Ухвала

від 06.11.2023 по справі 916/772/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

06 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/772/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль»

на рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 (суддя Ю.І. Мостепаненко, м.Одеса, повний текст складено 21.09.2023)

у справі №916/772/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вален И К»

до відповідачів:

1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль»

2) ОСОБА_1

про стягнення 500789,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вален И К» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль» та ОСОБА_1 , в якій просило стягнути солідарно з відповідачів 500789,00 грн заборгованості, у тому числі: 250789,00 грн основної заборгованості, 250000,00 грн - штрафу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль», ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вален И К» 250789,00 грн основної заборгованості. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вален И К» 1880,92 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вален И К» 1880,92 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бусоль» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, направивши її 19.10.2023 на електронну пошту суду.

Апеляційна скарга зареєстрована судом 20.10.2023 за вх.№3373/23.

Під час реєстрації апеляційної скарги у справі №916/772/23, надісланої Товариством з обмеженою відповідальністю «Бусоль», виявлено недоліки, а саме: в прохальній частині апеляційної скарги вказується оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2023, проте згідно із Єдиним реєстром судових рішень судове рішення Господарським судом Одеської області ухвалено 20.09.2023, про що відділом документообігу (канцелярією) Південно-західного апеляційного господарського суду 20.10.2023 складено відповідний акт №916/772/23.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у справі №916/772/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/772/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

31.10.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 916/772/23.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.

По-перше, відповідно до частини першої статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

18.10.2023 введений в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX.

Зокрема, цей Закон передбачає обов`язкову наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі з 18.10.2023 для осіб, перелік яких визначений у частині шостій статті 6 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно із частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бусоль», яке є юридичною особою, та адвокат Ричков Максим Юрійович, який подав апеляційну скаргу, входять до переліку осіб, визначених частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України, для яких є обов`язкова наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі з 18.10.2023.

Південно-західний апеляційний господарський суд за допомогою системи «Електронний суд» сформував запит на отримання інформації про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль» зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС та за результатами опрацювання даного запиту отримав відповідь про відсутність у вказаної юридичної особи такого кабінету. Також, за даними комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», у адвоката Ричкова Максима Юрійовича відсутній зареєстрований електронний кабінет ЄСІТС.

По-друге, апеляційна скарга від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль» подана шляхом направлення на електронну пошту суду адвокатом Ричковим Максимом Юрійовичем.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (частина четверта статті 60 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 60 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина дев`ята статті 60 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI визначено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Як передбачено частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41).

Пунктом 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Імперативними приписами підпунктів 12.10., 12.11. пункту 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити: підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»).

Згідно з пунктом 11 Положення № 41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

29.04.2022 Рада адвокатів України ухвалила рішення № 45 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги», яким доповнила Положення, зокрема, пункт 10 новим абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності».

Колегією суддів встановлено, що до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль», поданої адвокатом Ричковим Максимом Юрійовичем шляхом направлення на електронну пошту суду, на підтвердження повноважень поіменованої особи додано копію ордера на надання правової (правничої) допомоги серії ВН №1106047, який видано Адвокатським бюро «РИЧКОВ І ПАРТНЕРИ» 19.10.2023.

Зі змісту наданого адвокатом ордера вбачається, що він не містить власноручного підпису адвоката Ричкова Максима Юрійовича у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність у нього обов`язкових реквізитів, визначених Положенням № 41.

Суд зазначає, що поданий представником позивача ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до апеляційної скарги, а тому має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням №41.

Суд зауважує, що згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України ордер має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням № 41. У випадку автоматичного незаповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.

Накладення адвокатом електронного підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положення № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.

З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката, та беручи до уваги наведені вище норми, апеляційний суд дійшов висновку, що наданий представником скаржника документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль» в суді.

Правова позиція, щодо того, що обов`язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат») висловлена в ухвалах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі №260/392/23,від 26.01.2023 у справі №450/605/22, від 07.02.2023 у справі №466/77/22, якими закрито касаційне провадження, а також в постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №450/569/22 та від 07.02.2023 у справі №466/487/22.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі № 914/2772/16, від 21.03.2018 у справі № 914/2771/16).

Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 56 Господарського процесуального кодексу України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржнику необхідно надати докази, що посвідчують повноваження адвоката Ричкова Максима Юрійовича на представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль» у Південно-західному апеляційному господарському суді.

По-третє, згідно із пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 вище означеного Закону за подання до господарського суду позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Колегією суддів встановлено, що в апеляційній скарзі апелянт просить оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вален И К» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль».

Разом з тим, як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль» та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вален И К» 250789,00 грн основної заборгованості.

У абзаці 3 пункту 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) зазначено, що якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну.

Отже, враховуючи, що в апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення суду в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль», тоді як рішенням Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 задоволено вимогу майнового характеру шляхом стягнення грошових коштів солідарно за рахунок двох відповідачів, за подання апеляційної скарги на вказане рішення суду скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 2821,38 грн, виходячи з такого розрахунку:

1)250789,00 грн (ціна позовної вимоги майнового характеру, задоволена судом) х 1,5% (ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру) х 150% (ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду) = 5642,76 грн.

2)5642,76 грн /2 = 2821,38 грн.

Однак, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не надав жодних доказів сплати судового збору.

По-четверте, пунктом 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Вимоги до надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі встановлено статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Приписами частин шостої сьомої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Згідно із частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належними та допустимими доказами надсилання копії скарги іншій стороні у справі можуть бути, зокрема, опис вкладення поштового відправлення, належним чином оформлена розписка іншої сторони про отримання копії апеляційної скарги, інший документ тощо, що може бути прийнятий судом як доказ надіслання саме копії апеляційної скарги іншій стороні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2021 у справі №916/662/20), у тому числі відомості (квитанція) про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС з описом документів, що надіслані.

Проте до матеріалів апеляційної скарги скаржником не додано жодних доказів надсилання копії скарги іншим учасникам справи, а саме: позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Вален И К» і відповідачу ОСОБА_1 .

По-п`яте, відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1)рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2)ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що вступну та резолютивну частини рішення Господарського суду Одеської області оголошено 20.09.2023, повний текст рішення складено 21.09.2023. Отже, 11.10.2023 є останнім днем строку для подання апеляційної скарги на вказане рішення суду, у той час як скаржник подав апеляційну скаргу 19.10.2023 шляхом направлення останньої на електронну пошту суду.

Відтак, скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду, проте клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у справі № 916/772/23 із зазначенням поважних причин пропуску цього строку скаржником не заявлялось ані в резолютивній частині апеляційної скарги, ані шляхом подання окремої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Згідно із частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Частинами третьою та четвертою статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль», колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме:

1)Товариству з обмеженою відповідальністю «Бусоль» та адвокату Ричкову Максиму Юрійовичу* зареєструвати електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами;

*Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви

2)надати належні докази, що посвідчують повноваження адвоката Ричкова Максима Юрійовича на представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль» у Південно-західному апеляційному господарському суді;

3)надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2821,38 грн;

4)надати докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вален И К» (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд.46, офіс 609) і на адресу відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

5)надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у справі №916/772/23, в якій зазначити підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення суду.

Керуючись ст. ст. 6, 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусоль» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у справі № 916/772/23 залишити без руху.

2.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Роз`яснити скаржнику, якщо скаржником не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку у встановлений в цій ухвалі строк, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Якщо скаржником не будуть усунені інші недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в цій ухвалі суду, у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

4.Повідомити скаржника про можливість подати заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги з відповідними доказами, використовуючи засоби електронного зв`язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяО.Ю. Аленін