Ухвала

від 07.11.2023 по справі 489/6481/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/6481/23

Провадження №2/489/2516/23

УХВАЛА

07 листопада 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судових засідань Тищенко Д.О.,

за участі:

представника позивача за зустрічним позовом АТ «Миколаївгаз» - Ткачук Г.М.,

відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріализустрічного позовуТовариства зобмеженою відповідальністю«Миколаївгаз Збут»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва із позовом до ТОВ «Миколаївгаз Збут» про стягнення збитків по субсидії та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що він проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з постачання природного газу за вказаною адресою. Відповідачем ТОВ «Миколаївгаз Збут» було безпідставно нараховано йому заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 14863,00 грн. Позивач наполягає на тому, що вказана заборгованість у нього відсутня, навпаки, він має переплату за спожитий природний газ. Проте через протиправні дії відповідача з визначення неіснуючої заборгованості, з 01.05.2022 ОСОБА_1 було припинено нарахування та виплату субсидії. Позивач є особою похилого віку з малими доходами, та через протиправні дії позивача він був позбавлений субсидії. Понесені ним збитки з моменту припинення виплати субсидії склали 19684,00 грн. (розмір субсидії, яку позивач міг отримати, проте не отримав через протиправні дії відповідача). Також внаслідок безпідставного нарахування ТОВ «Миколаївгаз Збут» позивачу заборгованості за спожитий природний газ, що мало наслідком припинення виплати субсидії, ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, яка полягає у фізичній болі та стражданнях (гіпертонія, неможливість лікування), душевних стражданнях (підробка документів), приниженні його честі і гідності (внесення його особистих даних до реєстру боржників).

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача ТОВ«Миколаївгаз Збут» на його користь нанесені йому збитки по субсидії в розмірі 19684,00 грн., в тому числі інфляційні нарахування 83,00 грн., 3 % річних 57,00 грн.; відшкодувати на його користь моральну шкоду в розмірі 90000,00 грн.

Згідно ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Миколаївгаз Збут» передано за підсудністю до Ленінського районного суду м. Миколаєва.

Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.09.2023 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.

23.10.2023 до суду від представника ТОВ «Миколаївгаз Збут» на адресу суду надійшов зустрічний позов до ОСОБА_1 , згідно якого він просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожитий природний газ в сумі 14863,20 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому ОСОБА_1 , використовуючи природний газ за вказаною адресою для побутових потреб, в період з 01.11.2021 по 30.04.2022 здійснював оплати за постачання природного газу несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 14863,20 грн.

ТОВ «Миколаївгаз Збут» просить суд об`єднати зустрічний позов про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Миколаївгаз Збут» про стягнення збитків по субсидії та відшкодування моральної шкоди.

За змістом статті 49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частини другоїстатті 193ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Умовами пред`явлення зустрічного позову є: 1) взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним; та 2) доцільність їх сумісного розгляду, оскільки це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін (котрі повинні бути однорідними), виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

При цьому вирішення питання про можливість прийняття зустрічного позову та об`єднання вимог за цим позовом в одне провадження з первісним позовом належить до дискреційних повноважень суду.

За змістом статті 11ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та "Круз проти Польщі" від 19.06.2001.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

На переконання суду, прийняття зустрічного позову до спільного розгляду із первісним позовом (які підлягають розгляду за різними правилами позовного провадження спрощеного та загального) в даному випадку призведе до невиправданого порушення строків розгляду справ, а також слід зазначити про те, що спільний розгляд первісного позову і зустрічного позову є недоцільним ще і тому, що їх об`єднання істотно розширить предмет доказування та призведе до затягування розгляду первісного позову по суті.

Крім того, суд звертає увагу на те, що пред`явлені первісний та зустрічний позови не є взаємопов`язаними, зокрема, за своїм предметом та підставами.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що вирішення питання про прийняття до провадження зустрічного позову є правом суду, а не його обов`язком, суд вважає, що спільний розгляд первісного та зустрічного позову є недоцільним, оскільки, це призведе до порушення принципів оперативності та своєчасності розгляду справи і невиправдано ускладнить судовий розгляд, а тому в прийнятті зустрічного позову та його об`єднання для спільного розгляду з первісним слід відмовити.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. п. 41, 42 постанови «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» за №3 від 01.03.2013, роз`яснив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст.30ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Зобов`язання щодо оплати вартості комунальних послуг випливають з надання цих послуг. І такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

За таких обставин, позов про стягнення заборгованості за послуги газопостачання має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Об`єкт нерухомого майна будинок, до якого надаються послуги з газопостачання, знаходиться на території АДРЕСА_1 ). Таким чином, позовна заява ТОВ «Миколаївгаз Збут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ не підсудна Ленінському районному суду м. Миколаєва.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи, що зустрічний позов, у відповідності до виключної підсудності цивільних справ даної категорії, повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна, тому він підлягає передачі за територіальною підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Керуючись статтями30, 31, 49, 139 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у прийнятті зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та об`єднанні його для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про стягнення збитків по субсидії та відшкодування моральної шкоди.

Передати матеріали цивільної справи № 489/6481/23 (провадження № 2/489/2516/23) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за підсудністю до Центрального районного суду міста Миколаєва.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 354 ЦПК Україниучасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено 07.11.2023.

Суддя Г.А. Микульшина