Постанова

від 01.11.2023 по справі 910/19183/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 910/19183/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.

за участю секретаря судового засідання - Амірханяна Р.К.,

позивача - ОСОБА_1.,

відповідача - не з`явились,

третьої особи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 (головуючий суддя - Буравльов С.І., судді: Шапран В.В., Андрієнко В.В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 (суддя Спичак О.М.)

у справі №910/19183/21

за позовом ОСОБА_1

до Голови Автогаражного кооперативу "Тюльпан" ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Автогаражний кооператив "Тюльпан",

про скасування рішення загальних зборів учасників кооперативу,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Голови Автогаражного кооперативу "Тюльпан" ОСОБА_2. про скасування рішення зборів уповноважених представників членів правління Автогаражного кооперативу "Тюльпан" (далі також Кооператив), яке оформлене протоколом №01 від 29.05.2013.

1.2.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ОСОБА_2 було незаконно обрано до складу правління Автогаражного кооперативу "Тюльпан", а згодом і головою кооперативу, оскільки станом на 29.05.2013 ОСОБА_2 не був членом кооперативу та не володів будь-яким майном у кооперативі. Крім того, позивач вказує на те, що під час зборів 29.05.2013 був відсутній кворум.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.Автогаражний кооператив "Тюльпан" є юридичною особою, створеною за законодавством України (ідентифікаційний код: 25386590), дата державної реєстрації - 11.12.1997.

2.2.Як зазначено у довідці вих. №71 від 04.02.2021, виданій Автогаражним кооперативом "Тюльпан", ОСОБА_1 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 та є членом Автогаражного кооперативу "Тюльпан" згідно з рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів (протокол №26 від 26.10.1979, затверджений рішенням ВК райради від 11.03.1980 №298).

2.3.29.05.2013 були проведені загальні збори уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу "Тюльпан", прийняті рішення на яких оформлені протоколом №01 від 29.05.2013.

2.4.У протоколі №01 від 29.05.2013 зазначено, що на зборах присутні 60 уповноважених представників Автогаражного кооперативу "Тюльпан".

2.5.Питанням №3 порядку денного було вибори правління Автогаражного кооперативу "Тюльпан".

2.6.За результатами голосування було прийнято рішення про обрання 9 осіб до складу правління Автогаражного кооперативу "Тюльпан", серед яких ОСОБА_2 .

2.7.Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія долучена позивачем до позовної заяви), ОСОБА_2 є головою Автогаражного кооперативу "Тюльпан" з 18.06.2013.

2.8.Звертаючись з цим позовом до суду, позивач вказує на те, що ОСОБА_2 станом на 29.05.2013 не володів будь-яким майном (гаражем) в Автогаражному кооперативі "Тюльпан" та не був членом кооперативу, а працював найманим автослюсарем на СТО, що свідчить про те, що ОСОБА_2 не можна було обрати до правління Автогаражного кооперативу "Тюльпан". Крім того, позивач вказує на те, що під час зборів 29.05.2013 був відсутній кворум.

2.9.За таких обставин, позивач просить суд скасувати як незаконне рішення загальних зборів уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу "Тюльпан" від 29.05.2013, яке було оформлене протоколом №01.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 08.02.2023 у справі №910/19183/21, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 11.07.2023, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив повністю.

3.2.Судові рішення мотивовані тим, що оскільки предметом позову у цій справі є скасування рішення зборів уповноважених представників членів правління Автогаражного кооперативу "Тюльпан", яке оформлене протоколом №01 від 29.05.2013, тому відповідачем у справі повинен бути саме Автогаражний кооператив "Тюльпан". Однак, звертаючись із цим позовом, ОСОБА_1 відповідачем у справі визначив Голову Автогаражного кооперативу "Тюльпан" - ОСОБА_2., який є неналежним відповідачем у справі.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи. Розгляд клопотань

4.1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі №910/19183/21 скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

4.2. ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи про те, що відсутній висновок Верховного Суду стосовно питання, чи є належним відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів - господарське товариство в особі його керівника ОСОБА_2 .

4.3.Відповідач та третя особа не скористались правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

4.4.У судовому засіданні Верховного Суду позивач заявив клопотання про виклик у судове засідання відповідача та представника третьої особи.

4.5.Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів відмовила у його задоволенні, оскільки: по-перше, явка відповідача та третьої особи не визнавалась обов`язковою ні в судах першої та апеляційної інстанції, ні у Верховному Суді; по-друге, метою зазначеного клопотання є встановлення обставин справи на підставі пояснень зазначених осіб, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції: по-третє, для цілей, визначених скаржником підстав касаційного оскарження (відсутній висновок Верховного Суду стосовно питання, чи є належним відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів - господарське товариство в особі його керівника), отримання пояснень від вказаних осіб не має значення, водночас перевірка правильності встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи не охоплюється підставами касаційного оскарження.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до статті 45 ГПК сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

5.2.Статтею 48 ГПК визначено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

5.3.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (провадження №14-392цс18) звернула увагу на те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

5.4.Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

5.5.Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина третя статті 48 ГПК).

5.6.Заміна відповідача у справі може бути здійснена виключно за клопотанням позивача, в той час як суд позбавлений можливості здійснити заміну відповідача за власною ініціативою (навіть якщо суд встановить, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом). Такий правовий висновок щодо застосування зазначених норм процесуального права викладений у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №916/1872/19.

5.7.Отже, за змістом наведених вище нормативних приписів та правових висновків Верховного Суду, визначення відповідача у справі є правом позивача, яке може бути здійснено саме за клопотанням останнього.

5.8.Водночас, відповідно до пункту 1 частини першої статті 177 ГПК завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу. У підготовчому засіданні суд, серед іншого, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

5.9.Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 вказав відповідачем у позовній заяві Голову Автогаражного кооперативу "Тюльпан" ОСОБА_2. Однак, позивач зазначив реквізитами відповідача унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (Автогаражного кооперативу "Тюльпан"), а не реквізити учасника вказаного кооперативу ОСОБА_2 як фізичної особи.

5.10.У подальшому, позивач неоднаково наводив суб`єктний склад цього спору, вказуючи відповідачем то Голову Автогаражного кооперативу "Тюльпан" ОСОБА_2., то Автогаражний кооператив "Тюльпан" (клопотання позивача про витребування доказів, про поновлення строків звернення до суду, про звільнення від сплати судового збору, том 1 а.с.79, 80, 81 відповідно).

5.11.Водночас представництво інтересів Кооперативу, до залучення останнього в якості третьої особи (ухвала від 15.09.2022), здійснював Порхун І.В. , який довіреністю від 29.08.2022 був уповноважений на представництво інтересів саме Кооперативу в особі ОСОБА_2., а не особисто ОСОБА_2 , як фізичної особи чи як члена кооперативу, і у змісті поданого відзиву (подано 14.09.2022) на позовну заяву представник не заперечував проти заявлених вимог з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача, тобто не до Кооперативу. Клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, заява про застосування позовної давності, клопотання про відкладення розгляду справи подані 14.09.2022 також саме Автогаражним кооперативом "Тюльпан" в особі представника Порхуна І.В. (том 1 а.с.106, 111, 118 відповідно).

5.12.З огляду на викладене вище, оскільки під час розгляду цієї справи мала місце неоднозначність щодо визначення того, хто саме є учасниками спірних правовідносин, на виконання вимог статті 177 ГПК, суд першої інстанції, на стадії підготовчого провадження, мав з`ясувати дійсний склад учасників справи, міг залишити позовну заяву без руху, зобов`язавши позивача зазначити особу відповідача.

5.13.Однак, незважаючи на очевидну нечіткість змісту реквізитів процесуальних заяв позивача, місцевий господарський суд не з`ясував у останнього до кого саме він заявляє свої вимоги - до ОСОБА_2 як члена кооперативу/фізичної особи чи до Кооперативу, який діє в особі його виконавчих органів, зокрема, Голови правління кооперативу ОСОБА_2. Натомість суд першої інстанції самостійно визначився із суб`єктним складом цього спору, залучивши за власною ініціативою до участі у справі третьою особою Автогаражний кооператив "Тюльпан" (після того як представник Кооперативу Порхун І.В. надав відзив та заяву про застосування позовної давності, діючи не від імені ОСОБА_2 ), та в подальшому, під час вирішення спору по суті, відмовив у задоволенні позову з підстав його пред`явлення до неналежного відповідача, незважаючи на те, що такі підстави для відмови в позові не наводились представником Кооперативу та не обговорювалися із позивачем.

5.14.Колегія суддів вважає, що відмова в позові з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача, коли мають місяця обставини нечіткого визначення позивачем сторони відповідача, можлива, за таких обставин, за наслідками з`ясування судом позиції сторін спору з цього питання, коли воно поставало під час розгляду справи і позивач, наполягаючи на своїй позиції щодо особи відповідача, не скористався правом на звернення з клопотанням про заміну відповідача або залучення співвідповідача, або уточнення до кого саме він пред`явив позов (який суд міг залишити без руху). У разі виникнення у суду питання щодо того чи є визначений позивачем у справі відповідач належним та хто саме є відповідачем (в даному випадку Кооператив в особі голови правління чи голова правління, який не є юридичною особою, і може бути відповідачем лише як фізична особа, що неможливо у спорі про скасування рішення загальних зборів уповноважених Кооперативу) таке питання має бути поставлено на обговорення сторін до закінчення підготовчого провадження/до початку першого засідання (залежно від форми провадження) із наданням сторонам можливості надати свої доводи та заперечення. Інший підхід до зазначеного питання не буде відповідати завданням господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору та порушить принцип змагальності судового процесу.

5.15.В остаточному рішенні Європейського суду з прав людини, П`ята секція, Справа "Гусєв проти України" (Заява № 25531/12) від 21.01.2021 зазначено, що: (1) хоча, звичайно, саме національні суди повинні визначати правильну правову кваліфікацію позовів на підставі національного законодавства, це має відбуватися із дотриманням принципу справедливого судового розгляду, який передбачає надання належного обґрунтування принаймні стосовно питань, які є вирішальними для результату розгляду справи; () далекосяжна зміна правової кваліфікації поданого заявником позову вимагала наведення чітких аргументів () (п.30); (2) Оскільки правову кваліфікацію позову заявника було змінено рішенням апеляційного суду, з точки зору основоположних вимог справедливого судового розгляду та принципу змагальності було важливо надати заявнику можливість подати докази та аргументи щодо питань, які стосувалися положення, визнаного застосовним, або шляхом повернення справи на новий розгляд районним судом, або в іншому процесуальному порядку з огляду на можливості, передбачені національним законодавством (див., mutatis mutandis, згадане рішення у справі "Клінік дез Акація та інші проти Франції" (Clinique des Acacias and Others v. France), пункти 38-43, рішення у справі "Прик`ян та Ангелова проти Болгарії" (Prikyan and Angelova v. Bulgaria), заява № 44624/98, пункти 42-53, від 16 лютого 2006 року, та згадане рішення у справі "Чепек проти Чехії" (), пункти 5-60) (п.31); (3) () Суд вважає, що відсутність чітких підстав для зміни правової кваліфікації позову заявника апеляційним судом, () а також висновок, зроблений () не на користь заявника, і відсутність у нього можливості подати відповідні докази та аргументи у зв`язку зі зміною правової кваліфікації, мають розглядатися як повністю невиправдані та такі, що суперечать вимогам статті 6 Конвенції стосовно справедливості цивільного провадження і принципу змагальності судового процесу (п.33).

5.16.Оскільки під час вирішення спору у справі №910/19183/21 перед жодною із сторін спірних правовідносин не поставало питання щодо пред`явлення позову до неналежного відповідача (Кооператив у заявах вважав себе належним відповідачем, про що зазначено вище у цій постанові), суд зобов`язаний був оцінити правові позиції учасників справи з цього приводу перед тим, як відмовляти в позові з таким обґрунтуванням, чого, однак, зроблено не було.

5.17.Крім того, колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі позивач визначив скасування рішення зборів уповноважених представників членів правління Автогаражного кооперативу "Тюльпан", яке оформлене протоколом №01 від 29.05.2013 та яким ОСОБА_2 було обрано до складу правління Кооперативу. На обґрунтування таких вимог позивач зазначив, що прийняте рішення істотно порушує його права, зокрема, голосувати проти обрання до органів правління осіб, які не є членами Кооперативу, та, що таке рішення було прийнято за відсутності кворуму.

5.18.Тобто, позивач доводив неправомірність рішення, яке є результатом волевиявлення не окремого учасника Кооперативу, а дій всього органу управління юридичної особи та вказував на порушення своїх прав органом управління Кооперативу - зборами уповноважеених, який є суб`єктом прийняття оспорюваного рішення та який, за твердженням позивача, незаконно включив ОСОБА_2 до складу правління.

5.19.Колегія суддів виснує, що у корпоративних спорах, які віднесено до господарської юрисдикції, про визнання недійсним/скасування рішень органів управління юридичної особи, відповідачем є сама юридична особа. Зазначення позивачем у такому спорі у якості відповідача органу управління юридичної особи, який не є юридичною особою, вимагало від суду або залишення позову без руху для уточнення позивачем особи відповідача, або констатування, що позов пред`явлено саме до юридичної особи, і помилкове зазначення органу, в якості відповідача, не свідчить про інше.

5.20.Отже, з урахуванням усіх наведених обставин у їх сукупності, змісту позовної заяви, інших заяв/клопотань, слід дійти висновку про те, що вимоги у цій справі очевидно були заявлені саме до юридичної особи - Кооперативу, яка в особі свого органу управління ухвалила оспорюване рішення, а не до ОСОБА_2 як: (1)Голови правління Кооперативу (який не приймав спірне рішення особисто), (2)учасника Кооперативу, (3)фізичної особи (коли спір з подібним предметом спору взагалі не має ознак корпоративного), з огляду на що, суди безпідставно (не зобов`язавши позивача уточнити склад сторін спору) послались на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №916/524/19, як на самостійну підставу для відмови в позові.

5.21.Вищевикладене було проігноровано судами попередніх інстанцій, що потягло за собою безпідставну відмову в позові з огляду на пред`явлення позивачем позову до неналежного відповідача, без розгляду наведених сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень доводів по суті спору та без надання оцінки поданим на обґрунтування вказаних доводів доказам.

5.22.Залучивши Кооператив в якості третьої особи, суд фактично залишив відповідачем не ОСОБА_2 , а Голову правління Кооперативу, який є не неналежним відповідачем, а взагалі не міг бути відповідачем у такому статусі, позаяк не є ані юридичною, ані фізичною особою, а є виконавчим органом (який не приймав спірне рішення).

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судового збору

6.1.Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2.Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.3.За змістом частини третьої статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

6.4.Господарські суди першої та апеляційної інстанцій припустились порушень норм процесуального права, оскільки безпідставно відмовили у задоволенні позову з огляду на неправильно визначеного позивачем відповідача у справі, не розглянувши наведені сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень доводи по суті спору та не оцінивши подані на їх обґрунтування докази, тому дійшли передчасних висновків про відмову в позові.

6.5.Ураховуючи викладене вище, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.6.Відповідно до статті 129 ГПК у зв`язку із скасуванням ухвалених судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судових витрат у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі №910/19183/21 скасувати та передати справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

І.Д. Кондратова