Постанова

від 20.03.2024 по справі 347/1317/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/1317/22

Провадження № 22-ц/4808/162/24

Головуючий у 1 інстанції ГОРДІЙ В. І.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю особи, яка подала апеляційну скаргу, відповідачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Попової Ю.В., позивача ОСОБА_2 та його представника адвоката Беньковського В.А, представника органа опіки та піклування виконавчого комітету Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області Андрусяка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: орган опіки і піклування Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, орган опіки і піклування в особі Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду, ухвалене суддею Гордієм В.І. 30 жовтня 2023 року, у м.Косів Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в:

У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Косівського районного суду від 16.06.2022 року шлюб між ними розірвано, однак судом не визначено місце проживання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ще до ухвалення рішення суду відповідачка переїхала проживати до своїх батьків в с.Тюдів Косівського району та забрала з собою сина, після чого тривалий час перешкоджала у здійсненні його батьківських прав по вихованню дитини. На даний час він проживає у АДРЕСА_1 , де є всі належні умови для проживання сина. Там же, в м. Івано-Франківську веде свою підприємницьку діяльність дистанційно вдома, тому має достатньо часу та можливостей щоб приділяти увагу дитині. У той же час не перешкоджатиме його матері ОСОБА_1 у здійсненні нею своїх прав та обов`язків щодо участі у вихованні дитини.

Просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 (а.с.1-5,том.1).

Рішенням Косівського районного суду від 30 жовтня 2023 року позов задоволено. Визначено місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.57-61,том.2).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилається на неповне з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Вказує, що 27 жовтня 2023 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради надано витяг з рішення №1437 «Про розгляд питань органу опіки та піклування», яким затверджено висновок щодо визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 (надано до апеляційної скарги), визначено місце проживання сина з матір`ю ОСОБА_1 .

Суд ухвалив рішення без висновку органу опіки та піклування, що призводить до передчасного та незаконного судового рішення, яке порушує права матері та дитини.

Вважає, що малолітня дитина не повинна перебувати з батьком, який вчиняє незаконні дії щодо матері, не виконує законних вимог органу опіки та піклування, перешкоджає у нормальному і безперешкодному спілкуванні матері з дитиною, порушує права дитини, силою утримує дитину у своїй квартирі, налаштовує проти матері, залякує, чим заподіює їй психологічних травм. Крім того, позивач порушив нормальні соціально-психологічні зв`язки матері та дитини, заборонив дитині відвідувати дитячий садок «Кобзарик» (з вересня 2023 року), дитина безпідставно не відвідує садок, що заважає дитині гармонійно розвиватися.

Психологічне дослідження дитини, відображене у характеристиці від 13.07.2023 року, відбувалось поза згодою матері. Така характеристика є неналежним доказом по справі, оскільки подана з порушенням строків та термінів подання таких доказів.

Суд не дослідив докази, надані відповідачем щодо створення перешкод матері у спілкуванні та у вихованні дитини, ухилення від дотримання рішення органу опіки та піклування; порушення графіку побачень, а також звернення до органів поліції та служби у справах дітей.

Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити за безпідставністю позовних вимог. Стягнути з позивача на користь відповідачки всі судові витрати (а.с.80-90,том.2).

Представником органу опіки та піклування Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області подано відзив на апеляційну скаргу.

Вказує, що при вирішенні даного спору важливим є дослідження питання доцільності визначення місця проживання дитини з батьком на підставі зібраних у справі доказів, а також з урахуванням висновків органів опіки та піклування щодо можливості визначення місця проживання дитини з батьком. Визначаючи місце проживання дитини з одним з батьків суд зобов`язаний керуватися найкращими інтересами дитини враховуючи особливість цієї категорії справ та чутливість дитини.

Суд не взяв до уваги акт обстеження умов проживання від 06.07.2023 року, у якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні дитини з матір`ю, а також агресивну поведінку позивача. Така поведінка батька негативно впливає на емоційний стан дитини, яка у суперечках батьків плаче та втікає.

Також суд не взяв до уваги висновок органу опіки та піклування Кутської селищної ради від 26.09.2022 року, наданий на підставі ухвали суду, в той час коли справа знаходилась в провадженні. Органом опіки та піклування було об`єктивно та всесторонньо досліджено усі обставини справи, які були на той момент і даний висновок в повній мірі відповідає інтересам малолітньої дитини.

Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (а.с.133-135,том.2)

У судове засідання не з`явився представник органу опіки і піклування в особі Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про день місце та час розгляду справи орган опіки та піклування повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у відсутності представника орган опіки і піклування в особі Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

В силу ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу, відповідачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Попової Ю.В., позивача ОСОБА_2 та його представника адвоката Беньковського В.А, представника органа опіки та піклування виконавчого комітету Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області Андрусяка В.В., дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст.367 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її частково обґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі.

Сторони є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 03.07.2019 року (а.с.7).

Сім`я (в тому числі, і дитина) проживала в орендованій квартирі АДРЕСА_2 .

Рішенням Косівського районного суду від 16 лютого 2022 року у справі №347/408/22 шлюб між позивачем ОСОБА_2 і відповідачкою ОСОБА_1 розірвано. Після розірвання шлюбу неповнолітня дитина залишилася проживати разом із матір`ю. Певний період часу кожен з них (як позивач, так і відповідачка з дитиною), проживали окремо за місцем проживання батьків кожного у в с. Тюдів Косівського району Івано-Франківської області, що не оспорюється сторонами у судовому засіданні.

З червня 2023 року дитина проживає разом з батьком.

Як позивачка, так і відповідач з дитиною на час розгляду справи судом працюють та проживають окремо у орендованих квартирах у АДРЕСА_3 . Позивач на підставі договору оренди квартири у приватної особи від 15 грудня 2021 року (а.с.13-15) у трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_2 , відповідачка у однокімнатній квартирі АДРЕСА_4 , що не оспорюється сторонами у судовому засіданні.

ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується інформацією з реєстру платників єдиного податку від 05.07.2017 року (а.с.16,том.1).

Позивач на обліку в наркологічному чи психіатричному кабінеті Косівської райополіклініки не перебуває, про свідчать довідки Косівської райполіклініки №143, №158 від 16.05.2022 року (а.с.9,том.1).

Згідно характеристики Кутської селищної ради від 16.05.2022 року місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване в АДРЕСА_5 , у побуті характеризується позитивно. До складу сім`ї входять: ОСОБА_4 (батько), ОСОБА_5 (мати), ОСОБА_6 (брат), ОСОБА_7 (племінниця) (а.с.8, 11том.1).

З довідок Кутської селищної ради від 10.08.2022 року та 25.08.2022 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване в АДРЕСА_3 , у будинку, який належить її батькові ОСОБА_8 . До складу її сім`ї входять ОСОБА_2 (син), ОСОБА_8 (батько), ОСОБА_9 (мати) (а.с.29, 60, 65 том.1).

У побуті за місцем реєстрації відповідачка характеризується позитивно(а.с.62,том.1).

Згідно довідок Косівської райполіклініки №275, №452 від 25.08.2022 року ОСОБА_1 на обліку в наркологічному та психіатричному кабінеті Косівської райополіклініки не перебуває (а.с.63, 64 том.1).

Довідка Комплексу Нестандартної психології «Моя Планета» №45 від 07.10.2022 року ОСОБА_1 проходила стажування на посаду психолог у Центрі для дітей з порушенням у розвитку « ОСОБА_10 » з подальшими працевлаштуваннями (а.с.106,том.1).

За змістом довідки, виданої директором приватного закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Первісток», дитина ОСОБА_2 відвідував цей садок і на час розгляду справи за дитиною зберігається місце згідно Договору про надання послуг №278 від 30.08.2021 року (а.с.17, 18-19,том.1).

З довідки закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №29 «Кобзарик» №33 від 06.10.2022 року ОСОБА_2 відвідує заклад дошкільної освіти №29 «Кобзарик» з 01.09.2022 року (а.с.105,том.1).

Станом на 20 травня 2022 року Головним управлінням Національної поліції України зареєстровано звернення ОСОБА_1 щодо неправомірних дій зі сторони ОСОБА_2 в період з січня по травень 2022 року: ЄО №1830 від 30.04.2022 року; ЄО №895 від 03.03.2022 року; ЄО №883 від 03.03.2022 року (а.с.20,том.1).

Сторони неодноразово звертались до органів поліції з приводу виникнення між ними різного роду суперечок щодо виховання їх малолітньої дитини. Зокрема, позивач 05.04.2022 року звертався до Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області з повідомленням про виїзд відповідачки з їх малолітнім сином за кордон без дозволу батька, що підтверджується повідомленням від 11.04.2022 року і довідкою, виданими Косівським РВП ГУНП в Івано-Франківській області. (а.с.23-24,том.1).

Позивач звертався до органу опіки та піклування із заявою про встановлення порядку спілкування з малолітнім сином ОСОБА_2 . Рішенням виконавчого комітету Кутської селищної ради від 27.04.2022 року встановлено дні зустрічі для спілкування батька ОСОБА_2 , а саме: перша п`ятниця місяця з 10.00 до 20.00 год та щосуботи з 10.00 до 20.00 год після повернення дитини в Україну за місцем реєстрації та проживання батька ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_6 , враховуючи стан здоров`я та інтереси дитини (а.с.61,том.1).

За змістом акту №9 обстеження умов проживання від 25 березня 2022 року за місцем реєстрації позивача в АДРЕСА_5 житло розміщене на 1 поверсі одноповерхового будинку, складається з кімнат: кухні, коридора та 4 житлових кімнат. В будинку прибрано, чисто, створено належні умови проживання, будинок газифікований, є автономне опалення, в кімнатах є необхідні меблі та побутова техніка, облаштована ванна кімната. В одній із кімнат створені належні умови для проживання дитини, є місце для сну та проведення дозвілля (а.с.12, том.1).

У акті обстеження житлово-побутових умов проживання позивача ОСОБА_2 від 01.06.2023 року побутові умови за адресою АДРЕСА_1 добрі та відповідають інтересам дитини. Квартира складається з трьох кімнат, коридору, кухні, санвузла, ванної кімнати. Знаходиться на першому поверсі дев`ятиповерхового будинку. Проведений сучасний ремонт, квартира облаштована меблями(а.с.154,том.1).

З акту обстеження житлово-побутових умов від 18.07.2023 року відповідачка ОСОБА_1 орендує квартиру за адресою АДРЕСА_7 на підставі договору оренди від 27.12.2022 року. Квартира площею 41 м2 знаходиться на п`ятому поверсі з кухнею, коридором, санвузлом, облаштована меблями та побутовою технікою. Базові потреби дитини забезпечені на достатньому рівні, є окремо облаштоване місце для сну, ігор, відпочинку. В квартирі є дитячі речі, одяг,взуття, іграшки. ОСОБА_1 працює на посаді менеджера з активних продажів у ПП «Віяр» (а.с.211,том.1).

Рішенням Кутської селищної ради №92 від 26.09.2022 року затверджено висновок органу опіки і піклування про доцільність визначення місця проживання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 . Здійснено обстеження умов проживання матері ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Встановлено, що малолітня дитина дійсно проживає разом із матір`ю, дідусем та бабусею. Умови проживання обох батьків є належними та достатніми для проживання та виховання малолітньої дитини. Матвій доглянутий, охайний, забезпечений усім необхідним: продуктами харчування, одягом та взуттям відповідного віку та сезону, іграшками та іграми для проведення дозвілля. Батько ОСОБА_2 не надав достатньо аргументів, що визначення місця проживання його трьохрічного сина з ним забезпечить найкращі інтереси малолітньої дитини (а.с.78-79, том.1).

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.10.2023 року №1437 «Про розгляд питань органу опіки та піклування» затверджено висновок органа опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_2 з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.97-105, том.2).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 вказував, що 07 червня 2023 року до його будинку приїхала дружина, перегородила проїзд, вела себе неадекватно та агресивно, з нею в автомобілі перебував син. Було викликано патрульну поліцію. Через деякий час до нього зателефонував лікар психоневрологічної лікарні та повідомив, що колишню дружину було доставлено до даного закладу, оскільки вона перебувала в неадекватному стані та виявила суїцидальні наміри. З того часу син проживає з ним по АДРЕСА_1 . Перешкод матері у спілкуванні з сином не чинить. На даний час колишня дружина постійно спілкується з сином. На підтвердження вказаних обставин просить долучити до матеріалів справи відповідні відеозаписи.

Судом оглянуто відеозаписи із нагрудних камер працівників поліції по справі №344/10827/23 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП та відеозаписи із камер зовнішнього спостереження прибудинкової території.

Згідно висновку КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» від 07.06.2023 року ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у ОСОБА_1 не виявлено (а.с.214,том.2).

Відповідачка у судовому засіданні пояснила, що позивач 07 червня 2023 року вимагав, щоб вона привезла дитину до нього за місцем проживання. Цього дня вони конфліктували і з`ясовували відносини. Коли на вимогу позивача вона привезла дитину до нього, то син заснув в автомобілі, тому вона, сидячи в автомобілі, перебуваючи у дворі будинку за місцем проживання позивача, очікувала, коли дитина прокинеться, щоб батько міг поспілкуватися з сином. Однак, була кимось викликана патрульна поліція і її стали перевіряти на стан алкогольного та іншого сп`яніння. На вимогу поліцейського вона дихала у спеціальний прилад, стан сп`яніння не підтвердився, тоді її доставили у наркологічний центр для перевірки результатів спеціального приладу, однак і результатом аналізу стан сп`яніння також не підтвердився. За цей час дитину передали батькові і з 07 червня 2023 року син проживає з ним. Батько дитини не дає їй можливості спілкуватися з дитиною без його присутності, якщо і надає можливість поспілкуватися з дитиною, то лише у його присутності і нетривалий проміжок часу. Позивач не дозволяє їй проявляти емоції до дитини, тактильний контакт (обіймати), створює негативне ставлення до матері і такі умови, щоб дитина віддалилася від неї .

Позивач, подавши у суді апеляційної інстанції відеозапис спілкування дитини з матір`ю, заперечує ці обставини.

На час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачка працює асистентом вихователя Дошкільного навчального закладу «Кобзарик» (м.Івано-Франківськ, вул.Гвардійська, 4), що не заперечується позивачем у судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з положень ст.ст.9,141,160 СК України, дійшов висновку про доведеність позовних вимог та необхідність визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд з огляду на таке.

Так, згідно психологічної характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин від 13.07.2023 року, складеної Центром психологічної допомоги дітям «Серденько», в ході спілкування з дитиною ОСОБА_11 та за результатами діагностичного дослідження, було зроблено висновки, що дитина уникала тем про батьків, зокрема про маму, встановлено позитивний образ обох батьків, негативне ставлення до ідеї проживати з матір?ю. Також, дитина повідомила, що не сумує за мамою і трохи боїться мами, страх до батька відсутній. Встановлено наявність негативної стресової події, яка пов?язана з матір?ю (а.с.7-11 т.2).

Судом першої інстанції помилково прийнятий за основу цей висновок. Враховуючи малолітній вік дитини (чотири роки), вразливість дитини до конфліктів між батьками, дитина тривалий час проживає з батьком і емоційний контакт з матір`ю у певній мірі втрачено, розуміння дитини про залежність від батька, як основного опікуна у певний період часу, слід дійти висновку про неналежність цього доказу, оскільки він не відображає аналіз усієї інформації, яка стосується предмета спору.

Крім того, суд першої інстанції в повній мірі не обґрунтував чому не приймається висновок органа опіки та піклування та не витребував висновок органа опіки та піклування за місцем фактичного проживання обох батьків і дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Виходячи зі змісту частини шостої статті 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; (г) піклування; захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров`я; (е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19).

Також підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; (5) бажання дитини.

У цій справі встановлено, що батьки мають належні житлові умови, доходи, мають бажання і спроможні виховувати дитину.

У Резолюції «Рівність і спільна батьківська відповідальність: роль батька» від 02 жовтня 2015 року № 2079 Парламентська Асамблея Ради Європи підкреслила необхідність поваги органів влади держав-членів до права батьків нести спільну відповідальність, забезпечивши, щоб сімейне право передбачало у разі роздільного проживання батьків або розірвання шлюбу можливість спільної опіки над дітьми в їх найкращих інтересах на основі взаємної згоди між батьками (пункт 2).

Крім того, Парламентська Асамблея Ради Європи звернула увагу, що розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи щодо ролей, які нібито призначаються жінкам і чоловікам у сім`ї, і є очевидним відображенням соціологічних змін, які відбулися за останні п`ятдесят років в організації приватної та сімейної сфер (пункт 4).

Спільне батьківство слід сприймати як координацію між дорослими у їхніх батьківських ролях і здатність підтримувати та допомагати один одному, воно сприяє покращенню співпраці між батьками та зменшенню ризику потенційних суперечок, оскільки така модель вільна від тягаря переможець-переможений.

Водночас труднощі, пов`язані із спільною опікою, належать до початкового періоду адаптації, і завдяки тривалому контакту батьків ці труднощі поступово зникають. Спільна фізична опіка сприяє відкритому спілкуванню між батьками, мінімізації конфліктів та розчарувань, приносить користь стосункам матір-дитина і батько-дитина.

З урахуванням вищезазначеного, при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд з урахуванням обставин справи має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком.

У постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 750/9620/20, від 04 жовтня 2023 року в справі № 208/4667/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 742/2571/21, від 10 січня 2024 року у справі № 183/3958/20 Верховний Суд звертав увагу на можливість застосування судами моделі спільної фізичної опіки батьків над дитиною.

Встановлено, що як батько, так і мати дитини належним чином ставляться до виконання своїх батьківських обов`язків, позитивно характеризуються в побуті та професійній спільноті, не зловживають спиртними напоями чи наркотичними засобами, матеріально забезпечені та створили належні умови для виховання та розвитку дитини, у той же час між сторонами існує особистий конфлікт та неприязні стосунки, що унеможливило вирішення питання про фізичну опіку щодо їхньої спільної дитини в позасудовому порядку.

Місцевий суд фактично не розглядав можливість та доцільність застосування моделі спільної фізичної опіки над дитиною (почергового проживання з кожним із батьків за відповідним графіком).

Під час вирішення питання щодо можливості встановлення спільної фізичної опіки, суди, окрім загальних обставин, мають також враховувати: бажання кожного з батьків, щоб дитина проживала разом з ним, згоду на участь у її вихованні та піклуванні; наявність у обох батьків сталих відносин з дитиною та бажання останньої спілкуватися з обома батьками; відсутність обставин, зазначених у частині другій статті 161 СК України, а також інших обставин, що можуть становити загрозу інтересам дитини; наявність у кожного з батьків часу та можливості, що дозволяє належним чином опікуватися дитиною; місце проживання кожного з батьків, що знаходиться не далеко від звичайного місця проживання дитини (сформованих місць життєвих інтересів дитини) тощо.

У справі, що переглядається, встановлено, що сторони працюють та проживають в одному місті, позитивно характеризуються, висловлюють бажання в однаковій мірі піклуватися про дитину.

З огляду на те, є необхідність застосування моделі спільної фізичної опіки батьків щодо дітей, яка сприятиме співпраці батьків та забезпечить належне виховання та задоволення потреб дітей, колегія суддів вважає, що в інтересах дітей буде саме почергове проживання з кожним із батьків.

Доказів, які б свідчили про неможливість відновлення та підтримання належного емоційного контакту між матір`ю та дитиною або шкідливість таких контактів для дитини, не здобуто.

Враховуючи те, що дитина тривалий час проживає з батьком, має відповідні соціальні контакти за місцем проживання батька та виявляє, можливо, в деякій мірі більшу прихильність до батька. Однак, вочевидь, дитина потребує і материнської турботи та безумовної любові, яка має позитивно впливати на її розвиток.

Подолання можливих певних дискомфортних на першому етапі незручностей для дитини, пов`язаних з тимчасовою зміною звичного для неї місця проживання і середовища, а також налагодження емоційного контакту дитини з матір`ю має відбуватися у співпраці батька та матері, а також органів у справах дітей, за необхідності - психологів.

Використання спільної фізичної опіки у цій справі спрямоване на повернення матері у життя і виховання дитини, яка потребує як материнського, так і батьківського виховання, що у їх синтезі формують основу становлення дитини як повноцінного члена суспільства.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що місце проживання малолітнього , на поточному етапі, доцільно визначити почергово з кожним з батьків, у такому порядку: два тижні з матір`ю ОСОБА_1 ; два тижні з батьком ОСОБА_2 .

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

При цьому жодного значення не має подання (як зустрічного, так і окремого) чи неподання позову матір`ю про визначення місця проживання дитини з нею, оскільки місце проживання дитини зареєстроване разом з матір`ю, дитина після розірвання шлюбу між батьками фактично проживала з матір`ю, мати має намір і можливості виховувати дитину і бажає, щоб дитина проживала з нею, а суд зобов`язаний вирішити спір по суті з урахуванням найкращих інтересів дитини і без обмеження прав батьків щодо дитини у разі відсутності підстав на це.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Косівського районного суду від 30 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: орган опіки і піклування Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, орган опіки і піклування в особі Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , почергово з кожним з батьків, у такому порядку: два тижні з матір`ю (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за адресою: АДРЕСА_7 ; два тижні з батьком ОСОБА_2 (зареєстрованим за адресою АДРЕСА_9 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Двотижневий період проживання дитини з кожним з батьків починається з 10:00 год. неділі та завершується через два тижні о 10.00 год. неділі.

Перші два тижні, починаючи з 24 березня 2024 року, дитина проживає з матір`ю.

По завершенні двох тижнів, протягом яких дитина проживала з батьком чи матір`ю, той з батьків, з ким вона проживала, зобов`язаний супроводити (привезти) дитину до місця проживання іншого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: Л.В. Василишин

В.Д. Фединяк

Повний текст постанови складено 27 березня 2024 року.