Постанова

від 02.11.2023 по справі 3/5025/443/12

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року Справа № 3/5025/443/12 (924/293/23)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - Левчунь С.А., адвокат;

відповідача-1 - Ткачук Ю.Г., адвокат (в режимі відеоконференції);

відповідача-2 - не з`явився;

відповідача-3 - не з`явився;

відповідача-4 - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22 травня 2023 року (повний текст складено 25.05.2023) та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 31 травня 2023 року у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) (суддя Вибодовський О.Д.)

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

до Хмельницької районної військової адміністрації

до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

до Приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Байрачного Андрія Івановича

за участю боржника ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа"

про:

- визнання недійсним та скасування Розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 12.10.2012 року №1893/2012-р, яким ОСОБА_3 була надана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825087200:06:008:0292, загальною площею 0,7632 га;

- скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №993977 від 29.10.2012р.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1178 від 08.06.2021р.;

- визнання недійсним та скасування Наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 21.05.2015р. №22-4961-СГ, яким ОСОБА_4 була надана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825087200:06:008:0295, загальною площею 0,75га;

- скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 від 21.05.2015р.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1179 від 08.06.2021р.;

- визнання недійсним та скасування Наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 21.05.2015р. №22-4960-СГ, яким ОСОБА_5 була надана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825087200:06:008:0296, загальною площею 0,6га;

- скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 від 21.05.2015р.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1180 від 08.06.2021р.;

- витребування у ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа" земельних ділянок з кадастровими номерами: 6825087200:06:008:0292, загальною площею 0,7632га; 6825087200:06:008:0295, загальною площею 0,75га; 6825087200:06:008:0296, загальною площею 0,6 га

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22 травня 2023 року у справі №3/5025/443/12(924/293/23) в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хмельницької районної військової адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Байрачного Андрія Івановича про визнання недійсним та скасування Розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 12.10.2012 року №1893/2012-р, яким ОСОБА_3 була надана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825087200:06:008:0292, загальною площею 0,7632 га; скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №993977 від 29.10.2012р.; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1178 від 08.06.2021р.; визнання недійсним та скасування Наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 21.05.2015р. №22-4961-СГ, яким ОСОБА_4 була надана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825087200:06:008:0295, загальною площею 0,75га; скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 від 21.05.2015р.; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1179 від 08.06.2021р.; визнання недійсним та скасування Наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 21.05.2015р. №22-4960-СГ, яким ОСОБА_5 була надана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825087200:06:008:0296, загальною площею 0,6га; скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 від 21.05.2015р.; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1180 від 08.06.2021р.; витребування у ОСОБА_2 на користь ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа" земельних ділянок з кадастровими номерами: 6825087200:06:008:0292, загальною площею 0,7632га; 6825087200:06:008:0295, загальною площею 0,75га; 6825087200:06:008:0296, загальною площею 0,6 га - відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31 травня 2023 року у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 27 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятими судом першої інстанції рішенням та додатковим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, а заяву про ухвалення додаткового рішення у справі залишити без задоволення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.05.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.05.2023 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку, вказавши інші підстави для поновлення строку; надати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у справі №3/5025/443/12(924/293/23) поновлено ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22 травня 2023 року та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 31 травня 2023 року у справі №3/5025/443/12(924/293/23). Призначено справу №3/5025/443/12 (924/293/23) до розгляду на 05 жовтня 2023 року. Встановлено відповідачам строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду в суді апеляційної інстанції. Зупинено дію додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 31 травня 2023 року у справі №3/5025/443/12 (924/293/23).

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувані рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду законними та обгрунтованими, а тому просить залишити їх без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представники відповідачів 2,3,4 не з`явились.

При цьому, від представника позивача - адвоката Сорокопуда А.О. на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Крім того, від представника позивача - адвоката Левчуня С.А. також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та ознайомлення з матеріалами справи.

Розглянувши вказані клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ст.273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, враховуючи те, що позиція позивача викладена безпосередньо у розглядуваній апеляційній скарзі, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.

Крім того колегія суддів зазначає, що надане представником позивача - адвокатом Сорокопудом А.О. до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи не містить належного обґрунтування, документальних доказів в підтвердження викладених у клопотанні обставин адвокатом Сорокопудом А.О. суду також надано не було.

Безпосередньо в судовому засіданні представники позивача та відповідача-1 повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду змінити, додаткове рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Хмельницьке авіаційне підприємство утворено Наказом Державного департаменту авіатранспорту України №134 від 20.12.1994 згідно Указу Президента України №790/84 від 21.12.1994.

Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа" утворено згідно рішення Колегії Міністерства транспорту України №31 від 25.11.1997 та наказу Міністерства транспорту України №84 від 18.03.1998 і є правонаступником Хмельницького авіаційного підприємства ДАК "Авіалінії України".

Відкрите акціонерне товариство "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа" засноване Наказом Фонду Державного майна України №11-АТ від 26.05.2000 шляхом перетворення Хмельницького авіапідприємства "Поділля-Авіа" у відкрите акціонерне товариство.

ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа" відповідно до протоколу №6 від 14.03.2011 загальних зборів акціонерів ВАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа" відповідно до Наказу "Фонду Державного майна України №11-АТ від 26.05.2000р. та є правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа".

Відповідно до рішення Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 29 січня 1998 року Хмельницькому авіаційному підприємству передано земельну ділянку у розмірі 3,38 га у постійне користування для виробничих потреб. На підставі вказаного рішення Хмельницькому авіаційному підприємству видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ХМ №000595 від 22.04.1998, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2.

Проте, земельна ділянка, яка належить на праві постійного користування банкруту (де знаходиться майно підприємства, що перебуває у власності ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа") була відчужена стороннім особам:

- земельна ділянка кадастровий номер 6825087200:06:008:0292, загальною площею 0,7632га

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації від 12.10.2012 №1893/2012-р земельна ділянка кадастровий номер 6825087200:06:008:0292, загальною площею 0,7632 га, була надана у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства та видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №993977 від 29.10.2012.

В подальшому вказана земельна ділянка була відчужена ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1178 від 08.06.2021.

- земельна ділянка кадастровий номер 6825087200:06:008:0295, загальною площею 0,75га

Наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 21.05.2015 №22-4961-СГ ОСОБА_4 була надана у власність земельна ділянка кадастровий номер 6825087200:06:008:0295, загальною площею 0,75га для ведення особистого селянського господарства та видано свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 від 21.05.2015.

У зв`язку із відчуженням дана земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1179 від 08.06.2021.

- земельна ділянка кадастровий номер 6825087200:06:008:0296, загальною площею 0,6га

Наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 21.05.2015 №22-4960-СГ ОСОБА_5 була надана у власність земельна ділянка кадастровий номер 6825087200:06:008:0296, загальною площею 0,6га для ведення особистого селянського господарства та видано свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_2 від 21.05.2015.

У зв`язку із відчуженням дана земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1180 від 08.06.2021.

Разом з тим, ОСОБА_1 посилається на те, що ці три ділянки загальною площею 2,1132 га накладені на земельну ділянку площею 3,38 га, що перебуває на праві постійного користування відповідно до Державного акту №000595 від 22.04.1998, виданого ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа".

Оскільки право постійного користування земельною ділянкою площею 3,38 га на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ХМ №000595 від 22.04.1998, не було припинене з жодних із законних підстав, ОСОБА_1 посилаючись на те, що передача даної земельної ділянки у власність іншій особі є протиправною та порушує права та законні інтереси постійного користувача цієї ділянки, звернулась до суду з позовом про визнання недійсним та скасування Розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 12.10.2012 №1893/2012-р, яким ОСОБА_3 була надана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825087200:06:008:0292, загальною площею 0,7632 га; скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №993977 від 29.10.2012; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1178 від 08.06.2021; визнання недійсним та скасування Наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 21.05.2015 №22-4961-СГ, яким ОСОБА_4 була надана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825087200:06:008:0295, загальною площею 0,75га; скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 від 21.05.2015; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1179 від 08.06.2021; визнання недійсним та скасування Наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 21.05.2015 №22-4960-СГ, яким ОСОБА_5 була надана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825087200:06:008:0296, загальною площею 0,6га; скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 від 21.05.2015; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1180 від 08.06.2021; витребування у ОСОБА_2 на користь ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа" земельні ділянки з кадастровими номерами: 6825087200:06:008:0292, загальною площею 0,7632га; 6825087200:06:008:0295, загальною площею 0,75га; 6825087200:06:008:0296, загальною площею 0,6га.

При цьому, ОСОБА_1 звертаючись з даним позовом до суду зазначила, що є кредитором банкрута - ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа" з визнаними судом вимогами, які підлягають задоволенню в першу чергу, а тому фактичне позбавлення боржника належного йому майнового права (право користування земельною ділянкою) порушує також і її права та законні інтереси, оскільки внаслідок таких дій боржник втратив активи, в рахунок яких, потенційно, могли бути задоволені вимоги кредиторів та які мали бути включені до ліквідаційної маси.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваному рішенні, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт накладки спірних земельних ділянок, оскільки єдиним належним та допустимим доказом є лише рішення Державного кадастрового реєстратора про відмову у внесенні відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі у зв`язку із накладкою на іншу земельну ділянку. Також місцевий господарський суд зазначив, що набуття відповідачем права власності на три земельні ділянки на підставі оспорюваних позивачем трьох договорів купівлі-продажу, жодним чином не порушують прав позивача, як кредитора у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа".

Також суд зазначив, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання недійсним та скасування Розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №1893/2012-р від 12.10.2012 та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №993977 від 29.10.2012 з пропуском позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, однак не в повній мірі погоджується з його обгрунтуванням з огляду на таке.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За частиною першою статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі№761/45721/16-ц.

Отжепідставою для звернення до суду є наявність порушеного правата звернення про здійснення його захисту особою,котрій це право належить,і самез метою його захисту.Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Тобто існує певний порядок реалізації прав суб`єктів господарювання стосовно захисту порушених прав, за змістом якого підставою для звернення до судує наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і такезвернення здійснюється особою, котрій це право належить, і самез метою його захисту.

Тому вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд у першу чергу повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Звертаючись з позовом у цій справі, ОСОБА_1 зазначає про те,що є кредитором банкрута - ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа" з визнаними судом вимогами, які підлягають задоволенню в першу чергу, а тому фактичне позбавлення боржника належного йому майнового права (право користування земельною ділянкою) порушує також і її права та законні інтереси, оскільки внаслідок таких дій боржник втратив активи, за рахунок яких мали бути задоволені вимоги кредиторів та які мали бути включені до ліквідаційної маси банкрута.

Отже,позов у цій справі поданий кредитором - ОСОБА_1 фактично на захист інтересів боржника - ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа"шляхом звернення до суду з вимогою провизнання недійсним та скасування Розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 12.10.2012 №1893/2012-р; скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №993977 від 29.10.2012; визнання недійсними та скасування Наказів Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 21.05.2015 №22-4961-СГ та від 21.05.2015 №22-4960-СГ; скасування свідоцтв про право власності НОМЕР_1 від 21.05.2015 та СТА №288689 від 21.05.2015; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.06.2021; визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 08.06.2021 та витребування у ОСОБА_2 на користь ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа" вказаних земельних ділянок.

Водночас суд звертає увагу, що процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризується специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливими процесуальними правами та обов`язками, зумовленими характером відносин неспроможності. Передусім це спричинено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

У силу приписів частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства саме ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу;вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Отже, саме ліквідатор вправі і зобов`язаний вчинити дії щодо повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб у його ліквідаційну масу,тоді як кредитор відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства не наділений таким правом з метою повернення майна у ліквідаційну масу банкрута.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №1-23-32/135-08-4825 та від 06.10.2022 у справі №925/593/21.

Водночас кредитор боржника може матипохідний інтересу поверненні майна до ліквідаційної маси банкрута,який може реалізовуватися в межах процедури банкрутства боржника, де ліквідація боржника здійснюється під контролем кредиторів, зокрема контролем за вжитими ліквідатором заходами у ліквідаційній процедурі.

Таке регулювання пояснюється тим, що повноваженнями звертатися з відповідним позовоммає наділятися той, хто не тільки має похідний інтерес у позові, а й при цьому має можливість ефективно захищати права позивача.Таким суб`єктом в цьому разі є ліквідатор банкрута.Натомість відповідно до частини шостої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі№761/45721/16-ц.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховується і те, що у межах справи №3/5025/443/12 про банкрутство ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа" за заявою ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа" в особі його ліквідатораЧернецької А.А. розглянуто спір про визнання недійсним та скасування розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області №915/2012-р від 07.06.2012; визнання недійсним та скасування розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №1893/2012-р від 12.10.2012; витребування у ОСОБА_6 на користь ПАТ «Хмельницьке авіапідприємство «Поділля-Авіа» земельні ділянки 6825087200:06:008:0295 площею 0,75 га, 6825087200:06:008:0292 площею 0,7632 га та 6825087200:06:008:0296 площею 0,6 га; визнання недійсним договорів купівлі-продажу від 02.07.2016 №№ 2313, 2314, 2315; скасування у поземельній книзі на земельні ділянки з кадастровими номерами 6825087200:06:008:0295, 6825087200:06:008:0292 та 6825087200:06:008:0296 запис про державну реєстрацію цих земельних ділянок у Державному земельному кадастрі; скасування державних актів про право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6825087200:06:008:0295, 6825087200:06:008:0292 та 6825087200:06:008:0296.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2021 у справі №3/5025/443/12 (924/1101/20) в позові відмовлено.

У справі №3/5025/443/12 (924/293/23) кредитор ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, який (позов) фактично поданий на захист інтересів боржника (ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа"), оскільки на його думку внаслідок прийняття спірних розпоряджень та наказів та укладення спірних договорів купівлі-продажу земельних ділянок з володіння боржника вибуло нерухоме майно(земельні ділянки) банкрута - ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа", що входить до ліквідаційної маси. Тобто, наведене в першу чергу мало вплив саме на інтереси боржника, захист яких здійснюється у межах розгляду справи про банкрутство№3/5025/443/12, а в наступному - на похідні від цього інтереси самого кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Водночасне підлягає судовому захисту похідний інтерес позивача у захисті порушеного права іншої особи (постраждалого), оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право останнього. Такий захист за участі позивача можливий лише за умови здійснення ним процесуального представництва постраждалого, у цьому разі, боржника. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц, у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справи №1-23-32/135-08-4825.

Отже, позивач не довів порушення його права чи безпосереднього законного інтересу, а тому він є неналежним позивачем у цій справі, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Судувід 07.07.2020 у справі№910/10647/18,від 08.10.2019 у справі №916/2084/17.

Водночасколегія суддів зазначає, що встановивши те, що набуття відповідачем-1 права власності на три земельні ділянки на підставі оспорюваних трьох договорів купівлі -продажу, жодним чином не порушують прав і законних інтересів позивача, судпершої інстанції необґрунтовано вдався до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, і не врахував того, що встановлена ним відсутність порушення прав та законних інтересів позивача єсамостійною, достатньою підставоюдля відмови в позові(аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі№910/6091/19, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17).

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов загалом правильних висновків про відмову в задоволенні позову, проте неправильно застосував приписи статей 5, 14 ГПК України в мотивувальній частині рішення, здійснивши оцінку обраного позивачем способу захистувідсутнього у нього порушеного права (інтересу) та правову оцінку по суті спору. Отже, у задоволенні позову необхідно було відмовити виключно у зв`язку з відсутністю порушення прав та законних інтересів позивача.

Щодо заяви відповідача-1 про застосування строку позовної давності, то колегія суддів зазначає, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Оскільки, в даному випадку суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому відсутні підстави для розгляду заяви про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

За приписами п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частини або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України підставами, зокрема, для зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно доч.4 цієї статті Кодексу зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної частини.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, однак не погоджується з висновками суду, викладеними в мотивувальній частині рішення.

Оскільки зазначене не призвело до прийняття неправильного по суті рішення, Північно-західний апеляційний господарський суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями (ч.4ст.277 ГПК України), вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення шляхом викладення її в редакції даної постанови.

З огляду на це, апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 22 травня 2023 року у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови.

При цьому, судові витрати, передбаченіст.123 ГПК України, у відповідності до вимогст.129 ГПК Українизалишаються за позивачем.

Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення у даній справі, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22 травня 2023 року у справі №3/5025/443/12(924/293/23) в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хмельницької районної військової адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Байрачного Андрія Івановича про визнання недійсним та скасування Розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 12.10.2012 року №1893/2012-р; скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №993977 від 29.10.2012; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.06.2021; визнання недійсним та скасування Наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 21.05.2015 №22-4961-СГ; скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 від 21.05.2015; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.06.2021; визнання недійсним та скасування Наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 21.05.2015 №22-4960-СГ; скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 від 21.05.2015; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.06.2021; витребування у ОСОБА_2 на користь ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа" земельних ділянок з кадастровими номерами: 6825087200:06:008:0292, загальною площею 0,7632 га; 6825087200:06:008:0295, загальною площею 0,75 га; 6825087200:06:008:0296, загальною площею 0,6 га - відмовлено.

23 травня 2023 року представник відповідача-1 - ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Хмельницької області з заявою про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 27 000,00 грн.

Місцевий господарський суд, розглянувши заяву представника відповідача-1 - Клімова Ю.А. про ухвалення додаткового рішення, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду даної заяви, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

При цьому, суд першої інстанції, розподіляючи витрати, понесені Клімовим Ю.А. на професійну правничу допомогу адвоката, зазначив в оскаржуваному рішенні, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 27 000,00 грн є доведеним та документально обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно зіст.15 ГПК України,суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зістаттею 123 ГПК України,судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4статті 126 ГПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5ст.126 ГПК України).

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертійстатті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятійстатті 129 ГПК Українивизначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятоїстатті 129 ГПК Українипід час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4статті 126 ГПК Українисуду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18.

Як вбачається, відповідачем-1 на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу до справи надано копії договору про надання правничої допомоги від 21.04.2023, акту №1 від 23.05.2023 та звіту про витрачений час на надання правничої допомоги від 23.05.2023.

21.04.2023 між Адвокатом Ткачуком Юрієм Георгійовичем (адвокат) та Клімовим Юрієм Анатолійовичем (замовник) був укладений договір про надання правничої допомоги, відповідно до п.1.1 якого Адвокат зобов`язувався усіма законними методами та способами надавати правничу допомогу замовнику у всіх спорах, що пов`язані, чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюванних, невизнаних прав та законних інтересів, а замовник зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану Адвокатом правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

Згідно п.п. 3.2, 3.3 договору розмір гонорару Адвоката встановлюється сторонами в розмірі 3000 (три тисячі) гривень за одну годину роботи Адвоката. Тривалість роботи Адвоката менше однієї години оплачується замовником як за повну годину роботи в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

23.05.2023 між адвокатом - Ткачуком Юрієм Георгійовичем та Клімовим Юрієм Анатолійовичем підписаний Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги про те, щоадвокатом надана замовнику правнича допомога щодо ознайомлення та аналізу позовної заяви ОСОБА_1 до замовника, підготовку відзиву замовника на позовну заяву ОСОБА_1 у Господарський суд Хмельницької області, підготовку заяви про застосування позовної давності, представництво інтересів замовника в судових засіданнях у справі №924/293/23 Господарського суду Хмельницької області, підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі №924/293/23 Господарського суду Хмельницької області на загальну суму 27000 (двадцять сім тисяч) гривень. Перелік правничої допомоги, що була надана адвокатом, витрачений час для її надання та її вартість, зазначені у звіті, який є Додатком №1 до даного акту. Замовник підтверджує, що вказана у Звіті правнича допомога, надана адвокатом в повному обсязі та належної якості. Претензій та зауважень щодо об`єму та якості наданої правничої допомоги замовник до адвоката не має.

23.05.2023 адвокатом - Ткачуком Юрієм Георгійовичем складено звіт про витрачений час на надання правничої допомоги, згідно якого адвокатом витрачено 9 год. на надання правничої допомоги на суму 27000,00 грн.

Проаналізувавши надані відповідачем-1 в обґрунтування розміру адвокатських витрат документи, здійснивши аналіз доводів відповідача-1, а також співмірності заявленого останнім розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що заявлені витрати на суму 27000,00 грн є підтвердженими, співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг (з огляду на обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору), відповідають критерію розумності їх розміру. При цьому, відповідачем не доведено неспівмірності цих витрат відповідно до ч.4ст.126 ГПК України.

Посилання скаржника на те, що понесені відповідачем-1 витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям розумності та не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами базуються виключно на його суб`єктивній думці про складність виконаної адвокатом роботи та не підтверджені жодними доказами, а по суті є загальними фразами. Жодних обставин або доказів, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, нерозумність, нереальність понесених відповідачем-1 витрат на професійну правничу допомогу та/або неналежне оформлення документів, позивачем не наведено.

Відповідно до ч.1ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 22 травня 2023 року у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови.

В решті рішення залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 31 травня 2023 року у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "06" листопада 2023 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Крейбух О.Г.