Ухвала

від 01.11.2023 по справі 179/1201/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3440/23 Справа № 179/1201/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

в режимі відеоконференції:

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу захисника ОСОБА_8 на вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041470000130, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Магдалинівка Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

За вироком Магдалинівського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від 06вересня 2023року ОСОБА_7 засуджено допокарання:за ч.4ст.185КК Україниу видіпозбавлення воліна строк5років 1місяць; за ч. 2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено обчислювати з моменту його затримання.

У задоволенні цивільного позову ТОВ «Керамік» до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди відмовлено.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Цим вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану; у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану;у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, за наступних обставин.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан (строк дії якого в Україні неодноразово було продовжено Указами Президента України).

Водночас, у травні 2023 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не надалось можливим встановити, у ОСОБА_7 , який достовірно знав, що по АДРЕСА_1 розташований Магдалинівський цегельний завод ТОВ «Керамік», який тривалий час не працює та не охороняється, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, а саме цегли, що належить ТОВ «Керамік», директором якого являється ОСОБА_9 . В подальшому ОСОБА_7 розмістив у месенджері Telegram (чат «Магдалиновский р-н») оголошення про продаж вогнетривкої цегли, вказавши власний номер телефону, а саме НОМЕР_1 . На відповідне оголошення звернувся мешканець с. Поливанівка Дніпропетровської області ОСОБА_10 , з яким домовились про придбання останнім вогнетривкої цегли у кількості 205 штук за ціною 10 грн. за 1 шт., при цьому домовилися, що ОСОБА_10 12 травня 2023 року приїде до території Магдалинівського цегельного заводу ТОВ «Керамік».

Реалізуючи зазначений злочинний умисел 12 травня 2023 року приблизно о 12.00 год., точного часу досудовим розслідуванням не вдалося встановити, ОСОБА_7 , діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу пройшов на частково огороджену територію Магдалинівського цегельного заводу ТОВ «Керамік», розташованого по вул.Т.Фрунзе, 1 в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області, та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою подальшого викрадення без підручних засобів власними руками демонтував вогнетривку цеглу із спеціальних печей в кількості 205 штук, які в подальшому виніс з частково демонтованого приміщення печі та склав на відкритій місцевості на території вище зазначеного заводу.

В подальшому, ОСОБА_10 за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 приїхав на автомобілі марки CHERI EASTAR, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , до території Магдалинівського цегельного заводу ТОВ «Керамік», де ОСОБА_7 , бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, з метою реалізації викраденого власноруч завантажив вищевказану вогнетривку цеглу до багажнику зазначеного автомобіля, за що від ОСОБА_10 отримав гроші в сумі 2 050 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Своїми неправомірними діями ОСОБА_7 спричинив ТОВ «Керамік» матеріальний збиток на загальну суму 3 075 грн., з урахуванням вартості 15 грн. за 1 вогнетривку цеглу.

Крім цього, у травні 2023 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не надалось можливим встановити, у ОСОБА_7 , який достовірно знав, що по АДРЕСА_1 розташований Магдалинівський цегельний завод ТОВ «Керамік», який тривалий час не працює та не охороняється, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, а саме цегли, що належить ТОВ «Керамік», директором якого являється ОСОБА_9 . В подальшому ОСОБА_7 розмістив у месенджері Telegram (чат «Магдалиновский р-н») оголошення про продаж вогнетривкої цегли, вказавши власний номер телефону, а саме НОМЕР_1 . На відповідне оголошення звернувся мешканець с. Жданівка Дніпропетровської області ОСОБА_11 , з яким домовились про придбання останнім вогнетривкої цегли у кількості 200 штук за ціною 10 грн. за 1 шт., при цьому домовилися, що ОСОБА_7 13 травня 2023 року самостійно привезе її до місця проживання ОСОБА_11 .

Реалізуючи зазначений злочинний умисел 13 травня 2023 року приблизно о 14.00 год., більш точного часу досудовим розслідуванням не вдалося встановити, ОСОБА_7 , діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу пройшов на частково огороджену територію Магдалинівського цегельного заводу ТОВ «Керамік», розташованого по вул.Т.Фрунзе, 1 в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області, та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою подальшого викрадення без підручних засобів власними руками демонтував вогнетривку цеглу із спеціальних печей в кількості 200 штук, які в подальшому виніс з частково демонтованого приміщення печі та склав на відкритій місцевості на території вище зазначеного заводу.

В подальшому, ОСОБА_11 за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 , який домовився з водієм ОСОБА_12 , після чого разом приїхали на автомобілі марки Volkswagen Passat, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , до території Магдалинівського цегельного заводу ТОВ «Керамік», де ОСОБА_7 , бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, з метою реалізації викраденого, власноруч завантажив вищевказану вогнетривку цеглу до багажнику зазначеного автомобіля. Після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а саме відвіз цеглу до місця проживання ОСОБА_11 , за що від останнього отримав гроші в сумі 2 000 грн.

Своїми неправомірними діями ОСОБА_7 спричинив ТОВ «Керамік» матеріальний збиток на загальну суму 3 000 грн. з урахуванням вартості 15 грн. за 1 вогнетривку цеглу.

Крім того, у травні 2023 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не надалось можливим встановити, у ОСОБА_7 , який достовірно знав, що по АДРЕСА_1 розташований Магдалинівський цегельний завод ТОВ «Керамік», який тривалий час не працює та не охороняється, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, а саме цегли, що належить ТОВ «Керамік», директором якого являється ОСОБА_9 . В подальшому ОСОБА_7 розмістив у месенджері Telegram (чат «Магдалиновский р-н») оголошення про продаж вогнетривкої цегли, вказавши власний номер телефону, а саме НОМЕР_1 . На відповідне оголошення звернувся мешканець с. Поливанівка Дніпропетровської області ОСОБА_13 , з яким домовились про придбання останнім вогнетривкої цегли у кількості 150 штук за ціною 12 грн. за 1 шт., при цьому домовилися, що ОСОБА_13 14 травня 2023 року приїде до території Магдалинівського цегельного заводу ТОВ «Керамік».

Реалізуючи зазначений злочинний умисел, 14 травня 2023 року приблизно о 12.00 год., точного часу досудовим розслідуванням не вдалося встановити, ОСОБА_7 , діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу пройшов на частково огороджену територію Магдалинівського цегельного заводу ТОВ «Керамік», розташованого по вул.Т.Фрунзе, 1 в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області, та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою подальшого викрадення без підручних засобів власними руками демонтував вогнетривку цеглу із спеціальних печей в кількості 150 штук, які в подальшому виніс з частково демонтованого приміщення печі та склав на відкритій місцевості на території вище зазначеного заводу.

В подальшому, ОСОБА_13 за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 приїхав на автомобілі марки Deo Lanos, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , до території Магдалинівського цегельного заводу ТОВ «Керамік», де ОСОБА_7 , бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, з метою реалізації викраденого власноруч завантажив вищевказану вогнетривку цеглу до багажнику зазначеного автомобіля, за що від ОСОБА_13 отримав гроші в сумі 1 800 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Своїми неправомірними діями ОСОБА_7 спричинив ТОВ «Керамік» матеріальний збиток на загальну суму 2 250 грн. з урахуванням вартості 15 грн. за 1 вогнетривку цеглу.

Крім цього, у травні 2023 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не надалось можливим встановити, у ОСОБА_7 , який достовірно знав, що по АДРЕСА_1 розташований Магдалинівський цегельний завод ТОВ «Керамік», який тривалий час не працює та не охороняється, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, а саме цегли, що належить ТОВ «Керамік», директором якого являється ОСОБА_9 . В подальшому ОСОБА_7 розмістив у месенджері Telegram (чат «Магдалиновский р-н») оголошення про продаж вогнетривкої цегли, вказавши власний номер телефону, а саме НОМЕР_1 . На відповідне оголошення звернувся мешканець с. Жданівка Дніпропетровської області ОСОБА_14 , з яким домовились про придбання останнім вогнетривкої цегли у кількості 300 штук за ціною 10 грн. за 1 шт., при цьому домовилися, що ОСОБА_14 16 травня 2023 року приїде до території Магдалинівський цегельний завод ТОВ «Керамік».

Реалізуючи зазначений злочинний умисел, 16 травня 2023 року приблизно о 20.00 год., більш точного часу досудовим розслідуванням не вдалося встановити, ОСОБА_7 , діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу пройшов на частково огороджену територію Магдалинівський цегельний завод ТОВ «Керамік», розташованого по вул.Т.Фрунзе, 1 в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області, та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою подальшого викрадення без підручних засобів власними руками демонтував вогнетривку цеглу із спеціальних печей в кількості 200 штук, які в подальшому виніс з частково демонтованого приміщення печі та склав на відкритій місцевості на території вище зазначеного заводу.

В подальшому, ОСОБА_14 за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 приїхав на автомобілі марки ЛУАЗ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , до території Магдалинівського цегельного заводу ТОВ «Керамік», де ОСОБА_7 , бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, з метою реалізації викраденого власноруч завантажив вищевказану вогнетривку цеглу в кількості 200 штук, належну ТОВ «Керамік», на загальну суму 3 000 грн. з урахуванням вартості 15 грн. за 1 вогнетривку цеглу, до причепа зазначеного автомобіля

В цей момент дії ОСОБА_7 були помічені та він був застигнутий на місці вчинення злочину місцевими мешканцями ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які викрили та зупинили злочинні дії ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, а саме останній не зміг розпорядитися викраденим майном.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду змінити, пом`якшивши в частині призначення покарання, застосувати до ОСОБА_7 вимоги ст. 75 КК України.

Обґрунтовуючи свої вимоги вказує на те, що після затримання обвинувачений добровільно розповів працівникам поліції про три попередні крадіжки, тим самим добровільно допоміг у розкритті злочинів, що є обставиною, яка пом`якшує покарання. Вказує, що судом не враховано наступні обставини, які пом`якшують покарання: обвинувачений в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, щиро кається, визнав свою провину та відшкодував завданий збиток потерпілому, вилікувався від алкоголізму, має на утриманні малолітню дитину. Вважає, що суд не взяв до уваги вимоги ч. 2 ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченому покарання.

Позиції учасників судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу захисника та просили її задовольнити.

У судовомузасіданні прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, просив вирок суду залишити без зміни.

Потерпілий ОСОБА_9 та його представник ОСОБА_17 у судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду провадження не надходило.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи роз`яснення, які містяться в п.п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до наведеного, призначаючи покарання винному суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про винну особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення такої особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого злочину.

Абзацом 2 п. 2 вищевказаної постанови визначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування.

Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винуватого, обставин, що впливають на покарання.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

За змістом ст. 75 КК України рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини провадження, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, призначеного за певні види кримінальних правопорушень.

Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання. Разом з цим, з огляду на положення ст. 75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при обранні заходу примусу, що застосовується від імені держави, у тому числі, у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, винну особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком. Це може відбутися за умови, якщо винувата особа вчинила кримінальне правопорушення, до якого може бути застосована вказана стаття закону України про кримінальну відповідальність, а суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, що вибачатиметься не тільки з тяжкості вчиненого суспільно небезпечного діяння, особи винного, але й інших обставин провадження.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справах «Ятрідіс проти Греції» та «Щокін проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

Перевіряючи провадження щодо обвинуваченого в апеляційному порядку суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції в повній мірі дотримався вимог ст. 65 КК України та достатніх підстав для призначення ОСОБА_7 більш м`якого покарання та звільнення останнього від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України апеляційним судом не встановлено і в апеляційній скарзі також не наведено.

При призначенні ОСОБА_7 покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених правопорушень, дані про його особу, а також усі обставини провадження. Суд також визнав обставиною, що помякшує покарання, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, обставин, що обтяжують покарання, судом встановлено не було.

З урахуваннямсукупності переліченихданих,тяжкості скоєнихкримінальних правопорушеньта конкретнихобставин їхвчинення,а такожданих проособу обвинуваченого,який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не одружений, офіційно не працевлаштований, перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога, у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, групи інвалідності не має, за місцем мешкання характеризується задовільно, суд дійшовобгрунтованого висновкупро необхідністьпризначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України при визначенні остаточного покарання.

При цьому судом першої інстанції було проаналізовано поведінку обвинуваченого до та після вчинення кримінальних правопорушень, а також наслідки суспільно-небезпечних діянь.

Також судом було враховано висновок досудової доповіді Новомосковського районного сектору Філії Державної установи «Центр пробації у Дніпропетровській області», відповідно до якого ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_7 після затримання добровільно розповів працівникам поліції про три попередні крадіжки, тим самим добровільно допоміг у розкритті злочинів, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, визнав свою провину вже були враховані судом першої інстанції під час призначення покарання.

Твердження захисникав апеляційнійскарзі проте,що обвинувачений ОСОБА_7 щиро кається, не заслуговують на увагу.

Так, щире каяття передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Однак вказане у суб`єктивному ставленні ОСОБА_7 до вчинених ним кримінальних правопорушень відсутнє, оскільки обвинувачений не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття, а тому суд апеляційної інстанції розцінює його каяття бажанням пом`якшити персональну відповідальність за скоєне.

В матеріалах провадження відсутні та під час апеляційного перегляду не надано доказів на підтвердження факту наявності на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини та відшкодування завданого збитку потерпілому.

Захисником якв апеляційнійскарзі,так іпід часапеляційного переглядуне наданодоказів,які бістотно знижували ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, при цьому оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності є конституційним обов`язком кожного громадянина.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого, засудженого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом хоча й у межах відповідної санкції статті видом та розміром покарання, та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначено, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання (постанови Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 740/5424/15-к та від 05 лютого 2019 року у справі № 753/24474/15-к).

З огляду на фактичні обставини кримінального провадження, положення кримінального закону, мету покарання призначене судом ОСОБА_7 покарання за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення ОСОБА_7 більш мякого покарання з подальшим звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України з мотивів, про які йдеться в апеляційній скарзі захисника, апеляційний суд не вбачає.

З оглядуна ценаведені вапеляційній скарзізахисника доводи про те, що призначене ОСОБА_7 покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого, не впливають на відповідність призначеного покарання і не містять достатніх даних для пом`якшення призначеного ОСОБА_7 покарання, про що наполягав в своїй апеляційній скарзі захисник.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у провадженні, які були б підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на викладене апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни.

Ухвала набираєчинності здня їїпроголошення іможе бутиоскаржена шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо Касаційногокримінального судуВерховного судупротягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4