Постанова

від 02.11.2023 по справі 873/334/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 873/334/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т.В.,

представників учасників справи:

позивача: не з`явився,

відповідача: Постульга В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 (суддя Владимиренко С.В.)

у справі №873/334/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер"

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.06.2023 у третейській справі № 54/23 (третейський суддя Мамченко Ю.В.)

та заявою Полонського фермерського господарства "Колос"

про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.06.2023 у третейській справі № 54/23 (третейський суддя Мамченко Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-партнер"

до Полонського фермерського господарства "Колос"

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст рішення третейського суду та заяв про видачу виконавчого документу і скасування рішення третейського суду

1. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (далі - Третейський суд) від 30.06.2023 у третейській справі №54/23 (далі - Рішення) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" (далі - Позивач) до Полонського фермерського господарства "Колос" (далі - Відповідач) задоволено частково: стягнуто з Відповідача на користь Позивача 176737,08 грн за Договором поставки товару №9/22/СЛ від 25.11.2021 (далі - Договір поставки), а також третейський збір у сумі 2167,37 грн.

2. Позивач 27.07.2023 подав заяву про видачу виконавчого документа на примусове виконання Рішення (далі - Заява-1), посилаючись на невиконання його Відповідачем у добровільному порядку.

3. Відповідач 07.08.2023 подав заяву про скасування Рішення (далі - Заява-2) на підставі пункту 4 частини 2 статті 350 Господарського процесуального кодексу України через невідповідність складу третейського суду, який ухвалив Рішення, вимогам статей 16-19 Закону України "Про третейські суди".

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

4. 23.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" (постачальник) та Відповідачем (покупець) укладено Договір поставки, яким визначено умови поставки товару (засобів захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або міндобрив, та/або насіння, та/або сільськогосподарської техніки, устаткування і запасних частин до них).

5. У пункті 9.2 Договору поставки сторони домовились про те, що всі вимоги, які виникають при його виконанні, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків (02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15) відповідно до регламенту відповідного третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду. При цьому сторони Договору поставки підтверджують, що вони ознайомленні з регламентом Третейського суду та добре розуміють положення цього регламенту. Умови Договору поставки, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і меті укладення Договору поставки.

6. Регламент Третейського суду затверджено рішеннями Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005, протокол №2, зі змінами затвердженими рішенням Ради Асоціації українських банків від 19.10.2007, протокол №4, рішенням Ради Асоціації українських банків від 08.02.2008, протокол №1, рішенням Ради Асоціації українських банків від 25.07.2008, протокол №4, рішенням Ради Асоціації українських банків від 31.10.2008, протокол №6, рішенням Ради Асоціації українських банків від 22.07.2010, протокол №2, рішенням Ради Асоціації українських банків від 17.11.2010, протокол №3, рішенням Ради Асоціації українських банків від 31.10.2018 (далі - Регламент).

7. 14.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" (цедент/первісний кредитор) та Позивачем (цесіонарій/новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №14-02-2023/5 (далі - Договір відступлення), за умовами якого первісний кредитор відступив Відповідачу як новому кредитору всі права вимоги за Договором поставки на дату відступлення прав вимоги, включно всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору щодо виплати суми боргу та інші можливі нарахування відповідно до вимог, норм та положень чинного законодавства України.

8. Для розгляду справи за позовом Позивача до Відповідача про стягнення нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та своєчасним здійсненням виконання зобов`язань за розпорядженням Голови Третейського суду Жукова А.М. від 07.04.2023 №54/23 призначено суддю Мамченко Ю.В.

9. У процесі розгляду третейської справи 15.06.2023 Відповідач заявив відвід судді Мамченко Ю.В. (далі - Заява про відвід), мотивований тим, що суддя Мамченко Ю.В. за даними з сайту Судова влада України та Єдиного державного реєстру судових рішень розглядає всі справи за позовом ТОВ "Агрохім-Партнер" та ТОВ "ТП "Агрохім-Партнер" (Позивач), які мають одного бенефіціарного власника та одного й того ж керівника. Крім того, згідно з інформацією, яка міститься у списку третейських суддів, суддя Мамченко Ю.В. є адвокатом, а в Єдиному реєстрі адвокатів України Націаональної асоціації адвокатури України інформація про Мамченко Ю.В. відсутня. Вказані обставини, на думку Відповідача, свідчать про упередженість та необ`єктивність судді Мамченко Ю.В.

10. Матеріали третейської справи №54/23 містять письмові заперечення Позивача проти заяви про відвід судді Мамченко Ю.В., подані до Третейського суду 15.06.2023 (далі - Заперечення).

11. Ухвалою голови Третейського суду спільно із третейським суддею Мамченко Ю.В. від 15.06.2023 у справі №54/23 відмовлено у задоволенні заяви представника Відповідача про відвід третейського судді Мамченко Ю.В.

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції

12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 Заяву-2 задоволено, Рішення скасовано, відмовлено в задоволенні Заяви-1.

13. Ухвала мотивована наявністю підстав для скасування Рішення, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 350 Господарського процесуального кодексу України та частиною 3 статті 51 Закону України "Про третейські суді".

14. За висновком суду першої інстанції, відповідно до статті 20 Закону України "Про третейські суди" третейський суддя, який ухвалив Рішення, є відведеним з дня подання Відповідачем Заяви про відвід, оскільки Заперечення Позивач подав до Третейського суду, а не голові Третейського суду, тобто з порушенням порядку, визначеного Законом і Регламентом.

15. Зважаючи на скасування Рішення, суд першої інстанції також дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення Заяви-1 про видачу наказу на його примусове виконання.

Стислий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення доводів скаржника

16. Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове рішення, Рішення залишити без змін, відмовити у задоволенні Заяви-2, задовольнити Заяву-1, видати відповідні накази на примусове виконання Рішення.

17. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги форму та зміст Заперечень представника Позивача, адресування яких Третейському суду, а не голові Третейського суду жодним чином не порушує Регламенту.

18. На думку Позивача, суд першої інстанції необґрунтовано та безпідставно вдався до "правового пуризму", не врахувавши висновку, наведеного в постанові Верховного Суду від 29.10.2018 у справі №826/14749/16 та рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2009 у справі "Сутяжник проти Росії".

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

19. Відповідач у встановлений судом термін відзив на касаційну скаргу не надав.

Позиція Верховного Суду

20. Відповідно до положень частини 2 статті 24, частини 2 статті 25 і частини 2 статті 253 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення у справах щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів, ухвалені апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції.

21. З огляду на встановлені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

22. Предметом розгляду в цій справі є заява про скасування рішення третейського суду та заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

23. Відповідно до частин 1, 2 статті 350 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

24. Аналогічні підстави для скасування рішення третейського суду передбачені також статтею 51 Закону України "Про третейські суди", згідно з пунктом 4 частини 3 якої рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, зокрема, з такої підстави: склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону.

25. Верховний Суд неодноразово звертав увагу (зокрема, у постанові від 31.08.2021 у справі №870/21/21), що виходячи із вказаних правових норм, при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених частиною 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України.

26. Згідно з положеннями статті 351 Господарського процесуального кодексу України питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 56 Закону України "Про третейські суди".

27. Порядок розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду визначений статтею 354 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 3 якої при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

28. Відповідно до статті 355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

29. Аналогічні положення щодо підстав відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа передбачені частиною 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди".

30. Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

31. Підвідомчість справ третейським судам врегульована статтею 6 Закону України "Про третейські суди", в якій наведений перелік справ, які не можуть розглядати третейські суди.

32. Положеннями пункту 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 20 Господарського кодексу України серед способів захисту цивільних (господарських) прав та інтересів передбачено, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, присудження до виконання обов`язку в натурі.

33. Відповідно до частини 1 статті 5, частин 1, 2, 9 статті 12, частини 1 статті 13 Закону України "Про третейські суди" спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом. якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід`ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.

34. Сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів (ч. 1 ст. 14 Закону України "Про третейські суди"). Згідно з наданим у статті 1 Закону України "Про третейські суди" визначенням склад третейського суду - персональний склад третейського суду, що розглядає конкретну справу. Склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів (ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про третейські суди").

35. В постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (ч. 3 ст. 16, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про третейські суди").

36. У зв`язку з викладеним, вирішуючи питання, пов`язані зі складом постійно діючого третейського суду, яким прийнято рішення, господарському суду слід з урахуванням наведених законодавчих приписів ретельно досліджувати відповідні положення регламенту названого третейського суду у їх співвідношенні з умовами третейської угоди. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18.12.2018 у справі №978/1764/18 та від 18.11.2021 у справі №875/2579/21.

37. Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Регламенту формування складу третейського суду в Третейському судді здійснюється в порядку, встановленому цим регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою, справа розглядається одним суддею. Якщо спір підлягає розгляду одним суддею, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви, голова Третейського суду повинен призначити суддю.

38. Водночас за вимогами статті 19 Закону України "Про третейські суди" третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу: якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках; на його прохання або за спільним рішенням сторін; у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ`єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення; у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов`язків третейського судді у конкретній справі; у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 цього Закону; якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов`язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою. Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості. Аналогічні підстави відводу чи самовідводу третейського судді передбачені також статтею 18 Регламенту.

39. Згідно з частиною 4 статті 20 Закону України "Про третейські суди" процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону. Якщо в третейській угоді або в регламенті третейського суду не визначена процедура відводу третейського судді, то має бути застосований порядок, передбачений частинами 5-8 статті 20 зазначеного Закону.

40. У Регламенті порядок відводу чи самовідводу третейського судді визначений у статті 19, згідно з положеннями якої письмова мотивована заява про відвід третейського судді має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Регламенту, але завжди до моменту початку розгляду справи по суті (ч. 3).

41. У разі пропуску встановленого строку питання про прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується Головою Третейського суду залежно від причин пропуску строку (ч. 4).

42. Заява сторони про відвід третейського судді подається Голові Третейського суду (ч. 5).

43. За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід (ч. 6).

44. Якщо інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів подати Голові Третейського суду свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується Головою Третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними чи обраними у справі, протягом п`яти днів з моменту отримання заяви сторони, рішення яких є обов`язковим для сторін (ч. 7).

45. Як вбачається з матеріалів третейської справи №54/23, склад третейського суду, яким прийнято Рішення, визначений відповідно до вимог Закону України "Про третейські суди", Регламенту розпорядженням голови Третейського суду №54/23 від 07.04.2023, яке винесено у межах п`ятиденного строку з моменту звернення Позивача з позовною заявою 07.04.2023.

46. Звертаючись із Заявою-2, Відповідач послався на положення пункту 4 частини 2 статті 350 Господарського процесуального кодексу України, оскільки склад третейського суду, яким ухвалено Рішення, не відповідає вимогам статей 16-19 Закону України "Про третейські суди" через порушення порядку розгляду заявленого ним відводу третейському судді Мамченко Ю.В.

47. Зокрема, Відповідач зазначає, що зі змісту заперечень Позивача проти заяви про відвід судді Мамченко Ю.В. не вбачається подання його голові Третейського суду, як того вимагає пункт 7 статті 19 Регламенту, заява адресована безпосередньо до Третейського суду, тому підлягають застосуванню положення пункту 6 статті 19 Регламенту щодо наслідків відсутності заперечень іншої сторони проти заявленого відводу.

48. Скасовуючи Рішення, суд першої інстанції погодився з наведеним аргументом Відповідача та дійшов висновку про те, що третейський суддя Мамченко Ю.В. є відведеним з дня подання Відповідачем заяви про його відвід 15.06.2023, оскільки заперечення проти такої заяви Позивач подав з порушенням порядку, визначеного Законом і Регламентом.

49. Верховний Суд вважає наведені твердження Відповідача та суду першої інстанції безпідставними, оскільки за змістом пункту 6 статті 19 Регламенту третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід (без вирішення цього питання головою Третейського суду спільно з відповідними іншими третейськими суддями) саме в разі відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу. Однак згідно з матеріалами третейської справи Позивач 15.06.2023, тобто з дотриманням встановленого частиною 7 статті 19 Регламенту триденного строку, подав Заперечення проти Заяви про відвід.

50. Подання Заперечень до Третейського суду без зазначення про звернення саме до голови Третейського суду не свідчить про їх відсутність у розумінні частини 6 статті 19 Регламенту. А залишення Заперечень без розгляду головою Третейського суду лише з наведеної підстави було б проявом надмірного формалізму із наданням переваги формі над змістом (правового пуризму), адже за своєю суттю зводиться до бюрократичного застосування правових норм безвідносно їх доцільності та необхідності ефективного захисту прав.

51. Натомість розгляд Заперечень саме головою Третейського суду разом із Заявою про відвід, як це передбачено частиною 7 статті 19 Регламенту, не суперечить принципам організації та діяльності Третейського суду, визначеним Законом України "Про третейські суди", і є необхідним для належного здійснення Третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів (ст. 1 Регламенту).

52. Разом з тим Верховний Суд зауважує, що вирішуючи питання про відвід, заявлений третейському судді у межах конкретної третейської справи, голова Третейського суду (спільно з іншими третейськими суддями, призначеними чи обраними у справі) реалізує від імені Третейського суду процесуальні, а не організаційно-розпорядчі повноваження. Тому постановлення за результатами вирішення зазначеного питання ухвали відповідає вимогам статті 52 Закону України "Про третейські суди" та статті 75 Регламенту, які передбачають постановлення третейським судом ухвал з питань, що виникають у процесі розгляду справи і не стосуються суті спору. Зважаючи на викладене, Верховний Суд відхиляє доводи Відповідача про безпідставне постановлення головою Третейського суду за наслідками розгляду Заяви про відвід ухвали від 15.06.2023.

53. Відповідно, помилковими є аргументи Відповідача про невідповідність зазначеної ухвали (через відсутність у ній реєстраційного номеру) вимогам щодо створення та оформлення організаційно-розпорядчих (управлінських) документів, встановленим Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 15.06.2023, та Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. ДСТУ 4163-2020", прийнятого наказом державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 №144.

54. Ухвала голови третейського суду в третейській справі, на відміну від розпорядження, не є організаційно-розпорядчим документом у розумінні зазначених нормативно-правових актів, а отже, посилання Відповідача у Заяві-2 на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.02.2023 у справі №873/88/22, є нерелевантними щодо цієї справи через неподібність відповідних правовідносин.

55. При цьому Верховний Суд приймає до уваги, що Відповідач у Заяві-2 не наводить підстав для висновку про невідповідність ухвали голови Третейського суду від 15.06.2023 у третейській справі №54/23 певним вимогам щодо процесуальних документів, зокрема, відсутності в ній конкретних відомостей, що мають бути в ухвалі третейського суду.

56. Стосовно викладених у Заяві-2 доводів про безпідставний розгляд заявленого Відповідачем відводу за участю третейського судді Мамченко Ю.В., якому заявлений відвід, Верховний Суд наголошує, що статтею 19 Регламенту передбачений порядок вирішення питання про відвід головою Третейського суду не одноособово, а спільно з іншими третейськими суддями, призначеними чи обраними у справі, яким у третейській справі №54/23 є саме третейський суддя Мамченко Ю.В. Отже, твердження Відповідача про порушення порядку розгляду заявленого ним відводу третейському судді Мамченко Ю.В. не знайшли свого підтвердження.

57. При цьому Верховний Суд приймає до уваги, що твердження Відповідача про упередженість та необ`єктивне ставлення третейського судді Мамченко Ю.В. до третейської справи №54/23, з огляду на відсутність відомостей про нього в Єдиному реєстрі адвокатів України національної асоціації адвокатури України та розгляд ним інших справ за участю Позивача та ТОВ "Агрохім-Партнер" (що мають одного бенефіціарного власника та одного керівника), по суті ґрунтуються на припущеннях. Водночас Відповідач не навів аргументованих підстав для висновку про порушення головою Третейського суду при призначенні для розгляду справи третейського судді Мамченко Ю.В. певних вимог Закону України "Про третейські суди", Регламенту чи третейського застереження та/або невідповідності третейського судді конкретним вимогам статті 18 зазначеного Закону, Регламенту чи Положення про Третейський суд.

58. Тобто Відповідач не надав доказів, які підтверджують факт наявності конкретних, передбачених статтею 19 Закону України "Про третейські суди" і статтею 18 Регламенту, підстав для відводу третейського судді Мамченко Ю.В., у тому числі певної пов`язаності його з однією зі сторін у справі, перебування його з такою особою в особливих стосунках, а також наявності інших обставин, які зумовлюють його упередженість або необ`єктивне ставлення до справи.

59. З огляду на викладене Верховний Суд вважає безпідставними висновок суду першої інстанції й доводи Відповідача про невідповідність складу третейського суду, який прийняв Рішення, вимогам статей 16-19 Закону України "Про третейські суди" та не вбачає підстав для висновку про таку невідповідність.

60. Дослідивши надані учасниками справи докази щодо наявності інших передбачених законом підстав для скасування Рішення та відмови у виданні наказу на його примусове виконання, Верховний Суд вбачає, що предметом спору в зазначеній третейській справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за Договором поставки.

61. Тобто спір виник між сторонами з господарських правовідносин, що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про третейські суди". А наведений спосіб захисту прав (законних інтересів) передбачений пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України.

62. При цьому відповідний спір переданий сторонами на розгляд третейського суду шляхом вчинення третейського застереження безпосередньо в пункті 9.2 Договору поставки. Підстави для висновку про недійсність відповідного третейського застереження в матеріалах справи відсутні.

63. При ухваленні Рішення Третейський суд не вирішував питання, які виходять за межі третейського застереження, передбаченого Договором поставки, а також питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

64. На момент розгляду Заяви-1 Рішення не було скасовано судом, а передбачений частиною 2 статті 351 Господарського процесуального кодексу України та частиною 1 статті 56 Закону України "Про третейські суді" строк для звернення за видачею наказу на його виконання не закінчився. Водночас учасники справи не надали доказів добровільного виконання спірних зобов`язань на підставі Рішення на час розгляду цієї справи.

65. Виходячи з наведеного, Верховний Суд вважає, що Відповідач не довів наявність передбачених статтями 350, 355 Господарського процесуального кодексу України та статтями 51, 56 Закону України "Про третейські суди" підстав для скасування Рішень та відмови у видачі наказу на його примусове виконання. При цьому Верховний Суд зауважує, що наведений у зазначених нормах перелік підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

66. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції на підставі частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України та прийняття нового рішення про відмову в задоволення Заяви-2 про скасування Рішення третейського суду та задоволення Заяви-1 про видачу наказу на примусове виконання Рішення.

67. Апеляційна скарга Позивача підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

68. Судові витрати, понесені Позивачем у зв`язку з розглядом справи судом першої та апеляційної інстанцій покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 253, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі №873/334/23 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення.

4. Відмовити у задоволенні заяви Полонського фермерського господарства "Колос" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.06.2023 у третейській справі №54/23.

5. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.06.2023 у третейській справі №54/23 задовольнити.

6. На примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.06.2023 у третейській справі №54/23 видати накази такого змісту:

"Стягнути з Полонського фермерського господарства "Колос" (30500, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Полонне, вул. Вітковського, буд. 33Ж, код ЄДРПОУ 14149852) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" (42304, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, провул. Промисловий, 4, код ЄДРПОУ 44918165) за договором поставки товару №9/22/СЛ від 25.11.2021 року 176737 (сто сімдесят шість тисяч сімсот тридцять сім) гривень 08 копійок";

"Стягнути з Полонського фермерського господарства "Колос" (30500, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Полонне, вул. Вітковського, буд. 33Ж, код ЄДРПОУ 14149852) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" (42304, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, провул. Промисловий, 4, код ЄДРПОУ 44918165) третейський збір у сумі 2167 (дві тисячі сто шістдесят сім) гривень 37 копійок".

7. Стягнути з Полонського фермерського господарства "Колос" (30500, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Полонне, вул. Вітковського, буд. 33Ж, код ЄДРПОУ 14149852) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" (42304, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, провул. Промисловий, 4, код ЄДРПОУ 44918165) 1342 (одну тисячу триста сорок дві) гривні 00 копійок судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Видачу відповідних наказів доручити Північному апеляційному господарському суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді В. Білоус

К. Огороднік