Рішення

від 12.10.2023 по справі 320/22603/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2023 року № 320/22603/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представників позивача Замашнюк І.В., Могутова А.М., представника відповідача Залуцької Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ШИППІНГ" до Миколаївської митниці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ШИППІНГ" звернулось до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці про відмову у задоволенні заяви про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення двох несамохідних барж класу ріка-море («EL NINO» («NBL-037») регістровий номер - MD-M-21-1153 та «LA NINA» («NBL-038») регістровий номер MD-M- 21-1154) (далі Баржі), оформлене листом від 26.05.2023 № 7.16-1/7.16-28201/14/1321;

- визнати факт зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення двох несамохідних барж класу ріка-море («EL NINO» («NBL-037») регістровий номер - MD- M-21-1153 та «LA NINA» («NBL-038») регістровий номер - MD-M-21-1154) терміном з 22.02.2022 до моменту убезпечення судноплавства в акваторії Чорного моря в межах територіального моря України;

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської митниці щодо невнесення до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби інформації про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення двох несамохідних барж класу ріка-море («EL NINO» («NBL-037») регістровий номер - MD-M-21-1153 та «LA NINA» («NBL-038») регістровий номер - MD-M-21-1154);

- зобов`язати Миколаївську митницю внести до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби інформацію про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення двох несамохідних барж класу ріка-море («EL NINO» («NBL- 037») регістровий номер - MD-M-21-1153 та «LA NINA» («NBL-038») регістровий номер MD-M-21-1154) терміном з 22.02.2022 до моменту убезпечення судноплавства в акваторії Чорного моря в межах територіального моря України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 позовну заяву залишено без руху.

До суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Позов обґрунтований тим, що позивач, керуючись положеннями абз. 2 ч. 4 ст. 108, ст. 192 Митного кодексу України (далі МК України), звернувся до Миколаївської митниці із заявами від 28.02.2022 № 28/02 та № 28/02-1 про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення Барж на час дії обставин непереборної сили, в обґрунтування яких вказав, що обставини непереборної сили (якими є проведення активних бойових дій та можливе мінування акваторії в районі стоянки Барж, а також пряма заборона судноплавства в цьому районі з боку органу державної влади в особі капітана Миколаївського морського порту) не дають змогу доставити транспортні засоби до митного органу призначення та своєчасно вивезти транспортні засоби за межі митної території України, тому строк митного режиму тимчасового вивезення зупиняється на час дії таких обставин непереборної сили. Однак, митний орган листом від 26.05.2023 № 7.16-1/7.16-28201/14/1321 відмовив у задоволенні заяви про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення Барж, не зазначивши мотиви відсутності фактичних та юридичних обставин, які унеможливлюють зупинення строку вказаного митного режиму. У зв`язку з цим, позивач вважає, що рішення відповідача про відмову в задоволенні заяви про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення Барж прийнято з порушенням абз. 2 ч. 4 ст. 108 МК України, а також вважає, що це рішенням порушує «правомірні очікування» позивача, оскільки за умов звернення із заявами від 28.02.2022, відсутністю будь-якої відповіді на такі звернення протягом більше одного року, а також в зв`язку із нечіткістю та непередбачуваністю законодавства, позивач мав підстави вважати, що строк митного режиму тимчасового ввезення Барж є зупинений. Окрім того, на переконання позивача, зупинення строку тимчасового ввезення відбувається в силу Закону із початком дії обставин, вказаних у ч. 4 ст. 108 МК України, які призводять до неможливості вивезення транспортного засобу за митний кордон України, а не з прийняттям рішення митного органу про таке зупинення, порядок, форма та навіть компетенція на прийняття якого не передбачені чинним законодавством України.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відзив мотивований тим, що ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ» при поміщенні «несамохідних барж» у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами взяло на себе зобов`язання щодо сплати митних платежів за час перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами. На думку відповідача, вказані морські несамохідні Баржі у випадку, що розглядається, не належать до транспортних засобів комерційного призначення, а належать до товарів, відповідно, положення абзацу другого частини четвертої статті 108 Митного кодексу України в цьому конкретному випадку на них не розповсюджуються. Також відповідач зазначає, що Законом України від 24.03.2022 року № 2142-ІХ « Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» внесено зміни, зокрема, до розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та доповнено новим пунктом 9-12, підпунктом 2 якого встановлено, що тимчасово зупиняється перебіг строків, визначених ч.4 ст. 45, ч.2 ст. 46, ч.4 ст. 48, статтями 55, 125,204,240, ч.6 ст 244, ч. 13 ст. 264, ч.2 ст.269, ч.5,6 ст. 299, ч. 8 ст. 313, ч. 4 ст. 321, ч. 6 ст. 334 Митного кодексу України. Строки тимчасового ввезення, визначені у ст. 108 Митного кодексу України, не зупиняються. Отже, підстави для зупинення перебігу строку тимчасового ввезення, припинення режиму тимчасового ввезення та/або припинення обов`язку зі сплати митних платежів стосовно товарів «морська суховантажна несамохідна баржа «LA NINA» (NBL-038), регістровий номер MD-M-21-1154», «несамохідна морська суховантажна баржа «EL NINO» (NBL-037), регістровий номер MD-M-21-1153» станом на сьогоднішній день відсутні. З-поміж вказаного, відповідач зазначає, що через простій в роботі Миколаївської митниці він не мав можливості розглянути вчасно листи позивача про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення Барж.

У свою чергу, позивач подав відповідь на відзив та письмові пояснення, в яких зазначає, що доводи представника відповідача про те, що Баржі не є транспортними засобами комерційного призначення є не обґрунтовані, оскільки Баржі, зафрахтовані позивачем, повністю підпадають під поняття «транспортний засіб комерційного призначення» в розумінні митного законодавства, крім того, Баржі поміщені в митний режим тимчасового ввезення саме як транспортні засоби комерційного призначення. Також позивач зазначає про безпідставне посилання відповідача на норми розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України, якими не встановлено зупинення перебігу строків митного режиму тимчасового ввезення на час воєнного стану, адже позивач не посилався на ці норми, як на одну з правових підстав позову. Окрім того, на переконання позивача, відповідач необґрунтовано посилається на те, що через простій в роботі Миколаївської митниці він не мав можливості розглянути вчасно листи позивача про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення Барж, оскільки простій у роботі Миколаївської митниці без покладення виконання її обов`язків на інший митний орган, до того ж на строк більше одного року, протирічить чинному законодавству України.

У судове засідання, призначене на 12.10.2023, з`явилися представники позивача, а також представник відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ШИППІНГ» укладено із Компанією Breeze Logistics B.V. два Договори бербоут-чартеру баржі від 21.04.2021, згідно яких Судновласник надає у фрахт, а позивач фрахтує на період 5 років дві несамохідні баржі класу ріка-море «EL NINO» («NBL-037») регістровий номер - MD-M-21-1153, прапор - Молдова (далі за текстом - Баржа № 1153) та «LA NINA» («NBL-038») регістровий номер - MD-M-21-1154, прапор - Молдова (далі за текстом - Баржа № 1154).

Згідно з пп. (с) п. 2 частини II Договорів фрахтування, протягом дії цих Договорів, Баржі знаходяться у повному володінні та в абсолютному розпорядженні для всіх цілей Фрахтувальника та під його повним контролем у будь-якому відношенні.

Про фрахтування Барж свідчать наступні рахунки (invoice):

рахунок (invoice) № 202107 від 31.07.2021;

рахунок (invoice) № 20209 від 31.08.2021;

рахунок (invoice) № 202111 від 30.09.2021;

рахунок (invoice) № 202113 від 31.10.2021;

рахунок (invoice) № 202115 від 30.11.2021;

рахунок (invoice) № 202117 від 31.12.2021;

рахунок (invoice) № 202201 від 31.01.2022;

рахунок (invoice) № 202203 від 28.02.2022;

рахунок (invoice) № 202205 від 31.03.2022;

рахунок (invoice) № 202207 від 30.04.2022;

рахунок (invoice) № 202209 від 31.05.2022;

рахунок (invoice) № 202211 від 30.06.2022;

рахунок (invoice) № 202108 від 31.07.2021;

рахунок (invoice) № 202110 від 31.08.2021;

рахунок (invoice) № 202112 від 30.09.2021;

рахунок (invoice) № 202114 від 31.10.2021;

рахунок (invoice) № 202116 від 30.11.2021;

рахунок (invoice) № 202118 від 31.12.2021;

рахунок (invoice) № 202202 від 31.01.2022;

рахунок (invoice) № 202204 від 28.02.2022;

рахунок (invoice) № 202206 від 31.03.2022;

рахунок (invoice) № 202208 від 30.04.2022;

рахунок (invoice) № 202210 від 31.05.2022;

рахунок (invoice) № 202212 від 30.06.2022.

З метою здійснення господарської діяльності з перевезення вантажів, Баржі ввезені на митну територію України.

У подальшому, позивачем укладені із Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙН-ТРАНСШИПМЕНТ» Договір про надання послуг перевезення № 36 від 14.06.2021, відповідно до якого Позивач бере на себе зобов`язання з організації та здійснення доставки зернових та зернобобових культур плавзасобами, а також виконання вантажно-розвантажувальних робіт з суден Виконавця на судна/судно, номіновані/е Замовником. Термін дії Договору перевезення - до 31.12.2021, який був пролонгований Додатковою угодою № 1 від 31.12.2021 до 31.12.2022.

За вказаним Договором перевезення № 36 надано послуги згідно з Актами. надання послуг № 1 від 12.08.2021, № 2 від 03.09.2021, № 3 від 04.09.2021, № 4 від 20.09.2021, № 5 від 26.10.2021, № 6 від 26.10.2021, № 7 від 17.11.2021, № 8 від 20.11.2021, № 9 від 01.12.2021, № 10 від 02.12.2021, № 11 від 05.12.2021, № 1 від 04.01.2022, № 2 від 06.01.2022, № 3 від 08.01.2022, № 4 від 16.01.2022, № 6 від 19.02.2022, № 7 від 21.02.2022.

Також позивачем укладено із Товариством з обмеженою відповідали «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА» Договір про надання послуг перевезення та перевалку вантажу № 9 від 21.09.2021, відповідно до якого позивач бере на себе зобов`язання з організації та здійснення доставки зернових та зернобобових культур плавзасобами, а також виконання вантажно-розвантажувальних робіт із суден Виконавця на судна/судно, номіновані/е Замовником.

За вказаним Договором перевезення № 9 надано послуги згідно з Актами наданих послуг № 5 від 26.10.2021, № 6 від 26.10.2021, № 5 від 23.01.2022.

Оскільки Баржі несамохідні, то позивачем укладено із ТОВ «ГРЕЙН- ТРАНСШИПМЕНТ» Договір з послуг буксирування № 37 від 14.06.2021, згідно з яким останній зобов`язується за винагороду буксирувати інше судно або інший плавучий об`єкт з одного пункту до іншого пункту. Строк дії Договору буксирування згідно з Додатковою угодою № 1 від 31.12.2021 - 31.12.2022.

Згідно з Додатками № 1 від 12.08.2021, № 2 від 04.09.2021, № 3 від 20.09.2021, № 4 від 25.10.2021, № 5 від 20.11.2021, № 6 від 05.12.2021, № 7 від 06.01.2022, № 8 від 08.01.2022, № 8/1 від 16.01.2022, № 9 від 24.01.2022 та № 10 від 21.02.2022 до Договору буксирування, Сторони узгодили маршрути буксирування Барж загальним строком з 01.07.2021 по 21.02.2022.

Згідно з Додатком № 10 від 21.02.2022 до Договору буксирування Сторони узгодили наступний маршрут буксирування Барж: м. Очаків - Миколаївський морський торгівельний порт, причал № 10 - зовнішній рейд Миколаївського морського порту - м. Очаків у період з 12.02.2022 по 21.02.2022.

Між сторонамиДоговору № 37 складено та підписано наступні Акти наданих послуг з буксиру транспортування несамохідного об`єкту Замовника:

№ 205 від 12.08.2021, рахунок на оплату № 225 від 12.08.2021;

№ 285 від 20.09.2021, рахунок на оплату № 338 від 20.09.2021;

№ 243 від 04.09.2021, рахунок на оплату № 298 від 04.09.2021;

№ 342 від 25.10.2021, рахунок на оплату № 392 від 25.10.2021;

№ 432 від 20.11.2021, рахунок на оплату № 469 від 20.11.2021;

№ 448 від 05.12.2021, рахунок на оплату № 488 від 05.12.2021;

№ 31 від 16.01.2022, рахунок на оплату № 35 від 16.01.2022;

№ 15 від 06.01.2022, рахунок на оплату № 16 від 06.01.2022;

№ 16 від 08.01.2022, рахунок на оплату № 17 від 08.01.2022;

№ 30 від 24.01.2022, рахунок на оплату № 34 від 24.01.2022;

№ 124 від 21.02.2022, рахунок на оплату № 137 від 21.02.2022.

З метою агентського обслуговування діяльності позивача, останнім укладено із ТОВ «ГРЕЙН-ТРАНСШИПМЕНТ» Договір морського агентування № 25/1 від 25.04.2021, згідно з яким останнє здійснює від свого імені та в інтересах позивача агентське обслуговування суден в портах України.

За вказаним Договором агентування надано послуги згідно з Актами надання послуг № 455 від 30.11.2021, № 390 від 31.10.2021, № 185 від 31.07.2021, № 42 від 31.01.2022, № 322 від 30.09.2021, № 484 від 31.12.2021, № 241 від 31.08.2021.

З метою забезпечення стоянки Барж, між позивачем та ТОВ «ГРЕЙН- ТРАНСШИПМЕНТ» укладено Договір з надання послуг стоянки суден № 38 від 14.06.2021, згідно з яким позивач отримував послуги по забезпеченню тимчасової стоянки/відстою суден (в розумінні ст. 3 Кодексу торговельного мореплавства України України) із забезпеченням можливості споживання електричною енергією, яка постачається до берегових електромереж за адресою: Україна, Херсонська область, м. Херсон, Одеська площа, 6 Затон № 5.

Згідно з Договором № 1084 від 23.04.2021 про надання послуг по декларування та митного оформленню вантажів, митні формальності від імені позивача здійснювало ТОВ «Фірма «Брокер Сервіс».

Митне декларування ввезення Барж на митну територію України здійснювалося на підставі наступних митних декларації:

1) щодо Баржі № 1153:

№ 2423 від 13.05.2021 (тип ІМ 31 АА);

№ 953 від 30.07.2021 (тип ІМ 31 ДМ);

№ 4369 від 29.10.2021 (тип ІМ 31 ДМ);

№ 978 ВІД 31.01.2022 (тип ІМ 31 ДМ);

2) щодо Баржі № 1154:

№ 2424 від 13.05.2021 (тип ІМ 31 АА);

№ 956 від 30.07.2021 (тип ІМ 31 ДМ);

№ 4368 від 29.10.2021 (тип ІМ 31 ДМ);

№ 979 від 31.01.2022 (тип ІМ 31 ДМ).

Згідно з вказаними митними деклараціями Баржі ввезені на митну територію України в митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами.

Станом на 24.02.2022 Баржі знаходились біля м. Очаків в акваторії Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт Очаків», що підтверджується відповіддю на адвокатський запит капітана Миколаївського морського порту від 08.06.2023 № 94.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з 24.02.2022 в Україні введено режим воєнного стану, який на теперішній час продовжено до 15.11.2023.

Згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року №75 (який був чинним до 27.12.2022) та Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, якими затверджене перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні)», м. Очаків знаходиться на території активних бойових дій з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Згодом, розпорядженнями капітана Миколаївського морського порту № 15 від 09.03.2022. та № 15/1 від 09.03.2022 заборонено:

- рух всіх суден та плавзасобів по річкам Південний Буг та Інгул;

- рух всіх суден та плавзасобів від 1 коліна БДЛК до 3 коліна Спаського каналу;

- відшвартування всіх суден, буксирів, та інших плавзасобів, які перебувають біля причалів, портів та терміналів Миколаївського регіону.

У подальшому, позивач отримав від Регіональної торгово-промислової палати України сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 09.06.2023 № 342/07 та № 343/07, згідно з якими засвідчено наявність таких обставин непереборної сили, як збройна агресія російської федерації проти України, ракетно-артилерійські обстріли узбережжя Чорного моря та морських портів (в тому числі акваторії порту Очаків, де на якірній стоянці перебувають Баржі), заборона судноплавства у зв`язку з мінною небезпекою, у тому числі - у Бузько-Дніпровському-лиманському каналі, закриття портів для руху суден на вхід/вихід, які виникли 24.02.2022 та тривали по день надання вказаних сертифікатів.

Враховуючи вказані обставини, позивач звернувся до Миколаївської митниці із заявами від 28.02.2022 №28/2 та № 28/02-1 про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення на час дії обставин непереборної сили.

Відповідь (листи від 26.05.2023 № 7.16-1/7.16-28201/14/1321 та від 29.05.2023 № 7.16-08-1/17/8.19/1331) на вказані заяви позивач отримав після звернення Митного брокера та адвоката до Миколаївської митниці із повторним листом від 10.05.2023 № 10/05/23-1/ЗВ та адвокатським запитом від 22.05.2023 № 22.05.23-l/A3 .

У відповідях митний орган зазначив, що наказом Державної митної служби України від 24.02.2022 № 113 (в редакції наказу від 28.02.2022 № 118) з 28.02.2022 встановлено простій у роботі Миколаївської митниці, в зв`язку з чим листи позивача від 28.02.2022 № 28/02 28/02-1 не реєструвались. Вказаний простій припинено відповідним наказом Державної митної служби України, починаючи з 03.04.2023 (крім, зокрема митного посту «Ольвія»).

До моменту припинення простою у роботі митного поста «Ольвія» виконання його функцій покладено на митний пост «Костянтинівна», яким лише 28.04.2023 зареєстровані вказані листи позивача від 28.02.2022 № 28/02 та № 28/02-1.

Крім того, у листі від 26.05.2023 № 7.16-1/7.16-28201/14/1321 відповідач повідомив, що строки тимчасового ввезення визначені ст. 108 МК України, четверта частина якої передбачає, що якщо товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час такого арешту (вилучення). Інших причин для призупинення строку тимчасового ввезення товарів чинним законодавством не передбачено. У листі від 29.05.2023 № 7.16-08-1/17/8.19/1331 відповідач повідомив, що Баржі перебували та станом на день надання відповіді перебувають в режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування; строк митного режиму тимчасового ввезення Барж не призупинявся та не є призупиненим станом на день надання відповіді.

Позивач, вважаючи рішення відповідача (оформлено листом від 26.05.2023 № 7.16-1/7.16-28201/14/1321) про відмову у зупиненні строку митного режиму тимчасового ввезення Барж протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Згідно з п. (а) ч. 1 ст. 1 Конвенції про тимчасове ввезення від 26.06.1990, ратифікованою Законом України «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення» від 24 березня 2004 року № 1661-IV (далі - Конвенція) «тимчасове ввезення» означає: митний режим, який дозволяє приймати на митну територію певні товари (у тому числі транспортні засоби), умовно звільнені від ввізного мита і податків, без застосування заборон чи обмежень економічного характеру на ввезення; такі товари (у тому числі транспортні засоби) мають ввозитися з визначеною метою і призначатися для подальшого вивезення у встановлений термін, та не піддаватися змінам, за винятком нормального зниження їхньої вартості (амортизації) внаслідок їхнього використання.

Частиною 1 статті 7 Конвенції передбачено, що Товари (у тому числі транспортні засоби), на тимчасове ввезення яких був наданий дозвіл, повинні бути вивезені у визначений термін, визнаний достатнім для досягнення мети тимчасового ввезення. Цей термін обумовлюється окремо у кожному Додатку.

Відповідно до статті 9 Конвенції звичайне припинення режиму тимчасового ввезення здійснюється шляхом вивезення товарів (у тому числі транспортних засобів), на які поширюється режим тимчасового ввезення.

Аналіз п. (а) ч. 1 ст. 1 Конвенції дає підстав дійти висновку, що вказаною Конвенцією поняття «транспортні засоби» відокремлено як особливий різновид товару, яке має певні особливості правового регулювання, про що свідчить поєднання у багатьох нормах Конвенції термінів «товари» та «транспортні засоби» сполучником «у тому числі».

Пунктом (а) ст. 1 Додатку С Конвенції надається окреме визначення терміну "транспортні засоби", який означає будь-яке судно (у тому числі ліхтери, баржі та шаланди, навіть якщо вони перевозяться на борту судна, і судна на підводних крилах), апарати на повітряній подушці, літальні апарати, наземні транспортні засоби (у тому числі велосипеди з двигунами, причепи, напівпричепи і поєднання транспортних засобів) і рухомий склад залізничного транспорту; а також їхні звичайні запасні частини, додаткові пристосування та обладнання, які перевозяться на борту транспортних засобів (включаючи спеціальне обладнання, що використовується для завантаження, розвантаження, обробки та захисту вантажів).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 15 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України) термін «торговельне судно» означає самохідну чи несамохідну плавучу споруду, що використовується для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, здійснення рибогосподарської діяльності (в тому числі риболовні судна), розвідки і добування корисних копалин, пошуку і рятування людей, які зазнали лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об`єктів, здійснення аварійно-рятувальних, навігаційно-гідрографічних, гідротехнічних робіт, обслуговування суден і пасажирів у морському порту (морському терміналі), піднімання майна, що затонуло в морі.

Пунктом (b) ст. 1 Додатку С Конвенції надано визначення терміну "комерційне використання", який означає: платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.

Судом встановлено, що позивач з 21.04.2021 є володільцем Барж, які має право використовувати у своїй господарській діяльності, в тому числі - для перевезення вантажів.

Отже, Баржі, зафрахтовані позивачем, повністю підпадають під поняття «транспортний засіб комерційного призначення» в розумінні митного законодавства, оскільки вони:

1) є судном (тобто - несамохідною плавучою спорудою);

2) є судном типу «баржа» (п. (а) ст. 1 Додатку С Конвенції виділяє такий тип суден окремо в якості транспортного засобу);

3) використовуються для перевезення вантажів та ввезено на митну територію України з метою здійснення господарської діяльності з перевезення вантажів.

Враховуючи викладене, Баржі поміщені в митний режим тимчасового ввезення саме як транспортні засоби комерційного призначення, тому посилання відповідача на те, що морські несамохідні Баржі не належать до транспортних засобів комерційного призначення, а належать до товарів, є безпідставним.

Щодо правових підстав для зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення Барж, суд зазначає таке.

Згідно з ч. ч. 1, 2, абзацу 2 ч. 4 ст. 108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

Якщо транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України: внаслідок дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; у разі зберігання таких транспортних засобів під митним контролем (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі здійснення інших операцій з такими транспортними засобами у випадках, передбачених цим Кодексом (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час дії таких обставин, зберігання, арешту (вилучення) або здійснення таких операцій.

Частиною 1 ст. 192 МК України визначено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний:

1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;

2) терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Аналіз вказаних свідчить про те, що у разі, якщо внаслідок дії обставини непереборної сили транспортний засіб не зміг прибути до митного органу призначення, внаслідок чого не може бути своєчасно вивезений за межі митної території України, строк митного режиму тимчасового вивезення зупиняється на час дії таких обставин непереборної сили.

Як встановлено судом, станом на 24.02.2022 Баржі знаходились біля м. Очаків в акваторії Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт Очаків», що підтверджується відповіддю на адвокатський запит капітана Миколаївського морського порту від 08.06.2023 № 94, тобто на час дії обставин непереборної сили, пов`язаних з введенням в Україні з 24.02.2022 воєнного стану та забороною судноплавства в цьому районі з боку органу державної влади в особі капітана Миколаївського морського порту, Баржі заблоковані в акваторії «порту Очаків».

Отже, Баржі не могли прибути до митного органу призначення для вивезення їх за межі митної території України. При цьому, позивач невідкладно повідомив відповідача про вказані обставини листами від 28.02.2022 № 28/02 та №28/02-1.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що в силу абзацу другого ч. 4 ст. 108 МК України перебіг строку тимчасового ввезення Барж зупинився на час дії таких обставин.

Щодо протиправності рішення про відмову у задоволенні заяви про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення Барж, оформленого листом відповідача від 26.05.2023 № 7.16-1/7.16-28201/14/1321, суд зазначає наступне.

Приписи розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 (далі - Порядок № 657) регулюють, зокрема, процедуру позбавлення можливості виконання відповідною особою вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

У справі, що розглядається, такими діями з транспортними засобами, вчинити які позбавлений можливості позивач, є завершення митного режиму тимчасового ввезення шляхом реекспорту Барж, а також неможливість прибути Баржам до митного органу призначення.

Отже, розділ VIII Порядку № 657 регулює спірні правовідносини в частині підтвердження факту позбавлення позивача можливості завершити митний режим тимчасового ввезення шляхом реекспорту Барж, а також позбавлення можливості прибути Баржам позивача до митного органу призначення.

Так, згідно з абз. 4 п. 2 розділу VIII Порядку № 657 факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Нормами пункту 6 розділу VIII Порядку № 657 передбачено, що у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Заява розглядається митним органом, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, протягом п`яти робочих днів з дати її подання.

За результатами розгляду заяви щодо факту аварії чи дії обставин непереборної сили керівник митного органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов`язки, виносить відповідне рішення згідно з Кодексом.

Рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані.

Рішення оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві та засвідчується підписом особи, яка його винесла, та завіряється відбитком печатки митного органу або особистої номерної печатки.

У разі прийняття рішення про відмову у припиненні (завершенні) митного режиму митний орган зобов`язаний невідкладно письмово повідомити заявника про причини і підстави такої відмови.

Як зазначалось, позивач звернувся до відповідача із заявами від 28.02.2022 № 28/02 та № 28/02-1 про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення на час дії обставин непереборної сили.

Вказані заяви позивача розглянуті відповідачем листами від 26.05.2023 № 7.16-1/7.16-28201/14/1321, від 29.05.2023 № 7.16-08-1/17/8.19/1331.

У листі від 26.05.2023 № 7.16-1/7.16-28201/14/1321 відповідач повідомив, що строки тимчасового ввезення визначені ст. 108 МК України, четверта частина якої передбачає, що якщо товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час такого арешту (вилучення). Інших причин для призупинення строку тимчасового ввезення товарів чинним законодавством не передбачено.

У листі від 29.05.2023 № 7.16-08-1/17/8.19/1331 відповідач повідомив, що Баржі перебували та станом на день надання відповіді перебувають в режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування; строк митного режиму тимчасового ввезення Барж не призупинявся та не є призупиненим станом на день надання відповіді.

Отже, відповідач у листі від 26.05.2023 № 7.16-1/7.16-28201/14/1321 навів підстави для відмови у задоволенні заяви про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення Барж, тобто прийняв відповідне рішення.

Натомість, як встановлено судом, внаслідок обставин непереборної сили (проведення бойових дій, а також заборона судноплавства з боку органу державної влади в особі капітана Миколаївського морського порту), з 24.02.2022 Баржі не мають можливості покинути місця своєї стоянки у «порту Очаків», та, як наслідок, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України та прибути до митного органу призначення.

У зв`язку з наведеним, встановлені обставини відповідають юридично визначеним у абз. 2 ч. 4 ст. 108, ст. 192 МК України умовам, тому перебіг строку тимчасового ввезення Барж зупиняється на час дії обставин непереборної сили.

Натомість, листом відповідача від 26.05.2023 № 7.16-1/7.16-28201/14/1321, яким фактично прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення Барж, жодним чином не мотивовано відсутність фактичних та юридичних обставин, які унеможливлюють зупинення строку вказаного митного режиму.

Висновок про відсутність підстав для зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення Барж відповідачем зроблено на підставі абзацу першого ч. 4 ст. 108 МК України, проте відповідачем проігноровано положення абзацу другого ч. 4 ст. 108 МК України та не мотивовано, з яких причин відповідач вважає, що норми саме абзацу другого ч. 4 ст. 108 МК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Тож, на переконання суду, оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим.

Суд наголошує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно з частиною другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Отже, як свідчать обставини справи, оскаржуване рішення (оформлено листом відповідача від 26.05.2023 № 7.16-1/7.16-28201/14/1321) не містить достатньої аргументації та мотивації його прийняття, що не відповідає критеріям обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, визначених статтею 2 КАС України, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Миколаївської митниці щодо невнесення до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби інформації про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення двох несамохідних барж класу ріка-море («EL NINO» («NBL-037») регістровий номер - MD-M-21-1153 та «LA NINA» («NBL-038») регістровий номер - MD-M-21-1154) та зобов`язання Миколаївської митниці внести до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби інформацію про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення двох несамохідних барж класу ріка-море («EL NINO» («NBL- 037») регістровий номер - MD-M-21-1153 та «LA NINA» («NBL-038») регістровий номер MD-M-21-1154) терміном з 22.02.2022 до моменту убезпечення судноплавства в акваторії Чорного моря в межах територіального моря України, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 частини 5 розділу II Порядку № 657 для забезпечення контролю за товарами, що перебувають у митному режимі тимчасового ввезення, а також обміну інформацією між митними органами стосовно таких товарів використовується ЄАІС. До ЄАІС вноситься інформація про митні формальності, що виконуються відносно тимчасово ввезених товарів, зокрема про припинення режиму тимчасового ввезення.

Інформація до ЄАІС вноситься посадовою особою митного органу, яким здійснюється відповідна митна формальність, невідкладно після її виконання.

Пунктом 7 розділу VIII Порядку № 657 визначено, що за наявності в ЄАІС відповідного програмно-інформаційного комплексу інформація про припинення (завершення) митного режиму вноситься посадовою особою митного органу, яким винесено відповідне рішення, до цього програмно-інформаційного комплексу.

Відповідно до п.1.2 Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби України, затвердженого Наказом Державної митної служби України 04.11.2010 № 1341 (далі - Положення № 1341):

автоматизована інформаційна система "Центр" (далі - АІС "Центр") - автоматизована інформаційна система центрального рівня, яка становить сукупність підсистем, комплексів задач, програмно-інформаційних комплексів та централізованого сховища зведеної інформації про митне оформлення - електронних копій вантажних митних декларацій (далі - ВМД) на паперовому носії та електронних вантажних митних декларацій (далі - ЕВМД), інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, які використовуються при здійсненні митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та забезпечує двосторонній обмін митною та іншою інформацією з автоматизованими системами митного оформлення та іншими системами (підсистемами) локального рівня;

Єдина автоматизована інформаційна система Держмитслужби (далі - ЄАІС Держмитслужби) - багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що забезпечує інформаційну підтримку та супроводження митної справи в Україні і становить сукупність кількох взаємопов`язаних інформаційних систем, зокрема, автоматизованої інформаційної системи "Центр", автоматизованої системи митного оформлення, інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронна пошта" та інших систем, програмно-інформаційних комплексів.

Відповідно до п. 1.4 Положення № 1341 користувачами ЄАІС Держмитслужби є посадові особи структурних підрозділів Держмитслужби, митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій, інших державних та недержавних органів, яким у встановленому порядку надані відповідні права доступу до інформації в цій системі.

Згідно з п. 2.2 Положення № 1341 основними завданнями ЄАІС Держмитслужби є, зокрема, інформаційна підтримка основних процесів діяльності митних органів під час виконання завдань та функцій, покладених на них законодавством України, з метою підвищення їх ефективності.

Відповідно до п. 2.3 Положення № 1341 основними функціями ЄАІС Держмитслужби є, зокрема, збір, накопичення, систематизація, обробка та узагальнення інформації в сховищі даних, перетворення її до форми, зручної для проведення аналізу та ведення митної статистики; автоматизована підтримка виконання посадовими особами митних органів процедур митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем.

Згідно з п. 3.2.1 Положення № 1341 АІС "Центр" вирішує такі основні завдання, зокрема:

формування баз даних про митне оформлення товарів та транспортних засобів, інших баз даних, передбачених законодавством України або нормативними актами Держмитслужби та інших центральних органів виконавчої влади;

надання цієї інформації для обробки АСМО в підрозділах митного оформлення, у пунктах пропуску через державний кордон або інших структурних підрозділах митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій з використанням відомчої телекомунікаційної мережі;

обробка інформації та формування інших баз даних, які створюються та використовуються відповідно до законодавства, з метою забезпечення інформаційної підтримки аналізу зовнішньоекономічних операцій.

Аналіз наведених положень чинного законодавства України свідчить про те, що відповідач уповноважений вносити до відповідних даних в ЄАІС Держмитслужби інформацію про зупинення митного режиму тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення.

Натомість, як встановлено судом, відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні заяви про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення Барж, що стало причиною не внесення до відповідних даних в ЄАІС Держмитслужби інформації про зупинення митного режиму тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення.

Суд зазначає, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

За приписами частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За юридичною позицією Конституційного Суду України право на судовий захист як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя; відсутність такої можливості обмежує це право, яке за змістом частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абзац 15 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002).

З огляду на встановлені у цій справі обставини, суд доходить висновку, що позивач обрав належний та ефективний спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправною бездіяльність Миколаївської митниці щодо невнесення до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби інформації про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення двох несамохідних Барж класу ріка-море («EL NINO» («NBL-037») регістровий номер - MD-M-21-1153 та «LA NINA» («NBL-038») регістровий номер - MD-M-21-1154) та зобов`язання Миколаївської митниці внести до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби інформацію про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення двох несамохідних Барж класу ріка-море («EL NINO» («NBL- 037») регістровий номер - MD-M-21-1153 та «LA NINA» («NBL-038») регістровий номер MD-M-21-1154) терміном з 22.02.2022 до моменту убезпечення судноплавства в акваторії Чорного моря в межах територіального моря України. Задоволення таких вимог буде свідчити про дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Це є підставою для задоволення таких позовних вимог.

Що стосується позовних вимог про визнання факту зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення двох несамохідних Барж класу ріка-море («EL NINO» («NBL-037») регістровий номер - MD- M-21-1153 та «LA NINA» («NBL-038») регістровий номер - MD-M-21-1154) терміном з 22.02.2022 до моменту убезпечення судноплавства в акваторії Чорного моря в межах територіального моря України, то суд зазначає, що питання встановлення факту зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення двох несамохідних Барж не підлягає судовому розгляду, а повинно вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої митним законодавством процедури. При цьому, саме відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду. У той же час, нормами КАС України не передбачено прийняття адміністративним судом рішення про встановлення фактів.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці про відмову у задоволенні заяви про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення двох несамохідних барж класу ріка-море («EL NINO» («NBL-037») регістровий номер - MD-M-21-1153 та «LA NINA» («NBL-038») регістровий номер MD-M- 21-1154) (далі Баржі), оформлене листом від 26.05.2023 № 7.16-1/7.16-28201/14/1321;

3. Визнати протиправною бездіяльність Миколаївської митниці щодо невнесення до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби інформації про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення двох несамохідних барж класу ріка-море («EL NINO» («NBL-037») регістровий номер - MD-M-21-1153 та «LA NINA» («NBL-038») регістровий номер - MD-M-21-1154);

4. Зобов`язати Миколаївську митницю внести до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби інформацію про зупинення строку митного режиму тимчасового ввезення двох несамохідних барж класу ріка-море («EL NINO» («NBL- 037») регістровий номер - MD-M-21-1153 та «LA NINA» («NBL-038») регістровий номер MD-M-21-1154) терміном з 22.02.2022 до моменту убезпечення судноплавства в акваторії Чорного моря в межах територіального моря України.

5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 03 листопада 2023 р.