Рішення

від 06.11.2023 по справі 925/1181/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року Черкаси справа №925/1181/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу

за позовом Черкаської міської ради (вул.Б.Вишневецького, 36, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 25212542)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст-Інвест» (вулиця Благовісна, 269, кв. 547, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 33752415)

про стягнення 16028,89 грн,

31.08.2023 Черкаська міська рада звернулась у Господарський суд Черкаської області із позовом, у якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст-Інвест» безпідставно збережені грошові кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене майно відповідача, яке набуте останнім на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: місто Черкаси, вулиця Небесної сотні (Леніна), 150/Благовісна, 269, а саме: частину 5-го поверху будинку побуту «Славутич» (приміщення №55 площею 31,4 м2, №56 площею 8,2 м2, №78 площею 16,5 м2, №79 площею 9,4 м2; частину приміщень загального користування №25, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 49, V площею 28,1 м2; частину приміщень техповерху площею 15,6 м2 та відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на земельній ділянці позивача площею 0,6156 га із кадастровим номером 7110136400:02:031:0012, знаходиться нерухоме майно, що належить відповідачу. Відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майно здійснював фактичне користування земельною ділянкою без відповідних правовстановлюючих документів та без здійснення оплати за таке фактичне користування, що призводить до порушення прав територіальної громади міста Черкаси через ненадходження грошових коштів до місцевого бюджету. У добровільному порядку безпідставно збережені кошти у сумі 16028,89 грн відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для примусового стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельної ділянкою без правовстановлюючих документів.

У своїй відповіді на відзив, яка надійшла до суду 25.10.2023, позивач зазначив, що відповідач не є ні власником, ні постійним землекористувачем земельної ділянки з часу придбання нерухомого майна і до моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки (тобто таке право не було зареєстровано відповідно статті 125 Земельного кодексу України), що виникло на підставі договору оренди землі, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України). До моменту оформлення відповідачем права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати, що є наслідком безпідставного утримання відповідачем у себе коштів, є за своїм змістом кондикційними. Доводи відповідача про неможливість використання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2021-2023 роки для обрахування безпідставно утримуваних грошових коштів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою у період за 2019-2020 роки є безпідставними та не ґрунтуються на законі, оскільки ці витяги та показники у них формуються на підставі технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Черкаси, яка затверджена рішенням Черкаської міської ради №5-656 від 13.05.2010. Нових показників нормативної грошової оцінки земельної ділянки у м. Черкаси не приймалося та нормативна грошова оцінка землі у м. Черкаси з 2011 року та й у 2019 та 2020 була сталою та не зазнала змін. З 02.04.2020 строк позовної давності про пред`явлення позову зупинився. При цьому, станом на 02.04.2020, строк позовної давності про пред`явлення відповідного позову у період з 02.04.2017 до 02.04.2020 не сплинув та продовжив строк своєї дії на весь період карантину, а після припинення карантину на період дії воєнного стану, тому строк позовної давності не пропущений. За таких обставин, заява про застосування наслідків спливу позовної давності є безпідставною та не підлягає до задоволення.

13.10.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач з позовними вимогами не погодився та просив суд відмовити у задоволенні позову. Відзив мотивований тим, що орендні відносини чи право постійного користування земельною ділянкою (її частиною) між сторонами не виникли, договір оренди не було укладено і речове право оренди за відповідачем на цей час на ці ж ділянки не зареєстровано. Отже, правові підстави позову для стягнення з відповідача спірного боргу за правилами обрахунку та в розмірі орендної плати за землі, як за кондиційними зобов`язаннями, позивачем не доведені, тому у позові слід відмовити. У розрахунку заборгованості за користування земельною ділянко зазначено роки по яким проведено розрахунки відповідно до нормативно-грошової оцінки землі, а саме з 2019 до 2023, що не співвідноситься з відомостями зазначеними в позові та у матеріалах справи, де зазначено відомості лише за 2021-2023. Відповідач також зазначив, що позивачем безпідставно включено до стягнення плату за 2019 рік, оскільки за цей період вже минув строк позовної давності.

У своїх запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли до суду 02.11.2023, відповідач зазначив, що за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 27.01.2006 попередній власник за плату передав у власність відповідача певні приміщення на 5 поверсі в будинку по АДРЕСА_1 . З цього договору слідує, що у попереднього власника не було права власності на земельну ділянку чи її частку. Посилання позивача на статті 1212 Цивільного кодексу України не є коректним, оскільки відповідачем у 2006 році набуто лише частково майно (кімнати) на 5 поверсі в будинку по АДРЕСА_1 . Право власності на землю від попереднього власника до відповідача не переходила, а тому відповідач землю у власність не набув та її як майно не зберігав за відсутності такого обов`язку. Норми статей 82 та 83 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані у цій справі, так як приріст майна відповідача не землю чи її частину не відбувся і земельна ділянку (її частина) на балансі відповідача не перебуває. Крім того, відповідач також зазначив, що у позовній заяві відсутні будь-які докази того, що короновірусні обмеження перешкоджали позивачу звернутися до суду із позовом у визначений законом строк. Враховуючи викладене, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.09.2023 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Черкаська міська рада є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:031:0012, площею 0,6156 га, що знаходиться у АДРЕСА_1 , що підтверджене інформаційною довідкою №34300566 від 16.08.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (дата державної реєстрації права 17.07.2019) (а.с.37-39).

У витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.02.2023 №НВ-7100140962023, зазначено, що земельна ділянка площею 0,6156 га, кадастровий номер: 7110136400:02:031:0012, зареєстрована 18.04.2007 з цільовим призначенням: 03.13 Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування (а.с.35).

На земельній ділянці з кадастровим номером 7110136400:02:031:0012 знаходиться об`єкт нерухомого майна - будинку побуту «Славутич».

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» №16122о від 10.12.2020 загальна площа всіх приміщень в будинку побуту «Славутич» становить 10480,7 м2 (9085,10 м2 + 1395,60 м2) (а.с.28-30).

Рішенням Черкаської міської ради від 23.05.2019 №2-4612 «Про припинення Асоціації підприємств і організацій побутового обслуговування населення «Облпобутсоюз» права користування земельними ділянками по вулиці Небесної Сотні/Благовісна, 105/269 та вулиці Вернигори, 4, було відповідно припинено право користування, зокрема, земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 0,6156 га, кадастровий номер 7110136400:02:031:0012 (а.с.33).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Траст-Інвест» на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 27.01.2006, який посвідчений приватним нотаріусом Довгань О.Я., є власником нежитлових приміщень V-го поверху будинку побуту «Славутич» літ. А-5, за адресою місто Черкаси по вулиці Небесної Сотні (Леніна), 105/Благовісна, 269, а саме приміщення №55, площею 31,4 м2, приміщення №56, площею 8,2 м2, приміщення №78, площею 16,5 м2, приміщення №79, площею 9,4 м2, частини приміщень загального користування №25, №27, №28, №29, №30, №31, №32, №33, №34, №35, №36, №49, V, площею 28,1 м2, частини приміщень техповерху, площею 15,6 м2. Загальна площа відчужуваних приміщень 109, 2 м2 (а.с.15-16).

Судом також встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.12.2010 у справі №2-5192/10 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст-Інвест» задоволено та виділено останньому в натурі нежитлові приміщення загальною площею 65,5 м2, в тому числі приміщення №55, площею 31,4 м2 , приміщення №56, площею 8,2 м2, приміщення №78, площею 16,5 м2, приміщення №79, площею 9,4 м2, розташовані на 5-му поверсі основного корпусу будинку побуту «Славутич» (літера інвентарної справи А-5), що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 269/Леніна, 105. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Траст-Інвест» право власності на нежитлові приміщення загальною площею 65,5 м2, в тому числі приміщення №55, площею 31,4 м2 , приміщення №56, площею 8,2 м2, приміщення №78, площею 16,5 м2, приміщення №79, площею 9,4 м2, розташовані на 5-му поверсі основного корпусу будинку побуту «Славутич» (літера інвентарної справи А-5), що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 269/Леніна, 105, а право спільної власності на ці приміщення з усіма співвласниками припинено.

Цим же рішенням залишено в спільній власності приміщення спільного користування 5-го поверху основного корпусу №25, №27, №28, №29, №30, №31, №32, №33, №34, №35, №36, №49, V, приміщення спільного користування горища (техповерху) основного корпусу. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Траст-Інвест» право власності на частину приміщень спільного користування 5-го поверху основного корпусу №25, №27, №28, №29, №30, №31, №32, №33, №34, №35, №36, №49, V, площею 28,1 м2, частину приміщень техповерху, площею 15,6 м2 (а.с.31-32).

13.03.2013 право власності на нежитлові приміщення 5 поверху основного корпусу будинку побуту «Славутич» загальною площею 65,5 м2, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Траст-Інвест», що підтверджене інформаційною довідкою №352868191 від 02.11.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо суб`єкта.

Після припинення Асоціації підприємств і організацій побутового обслуговування населення «Облпобутсоюз» права користування земельною ділянкою по вулиці Небесної Сотні/Благовісна, 105/269, відповідач здійснює фактичне користування вказаною земельною ділянкою, відповідно до його частки до загальної площі будинку побуту, без правовстановлюючих документів та без здійснення плати за таке фактичне користування.

За доводами позивача, останній повідомляв відповідача про необхідність оформлення користування земельною ділянкою та здійснення оплати за фактичне користування нею, що підтверджується листом №2203-01-25 від 28.09.2022 (а.с.44).

Станом на дату подачі позову, договір оренди землі не укладено та кошти за здійснення фактичного користування землею до міського бюджету не сплачено. Тобто, відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майно здійснює фактичне користування земельною ділянкою під його нерухомим майном, без відповідних правовстановлюючих документів та без здійснення оплати за таке фактичне користування.

Відповідно до повідомлення Держгеокадастру від 12.01.2023 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік» значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення у період 2017-2020 років становив 1,0 (а.с.22).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.12.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:031:0012, становить 11 542 007,52 грн, при цьому розмір нормативно грошової оцінки 1 м2 становить 1874,92 грн.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.11.2022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:031:0012, становить 12 696 195,96 грн, а розмір нормативно грошової оцінки 1 м2 - 2062,41 грн.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.03.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:031:0012, становить 14 601 231,72 грн, а розмір нормативно грошової оцінки 1 м2 - 2371,87 грн.

Рішенням Черкаської міської ради №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положення наявна таблиця, з пункту 10 якої вбачається, що за земельні ділянки яким КВЦПЗ присвоєно 03.13 ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 3% від їх нормативно-грошової оцінки (а.с.34).

За розрахунком позивача розмір плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 , частка землекористування відповідача (площа для нарахування плати за землю, з урахуванням площі нежитлових приміщень, що перебувають у власності відповідача) становить 64 м2 (109,2 м2 / 10480,7 м2 = 0,01041915) * 6156 м2 = 64 м2).

Згідно з розрахунком позивача, за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 23.05.2019 (дати припинення права користування для Асоціації підприємств і організацій побутового обслуговування населення «Облпобутсоюз») до 02.08.2023 (з урахуванням коефіцієнтів індексації) загальний розмір заборгованості відповідача становить 16028,89 грн.

Фактичне користування відповідачем земельної ділянкою та ухилення від сплати безпідставно збереженої за рахунок Черкаської міської ради орендної плати, є порушенням права територіальної громади міста Черкаси щодо надходження грошових коштів до місцевого бюджету, і відповідно стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для примусового стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення коштів у порядку статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України з відповідача, як землекористувача, який використовує частину земельної ділянки комунальної власності без правовстановлюючих документів.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як слідує із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас, за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом приписів вказаних норм чинного законодавства виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

З огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

На день розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем не укладений договір оренди землі і відповідно право оренди земельної ділянки не зареєстровано. Водночас, суд дійшов висновку, що у зв`язку з тим, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно відповідача, останній користувався частиною спірної земельної ділянки без достатньої на те правової підстави.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Як зазначено вище, рішенням Черкаської міської ради припинено право користування попереднього землекористувача - Асоціації підприємств і організацій побутового обслуговування населення «Облпобутсоюз», на користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 0,6156 га, кадастровий номер 7110136400:02:031:0012.

Після припинення права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 попереднім землекористувачем, відповідач здійснює фактичне користування вказаною земельною ділянкою, оскільки на цій земельній ділянці розташоване його нерухоме майно, яке належить йому на праві власності. А оскільки відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про підстави користування відповідачем земельною ділянкою, в частині його частки відносно загальної площі будинку побуту, то відповідно відповідач здійснює користування частиною земельної ділянки без правовстановлюючих документів та без здійснення плати за таке фактичне користування, а тому відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України зобов`язаний повернути кошти, які мав сплатити позивачу за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Судом встановлено, що відповідач не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

У пункті 284.1 Податкового Кодексу України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Рішенням Черкаської міської ради №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положення наявна таблиця, з пункту 10 якої вбачається, що за земельні ділянки яким КВЦПЗ присвоєно 03.13 ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 3% від їх нормативно-грошової оцінки.

У статті 289 Податкового Кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до повідомлення Держгеокадастру від 12.01.2023 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік» значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення у період 2017-2020 років становив 1,0 (а.с.22).

Згідно з інформацією, яка міститься у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:031:0012 станом на 24.12.2021 становить 11 542 007,52 грн, розмір 1 м2 - 1874,92 грн; станом на 09.11.2022 нормативна грошова оцінка становить 12 696 195,96 грн, розмір 1 м2 - 2062,41 грн; станом на 29.03.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 14 601 231,72 грн, розмір 1 м2 - 2371,87 грн.

Загальна площа земельної ділянки, на якій розташований будинок побуту, у якому знаходиться нерухоме майно відповідача, становить 10480,70 м2, а загальна площа всіх приміщень будинку побуту - 6156,0 м2.

Як зазначено вище рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі №2-5192/10, виділено в натурі та визнано право власності на нежитлові приміщення за Товариством з обмеженою відповідальністю «Траст-Інвест» загальною площею 65,5 м2 корпусу будинку побуту «Славутич» (літера інвентарної справи А-5), що знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул. Благовісна, 269/Леніна, 105.

Перебування у власності відповідача нежитлових приміщень площею саме 65,5 м2 підтверджене і Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо суб`єкта.

Отже, враховуючи викладене, частка власності відповідача, відносно загальної площі будинку побуту складає 0,00624958 (65,5 м2 / 10480,70 м2), а площа для нарахування плати за користування відповідачем частиною земельної ділянкою становить 38,4724 м2 (0,00624958 * 6156,0 м2).

Рішенням Черкаської міської ради визначено, що ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 3% від їх нормативно-грошової оцінки.

Оскільки позивачем не вірно визначено площа земельної ділянки, за яку відповідач повинен платити власнику, судом було визначено, що з урахуванням площі для нарахування плати за користування відповідачем частиною земельної ділянкою (38,4724 м2) розмір орендної плати, який відповідач повинен був сплатити на користь позивача у 2019-2021 роках становить 2163,98 грн (враховуючи 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у цих роках), у 2022 році 2380,38 грн (виходячи з нормативної грошової оцінки у 2022 році), у 2023 році 2737,55 грн.

Отже, за розрахунком суду, відповідач мав сплатити власнику земельної ділянки позивачу у справі, за період з 23.05.2019 до 31.12.2019 1322,10 грн; з 01.01.2020 до 31.12.2020 2163,98 грн; з 01.01.2021 до 31.12.2021 2163,98 грн; з 01.01.2022 до 31.12.2022 2380,38 грн; з 01.01.2023 до 02.08.2023 -1605,03 грн, а всього 9635,47 грн.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного Кодексу України (такий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц).

Як слідує з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній за період з 23.05.2019 до 02.08.2023 (дата визначена позивачем у позові) не сплачував власнику земельної ділянки за користування земельною ділянкою, на якій розміщене його майно. Отже, відповідач за вказаний період фактично збільшив своє майно (безпідставно зберіг у себе кошти), а позивач втратив його на суму 9635,47 грн. Вказана сума коштів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у порядку статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог про стягнення плати поза межами позовної давності то суд зазначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Законом України №540-ІХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» був доповнений розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, який встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVTD-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до якої, з урахуванням внесених до неї в подальшому змін, зокрема, Постановами Кабінету Міністрів України №215 від 16.03.2020 та №239 від 25.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 установлено карантин на усій території України з 12.03.2020 до 24.04.2020. Надалі дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року, безперервно продовжувалася згідно з постановами Кабінету Міністрів України, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України №383 від 25.04.2023 дію карантину продовжено до 30.06.2023.

Отже, на час дії установленого на території України карантину загальний строк позовної давності був продовжений Законом України №540-ІХ від 30.03.2020, відповідно на дату подання позовної заяви про стягнення заборгованості за 2019 рік позовна давність не сплинула.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України запроваджено воєнний стан з 5:30 24 лютого 2022 року. Надалі до указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 вносились зміни та доповнення, зокрема, Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, що набрав чинності 19.05.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб (до 18.08.2023). Указом Президента України №451/2023 від26.07.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України від 15.03.2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Цивільного кодексу України щодо строків позовної давності, зокрема, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

При цьому застосування наведених положень щодо продовження строку загальної позовної давності не ставиться у залежність щодо наявності чи відсутності можливості позивача звернутися з цим позовом під час виникнення обставин (карантин, воєнний стан), що спричинили внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у межах трьохрічного строку, тому суд не розглядає заперечення відповідача у цій частині.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позивач на момент звернення з позовними вимога до відповідача не пропустив строк, який встановлений у статті 257 Цивільного кодексу України, тому заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача є доведеними та обґрунтованими в частині порушення його права на отримання плати за користування відповідачем земельною ділянкою, проте у зв`язку з невірним розрахунком розміру позовних вимог, суд частково задовольняє позов у сумі 9635,47 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог у сумі 1613,44 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст-Інвест» (вулиця Благовісна, 269, кв. 547, м.Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 33752415) на користь міського бюджету м.Черкаси (рахунок UA608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси, ідентифікаційний код 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) 9635,47 грн безпідставно збережених коштів.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст-Інвест» (вулиця Благовісна, 269, кв.547, м.Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 33752415) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул.Б.Вишневецького, 36, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 38715770) 1613,44 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко