Рішення

від 30.10.2023 по справі 347/1317/22

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/1317/22

Провадження № 2/347/59/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі

головуючого - судді Гордія В.І.,

з секретарем - Корбутяк Н.М.,

з участю представника позивача - адвоката Беньковського В.А.,

представників відповідачки - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Косові справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог: орган опіки і піклування Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог: орган опіки і піклування Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини.

В судовому засіданні ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав повністю, суду пояснив та позовній заяві зазначив, що 05.10.2017 року було розірвано шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_5 , у якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_6 . Рішенням Косівського районного суду від 16.06.2022 року у справі №347/408/22, при розірванні шлюбу не було визначено місце проживання малолітнього сина. Ще до ухвалення вказаного судового рішення, відповідачка переїхала проживати до своїх батьків в с. Тюдів, Косівського району, забравши із собою їх малолітнього сина, після чого тривалий час перешкоджала йому у здійсненні ним батьківських прав по вихованню дитини. На даний час він проживає у АДРЕСА_1 , де є всі належні умови для проживання сина. Там же, в м. Івано-Франківську, веде свою підприємницьку діяльність дистанційно вдома, тому має достатньо часу та можливостей, щоб приділяти увагу дитині. Ще до припинення фактичних шлюбних відносин, вони з дружиною та сином проживали у вищевказаній орендованій квартирі, де дитина відвідувала приватний ЗДО ясла-садок «Первісток», в якому за дитиною і на даний час зберігається місце. В червні 2023 року біля будинку за місцем знаходження орендованого ним житла, у нього був неприємний інцидент із відповідачкою, після чого дитину працівники поліції віддали йому, а матір дитини доправили до психіатричної лікарні м. Івано-Франківська. З того часу дитина проживає разом із ним, тому просить визначити місце проживання їх малолітнього сина разом із ним.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала, підтримала поданий її представником відзив на позов та суду пояснила, що у зареєстрованому з позивачем шлюбі у них народився син ОСОБА_7 . Після розірвання шлюбу, дитина залишилася проживати із нею. Вони проживали деякий час в с. Тюдів у будинку її батьків. Але на даний час вона проживає та працює в м. Івано-Франківську. Там же на постійній основі проживає і їх неповнолітня дитина. В червні 2023 року вона дійсно привезла сина до батька, але той викликав працівників поліції, разом з якими дитину у неї відібрали, а її саму доправили у психіатричну лікарню без будь-яких пояснень і підстав. Вважає позовні вимоги ОСОБА_4 безпідставними та просить в позові про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з батьком відмовити.

Представник третьої особи, органу опіки і піклування Кутської селищної ради, Андрусяк В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав висновок органу опіки і піклування про доцільність визначення місця проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір?ю ОСОБА_5 . Крім того, в судовому засіданні зазначив, що в липні 2023 року працівник служби разом із відповідачкою відвідували дитину за місцем проживання відповідача в с. Тюдові, Косівського району, який в господарсві біля будинку дійсно спочатку надав можливість матері спілкуватись із дитиною, при цьому весь час тримаючи сина у себе на руках.

Представник третьої особи, Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_8 в судове засідання не з?явилася, в матеріалах справи є її заява від 14.09.2023 року та від 30.10.2023 року про те, що службою у справах дітей проводиться робота щодо підготовки висновку у даній справі щодо розв?язання спору та заява про проведення судового засідання без участі їх представника.

Вислухавши сторони, представників, та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Основні засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів - визначає та регулює Сімейний кодекс України (ст.1, 2 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.9 СК України, подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.

В ході розгляду справи судом встановлено, що сторони, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_6 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданим 03.07.2019 року (а.с.7). Протягом тривалого часу під час шлюбу, сім?я проживала за місцем ведення підприємницької діяльності позивача, в м. Івано-Франківську.

При розірванні шлюбу між сторонами, судом не було вирішено питання щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини, але після розлучення неповнолітня дитина залишилася проживати разом із матір?ю. Певний період часу кожен з них (як позивач, так і відповідачка з дитиною), проживав у господарстві своїх батьків, що в с. Тюдів, Косівського району, Івано-Франківської області.

Проте, як підтвердили в судовому засіданні позивач і відповідачка, на даний час, знову кожен окремо (у орендованих квартирах) постійно проживають та працюють у м. Івано-Франківську. При цьому, неповнолітня дитина постійно проживала з відповідачкою ОСОБА_5 до моменту, коли в червні 2023 року позивач забрав сина до себе.

Як видно із матеріалів справи, сторони неодноразово звертались до органів поліції з приводу виникнення між ними різного роду суперечок відносно їх малолітньої дитини. Зокрема, позивач ОСОБА_4 05.04.2022 року звертався до Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області з повідомленням про виїзд відповідачки з їх малолітнім сином за кордон без дозволу батька, що підтверджується копією повідомлення від 11.04.2022 року і копією довідки виданими Косівським РВП ГУНП в Івано-Франківській області (а.с.23-24). Також, 27.04.2022 року позивач ОСОБА_4 звертався до Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області з повідомленням та проханням допомогти усунути перешкоди у спілкуванні з сином, які чинить дружина ОСОБА_5 , що підтверджується копією повідомлення від 05.05.2022 року і копією довідки виданими Косівським РВП ГУНП в Івано-Франківській області (а.с.21-22).

А копією повідомлення від 20.05.2022 року виданим Косівським РВП ГУНП в Івано-Франківській області, підтверджується той факт, що станом на травень 2022 року від відповідачки ОСОБА_5 до відділу поліції поступали заяви щодо неправомірних дій зі сторони ОСОБА_4 (а.с.20, 67,68).

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами дійсно є спір щодо виконання ними своїх батьківських обов?язків відносно спільного сина та визначення місця його проживання.

Норми ст.141 СК України визначають, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Також, згідно вимог ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

На підтвердження можливості забезпечити дитину всім необхідним сторони подали наступні письмові докази.

Так, згідно характеризуючих даних, позивач ОСОБА_4 : зареєстрований в АДРЕСА_2 і по місцю реєстрації характеризується позитивно (а.с.8), на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінеті не знаходиться (а.с.9, 10), в склад його сім?ї входять батько ОСОБА_9 , мати ОСОБА_10 , брат ОСОБА_11 та племінниця ОСОБА_12 , 2021 р.н. (а.с.11, 12), є приватним підприємцем, що стверджується копією Витягу з реєстру платників єдиного податку (а.с.16).

Також, згідно копії договору оренди квартири у приватної особи №1 від 15.12.2021 року, ОСОБА_4 з грудня 2021 року орендує квартиру за адресою АДРЕСА_1 (а.с.13-15), де і проживає на даний час разом з дитиною.

Окрім цього, згідно довідки виданої директором приватного закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Первісток», дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відвідував даний садок і на даний час за дитиною зберігається місце згідно Договору про надання послуг №278 від 30.08.2021 року (а.с.17, 18-19).

Згідно характеризуючих даних відповідачка ОСОБА_5 : зареєстрована в АДРЕСА_3 , по місцю реєстрації характеризується позитивно, веде догляд за малолітнім сином ОСОБА_4 , в склад її сім?ї входять син ОСОБА_4 , батько ОСОБА_13 та мати ОСОБА_14 (а.с.60,62), на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінеті не знаходиться (а.с.63, 64), житловий будинок, в якому зареєстрована позивачка належить на праві власності її батьку, що стверджується копією Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.65).

Також, згідно висновку органу опіки і піклування затвердженого рішенням виконавчого комітету Кутської селищної ради №92 від 26.09.2022 року, органом опіки і піклування зроблено висновок про доцільність визначення місця проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір?ю ОСОБА_5 (а.с.78-79). Водночас, в судовому засіданні представник служби у справах дітей Кутської селищної ради зазначив, що при здійсненні комісією обстеження місця проживання батьків дитини в с. Тюдів, Косівського району, обома батьками створені належні умови проживання для їх дитини.

Однак, з огляду на твердження сторін про те, що на даний час неповнолітня дитина на постійній основі проживає в м. Івано-Франківську, і батьки дитини і надалі мають намір там проживати, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи службу у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, яку зобов?язав надати висновок щодо можливості визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 .

В зв?язку із цим, суд вважає, що висновок Кутської селищної ради №92 від 26.09.2022 року на час розгляду справи є неактуальним і на даний час може не в повній мірі відповідати інтересам дитини.

Таким чином, у відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, та наявні в матеріалах справи інші письмові докази в їх сукупності.

Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 22.06.2021 року по справі №347/1996/20 (провадження № 61-8155св21) при перегляді судових рішень щодо вирішення спору визначення місця проживання малолітньої дитини, висловив наступний правовий висновок: «У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із суб`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах».

А тому, при вирішенні позовних вимог ОСОБА_4 , суд системно проаналізував та взяв до уваги не лише чинне законодавство та усталену судову практику з подібних правовідносин, але в першу чергу, врахував інтереси малолітньої дитини саме з огляду на обставини та відносини, що склались у даній справі.

Згідно копій актів обстеження представниками служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради житлово-побутових умов сім?ї здійснених за місцем проживання як позивача, так і відповідача, у обох батьків створені належні умови для проживання малолітньої дитини (а.с.154, 211).

А згідно психологічної характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин від 13.07.2023 року складеної Центром психологічної допомоги дітям «Серденько», в ході спілкування з дитиною ОСОБА_15 та за результатами діагностичного дослідження, було зроблено висновки, що дитина уникала тем про батьків, зокрема про маму, встановлено позитивний образ обох батьків, негативне ставлення до ідеї проживати з матір?ю. Також, дитина повідомила, що не сумує за мамою і трохи боїться мами, страх до батька відсутній. Встановлено наявність негативної стресової події, яка пов?язана з матір?ю (а.с.7-11 т.2).

Також, судом встановлено, що при розірванні шлюбу питання щодо визначення місця проживання дитини не було вирішено, оскільки у сторін з цього приводу виник спір, який вони бажали вирішити в окремому провадженні. І як ствердили сторони в судовому засіданні, після розірвання шлюбу відповідачка не зверталась до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з нею.

Окрім того, у разі визначення місця проживання дитини разом із батьком, для дитини залишиться звичною домашня обстановка, оскільки він там уже проживав з обома батьками, звичний графік відвідування дитячого садочка, де за ним зберігається місце, та дітки, з якими він спілкувався, а також, з ствердних слів позивача, мати зможе у будь-який час спілкуватись з сином чи в інший спосіб займатись його вихованням.

При цьому, слід зазначити, що предметом спору є лише вимога щодо визначення місця проживання дитини саме з батьком. І протягом усього розгляду справи ні відповідачка, ні її адвокати жодним чином не висловлювали позицію та не подавали відповідні заяви про визначення місця проживання дитини з матір?ю. А в такому випадку, у відповідності до вимог ч.2 ст.364 ЦПК України, суд, при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, а також не може не захистити інтереси малолітньої дитини, місце проживання якої не було визначено відповідно до вимог закону.

Отже, суд дійшов висновку про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 разом із батьком, що відповідатиме інтересам та потребам дитини саме на даний час.

На підставі наведеного, ст.ст. 9, 141, 160 СК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.І. ГОРДІЙ