Рішення

від 25.10.2023 по справі 914/2348/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2023 Справа № 914/2348/23

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача-1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сортлюкс»

відповідача-2:Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради

про: визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії,

представники

позивача: не з`явився

відповідача-1: не з`явився

відповідача-2: Паращич В.П.,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2023р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сортлюкс»,відповідача-2:Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії.

07.08.2023р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 30.08.2023р.; викликати учасників справи у підготовче засідання.

Хід розгляду справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

22.08.2023р. на адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№20425/23).

28.08.2023р. через систему «Електронний суд» на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№20909/23).

30.08.2023р. через систему «Електронний суд» на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому позивач покликаючись на ч.9 ст.129 ГПК України, просить судовий збір покласти на відповідача-1 (вх.№21000/23).

30.08.2023р. через систему «Електронний суд» на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№21052/23).

13.09.2023р. через систему «Електронний суд» на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№22266/23).

13.09.2023р. на адресу суду позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№22251/23).

03.10.2023р. на електронну адресу суду від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх.№23908/23).

03.10.2023р. через систему «Електронний суд» на адресу суду від позивача надійшло клопотання про зміну предмету позову (вх.№3930/23), відповідно до змісту якого позивач просить:

1.Визнати трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сортлюкс» та ОСОБА_1 припиненими на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням з 10.07.2020 року.

2.Внести відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо зміни інформації про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сортлюкс», а саме в графі «дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» зазначити, що трудові відносини вважаються припиненими з 10.07.2020 року.

03.10.2023р. через систему «Електронний суд» на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх.№23957/23).

04.10.2023р. в підготовчому засіданні суд постановив: прийняти до розгляду клопотання про зміну предмету позову (вх.№3930/23 від 03.10.2023р.), закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 25.10.2023р.

Подальший розгляд справи відбувався з урахуванням зміненого предмету позовних вимог.

24.10.2023р. на адресу суду позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі позивача (вх.№25716/23).

Позиція позивача:

ОСОБА_1 у позовній заяві стверджує, що повідомила учасників відповідача-1 про бажання звільнитися з посади директора ТзОВ «Сортлюкс» в порядку, визначеному ст.38 Кодексу законів про працю України, шляхом направлення заяви від 26.06.2020р.

Однак, як стверджує позивач, станом на день подання цієї позовної заяви, жодної відповіді від учасників ТзОВ «Сортлюкс» отримано не було.

Отже, оскільки питання про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням з посади директора ТзОВ «Сортлюкс» не вирішено, вона звернулася до суду з цим позовом про визнання припиненими трудових відносин між ТзОВ «Сортлюкс» та директором ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням з 10.07.2020р.

Позиція відповідача-1:

Відзиву на позов не подано.

Кореспонденція, зокрема, ухвала суду від 07.08.2023р., направлена на адресу відповідача-1, повернулась на адресу суду з відміткою про невручення «За закінченням терміну зберігання».

Позиція відповідача-2:

У відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечує повністю.

Відповідачем-2 вказано на те, що ч. 13 ст. 39 3акону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» зазначає, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків.

Разом з тим, вказує, що призначення та звільнення керівника відбувається на підставі прийнятого рішення загальних зборів учасників товариства і за правовими наслідками відрізняється від припинення трудового договору, визначеного трудовим законодавством.

У позовній заяві відсутні посилання на будь-які докази, які б свідчили про наявність порушених прав позивача з боку Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради.

Також, відповідач-2 вважає себе неналежним відповідачем у даній справі.

За результатами дослідження наданих доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сортлюкс» зареєстровано 10.11.2017р., керівником є ОСОБА_1 та його учасниками значаться: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Установчими зборами засновників ТзОВ «Сортклюкс» від 09.11.2017 року директором ТОВ «Сортлюкс» було призначено ОСОБА_1 (надалі -«Позивач»), що підтверджується копією Протоколу установчих зборів засновників ТзОВ «Сортлюкс» від 09.11.2017 року та Наказом №11/11/17 від 11.11.2017 року.

09.11.2017р. рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сортлюкс» затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Сортлюкс».

Відповідно до положень п.6.24 Статуту ТзОВ «Сортлюкс», виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю є Дирекція.

Згідно п. 6.25 Статуту ТзОВ «Сортлюкс», Дирекцію очолює Директор.

Як слідує із пп. 6.15.3 п. 6.15 Статуту ТзОВ «Сортлюкс», до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства належить створення та відкликання виконавчого органу Товариства.

Загальні збори учасників Товариства скликаються не рідше 2 (двох) разів на рік. (п.6.3 Статуту).

Загальні збори учасників Товариства скликаються Дирекцією або на вимогу учасників, які володіють у сукупності більше, як 20% (двадцятьма відсотками) голосів (п.6.4 Статуту).

Про проведення загальних зборів учасників Товариства, учасникам надсилається повідомлення про дату місце проведення зборів та порядок проведення зборів рекомендованим листом з повідомленням про вручення або учасники повідомляються шляхом персонального вручення із зазначенням дати одержання та особистого підпису учасника або на персональну електронну пошту учасника товариства, надану учасником. (п.6.5 Статуту).

У позовній заяві позивач стверджує про наступні обставини.

26.06.2020 року Позивач подала до ТзОВ «Сортлюкс» на ім`я учасників ТзОВ «Сортлюкс» заяву про звільнення з посади директора ТзОВ «Сортлюкс» за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.

Того ж дня, 26.06.2020 року, за вихідними номерами №1-26/06/20, №2-26/06/20, №З- 26/06/20 директором ТзОВ «Сортлюкс» ОСОБА_1 складено повідомлення (для кожного із учасників) про скликання (проведення) позачергових зборів учасників товариства з ініціативи виконавчого органу товариства. На розгляд позачергових загальних зборів учасників Товариства винесено наступні питання:

1. Прообрання головуючого загальнихзборівТоваристваз обмеженою відповідальністю «Сортлюкс».

2. Про обрання секретаря загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Сортлюкс».

3. Про звільнення директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сортлюкс».

4. Прообрання нового директораТовариства з обмеженою відповідальністю «Сортлюкс».

5. Про обрання особи, уповноваженої на здійснення реєстраційних дій від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Сортлюкс».

Дату, час та місце проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства встановлено на 28.07.2020 року о 13 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені повідомлення, як стверджує позивач, того ж дня, були направлені на адреси учасників ТзОВ «Сортлюкс»: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

10.07.2020 року, як стверджує позивач, повторно на вказані адреси учасників Товариства направлені повідомлення про скликання позачергових зборів Товариства у зв`язку із неотриманням жодної відповіді на попередні повідомлення.

Однак, станом на день подання цієї позовної заяви, як вказує позивач, жодної відповіді від учасників ТзОВ «Сортлюкс» отримано не було.

28.07.2020 року виконавчим органом ТзОВ «Сортлюкс» в особі директора та в присутності свідків складений акт за №28/07/20 про неявку учасників ТзОВ «Сортлюкс» на загальні збори учасників Товариства, що скликалися з ініціативи виконавчого органу товариства від 28.07.2020 року, у зв`язку з чим збори не відбулися.

Отже, ОСОБА_1 зазначає, що, оскільки питання про звільнення її за власним бажанням з посади директора ТзОВ «Сортолюкс» не вирішено, вона звернулася до суду з цим позовом, відповідно до якого та з урахуванням заяви про зміну предмету позовних вимог просить суду наступне:

1.Визнати трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сортлюкс» та ОСОБА_1 припиненими на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням з 10.07.2020 року.

2.Внести відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо зміни інформації про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сортлюкс», а саме в графі «дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» зазначити, що трудові відносини вважаються припиненими з 10.07.2020 року.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.76, ст.77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт «г» частини п`ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України «Про господарські товариства» і частину п`яту статті 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.09.2019р. у справі № 921/36/18 та від 30.01.2019р. у справі № 145/1885/15-ц, де також виснувала, що хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).

Частинами першою - четвертою статті 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (частина перша статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (пункт 7 частини другої статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023р. у справі №127/27466/20 дійшла висновку, що в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019р. у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021р. у справі №761/40378/18 та від 19.01.2022р. у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах №761/40378/18, №758/1861/18 та №911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Отже, ураховуючи наведене, оскільки позивач просить суд визнати припиненими трудові відносини між ТзОВ «Сортлюкс» та директором ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що для вирішення цього спору необхідно встановити дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства.

Так, частиною тринадцятою статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України).

Судом вище встановлено, що відповідно до положень п.6.24 Статуту ТзОВ «Сортлюкс», виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю є Дирекція.

Згідно п. 6.25 Статуту ТзОВ «Сортлюкс», Дирекцію очолює Директор.

Як слідує із пп. 6.15.3 п. 6.15 Статуту ТзОВ «Сортлюкс», до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства належить створення та відкликання виконавчого органу Товариства.

Загальні збори учасників Товариства скликаються не рідше 2 (двох) разів на рік. (п.6.3 Статуту).

Загальні збори учасників Товариства скликаються Дирекцією або на вимогу учасників, які володіють у сукупності більше, як 20% (двадцятьма відсотками) голосів (п.6.4 Статуту).

Статтею 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 цієї статті).

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Згідно положень ч.2-6 ст.32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

Судом встановлено, що про проведення загальних зборів учасників Товариства, учасникам надсилається повідомлення про дату місце проведення зборів та порядок проведення зборів рекомендованим листом з повідомленням про вручення або учасники повідомляються шляхом персонального вручення із зазначенням дати одержання та особистого підпису учасника або на персональну електронну пошту учасника товариства, надану учасником. (п.6.5 Статуту).

З наведеного слідує, що директору для припинення його повноважень, як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою, необхідно скликати загальні збори учасників товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю») з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».).

При цьому, директор зобов`язаний дотриматись вимог статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання електронною поштою або поштовим відправленням повідомити кожного з учасників товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства в робочий час.

Так, в матеріалах справи містяться повідомлення, адресовані учасникам відповідача - ТзОВ «Сортлюкс» про скликання позачергових загальних зборів учасників ТзОВ «Сортлюкс» від 26.06.2020р., складені директором ОСОБА_1 з визначенням дати та місця проведення цих зборів, а також порядку денного, в тому числі: про звільнення за власним бажанням ОСОБА_1 з посади директора товариства та призначення нового директора товариства.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження направлення на поштову або електронну адресу учасників ТзОВ «Сортлюкс» заяви ОСОБА_1 від 26.06.2020р. про звільнення з посади директора ТзОВ «Сортлюкс» та повідомлень від 26.06.2020р. про скликання загальних зборів ТзОВ «Сортлюкс», призначених на 28.07.2020р. Не містять матеріали справи також доказів вручення таких повідомлень учасникам особисто.

Доказів повторного повідомлення учасників товариства, про яке стверджує позивач, матеріали справи також не містять.

Таким чином, ОСОБА_1 не додержано порядку, передбаченого ст.32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та п. 6.5 Статуту ТзОВ «Сортлюкс» щодо належного повідомлення учасників останнього про проведення загальних зборів учасників товариства для розгляду питання порядку денного про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТзОВ «Сортлюкс» та призначення нового директора, що має наслідком відмову у задоволенні позову.

Наведений висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.09.2023р. у справі №127/27466/20, зокрема, позов Директора не підлягав задоволенню, оскільки недотримання ним визначеного Законом № 2275-VIII та Статутом порядку скликання загальних зборів учасників Товариства з власної ініціативи не дає підстав для висновку про те, що права Позивача були порушені внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як директора Товариства з незалежних від нього причин (п.8.33).

Безпідставною є також вимога позивача до відповідача-2, так як:

-вчинення реєстраційних дій державним реєстратором регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», який не передбачає можливості зобов`язання (Судом) реєстратора до вчинення дій, які необхідно вчиняти виключно відповідно до вимог Закону;

-підстави внесення відомостей до ЄДР ЮО, ФОП та ГФ передбачено нормами статей 9, 17 Закону;

-згідно з нормою ч.1 ст.25 Закону, рішення Суду про припинення трудових відносин є належною підставою для вчинення відповідної реєстраційної дії.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає в зв`язку з недоведенням позивачем порушення свого права відповідачами.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в позові повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 06.11.2023 р.

Суддя Король М.Р.