Постанова

від 19.10.2023 по справі 902/1036/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року Справа № 902/1036/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників:

позивача: Добровольський В.А. - директор (в режимі відеоконференції), представник Федчук С.М. (в режимі відеоконференції)

відповідача: не з`явився

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг" та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілара" про приєднання до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області, ухвалене 27.04.2023, повне рішення складено 08.05.2023,

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області, ухвалене 17.05.2023, повне додаткове рішення складено 24.05.2023,

у справі № 902/1036/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група МЕГАБУД", вул. Руданського, буд. 63, м. Вінниця, 21010, код - 43566357

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг", вул. Мандриківська, буд. 47, оф. 503, м. Дніпро, 49094, код - 41449359

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілара", вул. Київська, буд. 64, с. Корделівка(з), Калинівський район, Вінницька область, 22455

про стягнення 187 919,80 грн

В жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Мегабуд" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг" 187 919,80 грн майнової шкоди (збитків) вартості відновлювального ремонту автомобіля Мercedes Vito ДНЗ НОМЕР_1 , внаслідок заправки у м. Вінниця, вул. Київська, № 3А транспортного засобу дизельним пальним неналежної якості /т. 1 а.с. 1-8/.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 у справі № 902/1036/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Мегабуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг" про стягнення 187 919,80 грн задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Мегабуд" 99 740,00 грн - майнової шкоди вартості відновлювального ремонту автомобіля Mercedes Vito ДНЗ НОМЕР_1 та 1 866,00 грн - витрат за проведення лабораторного випробування дизельного палива.

Відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група МЕГАБУД" 88 179,80 майнової шкоди та 3 613,20 грн супутніх витрат.

Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.05.2023 у справі № 902/1036/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн тор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група МЕГАБУД" 5 263,66 грн - відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, 1 524,09 грн витрат зі сплати судового збору.

Судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 736,34 грн та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 371,41 грн - залишено за позивачем.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг", не погоджуючись з ухваленим рішенням та додатковим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просить рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 у справі № 902/1036/22 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2023 у справі № 902/1036/22 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким судові витрати на професійну правничу допомогу та зі сплати судового збору залишити за позивачем.

В обґрунтування апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 у справі № 902/1036/22 скаржник вказує:

- згідно з п. 3.1 договору, якість паливно-мастильних матеріалів, що поставляється, повинна відповідати встановленим стандартам України;

- при невідповідності якості паливно-мастильних матеріалів вимогам державних стандартів при їх прийманні, виклик представника постачальника обов`язковий;

- не зважаючи на цей обов`язок з боку позивача (покупця): викликати представника постачальника, у разі отримання палива неналежної якості; він не був виконаний стороною у договорі належним чином;

- ТОВ "Лівайн торг" не отримував засобами поштового або електронного зв`язку виклику представника за фактом невідповідності якості товару, отриманого за договором № 153-2021 від 06.07.2021. Зазначена обставина з`ясована судом першої інстанції неповно, незважаючи що на це наголошував відповідач у своєму відзиві на позов. Не було досліджено адресу відправлення повідомлення № 1/05-22, яким позивач обґрунтовує свої вимоги; належні докази отримання уповноваженими особами відповідача зазначеного повідомлення; адже складання даного документу позивачем, не є підтвердженням виклику представника постачальника у разі виникнення питань щодо якості палива;

- посилання суду першої інстанції на те, що відповідач не проявив достатньої зацікавленості до процесу відбору проб та їх аналізу при відібранні проб дизельного палива є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позивач дізнався про виникнення спірної ситуації лише під час отримання претензії 19.08.2022;

- відбір зразків палива з баку автомобіля Mercedes-Benz Vito дрн. НОМЕР_1 , проведений 11.05.2022 експертом ТОВ "Незалежна експертна оцінка" на підставі клопотання позивача;

- тобто термін між відбором проб дизельного палива позивачем без виклику представника постачальника (відповідача) і днем, коли відповідач дізнався про претензії покупця щодо якості товару за договором поставки ПММ, складає 3 місяці, що свідчить про те, що неналежне виконання позивачем своїх обов`язків за договором, позбавило відповідача об`єктивної можливості бути присутнім під час відбору проб палива, якість якого викликало сумнів;

- ТОВ "Лівайн торг" не відноситься до суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють роздрібний продаж нафтопродуктів; у відповідача відсутня ліцензія на роздрібну торгівлю пальним, не має у власності, оренді та/або управлінні АЗС, отже висновок суду першої інстанції про те, що на правовідносини сторін за договором № 1-53-2021 від 06.07.2021 поширюються правила про роздрібний продаж дизельного палива, а вимоги Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України не поширюються, зроблено з неправильним застосуванням норм матеріального права;

- судом першої інстанції неповно з`ясовано той факт, що дизельне паливо з двигуна автомобіля Mercedes Vito ДНЗ НОМЕР_1 є тим паливом, що було куплене на АЗС № 3 ТОВ "Вілара" 06.05.2022, тому що відбір зразків палива з баку автомобіля Mercedes-Benz Vito дрн. НОМЕР_1 , проведений лише 10.05.2022, а акт відбору зразків складений тільки 11.05.2022, тобто причинно-наслідковий зв`язок між використанням придбаного палива та виходом з ладу автомобіля позивача встановити неможливо;

- судом першої інстанції не встановлено мотивів спричинення шкоди і якими винними діями відповідача вона спричинена, не вказано причинного зв`язку між шкодою та протиправним діянням відповідача.

За наведених обставин скаржник вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції у справі № 902/1036/22 є таким, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосування норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2023 у справі № 902/1036/22 скаржник вказує:

- 09.06.2023 на підставі ст. 254 ГПК України відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою про скасування судового рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 повністю;

- додаткове рішення від 17.05.2023 суд першої інстанції обґрунтовував вимогами ст. 129 ГПК України, з урахуванням якої судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам рішенням від 27.04.2023;

- із аналізу змісту ст. 244 ГПК України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати;

- додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні, тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (постанови Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 910/20089/17).

За наведених обставин ТОВ "Лівайн торг" просить скасувати в повному обсязі додаткове рішення від 17.05.2023.

Автоматизованою системою документообігу суду, протокол від 12.06.2023, визначено колегію суддів для розгляду справи № 902/1036/22 у складі: Коломис В.В. головуючий суддя, Павлюк І.Ю., Тимошенко О.М.

Листом № 902/1036/22/3763/23 від 13.06.2023 витребувано матеріали справи з Господарського суду Вінницької області.

30.06.2023 до суду надійшли матеріали справи № 902/1036/22.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг" на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 у справі № 902/1036/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на "17" серпня 2023 р. о 12:00 год. /т. 2 а.с. 98-99/

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя Крейбух О.Г., судді Павлюк І.Ю., Тимошенко О.М.) від 13.07.2023 приєднано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілара" до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг" на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 у справі № 902/1036/22 /т. 2 а.с. 102-103/.

На підставі розпорядження від 16.08.2023 № 01-05/674 в.о. керівника апарату суду у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Тимошенка О.М. з 07.08.2023 по 08.09.2023 включно, судді Павлюк І.Ю. з 24.07.2023 по 25.08.2023 включно, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 902/1036/22 між суддями, протокол від 16.08.2023, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Юрчук М.І., Саврій В.А.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 колегією суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Юрчук М.І., Саврій В.А., прийнято апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг" та заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілара" про приєднання до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 у справі № 902/1036/22 до свого провадження /т. а.с. 130/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2023 у справі № 902/1036/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на "17" серпня 2023 р. о 12:00 год. /т. 2 а.с. 119-120/

На підставі розпорядження від 16.08.2023 № 01-05/675 в.о. керівника апарату суду у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Тимошенка О.М. з 07.08.2023 по 08.09.2023 включно, судді Павлюк І.Ю. з 24.07.2023 по 25.08.2023 включно, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 902/1036/22 між суддями, протокол від 16.08.2023, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Юрчук М.І., Саврій В.А.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 колегією суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Юрчук М.І., Саврій В.А. прийнято апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2023 у справі № 902/1036/22 до свого провадження /т. 2 а.с. 191/.

16.08.2023 (вх. № 3686/23) від представника позивача - Федчук Світлани Миколаївни надійшло клопотання/заява, в якій зазначає про те, що станом на 16.08.2023 ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2023 про відкриття апеляційного провадження у господарській справі № 902/1036/22 на адресу позивача та його представника - адвоката Федчук С.М. не надходили.

Крім того вказує, що апеляційні скарги ТОВ "Лівайн торг" на адресу ТОВ "Будівельна група Мегабуд" та його представника - адвоката Федчук С.М. також не надходили, що позбавляє права позивача на належний правовий захист, у зв`язку з чим просить перенести розгляд справи на іншу дату і час та зобов`язати апелянта - ТОВ "Лівайн Торг" направити копії апеляційних скарг на адресу позивача або представника позивача - адвоката Федчук С.М. для підготовки та надання суду відзивів на апеляційні скарги /т. 2 а.с. 133/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2023 розгляд справи відкладено на "07" вересня 2023 р. о 10:00 год., зобов`язано ТОВ "Лівайн торг" надіслати копію апеляційної скарги на рішення з усіма додатками та копію апеляційної скарги на додаткове рішення на поштову адресу позивача (21010, м. Вінниця, вул. Руданського, буд. 63), на електронну адресу позивача (e-mail: v.dobrov81@gmail.com), на електронну адресу представника позивача - Федчук Світлани Миколаївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), докази вчинення таких дій подати до суду /т. 2 а.с. 137/.

28.08.2023 та 01.09.2023 (вх. № 7159/23, 7284/23) від ТОВ "Лівайн торг" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання копії апеляційної скарги на рішення з усіма додатками та копії апеляційної скарги на додаткове рішення на поштову адресу позивача (21010, м. Вінниця, вул. Руданського, буд. 63): фіскальний чек та опис вкладення, а також доказів надіслання копії апеляційної скарги на рішення з усіма додатками та копії апеляційної скарги на додаткове рішення на електронну адресу позивача (e-mail: v.dobrov81@gmail.com), на електронну адресу представника позивача - Федчук Світлани Миколаївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) /т. 2 а.с. 139-142, 156-159/.

04.09.2023 (вх. № 3959/23) від ТОВ "Будівельна група Мегабуд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить визнати поважними причини пропуску строку на подання позивачем відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Лівайн Торг" та поновити його; долучити відзив на апеляційну скаргу у справі № 902/1036/22; залишити апеляційну скаргу ТОВ "Будівельна група Мегабуд" без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 у справі № 902/1036/22 без змін /т. 2 а.с. 163-165/.

Ухвалою суду від 06.09.2023 відмовлено в задоволенні заяви (вх.№ 3896/23) директора ТОВ "Будівельна група Мегабуд" Добровольського В.А. про участь у судовому засіданні 07.09.2023 о 10:00 год. в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Вінницької області, задоволено клопотання (вх.№ 3874/23) представника ТОВ "Будівельна група Мегабуд" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 2 а.с. 176/.

Ухвалою суду від 07.09.2023 розгляд справи відкладено на 19.10.2023 о 10:00 год. /т. 2 а.с. 180/.

Ухвалою суду від 15.09.2023 задоволено заяву (вх.№ 4112/23) ТОВ "Вілара" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 2 а.с. 190/.

Ухвалою суду від 11.10.2023 задоволено клопотання/заяву (вх.№ 4267/23) ТОВ "Будівельна група Мегабуд" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 2 а.с. 200/.

В судове засідання 19.10.2023 з`явився представник позивача, відповідач та третя особа не забезпечили участь в судовому засіданні уповноважених представників.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалами суду від 13.07.2023, від 17.08.2023, від 07.09.2023 явка представників сторін в судові засідання у справі № 902/1036/22 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів здійснює розгляд справи за відсутності представників відповідача та третьої особи, оскільки їхня не явка не перешкоджає перегляду справи.

07.09.2023 у судовому засіданні представник ТОВ "Вілара" надав пояснення щодо заяви про приєднання до апеляційної скарги ТОВ "Лівайн Торг", просив оскаржуване рігшення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

В судовому засіданні 19.10.2023 представник позивача надав заперечення та пояснення щодо апеляційних скарг.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Лівайн Торг" шляхом укладених договорів зберігання нафтопродуктів з підприємствами, що мають в своєму управління або володінні мережу АЗС, забезпечує отримання палива уповноваженим особам (пред`явникам паливних карток) замовника (ТОВ "Будівельна група Мегабуд") відповідного виду та номіналу палива.

ТОВ "Вілара" на підставі договору № ДЗБ21-123/ЛТ від 01.11.2021, укладеного з ТОВ "Лівайн Торг", діючи за вказівкою останнього, забезпечє доставку, приймання, зберігання та відпуск спожиивачамза довірчими документами нафтопродукти, які належать ТОВ "Лівайн Торг" на праві власності. Додаток № 1 до вказаного договору визначає перелік та адреси АЗС ТОВ "Вілара", серед яких зазначено АЗС за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, будинок 3а /т. 1 а.с. 143-152/.

ТОВ "Будівельна група Мегабуд" є клієнтом торгової мережі АЗС ТОВ "Лівайн Торг", що підтверджується договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками № 1-53-2021 від 06.07.2021, укладеним між ТОВ "Будівельна група Мегабуд" (замовник) та ТОВ "Лівайн Торг" (постачальник) /т. 1 а.с. 14-16/.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов`язується поставити замовнику паливно-мастильні матеріали та паливні картки, на яких воно обліковується, організовувати та забезпечувати відпуск ПММ замовнику або довіреній особі замовника на підставі паливних карток та оплачувати надані постачальником ПММ.

Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначаються у рахунках, які виставляються постачальником та сплачуються замовником згідно умов цього договору (п. 2.2 договору).

Відпуск ПММ постачальником замовнику відбувається через мережу АЗС після отримання позитивних авторизаційних відповідей по паливним карткам через термінал (п. 2.5 договору).

Всі операції довіреними особами замовника з паливними картками відбуваються відповідно з Правилами користування паливними картками (додаток 1) (п. 2.6 договору).

Оплата товару здійснюється замовником в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар. Ціна товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника (п. 5.1 договору).

Оплата товару здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника (п. 5.2 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони) (п. 7.1 договору).

Даний договір укладений терміном на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово, не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на наступний рік і на тих же умовах (п. 7.2 договору).

До договору сторонами підписано додаток № 1 "Правила користування паливною карткою" та додаток № 2 "Заява на отримання та поповнення паливних карток" /т.1 а.с.17-18/.

В якості доказів користування позивачем послугами мережі АЗС в матеріалах справи містяться фіскальні чеки за лютий-травень 2022 року, а саме № 142 від 11.02.2022, № 913 від 24.02.2022, № 273 від 25.02.2022, № 197 від 02.05.2022, № 80 від 03.02.2022, № 163 від 05.02.2022, № 250 від 10.04.2022, № 217 від 16.04.2022, № 494 від 19.04.2022, № 271 від 26.03.2022, № 4660 від 03.03.2022 /т. 1 а.с. 47-48/.

Позивач використовує у своїй господарській діяльності автомобіль Мercedes Vito ДНЗ НОМЕР_1 на підставі договору оренди транспортного засобу № 01/06/2021 від 30.06.2021, укладеного між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "Будівельна компанія Мегабуд" (орендар).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди, орендодавець передає а орендар приймає в строкове платне володіння та користування транспортний засіб, зазначений в п. 1.2 договору (предмет оренди).

За змістом п. 1.2 договору оренди характеристика предмету оренди:

- вид транспортного засобу: автомобіль пасажирський -В;

- марка та модель: MERCEDES-BENZ модель VITO111CDI;

- державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 ;

- об`єм двигуна: 2148;

- номер шасі: НОМЕР_2 ;

- вартість: 200 000,00 грн;

- рік випуску: 2007;

- рік проведення останнього капітального ремонту:

- опис технічного стану: робочий.

Цільове призначення предмета оренди: для виконання службових завдань, у т.ч. для перевезень робітників на об`єкти та дрібного матеріалу, загальною вагою на більше 20 000 кг (п. 1.4 договору оренди).

Розмір орендної плати за договором становить 12 000,00 грн на місць (п. 3.1 договору оренди) /т. 1 а.с. 79-84/.

06.05.2022 о 08 год. 38 хв. позивач здійснив заправку автомобіля Мercedes Vito ДНЗ НОМЕР_1 на АЗС мережі АNР № 3, що знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. Київська, будинок 3а, двадцятьма літрами дизельного пального згідно з фіскальним чеком № 94 134028.

06.05.2022 о 09 год. 04 хв. за цією ж адресою зазначений автомобіль заправлено повторно дизельним паливом згідно з фіскальним чеком № 118 134052 /т. 1. а.с. 20/.

За твердженням позивача, після заправки автомобіль продовжив рух та орієнтовно через 3 км шляху на панелі приладів з`явилась помилка несправності двигуна та засвітився індикатор потрапляння вологи в паливо, що призвело до повної аварійної зупинки транспортного засобу.

В подальшому евакуатором транспортний засіб доставлено на СТО. Експертом зроблено забір дизельного палива з паливної системи автомобіля та направлено на лабораторне дослідження.

Також на СТО проведено огляд та діагностику автомобіля та його запчастин, що вийшли з ладу.

За результатами огляду складено дефектний акт № 121 від 06.05.2022 та дефектувальні відомості /т. 1 а.с. 49-54/.

За попередніми даними автомобіль та його складові вийшли з ладу по причині заправлення неякісним дизельним паливом, що не відповідає вимогам, на зазначеній вище АЗС мережі АNР.

Факт відбору зразків палива з автомобіля 10.05.2022 підтверджується:

- листом ТОВ "Будівельна компанія Мегабуд" від 10.05.2022 на адресу ТОВ "Незалежна судова експертиза і оцінка" (вхідн. № 25 від 10.05.2022) з проханням направити експерта для участі у відборі зразків продукції /т. 1 а.с. 55/;

- актом відбору зразків від 11.05.2022, згідно з яким 10.05.2022 в присутності судового експерта ТОВ "НСЕО" Арашина О.Л. та директора ТОВ "Будівельна компанія Мегабуд" Добровольського В.А. з бензобаку автомобіля Мercedes Vito ДНЗ НОМЕР_1 відібрано зразки дизельного палива, які поміщено у пляшки (скло) ємністю 1 літр, дві штуки /т. 1. а.с. 56/.

Відповідно до паспорту якості № 06435601/22-0001/655 від 16.05.2022 випробувань палива дизельного ДП-Л- Євро5-В0, складеного випробувальною лабораторією АТ "Концерн Галнафтогаз", за перевіреними показниками проба нафтопродукту "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0" не відповідає вимогам ДСТУ 7688.2015 за показниками: "Вміст сірки", "Масова частка води" /т. 1 а.с. 57/.

11.05.2022 позивачем надіслано відповідачу повідомлення про вчинення шкоди шляхом заправлення неякісним пальним № 1/05-22 /т. 1 а.с. 21-22/.

ТОВ "Лівайн Торг" у відповіді на зазначене повідомлення довело до відома ТОВ "Будівельна Група Мегабуд" про необхідність звернутися безпосередньо за юридичної адресою товариства /т. 1 а.с. 87/.

До матеріалів справи долучено висновок експертного дослідження від 10.06.2022 № ЕД-19/102-22/2105-АВ, складений експертом Вінницького НДКЦ МВС України Федоренко О.П., за результатами якого встановлено що внаслідок заправки неякісним пальним був зіпсований двигун та паливна система автомобіля Мercedes Vito ДНЗ НОМЕР_1 та вартість відновлювального ремонту становила 187 919, 80 грн з урахуванням ПДВ на матеріали та складові частини /т. 1 а.с. 24-42/.

30.07.2022 позивач направив відповідачеві претензію № 27/07-22 про відшкодування шкоди, завданої заправленням неякісним пальним на суму 187 919,80 грн /т. 1 а.с. 43-46/.

У відповіді на претензію (вих. № 171 від 21.09.2022) відповідач повідомив, що ТОВ "Лівайн Торг" не володіє, не орендує та не має в оперативному віданні АЗС. За зберігання нафтопродуктів (пального) відповідає ТОВ "Вілара" згідно з договором зберігання нафтопродуктів № ДЗБ21-123/ЛТ від 01.11.2021 /т. 1 а.с. 88-89/.

За наведених обставин 18.10.2022 ТОВ "Будівельна Група Мегабуд" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Лівайн Торг" про стягнення 187 919,80 грн майнової шкоди (збитків) вартості відновлювального ремонту автомобіля Mercedes Vito ДНЗ НОМЕР_1 .

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.10.2022 відкрито провадження у справі № 902/1036/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 16.11.2022.

18.11.2022 від позивача до Господарського суду Вінницької області надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (б/н від 16.11.2022) (вх.канц. № 01-34/9890/22), в якій останній просить суду стягнути з відповідача на користь позивача 193 033,00 грн заборгованості, з яких 187 919,80 грн вартості відновлювального ремонту та 5 113,20 грн супутніх витрат /т. 1 а.с. 116-117/.

08.02.2023 у судовому засіданні Господарським судом Вінницької області постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1036/22 для судового розгляду по суті.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем частково доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем не спростовано заявлені позовні вимоги позивача, всупереч обов`язку ТОВ "Лівайн Торг" спростувати презумпцію вини заподіювача.

Перелік ремонтних робіт та замінених деталей повністю співпадає з дефектним актом № 121 від 06.05.2022 та дефектувальними відомостями від 13.05.2022.

Одночасно Господарським судом Вінницької області відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з ТОВ "Лівайн Торг" 88 179,80 майнової шкоди, у зв`язку з тим, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між обставинами встановлення розміру шкоди з витратами на послуги ФОП Шаталюка О.В. в сумі 2 598,00 грн /т. 1 а.с. 90-92/, оскільки судом визнано узгодженими з іншими доказами відомості про обстеження автомобіля, визначення переліку недоліків у травні 2022 року та їх усунення 16.12.2022 зі сторони ТОВ "Інжектор дизель сервіс".

Також не підлягають відшкодуванню витрати позивача в сумі 1 015,20 грн на оплату транспортно-товарознавчого дослідження /т. 1 а.с. 94/, оскільки висновок експертного дослідження Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № ЕД-19/102-22/8105-АВ від 10.06.2022 /т. 1 а.с. 24-42/ визнано неналежним доказом.

Тому вимоги позову в частині стягнення 3 613,20 грн (супутніх витрат) не підлягають задоволенню.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що витрати на професійну правничу допомогу, що понесені позивачем, підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 5 263,66 грн, а у розмірі 4 736,34 грн - залишаються за позивачем.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1 524,09 грн, 1 371,41 грн витрат зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваних рішення та додаткового рішення у справі № 902/1036/22 норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Судом встановлено, що між ТОВ "Вілара" (виконавець) та ТОВ "Лівайн Торг" (замовник) укладено договір № ДЗБ21-123/ЛТ від 01.11.2021, відповідно до п.1.1 якого замовник передає пальне в резервуари автозаправних станцій, що перебувають в користуванні (та/або власності виконавця, а виконавець зобов`язується доставити власними силами та/або найманою сторонньою організацією перевізника, прийняти та зберігати товар, що передається замовником, i повернути пальне замовнику у схоронності за першою його вимогою про повернення, або здійснити відпуск зi зберігання товару уповноваженим (довіреним) особам замовника за умови пред`явлення ними довірчого документа замовника (скретч-картки, паливної картки) у відповідній кількості та номіналу".

Відповідно до п. 2.1.1 виконавець зобов`язаний доставити товар з резервуарів нафтобаз ТОВ "НАФТАСІТІ" (код ЄДРПОУ 40560703), що належать ТОВ "НАФТАСІТІ" на правах власності, або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів, або інших нафтобаз, та прийняти товар на зберігання в резервуари автозаправних станцій, що перебувають в користуванні (та/або власності) виконавця. Вживати всіх необхідних, заходе для забезпечення схоронності товару.

Забезпечити схоронність товару з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку умов зберігання якості, якій відповідає. Товар при прийманні його на зберігання, до настання моменту закінчення строку зберігання товару. Виконавець має право зберігати товар як з використанням власних резервуарів так і орендованих, а також залучати до надання послуг зі зберігання - третіх осіб із наступним повідомленням про це замовника. У разі передання виконавцем товару на зберігання іншій особі умови цього договору є чинними і виконавець відповідає за дії особи, якій він передав товар на зберігання (п. 2.1.2 договору).

Відповідно п. 2.1.4 виконавець зобов`язаний проводити відпуск товару через наявну мережу АЗС по довірчим документам замовника з кількостях:

- для паливних карток - зазначених у квитанціях терміналу або чеках касових систем;

- дляскретч-карток - зазначених у квитанціях терміналу або чеках касових систем (за умови збігу терміналу на квитанції терміналу або чеках касових систем з номіналом вказаним на скретч-картці).

Замовник зобов`язаний передати на зберігання виконавцю товар належної якості на підставі акта приймання-передачі на зберігання (додаток 3 до цього договору). Сторони узгодили, що акт приймання-передачі на зберігання може складатися за певний період, який обов`язково зазначається в акті.

По завершенню місяця сторонами складається зведений акт приймання-передачі товару та наданих послуг із закінченням загальної кількості товару, що була передана від замовника до виконавця, загальної кількості товару. що була передана уповноваженим (довіреним) особам протягом звітного місяця та іншої інформації, що буде визначена сторонами як необхідна до зазначення в акті приймання-передачі (додаток 4 до цього договору) (п. 2.3.1 договору).

Договір набирає чинності з дати підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань (п. 7.1 договору).

Відповідно до п. 2.1.9 договору, пальне, що передане виконавцю на підставі цього договору, не переходить у власність виконавця та повертається замовнику або передається уповноваженій (довіреній) особі в порядку, передбаченому цим договором.

В силу п. 23.1 договору, замовник зобов`язаний передати на зберігання виконавцю товар належної якості на підставі акта приймання-передачі на зберігання.

Також між сторонами підписано додатки: № 1, за змістом якого сторонами погоджено опис бланків довірчих документів - скретч-картка; № 2, за яким зазначено перелік та адреси АЗС Виконавця /т. 1 а.с. 147-152/.

Тобто саме відповідач ТОВ "Лівайн Торг" є власником паливно-мастильних матеріалів та відповідає за їх якість, ТОВ "Вілара" лише надає послуги зі зберігання та відпуску пального на користь осіб, котрі володіють паливними картками або скретч-картками, виданими замовником (ТОВ "Лівайн Торг").

Вищезазначені обставини не спростовано відповідачем та не надано інших доказів, які б підтверджували належність паливно-мастильних матеріалів ТОВ "Вілара" або передбачали б відповідальність третьої особи за їх якість.

Крім того, за умовами договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками № 1-53-2021 від 06.07.2021, укладеного між ТОВ "Будівельна група "Мегабуд" та ТОВ "Лівайн Торг", обов`язок з поставки паливно-мастильних матеріалів, якість яких відповідає встановленим державним стандартам покладено на відповідача.

Згідно з п. 3.1 договору, якість паливно-мастильних матеріалів, що поставляється повинна відповідати встановленим стандартам України. При невідповідності якості паливно-мастильних матеріалів вимогам державних стандартів при їх прийманні, виклик представника постачальника обов`язковий.

Тобто саме на відповідача, відповідно до умов укладеного з позивачем договору, покладено відповідальність за дотримання вимог щодо якості паливно-мастильних матеріалів.

Вищенаведеним спростовуються доводи апелянта щодо неналежного процесуального статусу відповідача.

Крім того питання ступеню відповідальності відповідача та третьої особи може бути вирішено ними самостійно, на основі змісту укладеного договору, який не може обмежувати позивача у праві зверненню до суду та відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Тобто право вибору особи, до якої пред`явлено вимогу належить саме позивачу, до матеріалів справи не додано заяв про визначення відповідальності осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Згідно з ст. 759 ЦК за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Особливості укладення та виконання договору найму (оренди) можуть бути передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 773 ЦК України наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Аналогічні положення передбачені ч. 3 ст. 285 ГК України, відповідно до якої орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В силу ст. 800 ЦК України, наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу. Наймач зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані у зв`язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 803 ЦК України).

ТОВ "Будівельна група "Мегабуд" є користувачем (орендарем) транспортного засобу Mercedes Vito ДНЗ НОМЕР_1 на підставі Договору оренди № 01/06/2021 року від 30.06.2021, укладеного з ФРП Добровольська Олена Миколаївна.

Згідно з п. 3.3 договору оренди, орендар (ТОВ "Будівельна група "Мегабуд") зобов`язаний за свій рахунок проводити технічне обслуговування, ремонт предмета оренди, нести витрати на його експлуатацію; забезпечувати відновлення предмету оренди власними силам, за власний рахунок усувати погіршення, які виникли під час експлуатації предмета оренди через неякісне пальне, мастила, запчастини, тощо (п. 2.3.6 договору).

Тобто орендар відповідно до умов договору оренди зобов`язується провести в тому числі і капітальний ремонт об`єкта оренди.

У разі якщо предмет оренди згідно висновку експертизи не підлягає відновленню - орендар зобов`язаний відшкодувати завдані орендодавцю збитки.

В силу п. 2.3.8 договору оренди, орендар зобов`язаний проводити заправку предмета оренди паливно-мастильними матеріалами.

Договір набуває чинності з 01.07.2021 та діє до 30.06.2022 (п. 5.3 договору оренди).

Відповідно до п. 5.13 договору оренди, якщо орендар продовжує користуватися предметом оренди після закінчення строку договору, то за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором /т. 1 а.с. 79-84/.

Відповідно до ст. 628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими згідно з актами цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться в змішаному договорі, якщо іншого не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з матеріалами справи, позивачем зафіксовано недоліки транспортного засобу, замовлено та оплачено послуги аналізу паливних матеріалів, зафіксовано склад, обсяг і вартість ремонтних робіт.

Разом з тим позивач та відповідач є сторонами укладеного договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками № 1-53-2021 від 06.07.2021, яким визначено обов`язок ТОВ "Лівайн Торг" забезпечити продаж якісних паливно-мастильних матеріалів.

Отже з урахуванням нормативного регулювання правового статусу орендаря транспортного засобу та змісту положень п. 2.3.6 договору оренди № 01/06/2021 від 30.06.2021, ТОВ "Будівельна Група "Мегабуд" має право вимагати відшкодування шкоди у формі витрат на ремонт транспортного засобу.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У ст. 1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення.

Так для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювана шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; г) вина.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

У ч. 1 ст. 1166 ЦК України міститься пряма вказівка на протиправність поведінки заподіювана шкоди як обов`язкову підставу деліктної відповідальності. Протиправна поведінка в цивільних правовідносинах означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій, або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином (бездіяльність).

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Отже позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, чим в господарський процес фактично впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та Інші проти Швеції" ("J.K. and Others v. Sweden") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У п.п. 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК України, передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "Dombo V. v. The Netherlands").

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на те, що він є неналежним відповідачем у цій справі, а також зазначає, що відповідальність за якість товару покладено на ТОВ "Вілара", та посилається на недоведеність усіх елементів складу деліктної відповідальності.

Заперечення третьої особи ґрунтуються на не повідомленні третьої особи про недоліки пального та про проведення експертного дослідження, а також недотримання вимог Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та технічної політики № 271/121 від 04.06.2007.

Щодо зазначених заперечень колегія суддів зазначає наступне.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 76 ГПК України, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу.

Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване у судовому рішенні.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом ст. 86 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з метою обґрунтування розміру завданої шкоди та причинно-наслідкового зв`язку надано Висновок експертного дослідження Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № ЕД-19/102-22/8105-АВ від 10.06.2022 року /т. 1 а.с. 24-42/, яким визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes Vito ДНЗ НОМЕР_1 у розмірі 187 919,80 грн.

Однак при складенні відповідного висновку, зокрема в частині дати події заправки неякісним паливом "05.06.2022" або "07.06.2022", дати огляду автомобіля 30.05.2022, судом першої інстанції встановлено ряд недоліків.

Так долучені до висновку фото автомобіля не містять відомостей про огляд дефектних складових частин (паливного фільтру, форсунок, датчиків, паливної рейки, баку з насосом низького тиску, шайб, болтів кріплень форсунок, тощо).

Висновок містить лише роздруківку інформації з системи "Audatex" та посилання на ремонтну калькуляцію від 10.06.2022, визначення ціни станом на 18.05.2022 /т. 1 а.с. 40, 41/, однак відсутній аналіз експертом ринкових цін на відповідні роботи та деталі.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Висновок експертного дослідження Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № ЕД-19/102-22/8105-АВ від 10.06.2022 , є неналежним засобом доказування.

Водночас до матеріалів справи долучено фіскальний чек на суму 852,60 грн про придбання дизельного палива Євро5 06.05.2022 о 8.38 год. на АЗС № 3 з магазином по вул. Київській, 3/А у м. Вінниця та фіскальний чек на суму 852,60 грн про придбання дизельного палива Євро5 06.05.2022 о 9.04 год. на АЗС № 3 з магазином по вул. Київській, 3/А у м. Вінниця /т. 1 а.с. 20/.

АЗС № 3 з магазином по вул. Київській, 3/А у м. Вінниця включено до переліку автозаправних станцій за умовами договору № ДЗБ21-123/ЛТ від 01.11.2021, укладеного між ТОВ "Вілара" (виконавець) та ТОВ "Лівайн Торг" (замовник) /т. 1 а.с. 152/, що підтверджує відпуск дизельного палива належного саме відповідачу.

Заперечення відповідача щодо відсутності відомостей про заправку дизельним паливом саме автомобіля Mercedes Vito ДНЗ НОМЕР_1 колегією суддів відхиляються як необгрунтовані, оскільки звичаї ділового обороту щодо відсутності таких відомостей у фіскальних чеках є загальновідомими.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правдивість пояснень керівника позивача щодо повторної заправки дизельним паливом через обмежений його відпуск у травні 2022 року, оскільки відомості щодо обмеженого відпуску паливно-мастильних матеріалів у названий період є загальновідомими.

З долучених до матеріалів справи доказів, достовірність яких не спростовано відповідачем, вбачається, що 06.05.2022 о 9.47 год. /т. 1 а.с. 101, 103/, тобто через 40 хвилин після придбання дизельного палива, автомобіль Mercedes Vito ДНЗ НОМЕР_1 припинив рух внаслідок відображення на панелі приладів керування відомостей про несправність паливної системи.

Того ж дня ПП "Інжектор дизель сервіс" зафіксовано в результаті огляду автомобіля агрегати та вузли, котрі потребують заміни, а саме паливний фільтр (2 одиниці), форсунки (4 одиниці), ТНВД з датчиками, трубки паливні (16 одиниць - мийка, заміна), паливна рейка з датчиками, бак з насосом низького тиску, шайби під форсунки (4 одиниці), болти кріплення форсунок (4 одиниці) /т. 1 а.с. 49/.

Тобто виявлені несправності пов`язані з недоліками роботи паливної системи.

13.05.2022 при діагностиці паливної системи, аналогічні недоліки роботи транспортного засобу, а також неможливість запуску двигуна, низький обсяг зливу палива, заклинювання форсунок встановлено сервісним центром авто обслуговування "Bosh Diesel Center Alex Diesel"; рекомендовано заміну форсунок та ПНВТ.

Найбільш ймовірними причинами настання несправностей зазначено: неякісне паливо, іржа на робочих поверхнях деталей, що підтверджено дефектувальними відомостями /т. 1 а.с. 50-54/.

Перелічені документи, які визначають причини несправностей автомобіля, оформлені у найкоротші терміни після події 06.05.2022 припинення роботи автомобіля внаслідок недоліків паливної системи, перебувають у логічному та текстуальному взаємозв`язку, а також узгоджуються з доводами позову та усними поясненнями керівника ТОВ "Будівельна Група "Мегабуд" і представників позивача.

Отже зафіксовано як причини несправностей, так і перелік недоліків у роботі саме паливної системи, з одночасним зазначенням причин таких недоліків внаслідок використання неякісного палива.

Крім того сервісними службами авто обслуговування (кваліфікацію яких не оспорено відповідачем), зафіксовано неможливість запуску двигуна саме внаслідок виявлених несправностей, що у сукупності доводить правдивість пояснення позивача відносно припинення руху автомобіля через максимально короткий проміжок часу після заправки дизельним паливом на АЗС, неможливість експлуатації автомобіля через відсутність технічної спроможності завести двигун.

Такі висновки доводять правдивість пояснення позивача щодо невикористання автомобіля до моменту діагностики.

Щодо доводів позивача про наявність механічних домішок у дизельному паливі, що візуально відображено на долучених фотокартках /т. 1 а.с. 110/.

11.05.2022 позивач направив ТОВ "Лівайн Торг" повідомлення № 1/05-22 про спричинення шкоди шляхом заправлення неякісним паливом, що підтверджено квитанціями відділення поштового зв`язку та описом вкладення до цінного листа /т. 1 а.с. 21, 22/.

Повторно претензію про відшкодування майнової шкоди направлено 30.07.2022 /т. 1 а.с. 43-46/.

11.05.2022 на підставі клопотання ТОВ "Будівельна Група "Мегабуд", експертом ТОВ "Незалежна експертна оцінка" Арашиним О.М. відібрано у дві скляні пляшки ємність по 1 літр проби дизельного палива Євро-5 з бензобаку, автомобіль Mercedes Vito ДНЗ НОМЕР_1 .

За результатом аналізу вказаних проб, лабораторією АТ "Концерн Галнафтогаз" встановлено перевищення нормативного вмісту сірки (555 при нормі не більше 10), масової частки води (2 при нормі: "відсутня"), наявність механічних домішок (при нормі: "відсутні"), як наслідок констатовано невідповідність вимогам ДСТУ 7688.2015.

Недоліки зафіксовано у паспорті якості № 06435601/22-0001/655 від 16.06.2022, складеного інженерами з якості АТ "Концерн Галнафтогаз" /т. 1 а.с. 57/.

Перелік виявлених недоліків узгоджується з дефектувальними відомостями, у яких зафіксовано іржу (механічні домішки) на робочих деталях елементів паливної системи.

Доводи третьої особи щодо не повідомлення відповідача та відсутність представника ТОВ "Лівайн Торг" при відібранні проб дизельного палива, колегією суддів відхиляються як необгрунтовані, оскільки позивач до моменту перевірки якості палива спеціалістами (до 16.05.2022) повідомив про виявлені недоліки щодо якості палива.

Однак відповідач не проявив достатню зацікавленість до процесу відбору проб та їх аналізу, що вбачається зі змісту листа ТОВ "Лівайн Торг" та відповіді на претензію від 21.09.2022 /т. 1 а.с. 87-89/.

Відповідач лише повідомив про необхідність звернутися з вимогами за іншою адресою, а також всупереч дослідженим судом умовам укладених договорів з позивачем та третьою особою посилався на відсутність правових підстав для відшкодування шкоди товариством.

Колегія суддів зазначає, що вимоги Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Держспоживстандарту України № 271/121 від 04.06.2007 (на застосуванні якої наполягає третя особа), є обов`язковими для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності (далі - підприємства), які займаються хоча б одним із таких видів діяльності, як зберігання, транспортування та відпуск нафти і нафтопродуктів, а також органів виконавчої влади.

Однак позивач не проводить діяльність з відпуску нафтопродуктів, а здійснив роздрібне придбання дизельного палива.

Матеріали справи не містять відомостей про оптову закупівлю позивачем паливно-мастильних матеріалів та встановлення дефектів у оптовій кількості дизельного палива.

Тобто на правовідносини сторін поширюються правила про роздрібний продаж дизельного палива.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які, зокрема, визначають порядок роздрібної торгівлі бензином, дизельним пальним, гасом, маслами, мастилами.

Згідно з п. 11 Правил шкода, завдана життю, здоров`ю споживача або його майну внаслідок використання нафтопродуктів неналежної якості, підлягає відшкодуванню суб`єктом господарювання в повному обсязі та в порядку, установленому законодавством.

Враховуючи вищевикладене, доводи третьої особи щодо обов`язкового дотримання позивачем вимог Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України у процесі відбору проб дизельного палива та визначення якості придбаного товару, колегія суддів вважає безпідставними у зв`язку з тим, що сам факт відібрання двох проб дизельного палива /т. 1 а.с. 85, 86, 105/, а не трьох, як це передбачено вимогами Інструкції, не може достеменно спростовувати достовірність висновку спеціаліста щодо вмісту речовин у відібраному паливі з паливного баку, за відсутності у матеріалах справи висновків інших спеціалістів, а також клопотань відповідача або третьої особи про проведення повторного дослідження якості дизельного палива.

Відповідач, як постачальник паливно-мастильних матеріалів за договором № 1-53-2021 від 06.07.2021 та їх власник згідно з договором № ДЗБ21-123/ЛТ від 01.11.2021, не спростував презумпцію вини заподіювача шкоди, не надав обгрунтованих заперечень, які б підтверджували наявність іншого вмісту сірки, масової частки води, механічних домішок (невідповідності вимогам ДСТУ 7688.2015), наявність яких зафіксовано у паспорті якості № 06435601/22-0001/655 від 16.06.2022, складеного інженерами з якості АТ "Концерн Галнафтогаз" /т. 1 а.с. 57/.

Крім того відповідач не клопотав про проведення повторного огляду транспортного засобу, з`ясування у спеціалістів АТ "Концерн Галнафтогаз" відомостей про наявність контрольних проб та їх зберігання, повторного експертного дослідження на основі відібраних проб дизельного палива, призначення комплексної експертизи якості паливно-мастильних матеріалів та причин виникнення недоліків у роботі автомобіля Mercedes Vito ДНЗ НОМЕР_1 , перевірки на основі ринкових цін вартості ремонтних робіт та деталей, котрі підлягають заміні.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що надані позивачем докази відносно факту несправності паливної системи, виходу з ладу транспортного засобу 06.05.2022 саме внаслідок заправки неякісним паливом, яке належить відповідачу та відпущено на АЗС у процесі надання послуг третьою особою на користь відповідача, наявність причинного зв`язку між переліком несправностей, обставинами їх виникнення перебувають у безпосередньому, короткостроковому, послідовному та логічному взаємозв`язку.

Отже докази позивача є вірогідними та узгоджуються з предметом і підставами заявленого позову.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем частково доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем не спростовано заявлені позовні вимоги позивача, всупереч обов`язку ТОВ "Лівайн Торг" спростувати презумпцію вини заподіювача шкоди.

Враховуючи вартість та склад відновлювальних робіт на підставі акту № 5321 від 30.11.2022 (замовлення-наряд на ремонт ні роботи та запчастини) та акту здачі-прийняття виконаних робіт № 5321 від 16.12.2022, що підписані ПП "Інжектор дизель сервіс" та ТОВ "Будівельна Група "Мегабуд" на суму 99 740,00 грн, перелік ремонтних робіт та замінених деталей повністю співпадає з дефектним актом № 121 від 06.05.2022 та дефектувальними відомостями від 13.05.2022 /т.1 а.с. 227, 228/.

Також перелік недоліків і деталей, котрі підлягають заміні, так і відновлювальні роботи виконані однією особою ПП "Інжектор дизель сервіс", якою у день заправки неякісним паливом та зупинки роботи автомобіля і вперше підтверджено їх наявність.

Тобто перелік ремонтних робіт перебуває у прямому причинному зв`язку із обставинами спричинення шкоди.

Колегія суддів зазначає, що період усунення недоліків самостійно позивачем та час виконання ремонтних робіт, у даному випадку, не має істотного значення, оскільки саме відповідач протягом тривалого проміжку часу заперечував свій обов`язок з усунення завданої шкоди.

Зі змісту ст. 224 ГК України вбачається, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Під збитками розуміються також втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Тобто для відшкодування шкоди достатньо довести її розмір та наявність обов`язку з відновлення порушеного права, що встановлено за матеріалами справи.

Отже для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування завданої шкоди достатнім є доведення суми витрат, які потерпілий мусить зробити для виконання робіт, спрямованих на відновлення стану пошкодженого майна.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 99 740,00 грн - майнової шкоди вартості відновлювального ремонту автомобіля Mercedes Vito ДНЗ НОМЕР_1 та 1 866,00 грн - витрат за проведення лабораторного випробування дизельного палива.

Одночасно у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" 88 179,80 грн майнової шкоди слід відмовити.

Враховуючи, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між обставинами встановлення розміру шкоди з витратами на послуги ФОП Шаталюка О.В., оскільки судом визнано узгодженими з іншими доказами відомості про обстеження автомобіля, визначення переліку недоліків у травні 2022 року та їх усунення 16.12.2022 зі сторони ТОВ "Інжектор дизель сервіс" позовні вимоги в частині відшкодування витрат в сумі 2 598,00 грн задоволенню не підлягають /т. 1 а.с. 90/.

Також не підлягають відшкодуванню витрати позивача в сумі 1 015,20 грн на оплату транспортно-товарознавчого дослідження /т. 1 а.с. 94/, оскільки Висновок експертного дослідження Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № ЕД-19/102-22/8105-АВ від 10.06.2022 /т. 1 а.с. 24-42/ визнано неналежним доказом.

Отже суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Вінницької області, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 613,20 грн (супутніх витрат) не підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо безпідставності доказів позивача щодо проведення лабораторного дослідження лабораторією "Концерн Галнафтогаз" якості дизельного палива відібраного з паливного баку автомобіля позивача, щодо порушення процедури відібрання проб паливних матеріалів та відсутності причинно-наслідкового зв`язку між використанням придбаного дизельного пального та виходу з ладу автомобіля позивача, колегією суддів відхиляються як необгрунтовані та такі, що спростовуються долученими до матеріалів справи доказами та встановленими обставинами справи.

Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2023 у справі № 902/1036/22.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Частина 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Разом з тим ТОВ "Лівайн торг", оскаржуючи додаткове рішення Господарського суду Вінницької області області від 17.05.2023 у справі № 924/1063/21, лише звертає увагу суду на те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення та зазначає, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Скаржник в апеляційній скарзі не наводить будь-яких доводів щодо не співмірності витрат відповідача на професійну правничу допомогу та витрат зі сплати судового збору, а також інших аргументів щодо незаконності та необґрунтованості додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2023 у справі № 902/1036/22, а тому з урахуванням положень ст. 269 ГПК України щодо меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів дійшла висновку про правомірність стягнення з відповідача 5 263,66 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1 524,09 грн витрат зі сплати судового збору у справі № 902/1036/22.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено, тому мотиви, з яких подані апеляційні скарги не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі рішень, а наведені в них доводи є необґрунтованими.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 у справі № 902/1036/22 покладається на відповідача.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг" та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілара" про приєднання до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 у справі № 902/1036/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 у справі № 902/1036/22 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2023 у справі № 902/1036/22 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2023 у справі № 902/1036/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 902/1036/22 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "06" листопада 2023 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Саврій В.А.