Ухвала

від 02.11.2023 по справі 903/863/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

02 листопада 2023 року Справа № 903/863/23 Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М. П.,

за участю представників:

від заявника: н/з,

від кредиторів: н/з.

арбітражний керуючий: н/з.

розглянувши заяву кредитора Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області

про визнання грошових вимог до боржника

у справі №903/863/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛК-ЕКСПОРТ, м. Луцьк

про відкриття провадження у справі про банкрутство,

встановив:

ухвалою суду від 31.08.2023 було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛК-ЕКСПОРТ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛК-ЕКСПОРТ призначено арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 05.09.2023 за №71305 на офіційному веб-порталі судової влади України було здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛК-ЕКСПОРТ.

05.10.2023 на адресу господарського суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надійшла заява №0300-0902-7/57259 від 29.09.2023, в якій заявник просить визнати грошові вимоги до боржника на загальну суму 69115,78 грн., грошові вимоги включити до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 06.10.2023 заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №0300-0902-7/57259 від 29.09.2023 про визнання грошових вимог до боржника прийняти до розгляду; розгляд заяви у судовому засіданні призначено на 02.11.2023 на 15:00 год.

05.10.2023 арбітражний керуючий через відділ документального забезпечення та контролю подав повідомлення про результати розгляду вимог Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 178 від 04.10.2023, в якому грошову вимогу в розмірі 69 115,78 грн. визнає повністю та зазначає, що вимога в розмірі 48 512,82 грн. (страхові внески) підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів до другої черги задоволення вимог кредиторів; вимога у розмірі 20 602,96 грн. (пеня, штраф) підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів до другої черги задоволення вимог кредиторів, сплачений судовий збір у розмірі 5368 грн. - до першої черги.

Представники кредиторів та боржника, розпорядник майна в судове засідання 02.11.2023 не з`явилися.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання грошових вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною ч. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання грошових вимог на загальну суму 69 115,78 грн, господарський суд вважає за можливе грошові вимоги останнього визнати повністю із такою черговістю їх задоволення:

- 5368,00 грн. встановити, що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 48 512,82 грн. - вимоги другої черги (страхові внески);

- 20 602,96 грн. вимога шостої черги (пеня, штрафи).

Кредитор - Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зазначає, що за ТОВ ВЛК-ЕКСПОРТ рахується борг на загальну суму 69 115,78грн.

03.03.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області сформовано вимогу про сплату боргу № Ю-51У, яка узгоджена з боржником, в добровільному порядку не сплачена, передана для примусового стягнення до органу державної виконавчої служби.

14.05.2020 державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відкрито виконавче провадження.

Заборгованість у розмірі 69 115,78 гривень страхових внесків нарахована на умовах і в порядку, визначеному ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" згідно з рішеннями про застосування фінансових санкцій, пеня нарахована за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 р. №1058-IV, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (надалі за текстом - Закон №1058-IV) встановлено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 18 Закону №1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов`язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов`язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Відповідно до зазначеного Закону на відповідача покладено обов`язок щодо нарахування, обчислення та сплати в установлені строки і в повному обсязі страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч.ч. 6, 12 ст. 20 Закону №1058-IV страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період дорівнює одному календарному місяцю.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно зі статтею 58 Закону України № 1058-IV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з п.5.1.4. Інструкції «Про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою від 19.12.2003 №21-1 правлінням Пенсійного фонду України (надалі -Інструкція №21-1), чинній на час виникнення спірних правовідносин, страхувальники зобов`язані сплачувати внески не пізніше, ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати.

Частиною 2 статті 106 Закону №1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (надалі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно із пунктом 2 частини дев`ятої статті 106 Закону № 1058-IV за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10% своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20% зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50% зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів (частину дев`яту статті 106 виключено на підставі Закону № 2464-VI від 08 липня 2010 року).

Частиною восьмою статті 106 Закону № 1058-IV встановлено, що пеня нараховується на суми своєчасно несплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій з розрахунку 0,1% суми недоїмки за кожний день прострочення платежу (частину восьму статті 106 виключено на підставі Закону № 2464-VI від 08 липня 2010 року).

Відповідно до ст. 23 Закону №1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Згідно з ч. 13 ст. 106 Закону №1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев`ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев`ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов`язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

З набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом № 2464-VІ п. 2 ч. 9 ст. 106 із Закону № 1058-ІV виключена.

У той же час, згідно з абзацом п`ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов`язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання, зокрема, Закону № 1058-ІV та абзаців п`ятого, шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI.

Таким чином, оскільки заборгованість зі сплати страхових внесків виникла до 1 січня 2011 року, УПФУ має право здійснювати контрольні функції щодо правильності нарахування, своєчасності та сплати страхових внесків і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосовувати штрафні санкції також і після цієї дати.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Верховного Суду України від 31.01.2018 року у справі №817/1049/15, від 31 березня 2015 року №21-77а15.

Таким чином, оскільки заборгованість зі сплати страхових внесків виникла до 1 січня 2011 року (01.12.2010), УПФУ має право здійснювати контрольні функції щодо правильності нарахування, своєчасності та сплати страхових внесків і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосовувати штрафні санкції також і після цієї дати.

Несвоєчасне перерахування страхових внесків може привести до затримки у виплаті пенсій, тим самим боржник завдає шкоди інтересам держави при реалізації політики у сфері соціального забезпечення, що передбачає право громадян на пенсійне забезпечення, тобто гарантовану державою функцію, проголошену ст. 46 Конституції України.

З огляду на те, що боржник не відшкодував страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника ТзОВ "ВЛК-Експорт" за період з 01.12.2010 по 27.09.2023, вимогою про сплату боргу № Ю-51У від 03.03.2020, постановою про відкриття виконавчого провадження від 14.05.2020, заява ГУ Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника підлягає до задоволення, а грошові вимоги кредитора в розмірі 69 115,78 грн., в тому числі 48 512,82 грн. - страхові внески, 13772,84 грн. - штраф, 6830,12 грн. - пеня слід визнати в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заяви про застосування строку позовної давності до суду не надходили.

Кредиторські вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області були розглянуті арбітражним керуючим Темчишином В. П. та визнані останнім повністю, що підтверджується повідомленням № 178 від 04.10.2023.

Відповідно до ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Відтак, обов`язок внесення до реєстру вимог кредиторів черговість задоволення кожної вимоги покладено на розпорядника майна.

Судом встановлено, що кредитори, вимоги яких забезпечені заставою до суду не звернулися, розпорядником майна не виявлені, вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян відсутні.

Кредиторські вимоги визнаються судом у розмірі 69 115,78 грн. заборгованості, яка виникла у зв`язку з невиконанням боржником своїх зобов`язань вимоги четвертої черги.

За подання заяви з вимогами до боржника Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області сплачено 5368,00 грн. судового збору, які підлягають включенню до 1 (першої) черги вимог кредиторів.

Керуючись положеннями ст. 47 КУзПБ, суд дійшов висновку, що грошові вимоги кредитора Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:

- 5368 грн. - вимоги першої черги;

- 48 512,82 грн - вимоги другої черги (страхові внески);

- 20 602,96грн. вимоги шостої черги (пеня, штрафи).

Керуючись ст.ст. 1, 39, 45, 47, 48, 49 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ухвалив:

1. Заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника задовольнити.

2. Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22в, код ЄДРПОУ 13358826) до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛК-ЕКСПОРТ (43021, Волинська область, м. Луцьк, вул. Стрілецька, буд. 4, код ЄДРПОУ 35494880) на загальну суму 74 483,78грн. та зобов`язати керуючу реструктуризацією Темчишина Володимира Петровича включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:

- 5 368,00 грн. - витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 48 512,82 грн. - вимоги другої черги (страхові внески);

- 20 602,96грн. - вимоги шостої черги (пеня, штрафи).

3. Зобов`язати розпорядника майна Темчишина Володимира Петровича відповідно до ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

У відповідності до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та ухвалу підписано 07.11.2023

Суддя І. О. Якушева