ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року Справа № 280/5120/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ВІСТА» (69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64 Д, оф. 6; код ЄДРПОУ 41475635)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ВІСТА» (далі позивач, ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 14.06.2023 №102708010706.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наслідками проведеної податкової перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, заявленого до бюджетного відшкодування. За змістом акта перевірки суть порушення полягає в тому, що позивач в листопаді 2022 року не мав запасів пшениці, відносно якої ПАТ «Дунайсудноремонт» надало позивачу послуги з її перевантаження за Договором на перевантаження вантажів від 29.07.2022 №1-29/07. Водночас, контролюючим органом не враховано, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.11.2022 №892, за яким виписано податкову накладну, стосується не лише листопаду 2022 року, а всього періоду виконання Договору на перевантаження вантажів від 29.07.2022 №1-29/07 у період з 29.07.2022 по дату складання відповідного акта. Позивач вважає, що таке документальне оформлення не суперечить положенням чинного законодавства, оскільки відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) період надання послуг не є обов`язковим реквізитом первинного документу. Крім того, вказує, що з 2017 року Закон № 996-XIV не містить положень про те, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення, водночас в акті перевірки наведено посилання та вказану норму в редакції, яка втратила чинність. Зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. В даному випадку реальність вказаної господарської операції підтверджується товарно-транспортними накладними, документами про оплату наданих послуг, за вказаною господарською операцією зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних без зауважень, однак такі доводи та надані первинні документи контролюючим органом були проігноровані. За наведеного вище вважає висновки контролюючого органу безпідставними, а спірне податкове повідомлення-рішення протиправним. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 17.07.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
28.07.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якого не погоджується з доводами позивача та зазначає, що за наслідками проведеної перевірки встановлено, що на показник суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2022 року вплинули господарські операції позивача з ПАТ «Дунайсудноремонт» за Договором на перевантаження вантажів від 29.07.2022 №1-29/07, на підставі якого позивачем отримано послуги з перевантаження вантажу з автомобільного транспорту до відкритих площадок відповідно до акту здачі-прийняття робіт №892 від 29.11.2022. Контролюючий орган зазначає, що відповідно до проведеного аналізу встановлено відсутність у вищенаведеному акті періоду надання послуг з перевантаження та невідповідність обсягів перевантаження, оскільки згідно наданих до перевірки первинних документів позивачем здійснено у листопаді 2022 року експорт продукції в кількості 228,89 т і станом на 01.11.2022 запаси нереалізованої продукції відсутні, що свідчить про перевантаження вантажу в кількості 1005,08 т в іншому звітному періоді та неможливість отримання послуг з перевантаження в листопаді 2022 року. Оскільки реальність вчинення господарських операцій по перевантаженню зернових протягом листопада 2022 року у кількості 1005,08 т документально не підтверджена, контролюючий орган вважає, що були відсутні підстави для податкового обліку вказаних операцій. Просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 31.07.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
08.08.2023 позивач подав відповідь на відзив, в якій висловлює незгоду з аргументами, наведеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, з підстав, аналогічних зазначеним у позові.
На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.
ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 24.07.2017, основний вид діяльності підприємства за КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, перебуває на податковому обліку у відповідача, є платником податку на додану вартість (далі також ПДВ) (а.с.108).
У період з 28.02.2023 по 06.03.2023, на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 15.02.2023 №498-ПП, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ПРОФІТ-ВІСТА» (41475635) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за наслідками якої складено акт від 10.03.2023 № 4482/13-01-07-06/41475635 (далі - Акт перевірки) (а.с.7-11).
Згідно з висновками Акту перевірки, встановлено порушення позивачем п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України (далі ПК України), внаслідок чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2022 року на загальну суму 29402,61 грн.
Позивач подав заперечення на Акт перевірки, за результатами розгляду яких ГУ ДПС у Львівській області залишило висновки Акту перевірки без змін (лист Про надання відповіді на заперечення від 18.04.2023 №12303/6/13-01-07-08-12) (а.с.12-13).
На підставі висновків Акту перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 №0003560706 від 24.04.2023, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2022 року у розмірі 29403,00 грн, а також на підставі п.123.2 ст.123 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 7350,75 грн (а.с.14-17).
Позивач подав скаргу на податкове повідомлення-рішення №0003560706 від 24.04.2023 та додаткові первинні документи (а.с.18-95).
Рішенням ДПС України від 25.05.2023 №12964/6/99-00-06-01-05-06 вирішено продовжити строк розгляду скарги до 07.07.2023 (а.с.96).
Рішенням ДПС України від 12.06.2023 №14919/6/99-00-06-01-05-06 податкове повідомлення-рішення №0003560706 від 24.04.2023 скасовано в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 4410,45 грн, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с.97-101).
На виконання Рішення ДПС України від 12.06.2023 №14919/6/99-00-06-01-05-06, ГУ ДПС у Запорізькій області складено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення форми В1 № 102708010706 від 14.06.2023, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2022 року у розмірі 29403,00 грн, а також на підставі п.123.1 ст.123 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 2940,30 грн (а.с.102-107).
Вважаючи протиправним вказане податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акту перевірки, для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи необхідно дослідити обґрунтованість таких висновків з огляду на аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи.
При цьому, позивачем не заявлено аргументів щодо порушення порядку проведення податкової перевірки, у зв`язку з чим вказані обставини судом не оцінюються.
Позиція контролюючого органу ґрунтується на тому, що позивач задекларував отримані послуги з перевантаження вантажу у кількості 1005,08 т від ПАТ «Дунайсудноремонт» відповідно до акту здачі-прийняття робіт №892 від 29.11.2022, в якому не вказаний період надання послуг. Контролюючий орган встановив невідповідність обсягів перевантаження у листопаді 2022 року, оскільки згідно наданих до перевірки первинних документів станом на 01.11.2022 запаси нереалізованої продукції відсутні, що свідчить про перевантаження вантажу в кількості 1005,08 т в іншому звітному періоді та неможливість отримання послуг з перевантаження в листопаді 2022 року. Оскільки реальність вчинення господарських операцій по перевантаженню зернових протягом листопада 2022 року у кількості 1005,08 т документально не підтверджена, контролюючий орган вважає, що були відсутні підстави для податкового обліку вказаних операцій.
В свою чергу, позивач зазначає, що чинне законодавство України не зобов`язує платника складати первинний документ, у даному випадку акт здачі-прийняття робіт №892 від 29.11.2022, під час здійснення господарської операції, або безпосередньо після її закінчення, та не вимагає обов`язкового зазначення такого реквізиту як період надання послуг. Акт здачі-прийняття робіт №892 від 29.11.2022 складений щодо всіх послуг, наданих контрагентом у період з 29.07.2022 по 29.11.2022, що, з урахуванням підтвердження іншими первинними документами наявності відповідного товару та його транспортування, свідчить про відсутність підстав для висновку про не реальність господарської операції.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
ПК України надає визначення розумної економічної причини (ділової мети), як причини, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14).
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону № 996-XIV (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо)…
…Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
За змістом пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, крім іншого, з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг…
Згідно з абзацом першим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг...
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ПАТ «Дунайсудноремонт», податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, судом встановлено таке.
Між позивачем (Замовник) та ПАТ «Дунайсудноремонт» (Виконавець) укладено Договір на перевантаження вантажів від 29.07.2022 №1-29/07, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати послуги з прямого перевантаження експортних зернових вантажів з автомобільного транспорту на судна, а також перевантаження вантажів з автомобільного транспорту до складу виконавця (перевалка продукту на складі) та надати інші супутні послуги, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцю їх вартість відповідно до умов Договору (а.с.21-25).
Додатковою угодою №1 від 10.09.2022 до Договору на перевантаження вантажів від 29.07.2022 №1-29/07 сторони узгодили, крім іншого, найменування вантажу: зернові та масляничні вантажі; час надходження вантажу: серпень 2022 грудень 2023; ціну послуг, у тому числі перевантаження вантажу з автомобільного транспорту до відкритих площадок виконавця: 4,5 долара США за 1 тону (грошовий еквівалент в іноземній валюті); вартість використання інфраструктури виконавця (а.с.26-27).
29.11.2022 ПАТ «Дунайсудноремонт» виставило рахунок на оплату послуг перевантаження вантажу з автомобільного транспорту до відкритих площадок №875, кількість вантажу 1005,08 т, вартістю 176415,66 грн, у тому числі ПДВ 29402,61 грн (а.с.28).
Сторонами договору підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №892 від 29.11.2022 щодо перевантаження вантажу з автомобільного транспорту до відкритих площадок, кількість вантажу 1005,08 т, вартістю 176415,66 грн, у тому числі ПДВ 29402,61 грн (а.с.29).
На підтвердження транспортування даного вантажу надано відповідні товарно-транспортні накладні, виписані у період 19-21 серпня 2022 року (а.с.30-91).
За вказаною операцією оформлено податкову накладну №150 від 29.11.2022 щодо послуг з перевантаження вантажу з автомобільного транспорту до відкритих площадок, кількість вантажу 1005,08 т, вартістю 176415,66 грн, у тому числі ПДВ 29402,61 грн, яку зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.12.2022 (а.с.92-93).
Оплату послуг здійснено платіжним дорученням №74 від 06.12.2022 на суму 176415,66 грн, призначення платежу: «оплата за переван.вантажу за рах№875 від 29.11.22 р., дог.№1-29/07 від 29.07.22 р. в сумі 176415,66 грн, в т.ч. ПДВ 29402,61 грн» (а.с.95).
Таким чином, фактичне здійснення господарських операцій з постачання послуг з перевантаження вантажу з автомобільного транспорту до відкритих площадок між позивачем та ПАТ «Дунайсудноремонт» підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону №996-XIV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, засвідчені електронними підписами уповноважених осіб контрагентів.
Дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ПАТ «Дунайсудноремонт» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, послуги оплачені в повнову обсязі.
Суд звертає увагу, що як в Акті перевірки так і у відзиві на позовну заяву контролюючий орган посилається на положення частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV, відповідно до яких первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Саме з урахуванням цих положень контролюючий орган дійшов висновку про відсутність обсягу постачання товару, щодо якого могли бути надані послуги з перевантаження, у звітному періоді, який припадає на дату складання Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №892 від 29.11.2022.
Водночас, слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар`єрів для експорту послуг» від 3 листопада 2016 року № 1724-VIII, який набрав чинності з 03.01.2017, частину 1 статті 9 Закону № 996-XIV викладено в такій редакції: «1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи».
Отже, з 03.01.2017 Закон № 996-XIV не містить положень, на які послався контролюючий орган в Акті перевірки та які послугували підставою для висновків про порушення позивачем податкової дисципліни.
Слід зазначити, що відсутність обов`язку складати первинний документ безпосередньо під час надання послуги узгоджується також з положеннями ПК України, адже за змістом пункту 187.1 статті 187 ПК України законодавець пов`язує дату виникнення податкового зобов`язання з ПДВ з операцій з надання послуг не з фактом постачання такої послуги, а з датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Крім того, період надання послуг не є обов`язковим реквізитом первинного документа відповідно до положень частини 2 статті 9 Закону № 996-XIV, отже посилання контролюючого органу на відсутність такого реквізиту в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №892 від 29.11.2022 є безпідставними.
Судом також встановлено, що в процедурі адміністративного оскарження позивач звертав увагу контролюючого органу на те, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №892 від 29.11.2022 складено щодо всього періоду виконання Договору на перевантаження вантажів від 29.07.2022 №1-29/07, та надавав підтверджуючи документи щодо транспортування відповідного товару, однак такі аргументи платника залишились без жодної оцінки з боку контролюючого органу.
При цьому, суд не оцінює викладені у відзиві аргументи контролюючого органу щодо недоліків в оформленні наданих позивачем товарно-транспортних накладних, оскільки контролюючий орган не надавав оцінку таким первинним документам та їх впливу на спірні правовідносини в ході податкової перевірки та в процедурі адміністративного оскарження.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення прийнято без врахування всіх обставин, які мають значення для правильного прийняття рішення, без надання оцінки аргументам платника щодо відсутності податкового правопорушення, та із застосуванням положення законодавства, яке втратило чинність.
Суд не може перебирати на себе функцію контролюючого органу та надавати оцінку замість нього первинним документам, наданим позивачем на підтвердження транспортування товару, зокрема, видатковим накладним щодо закупівлі зернових, товарно-транспортним накладним щодо їх транспортування, та визначати їх позитивний чи негативний вплив на встановлені перевіркою обставини.
Водночас, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, оскільки прийнятне без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття (пункт 3).
Крім того, Верховним Судом вже неодноразово висловлено правовий висновок про те, що неврахування контролюючим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення своєчасно поданих заперечень на акт перевірки є підставою для його скасування (постанови від 15 січня 2019 року у справі №826/3576/15, від 28 вересня 2020 року у справі №520/2305/19, від 15 січня 2021 року у справі 824/563/19-а, від 24 лютого 2022 року у справі №560/8920/20 тощо).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необгрунтованість висновків контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за грудень 2022 року на суму 29403,00 грн, у зв`язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору в розмірі 2 684,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2023 року № 102708010706, винесене Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ВІСТА» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ВІСТА», місцезнаходження: 69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64 Д, оф. 6; код ЄДРПОУ 41475635.
Відповідач Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ 44118663.
Повне судове рішення складено 07.11.2023.
Суддя М.О. Семененко
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2023 |
Оприлюднено | 09.11.2023 |
Номер документу | 114729694 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Семененко Марина Олександрівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Семененко Марина Олександрівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Семененко Марина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні