Постанова

від 06.11.2023 по справі 447/531/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 447/531/23 Головуючий у 1 інстанції: Бачун О.І.

Провадження № 22-ц/811/1955/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючої - судді Ніткевича А.В.

суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду цивільну справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду львівської області в складі судді Бачуна О.І. у справі за позовом Комунального підприємства «РЖКП Розвадівської сільської ради» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, -

встановив:

У березні 2023 року позивач КП «РЖКП Розвадівської сільської ради» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг, що надавались КП «РЖС Розвадівської сільської ради». Відповідачка протягом тривалого часу, а саме з 01.02.2020 по 01.02.2023 не сплачує квартплату і за нею рахується заборгованість в сумі 3198,40грн., що підтверджується розрахунком від 01.02.2023. Просив позовні вимоги задовольнити.

Оскаржуваним рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 31 травня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Комунального підприємства «Розвадівське житлово-комунальне підприємство» Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області заборгованість в сумі 2726 гривень 80 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Комунального підприємства «Розвадівське житлово-комунальне підприємство» Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області сплачений судовий збір у сумі 2684 грн.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 , вважає незаконним, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що згідно ч.1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

В порушення зазначеної норми, позивачем не надано жодного доказу з приводу того, що їй направлялась пропозиція щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, а також те, що відповідачка відмовилась від укладення такого договору. Окрім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин щодо надання послуг саме позивачем. Також, позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував право вимоги до неї за надані житлово-комунальної послуги. Відсутні будь-які документи, якими підтверджується передача будинку, в якому проживає відповідачка, на баланс позивача та якими регламентовано обов`язок позивача забезпечувати експлуатацію будинку.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції прийняв оспорюване рішення за відсутності законних підстав звернення позивача до суду щодо порушення його прав, оскільки позивач не довів порушення його прав чи безпосереднього інтересу, а тому він не є належним позивачем у цій справі.

Просить скасувати рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 31 травня 2023 року та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Відзивв на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до вимог ч.3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою апеляційне провадження.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогами щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, сумарний розмір якої не перевищує ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

При цьому, згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення враховуючи таке.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, задовольняючи частково позовні вимоги КП «РЖКП Розвадівської сільської ради», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надавались послуги щодо утримання будинку та прибудинкової території, в якому проживає відповідачка, проте нею такі послуги не оплачувались, що привело до виникнення заборгованості. Врахувавши, що серед наданих послуг, така послуга як ремонт покрівлі даху позивачем не надавалась, суд стягнув заборгованість за виключенням такої послуги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 з 31 травня 2013 року, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.39).

Рішенням виконавчого комітету Пісочнянської сільської ради Львівської області №06 від 09.02.2011 затверджено тарифи на квартплату в ЖКВ с.Пісочна в розмірі 0,80грн. за один квадратний метр площі квартири.

Відповідно до довідки №123 від 07.02.2023 виданої виконкомом Розвадівської сільської ради Львівської області, в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані і фактично проживають: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.5).

Рішеннями виконавчого комітету Розвадівської сільської ради Миколаївського району Львівської області №08 від 12.03.2020 та №03 від 10.02.2021 затверджено тарифи на обслуговування та утримання будинків для жителів АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 згідно з додатком (а.с.7, 11, 12)

Згідно із розрахунком суми заборгованості з надання послуг з обслуговування та утримання квартири АДРЕСА_2 станом на 01.02.2023 така становить 3198,40грн. (а.с13-15)

Як вбачається із рахунку № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 за січень 2023 року сплачено на рахунок КП « РЖКП» суму 2868 грн., що включає вартість послуг із водопостачання, водовідведення та квартплату.

В свою чергу, рішенням Розвадівської сільської ради №105 від 26 січня 2021 року затверджено Статут КП «Розвадівського житлово-комунального підприємства «Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області. (а.с.17-24).

КП «Розвадівського житлово-комунального підприємства «Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області засноване на комунальній власності Розвадівської сільської ради і діє у відповідності до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування», Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів.

Підприємство створене з метою задоволення суспільної необхідності в роботах та послугах житлово-комунального господарства (п.2.1)

У п. 2.2 Статуту передбачено предмет діяльності Підприємства.

Джерелами формування майна Підприємства є, зокрема доходи, одержані від реалізації продукції, послуг та інших видів господарської діяльності (п. 6.3.2)

Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до вимогп.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно з п.1, 5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» укладати договорипро наданняжитлово-комунальнихпослуг упорядку івипадках,визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 ЖК України.

Загальними умовами виконання зобов`язання, що встановлені ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України , інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Тлумачення статті 526 ЦК України свідчить, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, що спростовує доводи апелянта у відповідній частині.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15.

Таким чином, позивач, як виконавець послуги в будинку, в якому відповідачка проживає та має у власності квартиру, несе витрати з утримання будинку і прибудинкової території та надає послуги його мешканцям.

Разом з тим, статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Однак, в матеріалах справи відсутні акти-претензії, складені за зверненнями відповідачки, які б підтверджували ненадання КП «Розвадівське житлово-комунальне підприємство» Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території чи надання таких неналежної якості.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, встановивши факт надання позивачем та отримання відповідачкою послуг з утримання будинку та прибудинкової території, порушення строків їх оплати, а також відсутність актів-претензій або інших доказів щодо надання позивачем послуг неналежної якості чи не в повному обсязі, зробив правильний висновок про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг в розмірі 2726 грн. 80 коп. за період з лютого 2020 по січень 2023 року, за виключенням нарахованої заборгованості за послуги з поточного ремонту в сумі 471,60 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішеннябез змін.

Керуючисьст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 1 ч. 1ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 31 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 06 листопада 2023 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк