Постанова

від 06.11.2023 по справі 922/3203/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року м. Харків Справа № 922/3203/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу позивача, за вх. №1559 Х/1 на ухвалу господарського суду Харківської області від "21" липня 2023 р. (суддя Жиляєв Є.М.) у справі № 922/3203/23

позивач Фізична особа-підприємець Ворона Олександр Михайлович, Харківська обл., м.Чугуїв,

відповідач Філія "Чугуївське ДЕП" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Харківська обл., м. Чугуїв,

про стягнення 13400,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Ворона Олександр Михайлович, звернулась до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Філії "Чугуївське ДЕП" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" 13400,00 грн., яка виникла у зв`язку з невиконанням боржником своїх зобов`язань за Договором №0702-23 від 08.02.2023. Також, у заяві про видачу судового наказу заявник просив стягнути 268,40 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.2023 у справі №922/3203/23 відмовлено Фізичній особі-підприємцю Вороні Олександру Михайловичу у видачі судового наказу за вимогою до Філії "Чугуївське ДЕП" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 13400,00 грн.

Відповідна ухвала мотивована тим, що заявником не вказано повного найменування юридичної особи боржника у поданій заяві, а отже не дотримано вимог пункту 2 частини 2 ст.150 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач з відповідною ухвалою суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить відповідну ухвалу скасувати, а справу направити для розгляду по суті .

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в заяві боржника зазначено так само як і в спірному договорі від 08.02.2023.

Втім ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 у справі №922/3203/23 апеляційна скарга позивача, за вх. №1559 Х/1, залишена без руху з підстав висвітлених у вказаній ухвалі.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання стосовно виконання вимог попередньої ухвали, якими були усунуті встановлені раніше недоліки.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, відповідно до статті 262 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія ухвалою відкрила апеляційне провадження у справі.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали від учасників справи не надійшло.

Також, судова колегія повідомляє, що на сьогодні в Україні введено дію воєнного стану, а також особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду, що може привести до подовження процесуальних строків розгляду справи.

Відповідно до ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Детально рух у справі відображено в процесуальних документах суду.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини.

Фізична особа-підприємець Ворона Олександр Михайлович, звернулась до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Філії "Чугуївське ДЕП" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" 13400,00 грн., яка виникла у зв`язку з невиконанням боржником своїх зобов`язань за Договором №0702-23 від 08.02.2023. Також, у заяві про видачу судового наказу заявник просив стягнути 268,40 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно зі ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.

Приписи статті 150 ГПК України є імперативними (зобов`язуючими) нормами права, а тому є обов`язковими до виконання для позивача.

За змістом п.1 ч.1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог та вірності даних, відповідно заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність вимог та безспірність грошових сум.

Разом з тим, із матеріалів заяви убачається, що заявником не вказано повного найменування юридичної особи боржника у заяві, а отже не дотримано вимог пункту 2 частини 2 ст.150 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, повне найменування боржника визначено як «Філія «Чугуївське ДЕП» Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Натомість позивачем у заяві вказано найменування боржника як «Філія "Чугуївське ДЕП" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"», тобто за неповним найменуванням.

Таким чином, оскільки заявником не було дотримано вимог ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов вірного висновку щодо відмови у видачі судового наказу.

У статті 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Ураховуючи відсутність достатніх правових підстав для видачі судового наказу про стягнення з відповідача боргу у розмірі 13400,00 грн., місцевий господарський суд правомірно відмовив у видачі судового наказу.

При цьому, відповідно до частини першої статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням судом норм права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 21.07.2023 у справі №922/3203/23 залишена без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу позивача, за вх. №1559 Х/1 на ухвалу господарського суду Харківської області від "21" липня 2023 р. у справі № 922/3203/23 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Харківської області від "21" липня 2023 р. у справі №922/3203/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов