Ухвала

від 07.11.2023 по справі 947/21464/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/21464/23

Провадження № 1-кп/947/1087/23

УХВАЛА

07.11.2023 м.Одеса

Київський районний суд м.Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщені суду у стадії підготовчого провадження у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023162480000735 від 05.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м.Одеси 04.07.2023 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023162480000735 від 05.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

Ухвалою судді від 05.07.2023 обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні був призначений до підготовчого судового засідання на 25.07.2023, яке неодноразово відкладалося з поважних причин.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 заявив письмове клопотання (а.п.78-82), яке підтримав в судовому засіданні, про повернення обвинувального акту прокурору, навівши відповідні мотиви.

Так, захисник вважав, що в порушення вимог п.3 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 не містить жодних відомостей про особу потерпілого в кримінальному провадженні. У реєстрі матеріалів досудового розслідування також не містяться відомості про прийняття слідчим заяви про залучення до провадження потерпілого чи потерпілих або будь-якого іншого процесуального рішення щодо потерпілого. У кримінальному проваджені відсутній цивільний позов. Разом з тим, як зазначив захисник, у першому абзаці 25 аркушу обвинувального акту стороною обвинувачення зазначено: «розмір майнової шкоди, завданий кримінальнимправопорушенням державів особіКНП «Одеський обласний очнийшпиталь інвалідіввійни» Одеськоїобласної ради складає 178010,49 грн.». На думку захисника, не зазначення в обвинувальному акті відомостей щодо потерпілого призводить до неможливості визначення у підготовчому судовому засіданні складу учасників судового провадження, внаслідок чого є неможливим судовий виклик такої особи та її участь у підготовчому судовому засіданні, що порушить права потерпілого. Відповідно до ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Згідно ч.2 ст.58 КПК України представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні. Отже, поняття потерпілого та представника потерпілого не є тотожними. Далі захисник зазначив, що такий недолік обвинувального акта не може бути усунутий під час судового розгляду, так як кримінальним процесуальним законодавством не передбачено право суду на самостійне визначення потерпілої особи у кримінальному провадженні. Крім того, такий недолік не може бути виправлений шляхом зміни обвинувального акта, що може бути здійснено лише з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення, а не визначення додаткових учасників кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала клопотання свого захисника.

Прокурор ОСОБА_4 заперечила проти задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору, надавши письмові заперечення.

В обґрунтування своїх доводів прокурор зазначила, що сторона захисту у клопотанні посилається на відсутність анкетних відомостей потерпілого, що на думку сторони захисту є порушенням ст.291 КПК України та

виключає можливість визначення у підготовчому судовому засіданні учасників

судового провадження. В той же час, листом від 08.06.2023 за №4403ВИХ-23 Київською окружною прокуратурою м.Одеси проінформовано КНП «Одеський обласний

очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради» про встановлені збитки,

завдані КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської

обласної ради» у розмірі 178010,49 грн. та запропоновано прийняти участь в

межах кримінального провадження у якості потерпілого. Вказаний лист КНП

«Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради»

доставлено 08.06.2023 об 11:50 год. Однак, станом на 04.10.2023 жодної відповіді від КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради» з приводу бажання приймати участь у вказаному кримінальному провадженні у якості потерпілого не надходило. Тому, на думку прокурора, оскільки орган, якому завдано шкоду внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України не виявив бажання та не набув статусу потерпілого, та у зв`язку з тим, що сторона обвинувачення не наділена повноваженнями на предмет примусового залучення особи у якості потерпілого, підстав для зазначення у обвинувальному акті анкетних відомостей КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради» у якості потерпілого, не вбачається.

Далі прокурора зазначила, що у відповідності до вимог ст.477 КПК України кримінальне правопорушення, передбачене ст.367 КК України, не входить до переліку кримінальних правопорушень, провадження у яких може здійснюватись лише у формі приватного обвинувачення, у зв`язку з чим, відсутність потерпілого у кримінальному провадженні №12023162480000735 від 05.06.2023 не є перешкодою для призначення судового розгляду та порушенням вимог ст.291 КПК України.

Крім того, рішенням Одеської обласної ради «Про припинення КНП «Одеський обласний госпіталь інвалідів та ветеранів війни» Одеської обласної ради» шляхом приєднання до КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради» № 226-VIII від 18.06.2021, припинено КНП «Одеський обласний госпіталь інвалідів та ветеранів війни» Одеської обласної ради» (код ЄДРПОУ 20992297), місцезнаходження: 65038, Одеська область, місто Одеса, Фонтанська дорога, будинок 114, шляхом його приєднання до КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради» (код ЄДРПОУ 01998555), місцезнаходження: 65014, Одеська область, місто Одеса, вулиця Бєлінського, 2 та затверджено Статут КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради (у новій редакції) (далі - Статут), відповідно до положень якого: КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради» є неприбутковим закладом охорони здоров`я, що надає високоспеціалізовану медичну допомогу та є унітарним комунальним підприємством, що діє на основі комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. Власник - Одеська обласна рада (п. 1.1. Статуту). Джерелами фінансування Підприємства є кошти обласного бюджету Одеської області, доходи від господарської діяльності та інші джерела, не заборонені чинним законодавством України (п.5.7. Статуту). В подальшому, наказом Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації № 1023 від 22.10.2021 «Про визнання КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради» відповідальним виконавцем за виконання пункту обласної цільової програми відповідного напрямку» визначено КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради» відповідальним виконавцем за напрямом п. 5.4. обласної цільової програми «Здоров`я Одещини на 2021-2023 роки» в частині придбання послуг з поточного ремонту приміщень внутрішніх інженерних мереж і обладнання під розгортання відділення для госпіталізації хворих на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 будівлі лікарняного корпусу, що знаходиться на балансі КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради». Тимчасово виконуючому обов`язки генерального директора КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради» ОСОБА_3 наказано забезпечити проведення закупівлі послуг та робіт за об`єктом «Поточний ремонт приміщень, внутрішніх інженерних мереж і обладнання під розгортання відділення для госпіталізації хворих на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 будівлі лікарняного корпусу, що знаходиться на Балансі КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради» відповідно до вимог чинного законодавства на суму, яка не перевищує 11800 тис. грн та забезпечити контроль за раціональним використанням коштів. В той же час, укладаючи та виконуючи договір № 19/2021 від 19.12.2021 за об`єктом «Поточний ремонт приміщень, внутрішніх інженерних мереж і обладнання під розгортання відділення для госпіталізації хворих на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 будівлі лікарняного корпусу, що знаходиться на Балансі КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради», КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради» реалізував делеговані йому владні повноваження з розпорядження коштами відповідного державного бюджету, а нераціональне використання останнім таких коштів має наслідком порушення публічних інтересів (інтересів держави, оскільки КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради» є учасником бюджетного процесу та реалізує у ньому публічну функцію розпорядника коштів. Таким чином, враховуючи те, що держава здійснює свої повноваження через делегування органам, в тому числі місцевого самоврядування, ряду функцій та здійснює фінансування органів місцевого самоврядування з метою забезпечення життєдіяльності загальнодержавного механізму, то в розумінні диспозиції ч.1 ст.367 КК України, шкода завдана саме державі в особі КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради», як розпорядника бюджетних коштів уповноваженого на їх цільове та ефективне використання.

Таким чином, прокурор вважає, що клопотання адвоката про повернення обвинувального акту прокурору не підлягає задоволенню, оскільки в клопотанні не зазначенні підстави, передбачені законом для повернення обвинувального акту. Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд. При цьому, законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок, під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 справа № 520/8135/15-к).

Сторонами також в поданих до суду письмових клопотанні і запереченнях на клопотання зазначені й інші відомості, які стосуються оцінки доведеності підозри і обвинувачення. Надання оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, належності і допустимості доказів віднесено до іншої стадії процесу стадії судового розгляду. Тому у стадії підготовчого провадження суд не надає оцінку обґрунтованості висунутого обвинувачення.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, а тому він підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно вимог ст.314 ч.3 п.3 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. За змістом процесуального закону обвинувальний акт також є процесуальним рішенням, яким прокурор реалізує завдання Кримінального кодексу України щодо забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності тощо, реалізує завдання кримінального провадження, у т.ч. щодо захисту особи від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Згідно п.3 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт, між іншим, має містити анкетні відомості потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Разом з тим, обвинувальний акт, що надійшов до суду, не містить відомостей щодо потерпілого. При цьому прокурор на час вирішення порушеного адвокатом перед судом питання не надала відомостей про дотримання органом досудового розслідування вимог ч.7 ст.55 КПК України, згідно якої, якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Крім того, прокурор і слідчий, зазначаючи в обвинувальному акті не передбачений законодавством України сімбіоз, що шкоду кримінальним правопорушенням заподіяно комунальній установі в особі держави, не вказали, який державний орган через представника міг би представляти в суді державу та заявити цивільний позов для відшкодування заподіяної шкоди, з урахуванням положень глави 10 ЦК України.

Отже, доводи, наведені захисником, є слушними, такими, що заслуговують на увагу.

Статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення додаткових відомостей до обвинувального акту після його надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні. Законом також не передбачено поділу недоліків обвинувального акту чи реєстру на суттєві та не суттєві чи такі, що перешкоджають розгляду або не перешкоджають розгляду справи по суті. Стаття 291 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Виключень щодо можливості визнання несуттєвим недотримання прокурором чи слідчим будь-якої із вказаних вимог, Законом не передбачено.

Главою 28 КПК України, якою врегульовано процедуру судового розгляду, не передбачено процедури виправлення недоліків обвинувального акту, а тим паче, залучати належного потерпілого.

Єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту, передбаченим КПК України, є повернення обвинувального акту прокурору з метою усунення ним недоліків протягом розумного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314-317, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023162480000735 від 05.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, повернути прокурору на підставі викладеного у мотивувальній частині ухвали.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1