Рішення

від 24.10.2023 по справі 380/20017/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2023 рокусправа № 380/20017/23Зал судових засідань №7,

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючої-судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Богданова А.В.,

за участю сторін:

представника позивача Калиш С.О.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

в с т а н о в и в:

Державне підприємство «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» (місцезнаходження: вул. Українська, 1А, с.Комарів, Червоноградський район, Львівська область, 80080; код ЄДРПОУ: 26453503) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Львівській області № Ю-1198-17 від 09.06.2023 про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 4865962,53 грн., в тому числі 3545710,28 грн. недоїмка, 362788,66 грн. штраф, 957463,59 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено вимогу від 09.06.2023 №Ю-1198-17 про сплату Відокремленому підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» ДП «Львіввугілля» боргу (недоїмки) на загальну суму 4865962,53грн., в тому числі 3545710,28 грн. - недоїмка, 362788,66 грн. - штраф, 957463,59 грн. - пеня. Позивач не погоджується з вказаною вимогою та вказує, що відповідно до абзацу другого пункту 6.2. Статуту державного підприємства «Львіввугілля» визначено, що саме підприємство (юридична особа ДП «Львіввугілля») забезпечує своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати працівникам підприємства; забезпечує своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством. Отже обов`язок сплати єдиного внеску покладено на державне підприємство «Львіввугілля». Реалізація продукції, розпорядження коштами - усе це здійснює роботодавець - державне підприємство «Львіввугілля», а не Відокремлений підрозділ «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник».

Окрім цього, зазначає, що в суму вимоги враховано пеню в розмірі 905301,06 грн., за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період 01.03.2020 до 07.04.2021, тобто період дії карантину, яка вже оскаржена і підлягає списанню відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №380/14292/22.

Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 30.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

До суду 05.09.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування заперечень вказує, що частиною 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України. Незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Відтак, вказує, що відповідно до зазначених норм, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Окрім цього, вказує, що згідно з ч.6 статті 5 Закону № 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені. Сплачені суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У зв`язку з наявністю у платника податків податкового боргу з єдиного внеску станом на 31.05.2023 становила 4865962,53 грн. На підставі даних автоматизованої системи обліку, керуючись вимогами п.59.1 ст. 59 Кодексу та відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 30.06.2017 №610, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902830770, ГУ ДПС у Львівській області в автоматичному режимі сформовану і направлену позивачеві податкову вимогу від 09.06.2023 №Ю-1198-17.

Щодо посилань позивача на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №380/14292/22, у якому йдеться про скасування пені в розмірі 905301,06 грн. за несвоєчасно сплату єдиного внеску за період 01.03.2020 до 07.04.2021, то звертає увагу суду, що дане рішення набрало законної сили лише 16.08.2023, тобто після апеляційного оскарження, а вимога що оскаржується винесена 09.06.2023, тобто до моменту набрання рішенням суду у справі №380/14292/22 законної сили. При цьому, ГУ ДПС у Львівській області, подано касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023 у справі №380/14292/22.

Враховуючи вищенаведене, вважає, що твердження позивача не має законно обґрунтованих доводів, тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

25.09.2023 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 10.10.2023 позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків, а саме п`ять днів з дня вручення цієї ухвали. У встановлений строк позивач виконав ухвалу суду.

Ухвалою від 23.10.2023 продовжено розгляд справи №380/20017/23 за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відокремлений підрозділ «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» ДП «Львіввугілля» зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.11.2021 номер запису 1004081800173000005. Основними видами діяльності 86.10 діяльність лікарняних закладів.

У зв`язку з наявністю у позивача податкового боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 31.05.2023.

На підставі даних автоматизованої системи обліку, ГУ ДПС у Львівській області в автоматичному режимі сформовану і направлену позивачеві податкову вимогу від 09.06.2023 №Ю-1198-17 про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 4865962,53 грн., втому числі: 3545710,28 грн. - недоїмка, 362788,66 грн. - штраф, 957463,59 грн. - пеня.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №380/14292/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023 позов Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо несписання пені Державному підприємству «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» за період з 01.03.2020 до 07.04.2021 відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області списати нараховану пеню Державному підприємству «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» за період з 01.03.2020 до 07.04.2021 відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI.

Ухвалами Верховного Суду від 14.09.2023 та 11.10.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувального комплексу «Ровесник» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії повернуто скаржнику.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №380/14292/22 набрало законної сили 16.08.2023.

Податкову вимогу від 09.06.2023 №Ю-1198-17 позивач оскаржив в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 21.07.2023 позивачу відмовлено у задоволенні його скарги.

Не погоджуючись з вказаною вище податковою вимогою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Таким чином, в силу наведеної норми, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону № 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з частиною третьою статті 14 Закону №2464-VI податкові органи зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Заходи впливу та стягнення передбаченні статтею 25 Закону України №2464-VI.

Відповідно до частин другої, третьої статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Згідно з частиною десятою татті 25 Закону №2 464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту другого частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з частиною тринадцятої статті 25 Закону №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 25 Закону № 2464-VI рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка врегульовує застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та визначає процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами (далі - Інструкція № 449).

Розділ VI Інструкції № 449 визначає порядок стягнення заборгованості з платників.

Відповідно до абзаців 2-4 пункту 2 Розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Пункт 3 Розділу VI Інструкції № 449 встановлює, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Відповідно до пункту 4 Розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції. При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера «У» (узгоджена вимога). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.

Положеннями пункту 6 Розділу VI Інструкції №449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу; є рішення суду про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі.

Згідно з пунктом 7 Розділу VI Інструкції № 449 якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки). Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, то орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, формування заборгованості з єдиного внеску здійснюється на певну дату з урахуванням усієї заборгованості, яка існує на таку дату, шляхом прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо, зокрема орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження.

Так, як встановлено судом вище з матеріалів справи, на підставі даних автоматизованої системи обліку, ГУ ДПС у Львівській області в автоматичному режимі сформовану і направлену позивачеві податкову вимогу від 09.06.2023 №Ю-1198-17 про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 4865962,53 грн., втому числі: 3545710,28 грн. - недоїмка, 362788,66 грн. - штраф, 957463,59 грн. - пеня.

Водночас, як слідує з даних інтегрованої картки платника податків позивача та не заперечується сторонами, сума пені, зазначена у вказаній податковій вимозі, нарахована відповідачем, у тому числі за період з 01.03.2020 до 07.04.2021 у зв`язку із несвоєчасною сплатою ВП «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» ДП «Львіввугілля» єдиного внеску, тоді як відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2464-VI протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

З даного приводу, суд зауважує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №380/14292/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023 позов Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо несписання пені Державному підприємству «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» за період з 01.03.2020 до 07.04.2021 відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області списати нараховану пеню Державному підприємству «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» за період з 01.03.2020 до 07.04.2021 відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI.

Вказане рішення набрало законної сили 16.08.2023, а тому в силу вимог ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені у ньому, не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Таким чином, аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1198-17 від 09.06.2023 на загальну суму 4865962,53 грн., фактично включає в себе суму пені, нараховану за період з 01.03.2020 до 07.04.2021, яка на виконання вищевказаного судового рішення підлягає списанню.

При цьому, доказів зміни раніше зазначеної суми боргу (недоїмки) внаслідок її оскарження та відповідно відкликання спірної податкової вимоги контролюючим органом не надано.

Ухвалами Верховного Суду від 14.09.2023 та 11.10.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувального комплексу «Ровесник» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії повернуто скаржнику.

При цьому, суд відхиляє аргументи представника відповідача про те що дане рішення набрало законної сили лише 16.08.2023, а спірна вимога винесена 09.06.2023, тобто до моменту набрання рішенням суду у справі №380/14292/22 законної сили, оскільки такі не змінюють суті встановлених судом обставин справи, а саме того, що така вимога винесена на суми податкового боргу, які частково підлягають списанню.

Такі неправомірні, на думку суду, дії відповідача призвели до неправильного розрахунку податкового боргу позивача, а тому податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1198-17 від 09.06.2023 очевидно є протиправною та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про можливість визнання протиправною та скасування оскаржуваної податкової вимоги в частині нарахованої пені, яка підлягала списанню та залишення його в силі у іншій частині, суд відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України враховує позицію Верховного Суду щодо застосування норм права, відповідно до якої «… спірне податкове повідомлення-рішення фіскального органу підлягає скасуванню не через відсутність у платника вказаного податкового обов`язку, а через висновок про неправильний розрахунок відповідачем суми податкового зобов`язання» (постанови Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 826/15139/16, від 17.04.2018 у справі №2а-10031/12/2670, від 28.02.2023 у справі № 160/16529/21).

Такий підхід узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Отже, зважаючи на те, що зроблений податковим органом розрахунок суми податкового боргу позивача є неправильним через те, що частина такого боргу підлягала списанню, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування оскаржуваної податкової вимоги повністю, а не в частині.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Таким чином, щодо інших доводів, які викладені у позовній заяві та відзиві на неї, то, з огляду на вищевказані мотиви, якими суд керується вирішуючи цю справу, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на такі, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управлінням ДПС у Львівській області №Ю-1198-17 від 09.06.2023 про сплату боргу (недоїмки).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» (місцезнаходження: вул. Українська, 1А, с.Комарів, Червоноградський район, Львівська область, 80080; код ЄДРПОУ: 26453503) судовий збір у сумі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2023.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна