Рішення

від 23.11.2023 по справі 509/5127/23

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/5127/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

при секретарі Савченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "МАРІН КЕМП" про стягнення безпідставно отриманих коштів

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Овідіопольського районного суду від 07.11.2023 року: - позов задоволено, стягнуто з ТОВ "МАРІН КЕМП" (67842, Одеська область, Одеський район, с. Грибівка, вул. Приморська, буд. 20, код ЄДРПОУ 43976692) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) безпідставно отримані грошові кошти у сумі 25984,00 грн., стягнуто з ТОВ "МАРІН КЕМП" (67842, Одеська область, Одеський район, с. Грибівка, вул. Приморська, буд. 20, код ЄДРПОУ 43976692) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

14.11.2023 р. на адресу суду надійшла заява від представника позивача, адвоката Волчанської Г.В., про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якій вона просила суд стягнути з ТОВ «Марін Кемп» на користь ОСОБА_1 , витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 5000,00 грн.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник позивача просив суд розглянути заяву за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали цивільної справи суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Стаття 133 ЦПК України встановлює, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Водночас, в силу вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 зазначеної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У Постанові Верховного Суду складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.06.2021 по справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20) та постанові Об?єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зроблено висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначене також узгоджується з правовими висновками, наведеними в Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, від 17.08.2020 у справі № 925/1067/19, від 19.08.2020 у справі № 910/6029/17, від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2020 у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).

Надаючи оцінку того, які саме дії підпадають під поняття «Представництво» та підлягають відшкодуванню як витрати на правову допомогу, Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в постанові № 910/7586/19 від 25.05.2021 зазначив, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката.

При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

З огляду на що колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта та відповідно, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2021 по справі № 910/12876/19, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, серед іншого, зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

В постанові від 19.07.2021 року по справі № 910/16803/19 Верховний Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, дійшов до висновку, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Судом встановлено, що 15.08.2023 р., позивач ОСОБА_1 уклав договір №452 про надання правової допомоги з адвокатом Волчанською Г.В.

Відповідно до п.3 договору про надання правової допомоги №452 від 15.08.2023 р. повний юридичний супровід клієнта у спорі з ТОВ «Марін Кемп», правовий аналіз документів, складання та подання позовної заяви, складання та подання процесуальних документів по справі, інша правова допомога, пов`язана з розглядом справи складає 5000,00 грн.

Згідно із акту приймання передачі виконаної роботи від 09.11.2023 р. до договору про надання правової допомоги № 452 від 15.08.2023 р. виконані роботи адвокатом Волчанською Г.В. перед ОСОБА_1 на загальну суму 5000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції від 09.11.2023 р., ОСОБА_1 перерахував адвокату Волчанській Г.В. грошові кошти у сумі 5000,00 грн.

Таким чином, враховуючи документально підтверджені витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу адвокату Волчанській Г.В., суд вважає заяву обґрунтованою, а тому вбачаються підстави для ухвалення судом додаткового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 133,137,141,264,270 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "МАРІН КЕМП" про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Стягнути з ТОВ "МАРІН КЕМП" (код ЄДРПОУ 43976692) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Кочко В.К.