Ухвала

від 06.11.2023 по справі 916/1350/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1350/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Рога Н.В., секретар судового засідання Крутькова В.О., розглянув заяву ОСОБА_1 (вх.№2-1557/23 від 13.10.2023р.) про розстрочення виконання рішення у справі №916/1350/23

За позовом: Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК" (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр. Миру, буд.28, код ЄДРПОУ - 21650966, електронна адреса: LDenisenko@mtb.ua)

До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ СІСТЕМС" (68004, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Шума Віталія, 2Б, кв.39, код ЄДРПОУ - 39119120); Обслуговуючого кооперативу "ЖИТЛОВО БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ЛЬВІВСЬКИЙ" (65038, м. Одеса, вул. Тимірязєва, буд.48, код ЄДРПОУ - 43428461); ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про стягнення

Представники сторін:

Від позивача: Денисенко Л.М. - в порядку самопредставництва;

Від відповідача ТОВ "ПРАЙМ СІСТЕМС": не з`явився;

Від відповідача ОК "ЖИТЛОВО БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ЛЬВІВСЬКИЙ": не з`явився;

Від відповідача ОСОБА_2 : не з`явився;

Від відповідача ОСОБА_1 : ОСОБА_1 (особисто).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.10.2023р. у справі №916/1350/23 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК" задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ СІСТЕМС", Обслуговуючого кооперативу "ЖИТЛОВО БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ЛЬВІВСЬКИЙ", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за Кредитним договором №К09901/2021 від 28.07.2021р. заборгованості по кредиту у розмірі 180 000 дол. США, заборгованості по процентам у розмірі 14 908, 41 дол. США та комісії у розмірі 3 000 грн.

13 жовтня 2023р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення у справі №916/1350/23 згідно графіку: до 10.02.2024р. - 25% від суми боргу; до 10.06.2024р. - 37,5% від суми боргу; до 10.10.2024р. - 37,5%, судовий збір до 31.12.2023р.

Ухвалою суду від 13.10.2023р. заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 20.10.2023р. Ухвалою суду від 20.10.2023р. відкладено розгляд заяви на 06.11.2023р.

06 листопада 2023р. до суду від ОСОБА_1 надійшла доповнена заява про розстрочення виконання рішення у справі №916/1350/23, згідно якої заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2023р. у справі №916/1350/23 за наступним графіком: до 10.02.2024р. - 47 500 дол. США та 3 000 грн; до 10.06.2024р. - 71 215 дол. США, до 10.10.2024р. - 71 193, 41 дол. США та судовий збір до 31.12.2023р.

В обґрунтування заяви Єфтеній Сергій В`ячеславович, зазначає, що у зв`язку із складними фінансовими взаємовідносинами з нашими контрагентами та укладеними з ними договорами, виплати грошових коштів покупцями за договорами участі у будівництві, що в свою чергу пов`язано із повномасштабною військовою агресією Росії проти України з 24 лютого 2022 року.

Крім того, ТОВ «ПРАЙМ СІСТЕМС» має зобов`язання щодо виконання рішення Господарського суду Одеської області від 02 листопада 2021р. у справі № 916/2703/21 про стягнення з на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Клімат-Контроль» грошових коштів в розмірі 200 000 грн. основного боргу, 7 034 грн 49 коп. пені, 1 364 грн 38 коп.. 3% річних та 600 грн 40 коп. інфляційних втрат.

Єфтеній Сергій В`ячеславович також зазначив, що з листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що "Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила , що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)."

Також заявник зазначає, що з огляду на винятковість причин неможливості ведення господарської діяльності відповідачами - юридичними особами, причини неналежного виконання відповідачами зобов`язання щодо своєчасної оплати і їх ступінь вини, відсутність у матеріалах справи доказів понесених позивачем збитків внаслідок прострочення оплати, ступінь виконання зобов`язання відповідачами , та майновий стан відповідачів розмір заявлених до стягнення сум створює надмірний, необґрунтований тягар для відповідачів.

Арешт коштів на банківських рахунках, рухомого та нерухомого майна підприємства призведе до вкрай негативних наслідків, а саме: затримку виплати заробітної плати працівникам підприємства, припинення здійснення будь-яких будівельних робіт, повну зупинку будівництва Житлового комплексу за адресою м. Одеса, вул. Ю. Геллера, буд. 50, невиконання договірних зобов`язань перед контрагентами, виникнення заборгованості по податках та зборах, які підлягають сплаті до бюджетів всіх рівнів, в деяких випадках до повної зупинки господарської діяльності, а також до інших негативних і непередбачуваних соціальних, економічних та екологічних наслідків.

Обгрунтовуючи заяву про розстрочення виконання судового рішення ОСОБА_1 також зауважив, що 20.10.2023р. ним було сплачено у якості погашення заборгованості за кредитним договором №КД09901/2021 від 28.07.2021р. 5 000 дол. США, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №31398523, що свідчить про наявність у відповідачів наміру виконати рішення суду у добровільному порядку.

На думку заявника, про наявність можливості виконати рішення суду свідчать також договори про пайову участь у будівництві індивідуального житлового будинку та додаткові угоди до них, якими внесено зміни до графіку платежів та згідно яких Обслуговуючий кооператив "ЖИТЛОВО БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ЛЬВІВСЬКИЙ" має можливість отримати кошти від інвесторів вже у першій половині 2024р.

Також, заявник зауважив, що станом на даний час ТОВ "ПРАЙМ СІСТЕМС" уклало Договір підряду №16-10-АРЗ від 16.10.2023р. з ТОВ «Виробничо-будівельна фірма «Олександр» щодо виконання робіт щодо поточного ремонту в учбово-житловому комплексі АРЗ СП ГУ ДСНС України в Одеській області на суму 2 314 650 грн 30 коп, а також Договір №01-11/Б від 01.11.2023р. щодо виконання робіт з капітального ремонту приміщення бібліотеки - філії №22 КУ «ЦСБ для дітей» на суму 1 200 000 грн, та має на меті кошти, отримані за виконання цього договору, направити на погашення заборгованості по справі №916/1350/23.

Таким чином, заявник вважає, що наявні підстави для розстрочення рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2023р. у справі №916/1350/23 згідно наданого заявником графіку.

Єфтеній ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримує заяву про розстрочення виконання рішення суду у повному обсязі, та просить суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечує проти надання розстрочки виконання рішення суду у справі №916/1350/23 на строк до жовтня 2024р., вважає, що такий строк не є прийнятним з урахуванням кількості боржників та строку прострочення ним своїх зобов`язань за кредитним договором.

Інші відповідачі у справі у судове засідання не з`явилися, письмових міркувань щодо заяви про розстрочення судового рішення до суду не надали.

Розглянув матеріали справи, заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, суд доходить до наступного висновку:

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За приписами ч.1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо) сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.

При цьому, під розстроченням виконання рішення розуміється виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі та допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд також повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Положення ГПК України не містять конкретного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно , відповідно до ст.129-1 Конституції України, ч.ч.1, 2 ст.18 ГПК України рішення суду, які набрали законної сили є обов`язковими до виконання.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 р. судом наголошено, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини на державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Вирішуючи питання про відстрочку судового рішення, суд повинен врахувати, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Слід врахувати те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, пункт 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі Ясюнієне проти Литви, заява № 41510/98).

Отже, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Суд погоджується з позицією ОСОБА_1 та вважає військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного тану, обставинами непереборної сили (форс - мажорними обставинами), які є невідворотними, надзвичайними з 24.02.2022р. до їх офіційного закінчення, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1.

При цьому, суд зазначає, що згідно із ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс- мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14 -1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 N 44 (5), Торгово-промислова палата України відповідно до ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та пояснень Єфтенія Сергія В`ячеславовича, станом на даний час рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2023р. у справі № 916/1350/23 виконано у частині погашення заборгованості у розмірі 5 000 дол. США.

Також, заявник надав до суду ряд договорів щодо виконання ТОВ "ПРАЙМ СІСТЕМС" робіт з поточного ремонту, зокрема, в учбово-житловому комплексі АРЗ СП ГУ ДСНС України в Одеській області на суму 2 314 650 грн 30 коп, з капітального ремонту приміщення бібліотеки - філії №22 КУ «ЦСБ для дітей» на суму 1 200 000 грн, що свідчить про наявність у відповідача можливості виконати рішення суду у добровільному порядку.

За загальним принципом інтерес стягувача полягає в тому, щоб рішення суду було виконано в повному обсязі, а ненадання відстрочки виконання рішення суду , у даному випадку, призведе до неможливості його виконання взагалі .

При цьому, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

За приписами ч.ч.5 , 7 ст.331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

На підставі вищенаведеного, враховуючи матеріали справи, інтереси позивача та відповідачів, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі 3916/1350/23 та розстрочення даного рішення згідно такого графіку: до 31.12.2023р. - 31 651,40 дол. США, до 31.01.2024р. - 31 651,40 дол. США, до 28.02.2024р. - 31 651,40 дол. США, до 31.03.2024р. - 31 651,40 дол. США, до 30.04.2024р. - 31 651,40 дол. США, до 31.05.2024р. - 31 651,40 дол. США, до 30.06.2024р. - 109 957 грн 90 коп.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Керуючись ст. 234, ст. 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2023р. (повний текст складено 20.10.2023р.) у справі №916/1350/23- задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2023р. (повний текст складено 20.10.2023р.) у справі №916/1350/23 згідно графіку:

- до 31.12.2023р. - 31 651 ,40 дол.США,

- до 31.01.2024р. - 31 651,40 дол.США,

- до 28.02.2024р. - 31 651,40 дол.США,

- до 31.03.2024р. - 31 651,40 дол.США,

- до 30.04.2024р. - 31 651,40 дол.США,

- до 31.05.2024р. - 31 651,40 дол.США,

- до 30.06.2024р. - 109 957 грн 90 коп.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 07.11.2023р.

Суддя Рога Наталія Василівна