Рішення

від 07.11.2023 по справі 509/5127/23

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/5127/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

головуючого судді Кочко В.К.,

при секретарі Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "МАРІН КЕМП" про стягнення безпідставно отриманих коштів

ВСТАНОВИВ:

31.08.2023 р., представник позивача - адвокат Волчанська Г.В., звернувся до суду з позовом, в якому просила суд стягнути з ТОВ "МАРІН КЕМП" на користь ОСОБА_1 , безпідставно отримані кошти у розмірі 25984,00 грн. та сплачений позивачем судовий збір.

Позовна заява мотивована тим, що 14.01.2022 р., ОСОБА_1 , звернувся до відповідача за послугою з організації відпочинку та творчого розвитку дитини в дитячому таборі "СТАР ТАЙМ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За домовленістю сторін, відповідач зобов`язався надати послуги з організації відпочинку та творчого розвитку дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дитячому таборі "СТАР ТАЙМ" з 13.06.2022 р. по 24.06.2022 р., а також між сторонами усно погоджено, що після отримання грошових коштів буде укладено письмовий договір. Позивач ОСОБА_1 , здійснив повну попередню оплату путівки в загальній сумі 25984,00 грн., що підтверджується квитанцією №4658-Т957-4864-31ТК від 31.01.2022 р. та платіжним дорученням №7043516480 від 16.02.2022 р., незважаючи на отримання відповідачем коштів між сторонами так і не було укладено договір.

28.04.2023 р., представником відповідача позивачу, по телефону було повідомлено, про неможливість надання вищевказаної послуги.

З метою досудового врегулювання спору, в зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання про надання послуг з організації відпочинку та творчого розвитку в дитячому таборі «СТАР ТАЙМ», позивач звертався до відповідача з претензією від 24.05.2022 р., про повернення у семиденний строк сплачених коштів у сумі 25984,00 грн., шляхом перерахування на банківський рахунок позивача, що підтверджується рекомендованим повідомленням від 24.05.2022 р., однак позивачу повернулось рекомендоване повідомлення з відміткою листоноші "адресат відсутній за вказаною адресою". Станом на теперішній час, вказана претензія відповідачем була проігнорована, жодної відповіді позивачу не надано, грошові кошти позивачу не повернуті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши до свого позову письмове клопотання, в якому позов підтримав у повному обсязі та на підставі ч. 4 ст. 223, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, просив суд слухати справу за його відсутності, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення по справі разом із заявою про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін порядку ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлений, належним чином.

На підставі ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач не подав відзив на позов, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача, який не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, ухвалити рішення при заочному розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження, що відповідає положенням ст.ст. 191 ч. 2,281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 18 ЦПК України встановлено - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Судом встановлено, що 14.01.2022 р., ОСОБА_1 , звернувся до відповідача за послугою з організації відпочинку та творчого розвитку дитини в дитячому таборі "СТАР ТАЙМ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За домовленістю сторін, відповідач зобов`язався надати послуги з організації відпочинку та творчого розвитку дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дитячому таборі "СТАР ТАЙМ" з 13.06.2022 р. по 24.06.2022 р., а також між сторонами усно погоджено, що після отримання грошових коштів буде укладено письмовий договір.

Позивач ОСОБА_1 , здійснив повну попередню оплату путівки в загальній сумі 25984,00 грн., що підтверджується квитанцією №4658-Т957-4864-31ТК від 31.01.2022 р. та платіжним дорученням №7043516480 від 16.02.2022 р., незважаючи на отримання відповідачем коштів між сторонами так і не було укладено договір.

28.04.2023 р., представником відповідача позивачу, по телефону було повідомлено, про неможливість надання вищевказаної послуги.

З метою досудового врегулювання спору, в зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання про надання послуг з організації відпочинку та творчого розвитку в дитячому таборі «СТАР ТАЙМ», позивач звертався до відповідача з претензією від 24.05.2022 р., про повернення у семиденний строк сплачених коштів у сумі 25984,00 грн., шляхом перерахування на банківський рахунок позивача, що підтверджується рекомендованим повідомленням від 24.05.2022 р., однак позивачу повернулось рекомендоване повідомлення з відміткою листоноші "адресат відсутній за вказаною адресою".

Станом на теперішній час, вказана претензія відповідачем була проігнорована, жодної відповіді позивачу не надано, грошові кошти позивачу не повернуті. Враховуючи зазначене, суд вважає, що позов обґрунтований, та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,141,174,213,228,229,241-246,258,259,263-268,272,273,280-283 ЦПК України, ст.ст. 509, 526,530,610,611 ЦК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити;

Стягнути з ТОВ "МАРІН КЕМП" (67842, Одеська область, Одеський район, с. Грибівка, вул. Приморська, буд. 20, код ЄДРПОУ 43976692) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) безпідставно отримані грошові кошти у сумі 25984,00 грн.

Стягнути з ТОВ "МАРІН КЕМП" (67842, Одеська область, Одеський район, с. Грибівка, вул. Приморська, буд. 20, код ЄДРПОУ 43976692) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: Кочко В.К.