Рішення

від 07.11.2023 по справі 908/2664/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/144/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2023 Справа № 908/2664/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/2664/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Мрія (вул. Полякова, буд. 13-В, м. Запоріжжя, 69068)

до відповідача: : Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Лад (вул. Магістральна, буд. 72, м. Запоріжжя, 69014)

про стягнення 15 336,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

22.08.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 483 від 18.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Мрія до Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Лад про стягнення 15336,72 грн. заборгованості за надання послуг, за період з листопада 2017 по червень 2023, з управління багатоквартирним будинком підвалу № 101 (літ. А-5) загальною площею 51,00 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки ТОВ Новий Лад є орендарем нежитлового приміщення підвалу № 101 (літ. А-5) загальною площею 51,00 кв.м у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , останній зобов`язаний щомісяця сплачувати за вказані послуги згідно договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-498 від 06.09.2017, № 098-У/20 від 01.01.2020.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

26.10.2023 відповідачем в системі Електронний суд сформовано відзив на позовну заяву, який зареєстровано судом 27.10.2023. Позовні вимоги не визнав. Позивач стверджує про виникнення боргу з 2017 року. Разом з тим, додає проєкт договору та лист з пропозицією його укласти, датований липнем 2023 року. У позовній заяві не наведено підстав для стягнення боргу з 2017 року. Оскільки договір не укладався, жодні рахунки не виставлялися, це свідчить про відсутність заборгованості. Доданий до позову акт прийому-передачі будинку АДРЕСА_1 не містить ні дати, ні вказівки на договір, додатком до якого він є. Отже, на думку відповідача, дата отримання будинку в управління не встановлена. На аркуші справи 71 міститься рахунок позивача, де з посиланням на договір від 01.01.2020 виставляються до оплати суми за 2017-2019 роки. Матеріали справи не містять жодного доказу виконання послуг позивачем. Згідно поданих матеріалів, тариф встановлено щодо першого та інших поверхів будинку. Відповідач займає підвал з окремим входом. Жодний документ справи не містить інформації про тарифи для підвалів. У задоволенні позову просив відмовити. Якщо суд знайде підстави для застосування позову, просив застосувати позовну давність до позовних вимог за період з листопада 2017 по серпень 2020.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 22.08.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2664/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.08.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2664/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.08.2023 було надіслано відповідачу на адресу, зазначену позивачем та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Магістральна, буд. 72, м. Запоріжжя, 69014.

Поштове відправлення з вказаною ухвалою суду від 28.08.2023 повернуто до суду без вручення, з відміткою на довідці АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Телефонограма суду від 03.10.2023 щодо судового розгляду даної справи передана відповідачу не була в зв`язку з відсутністю телефонного зв`язку з останнім.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, строк для подання відзиву на позов сплинув 18.10.2023.

З матеріалами даної справи в приміщенні суду представник відповідача ознайомився 23.10.2023.

26.10.2023 відповідачем в системі Електронний суд сформовано відзив на позовну заяву, який зареєстровано судом 27.10.2023. У відзиві викладено клопотання про поновлення строку на надання відзив. До відзиву, що надійшов до суду, не додано доказів його надіслання позивачу.

Відповідно ч. 7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Позивач, згідно ч. 6 ст. 6 ГПК України в обов`язковому порядку має зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

У суду станом на 30.10.2023 були відсутні докази щодо реєстрації позивачем свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Строк розгляду даної справи сплинув 27.10.2023.

Одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; розумність строків розгляду справи судом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, дотримуючись рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, право позивача на подання відповіді на відзив та право відповідача на подання заперечення на відповідь на відзив, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Ухвалою суду від 30.10.2023 клопотання відповідача задоволено; продовжено відповідачу встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву; відзив, що 26.10.2023 сформовано відповідачем в системі Електронний суд, прийнято до розгляду.

Відзив доставлено до електронного кабінету позивача 01.11.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Таким чином, останнім днем строку для подання відповіді на відзив було 06.11.2023.

Відповідь на відзив до суду не надійшла.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

Рішення по суті ухвалено судом 07.11.2023.

4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують

06.09.2017 між Співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , від імені яких діє заступник голови Запорізької міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради Бородай О.М., який уповноважений на укладення цього договору рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520, згідно з Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» (управитель за договором, позивач) укладено договір № К-498 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Згідно з п. 1 договору, управитель зобов`язується надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі об`єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі мешканці об`єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.

Загальні відомості про об`єкт зазначаються в додатку 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (пункт 2 договору).

Згідно з пунктом 5 договору, сторони погодилися, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та нежитлових приміщень на 1, 2 та вище поверхах: 4,02 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення в об`єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників.

Згідно з актом (без дати) прийняття-передачі об`єкта в управління з управління (з балансу) (додаток до договору) будинок за адресою: АДРЕСА_1 переданий в управління ТОВ «Керуюча компанія «Мрія».

01.01.2020 вказаний договір № К-498 був розірваний за згодою сторін, згідно договору про розірвання договору від 01.01.2020.

01.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» (управитель за договором, позивач) та Співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , укладений договір № 098-У/20 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

За умовами п. 1.1 даного договору, управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , а співвласники зобов`язуються своєчасно сплачувати послугу в строки та на умовах, передбачених цим договором.

Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території, згідно п. 1.7, зазначається в додатку 4 до договору і є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 3.1 договору, ціна послуги з управління становить 4,2 гривень (у тому числі ПДВ) на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає в себе: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 3,82 грн. на місяць за 1 кв.м для першого поверху та 3,82 грн. на місяць для другого та вище, відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що міститься в додатку 4 до цього договору; винагороду управителю в розмірі 0,38 грн., у т.ч. ПДВ за 1 кв.м на місяць.

За умовами п. 3.5, управитель має право в односторонньому порядку здійснити зміну вартості послуги з управління у разі зміни протягом дії договору показників, які не залежать від управителя та змінилися на державному рівні, зокрема, у разі збільшення або зменшення розмірів податків і зборів, мінімальної заробітної плати, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні ресурси, індексу інфляції. Розрахунки нової вартості послуги з управління із зазначенням складової, що змінилася, мають бути доведені управителем до відома співвласників не пізніше, ніж за 30 днів до дня введення в дію.

Плата за послугу нараховується щомісячно управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 3.2 договору).

Кожен із співвласників, згідно п. 2.2.4 договору, зобов`язався оплачувати управителю надану послугу з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.

Згідно п.п. 9.1, 9.2, договір набирає чинності з 01.01.2020 та укладається строком на 1 рік. Якщо за місяць до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на наступний термін, відповідно до п. 9.1 договору.

Зміни в цей договір та додатки до нього можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін (п. 9.3).

За умовами пункту 2 даного договору, список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладення договору, зазначаються у додатку 1 до договору, що є невід`ємною його частиною.

Додатку 1 до даного договору матеріали справи не містять та позивачем не подано.

Між сторонами вказаного договору підписані додатки № 4 «Кошторис витрат на управління та утримання багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 », згідно яких вартість управління будинком за 1 кв.м для мешканців та власників (орендарів) нежитлових приміщень 1 та вище поверхів складає: 4,200 грн., 4,62 грн. та 5,02 грн.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю Новий Лад орендує на підставі договору оренди від 18.07.2006 № 1588/10 комунальне майно нежитлове приміщення № 101 підвалу (літ. А-5) загальною площею 51,00 кв.м, в будинку АДРЕСА_1 . За умовами пункту 5.13 даного договору, орендар (відповідач) зобов`язався укласти відповідні договори з постачальниками комунальних послуг, з суб`єктом (балансоутримувач будинку, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, управитель будинку тощо), який надає послуги з утримання будинку і прибудинкової території, та своєчасно вносити платню (внески, платежі тощо) за ці послуги у встановленому законодавством порядку.

Згідно додаткової угоди від 30.06.2020, термін дії договору оренди від 18.07.2006 № 1588/10 нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , вважається продовженим до 30.03.2023.

Відповідач у відзиві визнав обставину щодо оренди ним підвалу в будинку по АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Доказів повернення орендованого приміщення з оренди після 30.03.2023 відповідач суду не надав та не заперечив оренду приміщення станом на червень 2023.

18.07.2023 позивач листом з описом вкладення надіслав на адресу відповідача вимогу від 17.07.2023 № 023-02/239 щодо оплати заборгованості в сумі 15336,72 грн., яка виникла з 01.11.2017 по 30.06.2023. Разом із вказаною вимогою надіслав відповідачу рахунок на оплату № 2516 від 30.06.2023 на суму 15336,72 грн. та проєкт договору № 30-НЖ/23 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Відповідно ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Як вбачається з умов договору оренди від 18.07.2006 № 1588/10, що укладений ТОВ Новий Лад, орендар (ТОВ Новий Лад) зобов`язався укласти відповідні договорі з постачальниками комунальних послуг, з суб`єктом (балансоутримувач будинку, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, управитель будинку тощо) договір про надання послуг та (або) сплату членських внесків на утримання будинку і споруд та прибудинкової території, та своєчасно вносити платню (внески, платежі тощо) за ці послуги у встановленому законодавством порядку.

Доказів укладення відповідачем з позивачем окремого договору про надання послуг з управління орендуємим приміщенням відповідача матеріали справи не містять та сторонами не подано.

Натомість, між співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та ТОВ Керуюча компанія Мрія були укладені договори про надання послуг з управління вказаним багатоквартирним будинком від 06.09.2017 № К-498 (який діяв до 31.12.2019) та № 098-У/20 від 01.01.2020.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Згідно матеріалів справи, відповідач, як орендар нежитлового приміщення: підвалу площею 51,0 кв.м по АДРЕСА_1 , мав щомісячно сплачувати позивачу плату за надані послуги з моменту укладення договору № К-498 від 06.09.2017 та отримання будинку в управління.

Позивач нараховує за вказаним договором відповідачу плату за період з листопада 2017 по 31 грудня 2019 із розрахунку 205,02 грн. на місяць (51,0 кв.м х 4,02 грн.).

Тобто, за вказаний період відповідач мав сплатити загальну суму 5330,52 грн.

Суд не погоджується з даним розрахунком позивача, виходячи з такого.

У пункті 5 договору № К-498 від 06.09.2017 сторони погодилися, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та нежитлових приміщень на 1, 2 та вище поверхах: 4,02 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення в об`єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників.

Тобто, тариф у розмірі 4,02 грн. за 1 кв.м встановлено для житлових та нежитлових приміщень на 1, 2 та вище поверхах. Відповідач, як встановлено судом, є орендарем нежитлового приміщення № 101 підвалу в буд. АДРЕСА_1 .

Позивачем не доведено належними доказами, що тариф у розмірі 4,02 грн. за 1 кв.м встановлено договором № К-498 від 06.09.2017 також і для підвального приміщення.

Відтак, у задоволенні позовної вимоги про стягнення суми 5330,52 грн. судом відмовляється у зв`язку з її необґрунтованістю та недоведеністю.

З 01 січня 2020, згідно договору № 098-У/20 від 01.01.2020, відповідач, як орендар нежитлового приміщення площею 51,0 кв.м, мав щомісячно сплачувати позивачу плату за надані послуги з розрахунку 214,20 грн. на місяць (51,0 кв.м х 4,20 грн.).

Між сторонами даного договору були підписані додатки № 4 «Кошторис витрат на управління та утримання багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 », згідно яких вартість управління будинком за 1 кв.м для мешканців та власників (орендарів) нежитлових приміщень 1 та вище поверхів складає: 4,20 грн., 4,62 грн. (у тому числі підвальний поверх) та 5,02 грн. (у тому числі підвальний поверх).

У розрахунку заборгованості, складеному позивачем, останній зазначив, що тариф на утримання будинку в сумі 4,20 грн. за 1 кв.м застосовується з 01.01.2020, тариф на утримання будинку в сумі 4,62 грн. за 1 кв.м застосовується з 01.01.2021, тариф на утримання будинку в сумі 5,02 грн. за 1 кв.м застосовується з 01.01.2022.

Відповідач у відзиві проти даної обставини не заперечив, проте вважає, що для підвалу тариф взагалі не встановлений договором.

Згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Суд не погоджується з твердженням відповідача щодо не встановлення умовами договору № 098-У/20 від 01.01.2020 тарифу для підвалу.

Умовами пункту п. 3.1 даного договору сторони встановили, що ціна послуги з управління становить 4,2 гривень (у тому числі ПДВ) на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку. При цьому, визначено, які саме витрати включаються для першого, другого поверхів та вище, відповідно до кошторису витрат.

Підвал, що орендує відповідач, є нежитловим приміщенням, отже, тариф договором встановлений у розмірі 4,20 грн. на місяць за 1 кв.м загальної площі нежитлового приміщення у будинку, що складає 214,20 грн. на місяць (51,0 кв.м х 4,20 грн.).

Суд враховує, що додатком № 4 до даного договору визначено складові послуги, до яких входить, зокрема, прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі; прибирання прибудинкової території, дератизація, дезінсекція та інше.

Відповідач не був позбавлений можливості звернутися до позивача, як управителя будинку АДРЕСА_1 , для надання роз`яснень з застосування тарифу, умов договору, тощо. Не був позбавлений права та можливості звернутися до позивача з пропозицією укласти індивідуальний договір щодо обслуговування будинку, надання відповідних калькуляцій, тощо. Однак, відповідач такий договір з позивачем не уклав, також не уклав договір № 30-НЖ/23 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, проєкт якого був надісланий йому позивачем.

Як встановлено судом, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 відповідач мав сплатити 2570,40 грн. плати.

Враховуючи, що сторонами договору № 098-У/20 від 01.01.2020 підписані додатки № 4 зі встановленням іншої суми тарифу, відповідач даної обставини не заперечив та не спростував, останній мав сплатити плату:

- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 у сумі 2827,44 грн. (4,62 грн. х 51,0 кв.м. = 235,62 грн. на місяць);

- за період з 01.01.2022 по 30.06.2023 (в межах заявленого позивачем періоду) у сумі 4608,36 грн. (5,02 грн. х 51,0 кв.м. = 256,02 грн. на місяць).

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказів оплати заборгованості в загальній сумі 10006,20 грн., що виникла за період з 01.01.2020 по 30.06.2023, матеріали справи не містять та сторонами не подано.

Відповідач у відзиві заявив про застосування строку позовної давності до стягнення боргу, що виник за період з листопада 2017 по серпень 2020.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 цього Кодексу, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Приписами ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1). За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 ЦК України (ч.1 ст. 260 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 253, ч. 1 ст. 254 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд з`ясовує та зазначає в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Умов щодо збільшення позовної давності, встановленої законом, укладений сторонами договір № 098-У/20 від 01.01.2020 не містить.

У даному випадку, перебіг позовної давності починається від наступного дня, коли повинен був бути оплачений щомісячний платіж та закінчується через три роки, у відповідні місяць та число.

Позовна заява була подана до Господарського суду Запорізької області 18.08.2023, про що свідчить штамп на поштовому конверті, в якому позовна заява надійшла до суду. Відтак, у межах встановленого строку позовної давності позивач має право стягнути заборгованість, починаючи з 18.08.2020, яка виникла з оплати платежу за липень 2020.

У стягненні суми 1285,20 грн. заборгованості, що виникла за період з січня по червень 2020 включно судом відмовляється у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума 8721,00 грн. заборгованості, що виникла з липня 2020 по червень 2023 включно.

Позов судом задовольняється частково.

6. Розподіл судових витрат

Згідно п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 1526,22 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Лад (вул. Магістральна, буд. 72, м. Запоріжжя, 69014, код ЄДРПОУ 33528417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Мрія (вул. Полякова, буд. 13-В, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ 40413159) 8721 (вісім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 00 коп. заборгованості, 1526 (одна тисяча п`ятсот двадцять шість) грн. 22 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 07 листопада 2023.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко