Ухвала

від 06.11.2023 по справі 331/5829/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

06.11.2023

Справа № 331/5829/23

Провадження № 1-кп/331/586/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року м.Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023080000000568 від 05.04.2023 р. з обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадження Жовтневого районного суду м.Запоріжжя надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023080000000568 від 05.04.2023 р. з обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.

Всудовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.

Прокурором зазначено, що громадянин України ОСОБА_7 , будучи проросійськи налаштованою особою, усвідомлюючи протиправність своїх дій, направлених на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи з прямим злочинним умислом, на прохання ОСОБИ № 1 відносно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22022080000002238 від 15.11.2022 за ч. 5 ст. 111-1 КК України скерований до Ленінського районного суду м. Запоріжжя для розгляду по суті, не пізніше 05 квітня 2023 року (точні дата та час органом досудового розслідуванням не встановлені), перебуваючи за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 , добровільно та ініціативно надав згоду на допомогу представнику іноземної держави держави-агресора російської федерації, позивний « ОСОБА_8 » (далі за текстом представнику іноземної держави держави-агресора рф) у проведенні підривної діяльності проти України, шляхом виконання у період часу з 16.04.2023 по 17.05.2023 отриманих від останнього, завдань направлених на збір та передачу інформації щодо місць розташування військової техніки і особового складу сил оборони України, у тому числі підрозділів ЗС України, задіяних в протидії військовій агресії з боку збройних формувань держави-агресора російської федерації проти України, підтвердження місць ракетних уражень (обстрілів) цивільної та військової інфраструктури на території міста Запоріжжя та Запорізького району, яку останній дотримуючись заходів конспірації, передавав за допомогою закритих каналів можливостей всесвітньої мережі Інтернет месенджері «Telegram», в умовах воєнного стану.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08.09.2023 за клопотанням прокурора, підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07.11.2023 включно, без визначення розміру застави.

Станом на теперішній час термін тримання під вартою спливає тому сторона обвинувачення вважає за необхідне звернутися до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Так підставоюдля продовженняобвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою безвизначення заставиє наявністьбеззаперечних ризиків,передбачених ч.1ст.177КПК України,які даютьдостатні підставивважати,що обвинуваченийпри обраннійому іншогозапобіжного заходуможе здійснитинаступні дії: переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки

ОСОБА_7 , є проросійськи налаштованою особою, підтримував (до фактично затримання 17.05.2023) тісний зв`язок з особою громадянином України ОСОБА_9 , на теперішній час перебуває на тимчасово окупованій території та займає посаду голови у незаконному органі влади мовою оригіналу «»Акимовская поселковая администрация Мелитопольского района» відносно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22022080000002238 від 15.11.2022 за ч. 5 ст. 111-1 КК України скерований до Ленінського районного суду м. Запоріжжя для розгляду по суті, на прохання якого ОСОБА_7 погодився на допомогу представнику іноземної держави- держави-агресора рф позивний «Василий» на здійснення підривної діяльності проти України, тому перебуваючи на іншому більш м`якому запобіжному заході, останній зможе за допомоги представників іноземної держави - держави-агресора рф та громадян України, які сприяють та надають допомогу представникам окупаційної адміністрації рф колаборантів, виїхати на ТОТ, а потім на територію держави-агресора рф з метою уникнення кримінальної відповідальності; продовжити вчиняти аналогійні та інші кримінальні правопорушення: оскільки ОСОБА_7 є проросійськи налаштованою особою фактично перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, шляхом надання допомоги збройним формуванням держави-агресора, що свідчить про повне зневажання нормами моралі, правилами поведінки та законами України, а також про повне нехтування державною владою України взагалі. Вказані незаконні дії останнього, які тривали понад місяць, свідчать про умисний та триваючий характер його злочинної діяльності проти основ національної безпеки та державної влади в умовах воєнного стану. Окрім цього зазначена особа є колишнім військовослужбовцем та опізнаний у військовій справі (колишній майор), та притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 56-1 КК України (2001 року) до 6 років позбавлення волі, з конфіскацію майна та позбавлення спеціальногозвання-майор (13.11.2001 ч.1 ст. 56-1 КК України (1960) перекваліфікована на ч.1 ст. 109 КК України в редакції 2001 - дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) та у подальшому був помилуваний Указом Президента України.

Щодо обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 178 КПК України: ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, санкція якої передбачена покарання у вигляді довічного позбавленням волі, з конфіскацію майна, який згідно зі ст. 12 КК України віднесений до категорії особливо тяжких злочинів. Обґрунтованість підозри підтверджується відповідними доказами, зібраними під час досудового розслідування у відповідності до вимог ст.84 КПК України; вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_7 , дозволяє та не перешкоджає останньому перебувати у слідчому ізоляторі; враховуючи суспільно-політичну обстановку, а також той факт, що м.Запоріжжя на теперішній час знаходиться в безпосередній близькості до території ведення активних бойових дій та тимчасово окупованих територій російською федерацією Запорізької області, куди підозрюваний може безперешкодно та/або за сприянням представників держави-агресора виїхати, де органи Національної поліції в Запорізької області не здатні на даний час забезпечити виконання підозрюваним будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, що дасть підозрюваному можливість уникнути від виконання покладених на нього обов`язків і унеможливить запобігання скоєння інших злочинів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Окрім цього, відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України (зі змінами

№ 2198-IX від 14.04.2022) під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-5,260,261,437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримав внесене клопотання.

Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши прокурора, з`ясувавши думку учасників судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до положень ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, вказавши крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання на строк п`ятнадцяти років позбавлення волі або довічного позбавлення волі.

Після вчинення злочину обвинувачений виконав всі необхідні дії, направлені на приховування слідів кримінального правопорушення, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та невідворотність покарання за його вчинення в разі доведення вини, обвинувачений можепереховуватись відсуду зметою уникненняможливого покарання. Вказана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

За наявності існування двох очевидних ризиків, які на даний час не змінились, колегія суддів вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти настанню встановлених ризиків.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, колегія суддів вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання його під вартою, не зменшились.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема і запобіганню спробам переховуватися від суду або незаконно впливати на свідків, беручи до уваги відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись у місцях попереднього ув`язнення, колегія суддів вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 строком на 60 діб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 183, 194, 372, 615 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження №22023080000000568 від 05.04.2023 р. задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, без права внесення застави, а саме до 06 січня 2024 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим -у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_3

Суддя ОСОБА_2