Постанова

від 14.09.2023 по справі 910/12473/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2023 р. Справа№ 910/12473/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 14.09.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" та Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 (повний текст рішення підписано 29.05.2023)

у справі № 910/12473/22 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок"

до 1) Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області

2) Дніпропетровської обласної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці

про визнання недійсним розпорядження та визнання договору укладеним

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОТ Світлячок» (далі за текстом - ТОВ «ДОТ Світлячок», позивач) з позовом до Губиниської селищної ради (далі за текстом - відповідач-1) та Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі за текстом - Дніпропетровська ОДА, відповідач-2), в якому Позивач просив:

- визнати недійсним розпорядження Дніпропетровської обласної державної адміністрації № Р-955/0/3-21 від 02.12.2021 (далі за текстом - Розпорядження № Р-955/0/3-21);

- визнати укладеним між ТОВ «ДОТ Світлячок» та Губиниською селищною радою договір оренди земельної ділянки загальною площею 2, 0900 га, кадастровий номер - 1223281500:05:003:0004, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, за місцем розташування комплексу будівель і споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хащеве, вул. Овчаренко, буд. 2Ш в редакції згідно прохальної частину позовної заяви (далі за текстом - Договір).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Розпорядженням № Р-955/0/3-21 Дніпропетровської ОДА, яким визнано такими, що втратили чинність розпорядження від 23.04.2021 № Р-388/3/3-21 «Про надання ТОВ «ДОТ Світлячок» земельної ділянки площею 2, 0900 га в оренду» та від 10.07.2018 № Р-448/0/3-18 «Про надання ТОВ «ДОТ Світлячок» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0900 га в оренду» прийнято в непередбачений законом спосіб, оскільки відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

При цьому, позивачем вказував на фактичне виконання розпоряджень, які скасовані оскаржуваним Розпорядженням № Р-955/0/3-21, що також на його думку унеможливлює їх скасування (втрату чинності).

Позивач також просив визнати укладеним Договір, оскільки його не укладання зумовлене виключно незаконною бездіяльністю відповідача-2, а саме посилання останнього на проведення перевірки законності реєстрації права власності на нерухоме майно - дитячий оздоровчий табір «Світлячок», який розташований на земельній ділянці щодо оренди якої позивач звертався до відповідача-1 листом від 17.12.2021 № 78

Короткий зміст заперечень відповідача-1 - Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області - проти позову

Відповідач-1 в обгрунтування заперечень проти позову посилався на те, що лист позивача від 17.12.2021 № 78 - є неналежним та недостовірним з огляду на те, що лист підписано директором, який станом на дату 17.12.2021 помер, що підтверджено відповідним свідоцтвом про смерть, що свідчить про те, що позивач не звертався до відповідача-1 в розумінні вимог закону щодо укладення договору оренди. При цьому, надання відповідачем-1 відповіді на лист від 17.12.2021 № 78 обґрунтовано відсутністю станом на той період інформації стосовно смерті директора позивача.

Також, відповідач-1 зазначав, що:

- в листі позивача від 17.12.2021 № 78 всупереч абзацу 2 частини 1 статті 644 ЦК України в пропозиції укласти договір не зазначено істотних умов останнього, які визначені статтею 15 Закону України «Про оренду землі», а також не надано жодних відомостей про бажаний об`єкт оренди, а відтак не дотримано порядку надання такої пропозиції;

- розпорядження Голови Дніпропетровської ОДА від 23.04.2021 № Р-388/3/3-21 та від 10.07.2018 № Р-448/0/3-18 втратили чинність, а відтак не могли створити жодних правових підстав, в тому числі і для Губиниської селищної ради;

- позивач фактично намагається взяти в оренду земельну ділянку, що закріплена та обліковується за іншою юридичною особою - Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці, який в свою чергу в процедурі ліквідації ініціював питання безоплатної передачі дитячого оздоровчого табору «Світлячок» у комунальну власність;

- за фактом проведення незаконної державної реєстрації 22.09.2016 за ТОВ «ДОТ Світлячок» права власності на комплекс будівель та споруд за адресою: вул. Овчаренка, 2Ш, с. Хащове, Новомосковський район, Дніпропетровська обл. порушено кримінальне провадження № 42021042110000048 від 21.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України.

Короткий зміст заперечень відповідача-2 - Дніпропетровської обласної державної адміністрації - проти позову

Відповідач-2 в обгрунтування заперечень проти позову посилався на те, що:

- з дати набрання чинності Закону 1423-IX, а саме з 27.05.2021 відповідач-2 та / або Новомосковська РДА від імені Відповідача-2 не уповноважена укладати та визнавати умови Договору оренди спірної земельної ділянки оскільки останнім у відповідності до положень абзацу 12 пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України прямо встановлено заборону на розпорядження такою земельною ділянкою в силу віднесення її до комунальної власності;

- фактично підставою для прийняття Головою Дніпропетровської облдержадміністрації розпоряджень від 23.04.2021 № Р-388/3/3-21 та від 10.07.2018 № Р-448/0/3-18 та передачі земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (по факту розміщення комплексу будівель і споруд), були відомості про державну реєстрацію права власності ТОВ «ДОТ Світлячок» на відповідне нерухоме майно;

- водночас, підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження стала інформація надана Головним управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладена у клопотанні від 17.11.2021 № 1084-ДК/0012/КВ/06/01-21, згідно якої відповідач-2 дійшов висновку, що при оформленні позивачем земельної ділянки площею 2, 0900 га (кадастровий номер - 1223281500:05:003:0004) використано недостовірні дані про місце розташування нерухомого майна та не враховано права Управління МВС України на Придніпровській залізниці на дитячий оздоровчий табір «Світлячок»;

- оскільки оформлення позивачем вказаної земельної ділянки здійснено з порушенням чинного законодавства України, а саме статей 120, 124 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України розпорядження Голови Дніпропетровської ОДА від 23.04.2021 № Р-388/3/3-21 та від 10.07.2018 № Р-448/0/3-18 є такими, що не підлягаю реалізації у зв`язку із чим вони підлягають скасуванню або визнанню таким, що втратили чинність;

- оскаржуване розпорядження є актом індивідуальної дії, що виключає можливість віднесення його до нормативно - правового акту, а його виконання чи не виконання повинно оцінюватися зі змісту конкретного (спірного) випадку;

- Розпорядження № Р-955/0/3-21 є законним та правомірним, а відтак підстави для укладення Договору відсутні;

- лист позивача від 17.12.2021 № 78 є неналежним та недостовірним доказом;

- позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки позовні вимоги фактично суперечать одна одній, що у подальшому унеможливлює виконання рішення суду, а укладання Договору стосовно спірного об`єкту - є виключно дискреційним правом суб`єкта владних повноважень.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.01.2023 позов задоволено частково:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсним розпорядження Дніпропетровської обласної державної адміністрації №Р-955/0/3-21 від 02.12.2021. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено. Стягнуто з Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" судовий збір в розмірі 2 684 грн. У відшкодуванні Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог мотивовано тим, що прийняття відповідачем - 2 розпорядження № Р-955/0/3-21 від 02.12.2021 не відповідає приписам чинного законодавства - статті 118 Конституції України та статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», оскільки прийнятий з порушенням імперативного припису законодавства, що відповідно свідчить про обґрунтованість вимог позивача в цій частині та належність (ефективність) обраного позивачем способу захисту.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що укладати Договір в судовому порядку, враховуючи відсутність належної реалізації позивачем пред`явлення пропозиції, буде передчасним та з обмеженням дискреційних повноважень відповідача-1, що відповідно свідчить про необхідність відмови у задоволенні позову в цій частині.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" 14.06.2023 звернулося засобами електронного зв`язку до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/12473/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог грунтуються на тому, що лист № 78 від 17.12.2021 було підписано за життя директора ОСОБА_1., а зареєстровано та подано вже після його смерті, але відповідний лист подано уповноваженою стороною - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок", і вказаний лист не визнавався недійсним. Крім того, договір оренди, запропонований до укладення - є типовим, і відповідно, вказаний лист є належною формою пропозиції укласти такий договір.

Короткий зміст відзиву Дніпропетровської обласної державної адміністрації на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок"

19.07.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок", який прийнято до розгляду у відповідності до ст. 119, ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач-2 просив рішення суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині - залишити без змін, вказуючи на те, що суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв в якості доказу, лист № 78 від 17.12.2021.

Крім того, посилання скаржника на розпорядження голови облдержадміінстрації від 23.04.2021 № Р-388/0/3-21, як на підставу наявності істотних умов для укладання договору оренди, - є необгрунтованим, оскільки вказане розпорядження не створює будь-яких обов`язків та не закріплює жодних істотних умов договору оренди для правовідносин, які б могли виникнути між радою та позивачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Дніпропетровської обласної державної адміністрації та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Дніпропетровська обласна державна адміністрація 26.06.2023 (згідно поштового трекера на конверті) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/12473/22 повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення в частині задоволених позовних вимог порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги в частині оскарження рішення суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги зводяться до того, що:

- оскаржуване розпорядження є актом індивідуальної дії, що виключає можливість віднесення його до нормативно-правового акту, а його виконання чи не виконання повинно оцінюватися в змісті (через призму) конкретного випадку (спірного випадку) окремо, а його юридична чинність перебуває в прямій залежності від його одноразової реалізації та нею визначається;

- суд першої інстанції вдається до аналізу та тлумачення виключно поняття "скасування розпорядження" та вважає, що в контексті цього спору правові наслідки скасування і визнання акту нечинним - є однаковими - вони припиняють дію, однак, судом не враховується підстави, природа та зміст цих понять, і у законодавстві України розрізняються поняття "визнання нечинним" та "скасування", і застосування вказаних понять - є помилковим;

- не враховано як змісту рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.07.2019 по справі № 182/2428/16-а (2-а/0182/102/2016 наголошено, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання; це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією;

- судом першої інстанції невірно застосовано пункт 92 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.01.2018 № 55;

- на момент прийняття оспорюваного розпорядження голови облдержадміністрації від 23 квітня 2021 року № Р-388/0/3-21 та від 10 липня 2018 року № Р-448/0/3-18 не були реалізовані, правовідносини між позивачем та відповідачем-2 не виникли і, враховуючи у подальшому встановлені обставини, реалізація цих розпоряджень та виникнення таких правовідносин надалі між останнім, неможливі, саме про що і було прийнято спірне розпорядження від 02.12.2021 № Р-955/0/3-21;

- у клопотанні Головного управління Держгеокадастру Дніпропетровській області з питань дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 17.11.2021 № 1084-ДК/0012/КВ/06/01/-21 було зазначено, що розпорядження голови Дніпропетровської облдержадміністрації є таким, що не підлягає реалізації, у зв`язку із чим воно підлягає скасуванню або визнанню таким, що втратило чинність, а отже, у облдержадміністрації відпали підстави щодо укладання договору оренди, оскільки на зазначеній ділянці відсутнє майно, яке належить позивачу, саме яке по суті і було визначальною підставою для прийняття вищевказаних розпоряджень та можливого виникнення правовідносин оренди;

- на час прийняття оскаржуваного розпорядження облдержадміністрацією було обрано єдиний вірний спосіб реалізації своїх повноважень у відносинах з позивачем, а саме прийнято розпорядження про втрату чинності попередніх розпоряджень, оскільки було дотримано сукупність необхідних умов.

Крім того, скаржник звертав увагу, облдержадміністрацією було надані додаткові письмові пояснення за № 15-398/0/139-23 з належними доказами того, що земельна ділянка площею 2,0900 га (кадастровий номер - 1223281500:05:003:0004) входить до складу земель лісогосподарського призначення державної власності, відповідно до матеріалів лісовпорядкування належить до кварталу 17 виділ 34 (площа 2,1 га) Новомосковського лісництва філії "Новомосковське лісове господарство", і на підтвердження цієї інформації відповідачем-2 було долучено до додаткових пояснень лист від 03.05.2023 за № 464 Східного лісового офісу ДП "Ліси України" до якого було додано витяг з проекту організації і розвитку лісового господарства Новомосковського лісництва та картографічні матеріали.

У зв`язку з внесенням Законом України № 1423-ІХ від 28.04.2021 змін до Земельного кодексу України, відповідно до п.п. «а» п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні держави і їх водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України, у редакції з 27.05.2021, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

При цьому, частиною першою статті 149 ЗК України, у редакції з 27.05.2021, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади га органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Отже, на території Дніпропетровської області повноваження щодо вилучення та розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення здійснюються Дніпропетровською обласною державною адміністрацією.

Разом з тим, зазначена земельна ділянка, яка перебуває у державній власності та має лісогосподарське призначення, у постійного землекористувача - Новомосковського лісництва філії "Новомосковське лісове господарство" у встановленому порядку (статті 149-151 Земельного кодексу України) повноважним органом не вилучалась та зміна її цільового призначення не здійснювалась.

Отже, враховуючи місце розташування та перебування земельної ділянки у користуванні Новомосковського лісництва філії "Новомосковське лісове господарство" ДП «Ліси України», з огляду на вимоги частини 2 статті 117, положення статей 55, 57, 84, пункту 24 розділу X Земельного кодексу України, земельна ділянка площею 2,0900 га кадастровий номер 1223281500:05:003:0004, за визначенням статті 178 Цивільного кодексу України належить до речей, що обмежені у цивільному обороті. Однак, судом при прийняті рішення було проігноровано зазначені факти, що знайшло відображення в оспорюваному рішенні та свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, оскільки суд першої інстанції невірно застосовує норми права для визначення форми власності земельної ділянки, а саме помилково зазначає, що земельна ділянка є комунальною, а тому у відповідача-1, у разі звернення ТОВ "ДОТ Світлячок", наявні повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою.

Додатково скаржник вказував, що позивачем надані відомості про об`єкт, який не розташований на земельній ділянці, оскільки державними органами різних гілок влади підтверджено, що дитячому оздоровчому табору "Світлячок" не присвоювалось жодна адреса, в той же час невідомо щодо якого об`єкту позивачем надано було на розгляд облдержадміністрації проект землеустрою, так як Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області встановлено, що місце розташування нерухомого майна ТОВ "ДОТ СВІТЛЯЧОК" не може відповідати місцю розташування земельної ділянки площею 2,0900 га (кадастровий номер - 1223281500:05:003:0004).

Отже, на переконання скаржника, під час прийняття розпоряджень голови облдержадміністрації від 23 квітня 2021 року № Р-388/0/3-21 та від 10 липня 2018 року № Р-448/0/3-18 Дніпропетровська обласна державна адміністрація діяла лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходячи із наявної інформації та поданих позивачем документів.

Короткий зміст відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" на апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної державної адміністрації

19.07.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" надійшов відзив на апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної державної адміністрації, який прийнято до розгляду у відповідності до ст. 119, ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просив апеляційну скаргувідповідчача-2 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачем-2 частині - залишити без змін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної державної адміністрації наголошував на тому, що судом першої інстанції в оскаржуваній відповідачем-2 частині рішення суду першої інстанції було надано належну правову оцінку спірним правовідносинам під час прийняття розпорядження від 02.12.2021 та обгрунтовано враховано рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009. Доводи відповідача-2 про належність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення - є необгрунтованими, оскільки в силу п. 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності.

Короткий зміст заперечень Дніпропетровської обласної державної адміністрації на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" на апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної державної адміністрації

19.07.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшли заперечення на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" на апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в яких відповідач-2 додатково заперечував проти доводів позивача та наголошував на тому, що твердження позивача є такими, що не відповідають дійсності, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, а також не спростовують доказів, наданих скаржником щодо належності земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення.

Короткий зміст відзиву Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області

28.07.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області (відповідача-1) надійшов відзив, в якому відповідач-1 просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що:

- лист № 78 від 17.12.2021є неналежним доказом у справі, оскільки його підписано особою , яка померла на дату його складання;

- лист позивача від 17.12.2021 (вих.№78) не може вважатися належною пропозицією Відповідачу-1 укласти Договір, а позивач не звертався до відповідача-1 із пропозицією укласти договір у належний спосіб та у порядку, передбаченому вказаними вище нормами, що відповідно виключає факт порушення прав позивача в цій частині та можливість укладання Договору в судовому порядку;

- клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою, вих.№ 1084-ДК/0012/КВ/06/01/-21 від 17.11.2021, складене Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області чітко відображає, що земельна ділянка обліковується за Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці (ЄДРПОУ 08602833);

- адреса об`єктів нерухомого майна, - не присвоюювалась;

- самі об`єкти майна, як і земельна ділянка, обліковуються за Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці (ЄДРПОУ 08602833).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" 14.06.2023 звернулося засобами електронного зв`язку до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/12473/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/12473/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12473/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/12473/22.

26.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/12473/22.

Ухвалою Північного апеляційного суду від 28.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023, призначено розгляд справи на 03.08.2023.

Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Дніпропетровська обласна державна адміністрація 26.06.2023 (згідно поштового трекера на конверті) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/12473/22 повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (склад суду) апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/12473/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/12473/22, об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" та Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/12473/22, розгляд справи призначено на 03.08.2023.

19.07.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної державної адміністрації від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок".

25.07.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" від представника Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

28.07.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" від представника Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

31.07.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на відзив від Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Також, на адресу суду надійшли клопотання від Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про проведення судового засідання у справі № 910/12473/22, яке призначено на 03.08.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 задоволено клопотання Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 розгляд справи відкладено на 14.09.2023.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 14.09.2023 з`явились:

- представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок", який підтримав доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок", просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/12473/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; проти доводів апеляційної скарги Дніпропетровської обласної державної адміністрації - заперечував, просив відмовити у її задоволенні;

- представник відповідача-1 - Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, і який заперечував проти доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок", а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

- представник відповідача-2 - Дніпропетровської обласної державної адміністрації, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, і який підтримав доводи апеляційної скарги Дніпропетровської обласної державної адміністрації, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/12473/22 повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; також, заперечував проти доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок", просив відмовити у її задоволенні.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці в судове засідання 14.09.2023 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема за допомогою електронних засобів зв`язку, а також засобами поштового зв`язку.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки про дату та місце розгляду справи учасники спору повідомлялись належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників учасників справи.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників третьої особи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.11.2022 Позивач з 22.09.2016 є власником нерухомого майна: комплекс будівель та споруд, об`єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер 948756912232) за адресою вул. Овчаренка, буд. 2Ш, с. Хащеве, Дніпропетровська обл., який складається із 13-ти приміщень, воріт, огорожі та навісу, на підставі акту приймання-передачі від ТОВ «Веселка» до ТОВ «ДОТ Світлячок».

Згідно заяви позивача (зареєстрованої відповідачем-2 за вхід. № 4473/0/1-18 від 10.05.2018) останній звернувся на ім`я Голови Дніпропетровської ОДА з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 2, 0900 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Вільненської ради Новомосковського району Дніпропетровської області під об`єктом нерухомого майна - комплекс будівель та споруд, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (код КВЦПЗ 07.01).

Розпорядженням Голови Дніпропетровської ОДА № Р-448/0/3-18 від 10.07.2018 «Про надання ТОВ «ДОТ Світлячок» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2, 0900 га» вирішено:

- надати ТОВ «ДОТ Світлячок» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0900 га в оренду за рахунок земель рекреаційного призначення державної власності за межами населеного пункту, на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (обслуговування комплексу будівель та споруд);

- зобов`язано ТОВ «ДОТ Світлячок» замовити розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та у встановленому чинним законодавством порядку надати на затвердження до облдержадміністрації.

Розпорядженням Голови Дніпропетровської ОДА № Р-388/0-3-21 від 23.04.2021 «Про надання ТОВ «ДОТ Світлячок» земельної ділянки площею 2, 0900 га в оренду» вирішено:

- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «ДОТ Світлячок» 07.01 Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Вільненська сільська рада;

- надати ТОВ «ДОТ Світлячок» земельну ділянку державної власності площею 2,0900 га (кадастровий номер: 1223281500:05:003:0004) із земель рекреаційного призначення за межами населеного пункту, на території Губиниської об`єднаної територіальної громади (Вільненська сільська рада) Новомосковського району Дніпропетровської області, в оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (за місцем розташування комплексу будівель і спору);

- доручити голові Новомосковської райдержадміністрації від імені облдержадміністрації у встановленому чинним законодавством порядку укласти з ТОВ «ДОТ Світлячок» договір оренди земельної ділянки, вказаної у пункті 2 цього розпорядження, з орендною платою у розмірі, передбаченому Податковим кодексом України та визначеному за згодою сторін;

- забезпечити ТОВ «ДОТ Світлячок» здійснення державної реєстрації права оренди земельної ділянки, зазначеної у пункті 3 цього розпорядження, у встановленому законодавством порядку;

- використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до вимог законодавства з урахуванням наявних обмежень, у тому числі згідно зі статтями 60, 61 Земельного кодексу України, умов договору оренди землі;

- забезпечити своєчасне проведення (оновлення) нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до вимог законодавства.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 05.05.2021 позивач звернувся до Новомосковської райдержадміністрації із заявою про укладення договору оренди на підставі розпорядження Голови Дніпропетровської ОДА № Р-388/0-3-21 від 23.04.2021, яка зареєстрована Новомосковською райдержадміністрацією 12.05.2021 за вхід № 1258/0/326-21.

У відповідь на вказану заяву Новомосковська райдержадміністрація листом від 07.06.2021 вих. № 03-26-2430/0/327-21 повідомила позивача, що станом на 07.06.2021 Дніпропетровською облдержадміністрацією спільно з Новомосковською райдержадміністрацією проводиться перевірка дотримання вимог законодавства «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» стосовно державної реєстрації нерухомого майна дитячого оздоровчого табору «Світлячок», що розташоване за адресою: вул. Овчаренка, буд. 2Ш, с. Хащеве, Новомосковський район, Дніпропетровська обл. Про результати проведеної перевірки буде прийнято рішення та повідомлено позивача.

06.09.2021 позивач (адвокат Пташинський О.А.) на виконання розпорядження Голови Дніпропетровської ОДА № Р-388/0-3-21 від 23.04.2021 звернувся до Новомосковської райдержадміністрації із заявою вих. № 20/06.09.21 щодо укладання договору із заявою, до якої додано окрім документів на підтвердження повноважень адвоката, проект договору оренди земельної ділянки.

У відповідь на зазначене звернення, Новомосковська райдержадміністрація листом від 28.10.2021 № 03-38-4907/0/327-21 повідомила, що наразі проводиться перевірка на дотримання вимог законодавства «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» стосовно державної реєстрації нерухомого майна дитячого оздоровчого табору «Світлячок», що розташоване за адресою: вул. Овчаренка, буд. 2Ш, с. Хащеве, Новомосковський район, Дніпропетровська обл.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача-1 з листом вих. № 78 від 17.12.2021 за підписом директора ОСОБА_1., в якому зазначено, що з огляду на набрання чинності 27.05.2014 Закону 1423-ХІ, відповідно до норм якого повноваження Дніпропетровської облради та райдержадміністрацій на розпорядження землями рекреаційного призначення державної форми власності за межами населених пунктів - припинені, правонаступником прав та обов`язків Дніпропетровської обласної державної адміністрації по виконанню її розпоряджень, а саме укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер - 1223281500:05:003:0004 є Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, з огляду на що позивач клопотав перед відповідачем-1 про укладення договору оренди на спірну земельну ділянку.

Згідно листа Міністерства юстиції України Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області від 26.07.2022 № 1021/20.8-12 повідомлено про наявність в державному реєстрі актів цивільного стану громадян запису про смерть № 468 від 08.12.2021, складеного виконавчим комітетом Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на ОСОБА_1. 01.03.1977 (директор позивача).

Відповідач-1 надав відповідь на лист позивача (від 24.01.2022 № 172), в якому вказано, що розпорядженням Голови Дніпропетровської ОДА № Р-448/0/3-18 від 10.07.2018 «Про надання ТОВ «ДОТ Світлячок» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2, 0900 га» та № Р-388/0-3-21 від 23.04.2021«Про надання ТОВ «ДОТ Світлячок» земельної ділянки площею 2,0900 га в оренду» втратили чинність на підставі розпорядження Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації № Р-955/0/3-21 від 02.12.2021 «Про втрату чинності розпоряджень голови облдержадміністрації від 23.04.2021 № Р-388/0-3-21 та від 10.07.2018 № Р-448/0/3-18, а отже у нього відсутні повноваження на укладання договору оренди земельної ділянки.

Також, Розпорядженням в.о. Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації № Р-955/0/3-21 від 02.12.2021, на підставі Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «;Про землеустрій», «;Про державний контроль за використанням та охороною земель», Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, за результатами розгляду клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.11.2021 № 1084-ДК/0012/КВ/06/01/-21 визнано такими, що втратили чинність розпорядження голови облдержадміністрації: № Р-448/0/3-18 від 10.07.2018 «Про надання ТОВ «ДОТ Світлячок» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2, 0900 га» та № Р-388/0-3-21 від 23.04.2021 «Про надання ТОВ «ДОТ Світлячок» земельної ділянки площею 2, 0900 га в оренду».

Із доданих відповідачем-2 до справи доказів вбачається, що юридичний департамент останнього звертався до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області із листом від 10.08.2021 вих № 13-1462/0/139-21, у якому відповідачем-2 визнано, що відомості про право власності на нерухоме майно позивача за адресою вул. Овчаренка, буд. 2Ш, с. Хащеве, Новомосковський район, Дніпропетровська обл. - є достовірними в силу внесення їх до Державного реєстру прав.

Однак, згідно відомостей Новомосковської райдержадміністрації (лист від 12.05.2021 № 03-26-1980/0/327-21) у квітні 2020 року Управління МВС на Придніпровській залізниці зверталося до останньої з листом щодо сприяння передачі певного нерухомого майна дитячого оздоровчого «Світлячок» в спільну власність територіальних громад відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.08.2019 № 551 «Про передачу нерухомого майна в спільну власність територіальних громад Дніпропетровської області» та рішення Дніпропетровської обласної ради від 22.02.2019 № 461-16VII «Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, Дніпропетровської області».

У свою чергу, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні, місце розташування згідно долучених матеріалів останнього: Вільненська сільська рада, Новомосковський район, Дніпропетровська область, а окрема адреса не присвоювалась.

Згідно доводів відповідача-2, за оперативною інформацією Управління МВС України на Придніпровській залізниці його нерухоме майно розташовано в межах тієї ж земельної ділянки, яку має намір орендувати ТОВ «ДОТ Світлячок», що може свідчити про недостовірність даних у відповідному проекті землеустрою, поданого позивачем.

Відтак, на підставі звернення Новомосковської райдержадміністрації щодо проведення додаткової перевірки правовстановлюючих документів на майно ТОВ «ДОТ Світлячок» та з метою недопущення порушень чинного законодавства України Відповідач-1 звернувся з проханням до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області здійснити перевірку законності використання земельної ділянки (кадастровий номер - 1223281500:05:003:0004) нерухомого майна ТОВ «ДОТ Світлячок» (за адресою вул. Овчаренка, буд. 2Ш, с. Хащеве, Новомосковський район, Дніпропетровська обл.).

Також, згідно листа від 12.05.2021 № 03-26-1980/0/327-21, що при вивчені Новомосковською райдержадміністрацією поданих ТОВ «ДОТ Світлячо» документів встановлено, що при розроблені проекту відведення земельної ділянки відділом у Новомосковському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області видано довідку від 28.02.2019 № 4-0.23-308/170-19 де зазначено, що земельною ділянкою рекреаційного призначення площею 2, 09 га державної власності дитячого оздоровчого табору «Світлячок» користується Управління МВС України на Придніпровській залізниці.

На підставі договору (1997 року), укладеного між Дніпропетровським електротехнічним заводом «Світлофор» та Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці та Акту від березня 1997 року Дніпропетровським електротехнічним заводом «Світлофор» безоплатно передано на баланс Управлінням МВС України дитячий оздоровчий табір «Світлячок», розташований в Новомосковському районі на місцях госсільхоза.

Згідно рішення Новомосковської районної ради від 16.08.1997 № 9-13/ХХІІ «Про надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування на умовах оренди під бази відпочинку та дитячі табори» вбачається, що Управлінню МВС на Придніпровській залізниці відведено у тимчасове користування до 31.12.2005 земельну ділянку площею 2,09 га.

Згідно листа від 26.04.2017 № 2707/Рп «Про передачу нерухомого майна УМВС України на Придніпровській залізниці», ГУ НП у Дніпропетровській області надано згоду на прийняття в оперативне управління (на баланс) нерухомого майна літнього оздоровчого табору «Світлячок», а саме: спальний корпус № 2, 3, шлакоблочний спальний корпус, спальний корпус, їдальню, гуртожиток, ізолятор, гуртожиток із цегли, укріплення берега річки, вбиральня, спальний корпус № 1, штабний будинок, душову.

В подальшому, у зв`язку із ліквідацією Управління МВС на Придніпровській залізниці останнє звернулося до голови Дніпропетровської обласної ради із листом № 83 від 29.03.2018 «Про передачу об`єктів нерухомості» у комунальну власність територіальної громади та з листом № 157 від 04.07.2018 «Про передачу ДОТ « Світлячок».

З аналогічним питанням також до Дніпропетровської обласної ради зверталося і Міністерство внутрішніх справи України листом від 16.08.20018 № 11852/03/25-2018.

Згідно витягу із рішення Дніпропетровської обласної ради від 22.09.2019 № 461-16VІІ надано попередню згоду на прийняття з державної власності до спільної власності територіальної громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області без права на відчуження будівель та споруд дитячого оздоровчого табору «Світлячок», розташованого на землях рекреаційного призначення Новомосковського лісового господарства та на землях Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що перебувають на балансі Управління МВС на Придніпровській залізниці.

В свою чергу, згідно довідки Губиниської селищної ради від 07.06.2021, рішень про присвоєння адреси дитячому оздоровчому табору «Світлячок» - не приймалось, а відповідних заяв - не надходило.

Згідно листа Фонду державного майна (РВ Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях) № 02-12-03597, за даними інформаційно-пошукової системі, яку веде останній, не значиться інформація щодо об`єктів нерухомості за адресою: вул. Овчаренка, 2 Ш, с. Хащове, Новомосковський район, Дніпропетровської області.

Згідно відомостей, які наведені у клопотанні ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області з питань дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 17.11.2021 № 1084-ДК/0012/КВ/06/01/-21, яке фактично стало підставою для прийняття оскаржуваного Розпорядження № Р-955/0/3-21 від 02.12.2021 вбачається наступне:

- місце розташування нерухомого майна ТОВ «ДОТ Світлячок» не може відповідати місцю розташування земельної ділянки площею 2,0900 га (кадастровий номер - 1223281500:05:003:0004), про що повідомляє Губиниська селищна рада Дніпропетровської області, за інформацією якої рішення Вільненської сільської ради про присвоєння адреси вказаному об`єкту (Новомосковський район, с. Хащеве, вул. Овчаренко, буд. 2Ш) не приймались;

- з виїздом на місце встановлено, що на земельній ділянці площею 2,0900 га (кадастровий номер - 1223281500:05:003:0004) розташовано інший об`єкт нерухомого майна;

- будівлі та споруди дитячого оздоровчого табору «Світлячок», який згідно з матеріалами технічної інвентаризації нерухомого майна 2018 року перебуває на балансі Управління МВС України на Придніпровській залізниці (код ЄДРПОУ 08602833);

- за наявною інформацією вказаний об`єкт нерухомого майна Управлінню МВС України на Придніпровській залізниці передано Дніпропетровським електротехнічним заводом «Світлофор» за договором безоплатної передачі дитячого літнього оздоровчого табору «Світлячок» від 19.03.1997;

- відповідно до даних Державного земельного кадастру на теперішній час право оренди на земельну ділянку площею 2,0900 га з кадастровим номером 1223281500:05:003:0004 не зареєстровано.

Таким чином, згідно наданих ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області висновків, ТОВ «ДОТ Світлячок» під час оформлення земельної ділянки площею 2, 0900 га (кадастровий номер 1223281500:05:003:0004) використано недостовірні дані про місце розташування нерухомого майна та не враховано права Управління МВС України на Придніпровській залізниці на ДОТ «Світлячок».

Згідно вимоги ГУ НПП в Дніпропетровській області Новомосковського районного відділу поліції № СВ-9476 від 03.12.2021 у провадження слідчого відділу перебувають матеріали досудового розслідування (№42021042110000048) щодо заволодіння невідомими особами шахрайським шляхом заволоділи об`єктом нерухомого майна дитячого адміністративного табору «Світлячок», які знаходяться за адресою: с. Вільне, Новомосковське район, Дніпропетровська область.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Законом України «Про місцеві державні адміністрації», який відповідно до Конституції України визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій, закріплено наступне:

- виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою (стаття 1);

- місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій (частина 1 статті 8);

- до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань зокрема використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля (пункт 7 частини 1 статті 13);

- обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю (частина 1 статті 33);

- голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством (частина 1 статті 41).

Відповідно до підпункту а) частини 1 статті 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, відповідачем-2 в силу наявності в Державному реєстрі прав відомостей про право власності позивача на нерухоме майно за адресою вул. Овчаренка, буд. 2Ш, с. Хащеве, Новомосковський район, Дніпропетровська обл. та у відповідності до наділених облдержадміністрації повноважень згідно частини 5 статті 122 та частини 1 статті 123 Земельного кодексу України видано два розпорядження:

- від 10.07.2018 № Р-448/0/3-18 «Про надання ТОВ «ДОТ Світлячок» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2, 0900 га в оренду»;

- від 23.04.2021 № Р-388/3/3-21 «Про надання ТОВ «ДОТ Світлячок» земельної ділянки площею 2, 0900 га в оренду».

Проте, враховуючи наявність інформації від Новомосковської райдержадміністрації, Управління МВС на Придніпровській залізниці, Губиниської селищної ради, ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Фонду державного майна в частині надання ТОВ «ДОТ Світлячок» недостовірної інформації про місце розташування його нерухомого майна при оформленні земельної ділянки кадастровий номер: 1223281500:05:003:0004 площею 2, 0900 га та неврахування права Управління МВС на Придніпровській залізниці на користування такою земельною ділянкою, чим допущено порушення чинного законодавства, а саме статей 120 та 134 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України згідно листа від 17.11.2021 № 1084-ДК/0012/КВ/06/01/-21 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідачем-2 видано оскаржуване розпорядження № Р-955/0/3-21, яким визнано такими, що втратили чинність розпорядження голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 10.07.2018 № Р-448/0/3-18 та 23.04.2021 № Р-388/3/3-21 чим фактично анульовано процедуру та порядок оформлення позивачем права користування спірною земельною ділянкою та укладення відповідного Договору.

Згідно доводів позивача, відповідачем - 2 порушено процедуру скасування зазначених вище двох розпоряджень, які безпосередньо мають відношення до ТОВ «ДОТ Світлячок», оскільки у відповідності до вимог чинного законодавства розпорядження голови ОДА може бути скасоване виключно в судовому порядку згідно частини 3 статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Статтею 118 Конституції України визначено, що рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відтак, зазначений Законом України «Про місцеві державні адміністрації» порядок скасування розпоряджень голови державної адміністрації у повному обсязі відповідає статті 118 Конституції України.

Суд апеляційної інстанції враховує, що визнанні такими, що втратили чинність розпорядження є актами індивідуальної дії, стосується прав та інтересів позивача, а відтак їх скасування зачіпає правомірні інтереси останнього, оскільки на час видачі дозволу на розробку проекту землеустрою він діяв правомірно, оскільки докази протилежного матеріали справи - не містять.

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні докази анулювання/скасування запису про право власності позивача на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 948756912232 за адресою розташування: вул. Овчаренка, буд. 2Ш, с. Харчове, Новомосковський район, Дніпропетровська обл., а відтак судом правомірність таких реєстраційних дій не спростована на момент вирішення спору.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що фактичне скасування відповідачем-2 в односторонньому порядку власних розпоряджень порушує права позивача щодо користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт нерухомості, що фактично підтверджує незаконність дій відповідача-2.

При цьому, у рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 Конституційний Суд України відзначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

У пункті 5 мотивувальної частини цього Рішення йдеться про органи місцевого самоврядування, а не органи виконавчої влади. Проте, принцип неможливості скасування ненормативних правових актів після їх виконання, який сформульований у цьому Рішенні, не вичерпується застосуванням лише до суб`єктів певного виду, і спрямований на забезпечення гарантій стабільності суспільних відносин загалом. Цей принцип повинен за аналогією застосовуватися до всіх суб`єктів владних повноважень.

Зазначений правовий підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, висловлений у постановах від 29.04.2020 у справі №2340/4521/18, від 02.04.2020 у справі №821/229/17, від 06.03.2019 у справі №2340/2921/18.

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, позивачем здійснено розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2, 0900 га за рахунок земель рекреаційного призначення державної власності за межами населеного пункту, на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, а відтак виконано розпорядження від 10.07.2018 № Р-448/0/3-18, що також унеможливлювало його скасування.

При цьому, виокремленні відповідачем-2 підстави для прийняття Розпорядження № Р-955/0/3-21 в даному випадку не виправдовують факту порушення порядку та процедуру скасування розпоряджень від 10.07.2018 № Р-448/0/3-18 та від 23.04.2021 № Р-388/3/3-21.

Крім того, доводи відповідача-2 на положення пункту 92 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.01.2018 № 55, згідно якого після набрання чинності наказом (розпорядженням) внесення змін до нього, визнання його таким, що втратив чинність, чи його скасування здійснюється лише шляхом видання нового наказу (розпорядження),- є необгрунтованими і правомірно були відхилені судом першої інстанції, з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції, з тих підстав, що вони не стосуються даних правовідносин, а наприклад можуть бути реалізовані при скасуванні акту місцевих державних адміністрацій органом виконавчої влади вищого рівня, як це визначено частиною 1 статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

У постанові Верховного Суду справа № 813/4387/17 від 28.09.2022 зазначено, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), №33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), №48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), №21151/04, пункту 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), №10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74, від 20.05.2010 і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), №36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), №35298/04, пункту 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Крім того, доводи відовідача-2 про те, що Розпорядження № Р-955/0/3-21 - є законним з огляду на той факт, що розпорядження голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 10.07.2018 № Р-448/0/3-18 та 23.04.2021 № Р-388/3/3-21 визнано такими, що втратили чинність, а не скасовані, - обгрунтовано відхилені судом першої інстанції, з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на те, що Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 стосувалося права органів місцевого самоврядування скасовувати власні правові акти, при цьому правові наслідки скасування і визнання акту нечинним, в контексті цього спору, є однаковими - вони припиняють дію.

Згідно із частинами 1 та 4 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 та пункту 10 частини 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, або кого вона представляє, а метою захисту є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права чи охоронюваного інтересу. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 903/1173/15, від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20, від 26.08.2021 у справі №924/949/20, від 23.10.2018 у справі №903/857/18, від 20.08.2019 у справі №911/714/18, від 13.10.2020 у справі №911/1413/19.

Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів особи.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 903/1173/15, від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20, від 26.08.2021 у справі № 924/949/20, від 05.12.2019 у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 у справі № 910/21404/17, від 13.10.2020 у справі № 911/1413/19.

З огляду на вищенаведені приписи закону, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняття відповідачем - 2 розпорядження № Р-955/0/3-21 від 02.12.2021 - не відповідає приписам чинного законодавства - статті 118 Конституції України та статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» оскільки прийнятий з порушенням імперативного припису законодавства, що відповідно свідчить про обґрунтованість вимог Позивача в цій частині та належність (ефективність) обраного позивачем способу захисту. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником (відповідачем-2) в апеляційній скарзі належними доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Також, розглянувши вимогу позивача про визнання укладеним з відповідачем-1 договору оренди, в редакції запропонованій позивачем, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

27.05.2021 набрав чинності Закон № 1423, яким доповнено пункт 24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, згідно якого землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Крім того, пунктом 24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України визначено наступне:

- земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки;

- з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними;

- надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, врахувавши вищенаведені приписи закону, а також рішення Коснституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009, дійшов висновку, що судом першої інстанції в оскаржуваній відповідачем-2 частині рішення суду першої інстанції було надано належну правову оцінку спірним правовідносинам під час прийняття розпорядження від 02.12.2021 та обгрунтовано враховано рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009.

Доводи скаржника про належність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення - є необгрунтованими, оскільки в силу п. 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності. До того ж, вказані обставини жодним чином не спростовують висновки суду першої інстанції в частині висновків про те, що прийняття відповідачем - 2 розпорядження № Р-955/0/3-21 від 02.12.2021 - не відповідає приписам чинного законодавства - статті 118 Конституції України та статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Підпунктом а) частини 1 статті 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. (стаття 6 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотні умов договору оренди визначено статтею 15 вказаного Закону.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1, 2 та 3 статті 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно з частиною 1 статті 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Як свідчать наявні матеріали справи, враховуючи перехід спірної земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади, позивач звернувся до відповідача-1 із листом вих. № 78 від 17.12.2021 із пропозицією укласти договір оренди.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, вказаний лист підписаний станом на 17.12.2021 директором позивача - ОСОБА_1., який згідно наявних у справі доказів помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно виключає можливість підписання листа вих. № 78 самостійно особою директора та відповідно викликає у суду сумнів щодо добросовісної поведінки позивача.

Доводи позивача про те, що смерть директора не зупиняє та не припиняє діяльність товариства, оскільки документи складалися, підписувалися та надсилалися ще за його життя, - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані та безпідставні, оскільки наведені скаржником доводи жодним чином не спростовують факт підписання листа невстановленою особою, оскільки станом на зазначену в листі дату, підписант помер, і вказаний факт учасниками справи не заперечувався.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що лист позивача вих. № 78 від 17.12.2021 не є належним та допустимим доказом в розумінні вимог ст. ст. 6, 13, 16 Закону України «Про оренду землі» щодо висловлення пропозиції відповідачу-1 укласти договір, а тому не може бути підставою для укладення запропонованого договору у визначеній позивачем редакції. Також, матеріали справи не містять, і позивачем в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України не було надано належних та допустимих доказів звернення позивача до відповідача-1 з пропозицією, у формі та порядку, обумовлених вищенаведеними приписами закону.

Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником (позивачем) в апеляційній скарзі належними доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Із врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції також встановив, що позивачем також не повідомлено відповідача-1 у відповідності до абзацу 13 пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України про прийняті відповідачем-2 розпорядження від 10.07.2018 № Р-448/0/3-18 та від 23.04.2021 № Р-388/3/3-21.

З огляду на викладене, оцінивши наявні матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України звернення позивача з пропозицією до відповідача-1 укласти договір у належний спосіб та у порядку, передбаченому вказаними вище нормами законодавства, що відповідно виключає факт порушення прав позивача в цій частині та можливість укладання договору в судовому порядку.

При цьому, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що укладати договір в судовому порядку, враховуючи відсутність належної реалізації позивачем пред`явлення пропозиції, буде передчасним та з обмеженням дискреційних повноважень відповідача-1, що є належними підставами для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині, що не було спростовано скаржником (позивачем) в апеляційній скарзі належними доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Додатково суд апеляційної інстанції також враховує, що позивачем не було зазначено та/або наведено в листі № 78 від 17.12.2021 істотних умов договору, а саме: дати укладення, орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а також відсутність самого проекту договору.

При цьому, розпорядженням голови Дніпропетровської ОДА від 23.04.2021 № Р-388/0/3-21 визначено строк оренди (49 років) та вказано, що орендна плата повинна бути в розмірі, передбаченому Податковим кодексом України та за згодою сторін.

Крім того, при вирішенні питання укладення договору оренди судом апеляційної інстанції також враховано надану від державних органів інформацію щодо відсутності факту присвоєння дитячому оздоровчому табору «Світлячок» адреси, яка вказується Позивачем - вул. Овчаренка, буд. 2Ш, с. Хащеве, Новомосковський район, Дніпропетровська обл. та намірами взяти в оренду земельну ділянку з кадастровим номером: 1223281500:05:003:0004, яка згідно наявних у справі доказів перебуває у користуванні Управління МВС на Придніпровській залізниці.

Додатково суд апеляційної інстанції зауважує, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Дана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.08.2019 у справі № 911/2650/17.

Отже, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, а також оцінивши усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи, які судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені скаржниками доводи апеляційних скарг є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким позов задоволено частково, а саме: визнано недійсним розпорядження Дніпропетровської обласної державної адміністрації № Р-955/0/3-21 від 02.12.2021, з відмовою у решті заявлених вимог (щодо визнання укладеним між ТОВ «ДОТ Світлячок» та Губиниською селищною радою договір оренди земельної ділянки загальною площею 2, 0900 га, кадастровий номер - 1223281500:05:003:0004, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, за місцем розташування комплексу будівель і споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хащеве, вул. Овчаренко, буд. 2Ш в редакції згідно прохальної частини позовної заяви).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржниками в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про часткове позовних вимог, а саме в частині визнання недійсним розпорядження Дніпропетровської обласної державної адміністрації № Р-955/0/3-21 від 02.12.2021, з відмовою у решті заявлених вимог (щодо визнання укладеним між ТОВ «ДОТ Світлячок» та Губиниською селищною радою договір оренди земельної ділянки загальною площею 2, 0900 га, кадастровий номер - 1223281500:05:003:0004, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, за місцем розташування комплексу будівель і споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хащеве, вул. Овчаренко, буд. 2Ш в редакції згідно прохальної частини позовної заяви).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення, за наведених скаржниками доводів апеляційних скарг.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржників.

Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" та Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/12473/22- залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/12473/22 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційних скарг покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОТ Світлячок" та Дніпропетровську обласну державну адміністрацію.

4. Матеріали справи № 910/12473/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 06.11.2023 після виходу суддів з відпусток.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала