атомобільні дороги України" (правової дієздатності) на укладення спірного Договору.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Частиною першою статті 215 цього Кодексу передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Наведеними нормами визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави недійсності правочину, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (ч.3 статті 215 Цивільного кодексу України).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
За змістом положень статей 11, 509, 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язальні правовідносини виникають, у тому числі, з договорів, які мають виконуватися належним чином відповідно до їх умов та вимог законодавства, припинення яких обумовлюється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Спірний Договір від №12/07-2021 від 12.07.2021 підписаний від імені Філії «Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» Баранецьким Б.Б. як керівником Філії та скріплений печаткою Філії.
Обсяг повноважень Філії та її уповноваженого представника під час укладення Договору №12/07-2021 від 12.07.2021 про поставку Мазуту М-100 ДСТУ 4058-2001 визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими спеціальними нормативно-правовими актами, Положенням Філії Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця ДП Херсонський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України, Статутом ДП «Херсонський облавтодор» та Положенням про порядок ведення договірної роботи дочірніми підприємствами АТ ДАК Автомобільні дороги України від 07.11.2017 №243.
Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст.ст. 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Частиною 2 ст. 65 Господарського кодексу України встановлено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Згідно із ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.
Статтею 95 Цивільного кодексу України передбачено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філія не є юридичною особою. Вона наділяється майном юридичної особи, що її створила, і діє на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Отже, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Філії наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.
Як зазначалось вище, Філія Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця ДП Херсонський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України утворена вдповідно до наказу ВАТ ДАК Автомобільні дороги України від 05.07.2005 №183, є відособленим підрозділом ДП Херсонський облавтодор та не є юридичною особою; діє відповідно до чинного законодавства і відповідного Положення про Філію
Судова колегія зазначає, що за вимогами Положення про Філію Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця остання може готувати проекти договорів від імені ДП Херсонський облавтодор, яке, в свою чергу, повинно таки договори підписувати, з урахуванням приписів п. 9.1 Статуту ДП Херсонський облавтодор.
Положенням Філії Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця ДП Херсонський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України не встановлено повноваження начальника даної Філії стосовно укладення та підписання договорів.
Разом з цим, пунктом 9.1 Статуту ДП Херсонський облавтодор визначено, що договори з іншими юридичними - фізичними особами укладаються ДП Херсонський облавтодор відповідно до встановленого Засновником (АТ ДАК Автомобільні дороги України) порядку, тобто за вимогами Положення про порядок ведення договірної роботи дочірніми підприємствами АТ ДАК Автомобільні дороги України, затвердженого наказом АТ ДАК Автомобільні дороги України від 07.11.2017 №243.
При цьому, вказане Положення передбачає можливість підписання договору не директором ДП Херсонський облавтодор, а іншою уповноваженою особою (у даному випадку така можливість мала бути у керівника Філії), поте, лише за обов`язковою умовою наявність документу на підставі якого діє така особа при підписанні договору (тобто довіреність), реквізити якої повинні бути зазначені в преамбулі проекту договору.
Однак, як свідчать матеріали справи, керівник Філії не мав відповідної довіреності на укладання Договору від №12/07-2021 від 12.07.2021, у преамбулі останнього про наявність такого документу жодним чином не вказано, а Положенням Філії не передбачено таких повноважень у керівника останньої як підписання договорів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у керівника Філії при укладені оскаржуваного договору був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності, тобто при вчиненні правочину керівником філії було перевищено надані йому повноваження.
Водночас, апеляційна колегія враховує, що приписами частин 1, 2 ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Правочини юридична особа ж вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
Таким чином, для вчинення правочину орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, повинна мати необхідний обсяг цивільної правоздатності та дієздатності, і зобов`язана не перевищувати своїх повноважень.
За системним аналізом норм Цивільного кодексу України (ст.ст. 99, 145, 147), Господарського кодексу України (ст.89) та Закону України «Про господарські товариства» (ст.ст. 58, 59, 62, 63) виконавчий орган підприємства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю підприємства, крім питань, що є компетенцією іншого органу або на здійснення яких, необхідно мати дозвіл уповноваженого органу управління такого підприємства.
Згідно з приписами статті 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші.
Як зазначалось вище, Засновником ДП Херсонський облавтодор є АТ ДАК Автомобільні дороги України, який також є органом управління Підприємства як і директор останнього, що відображено у Статуті ДП Херсонський облавтодор.
Положенням про договірну роботу дочірніми підприємствами АТ ДАК Автомобільні дороги України» встановлено обов`язкове погодження із Засновником договорів на закупівлю матеріально-технічних ресурсів, на суму більш ніж 1 000 000,00 грн.
Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, з боку АТ ДАК Автомобільні дороги України» відповідного погодження на укладання спірного Договору щодо поставки Мазуту М-100 ДСТУ 4058-2001 на суму 1 000 000,00 грн. не надано.
Таким чином, керівником Філії Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця ДП Херсонський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України було вчинено значне господарське зобов`язання, без погодження з Уповноваженим органом управління, що також свідчить про те, що при укладанні оспорюваного договору керівником Філії Баранецьким Б.Б. було перевищено свої повноваження.
Враховуючи вищевказане, судова колегія дійшла висновку, що Договір №12/07-2021 від 12.07.2021 був укладений особою, яка не має необхідного обсягу цивільної дієздатності, з перевищенням повноважень начальником Філії, що відповідно, дає підстави для визнання спірного правочину недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
Щодо наступного схвалення спірного правочину подальшим виконанням останнього.
Дійсно, відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.
Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.) (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі №904/2178/18).
Водночас, при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №910/8794/16).
Також, у постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі №910/28080/14 та постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/20790/17, від 21.12.2021 у справі №910/10699/21, від 05.07.2022 у справі №910/2958/20 суди зазначили, що не можна вважати правочин схваленим особою, від імені якої його укладено, якщо дії, що свідчать про прийняття його до виконання, вчинено особою, яка і підписала спірну угоду за відсутності належних повноважень.
Таким чином, відносно доводів відповідача-1 про часткове виконання Договору №12/07-2021 від 12.07.2021, що є підтвердженням дій, які направлені на наступне схвалення спірного Договору, колегія суддів вважає зазначені доводи безпідставними, так як вчинення будь-яких дій з боку Філії, направлених на виконання спірного правочину, не може свідчити про його наступне схвалення, з огляду на те, що договори, які укладаються ДП Херсонський облавтодор на суму від 1 000 000,00 грн. можуть бути укладеними виключно після отримання згоди органу управління дочірнього підприємства, тобто - ВАТ ДАК Автомобільні дороги України.
Судова колегія звертає увагу на те, що факт виконання договору не може впливати на можливість визнання договору недійсним, за умови наявності відповідних правових підстав (наведене унормовується із роз`ясненнями постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013).
Так, згідно з п.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог ч.ч.1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057-1 Цивільного кодексу України.
Пунктом 2.5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом, є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому, для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.
Окремо апеляційний суд зауважує, що у разі здійснення підприємницької діяльності, особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (аналогічна правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17).
Кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею тих чи інших дій.
Отже, встановивши, що Баранецький Б.Б. як керівник Філії під час підписання спірного Договору перевищив обсяг права на здійснення повноважень, судова колегія зауважує, що подальші дії, що були направлені на виконання цього Договору не є доказами відповідного схвалення правочину.
Щодо тверджень апелянта про необізнаність ПП «Прем`єра Південь» про наявність у керівника Філії обмежень щодо підписання спірного Договору.
Апеляційний суд погоджується з твердженням відповідача-1 про те, що позов про визнання недійсним правочину може бути задоволений у разі доведеності тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника відповідної юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин.
Проте, постановою пленуму ВГСУ №11 роз`яснено, що господарським судам слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, крім іншого, і в тому випадку, якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи. Наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
У даному контексті апеляційна колегія цілком погоджується із судом першої інстанції, який зазначив про те, що постановою ВГСУ від 29.06.2011 року в справі №32/362-10 визначено, що «…безпідставними є доводи про те, що позивач не знав і не міг знати про наявність обмежень щодо повноважень особи директора, оскільки в текстах спірних договорів зазначено, що остання діяла на підставі статуту свого підприємства. Отже, при укладенні договору позивач не тільки мав можливість ознайомитися з положеннями Статуту ... щодо повноважень його керівних органів, а й повинен був пересвідчитися в обсязі повноважень такої особи, що відповідно де ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України є підставою для задоволення вимог про визнання недійсними спірних договорів».
Більш того, враховуючи, що у даному випадку мова йде про укладення Договору саме Філією (яка законодавчо не визнається юридичною особою), відповідні обмеження є законодавчими та потребують відповідного документу, із визначенням у цьому документі повноважень особи на укладення договору, тобто довіреності. Крім того, таке укладення потребує погодження договору із юридичною особою (органом управління) відповідного структурного підрозділу.
Також, колегія суддів враховує позицію позивача щодо обізнаності ПП «Премєра Південь» відповідних обмежень Філії з огляду на те, що відповідач-1 є постійним постачальником, а тому на нього покладається обов`язок знати усі нюанси роботи із контрагентами різних організаційно-правових форм. Отже, твердження апелянта про добросовісність його поведінки не відповідають діям останнього щодо укладення договору не з юридичною особою, а із структурним підрозділом без згоди і відома юридичної особи.
Отже, твердження апелянта, що він не знав про обмеження керівника філії на укладення договору, а доручення юридичної особи філії на укладення договору могло бути усним слід оцінювати критично, адже зазначене суперечить положенням Цивільного кодексу України і щодо повноважень філій і з приводу форми довіреності як письмового документу.
Щодо посилання апелянта на те, що права та інтереси АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не порушені укладенням спірного Договору.
Судова колегія критично ставиться до наведених аргументів ПП ««Прем`єра Південь», оскільки вище зазначалось, що відповідно до Статуту ДП Херсонський облавтодор все майно і кошти останнього належать Компанії (АТ "ДАК "Автомобільні дороги України"), дочірні підприємства діють на підставі майна ДАК. У дочірніх підприємств Компанії наявний спеціальний правовий статус як асоційованих нерозривно пов`язаних із Компанією підприємств. Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у численних правових позиціях, розглядаючи дочірні підприємства не як окрему організаційно-правову форму, а як асоційовані організації Компанії, що безпосередньо вбачається з найменування ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (постанови Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №904/1146/18, від 03.02.2022 у справі №904/5292/19, від 22.06.2022 у справі №913/849/14 та від 23.03.2023 у справі №44/258-б (910/15424/20). Вказане підтверджує те, що укладенням оспорюваного Договору, ціна якого дорівнює 1 000 000,00 грн., порушуються майнові права АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" позивача у даній справі.
З огляду на встановлені обставини судова колегія зазначає, що наведені апелянтом у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006р. ).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
За змістом п.1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а тому, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2023 у справі №916/1895/23 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови складено та підписано 07.11.2023.
Головуючий суддяСавицький Я.Ф.
СуддяКолоколов С.І.
СуддяЯрош А.І.
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2023 |
Оприлюднено | 09.11.2023 |
Номер документу | 114717360 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні