КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №761/16863/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6177/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня 2023 року, -
за участю:
представника власника майна ОСОБА_7 ,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня 2023 року задоволено клопотання детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 та накладено у кримінальному провадженні №72022000420000075 від 25.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 255 КК України, та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, арешт на рухоме та нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_9 , а саме:
- нежитлові приміщення (творча майстерня), за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 27546528;
- земельну ділянку, кадастровий номер 3220881300:04:001:2969, площа 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2541685832040;
- причіп «ПАЛИЧ А02514», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ;
- причіп «ВЕРДА 1.01», реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ;
- мотоцикл «BMW R 1250GS», реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_6 ;
- мотоцикл «BMW R NINET», реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_8 ;
- автомобіль «MERCEDES-BENZ S 500», реєстраційний номер НОМЕР_9 , VIN: НОМЕР_10 ;
- причіп «GLOWACZ G3 06Н 2500V», реєстраційний номер НОМЕР_11 , VIN: НОМЕР_12 ;
- мотоцикл «КТМ 250 EXC-F», реєстраційний номер НОМЕР_13 , VIN: НОМЕР_14 ;
- автомобіль «MERCEDES-BENZ SPRINTER 318 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_15 , VIN: НОМЕР_16 ;
- автомобіль «TOYOTA ТАСОМА», реєстраційний номер НОМЕР_17 , VIN: НОМЕР_18 ;
- автомобіль «MERCEDES-BENZ G 500», реєстраційний номер НОМЕР_19 , VIN: НОМЕР_20 ;
- автомобіль «BMW M760LI», реєстраційний номер НОМЕР_21 , VIN: НОМЕР_22 ;
- автомобіль «MERCEDES-BENZ AMG GT», реєстраційний номер НОМЕР_23 ,VIN: НОМЕР_24 ;
- автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER 200», реєстраційний номер НОМЕР_25 ,VIN: НОМЕР_26 ;
- корпоративні права ТОВ «ВТФ «КЕРАМІК-ПРИЛУКИ» (код ЄДРПОУ 30254530), у розмірі 3882830,00 грн., що складає 100% статутного капіталу;
- корпоративні права ПП «УНІВЕРСАЛ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 30056005), у розмірі 48 233 036,73 грн., що складає 50% статутного капіталу;
- корпоративні права ТОВ «ПОСЕЙДОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40990557), у розмірі 1000 грн., що складає 100% статутного капіталу;
- корпоративні права ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВНІ ЕНЕРГОРІШЕННЯ» (код ЄДРПОУ 42703991), в розмірі 20000 грн., що складає 50% статутного капіталу.
Заборонено будь-яким фізичним та юридичним особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження та розпорядження ним.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_26 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER 200», VIN: НОМЕР_26 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при ухваленні рішення слідчим суддею не встановлено дійсного власника арештованого майна, не перевірено обґрунтованість віднесення зазначеного майна до такого, на яке може бути накладено арешт для цілей розслідуваного кримінального провадження, не обґрунтовано доведеність існування підстав арешту майна, не враховано, що арешт майна може привести до невиправданого обмеження прав особи та як наслідок постановлено необґрунтовану та невмотивовану ухвалу.
За даних обставин, оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна, через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Також апелянт зазначає, що слідчий суддя не викликав в судове засідання дійсного власника майна та не надав можливості заперечити проти доводів сторони обвинувачення щодо наявності підстав для арешту майна.
Апелянт також вказує на те, що з 01.04.2023, тобто задовго до постановлення ухвали про арешт майна, він являється власником вказаного транспортного засобу, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_27 .
При цьому, він не має жодного відношення до розслідуваного кримінального провадження, йому не повідомлено про підозру, оскільки для цього немає жодних підстав. Відповідно, немає юридичного обґрунтування для арешту його майна, оскільки він набув його на законних підставах.
В судове засідання прокурор не з`явився, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, клопотання про проведення апеляційного розгляду від останнього не надходило.
З урахуванням зазначеного, а також думки представника власника майна, який вважав за можливе проводи апеляційний розгляд у відсутності прокурора,колегія суддів прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі останнього у відповідності до вимог ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника власника майна в підтримку поданої апеляційної скарги, яку останній підтримав з наведених в ній підстав,вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга власника майна не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів клопотання, Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000420000075 від 25.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 255 КК України, та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
15.05.2023 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК.
17.05.2023 старший детектив другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержання законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення у кримінальному провадженні № 72022000420000075 від 25.10.2022 арешту на рухоме та нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_9 .
Відповідно до клопотання підставою для накладення арешту на майно підозрюваного є забезпечення виконання, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, покарання у виді конфіскації майна.
Встановлено, що у приватній власності ОСОБА_9 перебувають: нежитлові приміщення (творча майстерня), за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 27546528; земельна ділянка, кадастровий номер 3220881300:04:001:2969, площа 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2541685832040; причіп «ПАЛИЧ А02514», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; причіп «ВЕРДА 1.01», реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ; мотоцикл «BMW R 1250GS», реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_6 ; мотоцикл «BMW R NINET», реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_8 ; автомобіль «MERCEDES-BENZ S 500», реєстраційний номер НОМЕР_9 , VIN: НОМЕР_10 ; причіп «GLOWACZ G3 06Н 2500V», реєстраційний номер НОМЕР_11 , VIN: НОМЕР_12 ; мотоцикл «КТМ 250 EXC-F», реєстраційний номер НОМЕР_13 , VIN: НОМЕР_14 ; автомобіль «MERCEDES-BENZ SPRINTER 318 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_15 , VIN: НОМЕР_16 ; автомобіль «TOYOTA ТАСОМА», реєстраційний номер НОМЕР_17 , VIN: НОМЕР_18 ; автомобіль «MERCEDES-BENZ G 500», реєстраційний номер НОМЕР_19 , VIN: НОМЕР_20 ; автомобіль «BMW M760LI», реєстраційний номер НОМЕР_21 , VIN: НОМЕР_22 ; автомобіль «MERCEDES-BENZ AMG GT», реєстраційний номер НОМЕР_23 ,VIN: НОМЕР_24 ; автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER 200», реєстраційний номер НОМЕР_25 ,VIN: НОМЕР_26 ; корпоративні права ТОВ «ВТФ «КЕРАМІК-ПРИЛУКИ» (код ЄДРПОУ 30254530), у розмірі 3882830,00 грн., що складає 100% статутного капіталу; корпоративні права ПП «УНІВЕРСАЛ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 30056005), у розмірі 48 233 036,73 грн., що складає 50% статутного капіталу; корпоративні права ТОВ «ПОСЕЙДОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40990557), у розмірі 1000 грн., що складає 100% статутного капіталу; корпоративні права ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВНІ ЕНЕРГОРІШЕННЯ» (код ЄДРПОУ 42703991), в розмірі 20000 грн., що складає 50% статутного капіталу.
25.05.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва задоволено вказане клопотання детектива та накладено у кримінальному провадженні № 72022000420000075 від 25.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 255 КК України та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, арешт на вище зазначене рухоме та нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_9 .
Оскільки дана ухвала оскаржена власником майна ОСОБА_6 , тільки в частині накладення арешту на автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER 200», реєстраційний номер НОМЕР_25 ,VIN: НОМЕР_26 , тому колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах вимог поданої апеляційної скарги, а щодо іншого майна, на яке накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно, колегією суддів не вирішується.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №72022000420000075 від 25.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 255 КК України та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, слідчий суддя, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали виходив з наявності, передбачених ст. 170 КПК України, підстав для накладення арешту на автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER 200», реєстраційний номер НОМЕР_25 ,VIN: НОМЕР_26 , який належить ОСОБА_9 , а саме, що наданими стороною обвинувачення матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях ОСОБА_9 ознак інкримінованих йому кримінальних правопорушень, санкція ч. 5 ст. 191 КК України, за якою ОСОБА_9 оголошено підозру, у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, а тому наявна необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відтак клопотання детектива підлягало задоволенню.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні детектива доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні детектива правові підстави для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК, можливість конфіскації майна, як виду покарання, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання детектива про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання детектива про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_9 , а саме на автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER 200», реєстраційний номер НОМЕР_25 ,VIN: НОМЕР_26 , відповідно до реєстраційної картки /т. 1 а.с. 192/ власником є ОСОБА_9 , а ОСОБА_6 має лише право користування.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна (підозрюваного) з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які могли суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Твердження апелянта, що з 01.04.2023, тобто до постановлення ухвали про арешт майна, він являється власником вказаного транспортного засобу, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_27 не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки такі відомості були відсутні в слідчого судді під час розгляду клопотання про арешт майна, однак такі обставини можуть бути підставою для звернення до слідчого судді, в порядку ст. 174 КПК України, з клопотанням про скасування накладено арешту.
При цьому, як зазначалось вище, відповідно до наданих документів до клопотання про арешт майна на його обґрунтування, автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER 200», реєстраційний номер НОМЕР_25 ,VIN: НОМЕР_26 , відповідно до реєстраційної картки /т. 1 а.с. 192/ належить ОСОБА_9 , як власнику даного транспортного засобу, дата реєстрації 30.03.2023, а ОСОБА_6 має лише право користування.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не є безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
п о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня 2023 року, в частині задоволення клопотання детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 та накладення у кримінальному провадженні № 720 220 004 200 000 75 від 25.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 255 КК України та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, арешту на рухоме майно підозрюваного ОСОБА_9 , а саме: автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER 200», реєстраційний номер НОМЕР_25 ,VIN: НОМЕР_26 , із забороною будь-яким фізичним та юридичним особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження та розпорядження ним, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2023 |
Оприлюднено | 09.11.2023 |
Номер документу | 114733245 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Фрич Тетяна Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні