Ухвала

від 07.11.2023 по справі 638/3971/15-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/3971/15-ц

Провадження № 2/638/4337/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Подус Г.С., розглянувши заяву представника позивача адвоката Зябкіна Вадима Володимировича про відвід головуючого судді Подус Г.С. від участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», приваногог акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої ДТП, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває вищевказана цивільна справа.

В подальшому до суду надійшла заява представника позивача адвоката Зябкіна В.В. про відвід головуючого судді Подус Г.С. від у часті у розгляді даної цивільної справи, в обґрунтування якої посилається на те, що суддею по справі було прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду від 20.04.2023 року, яка була скасована постановою Харківського апеляційного суду від 25.07.2023 року. Крім того, зазначає, що про існування ухвали суду про залишення позовної заяви без розгляду представнику позивача було невідомо досить тривалий час. Враховуючи вищевикладене, вважає що перелічене свідчить про упередженість та не об`єктивність судді.

Відповідно до ч. 1ч. 3, ч. 7 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід судді вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом в порядку письмового провадження.

Враховуючи вказане, суд вважає можливим розглянути заяву про відвід судді в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Вирішуючи питання по суті заяви про відвід, суд зауважує, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 рокуі являється частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.

Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.

Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.

Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Відповідно до ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішенні по справі «Білуха проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Водночас, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (рішення "Кастілло Альгар проти Іспанії" ).

Крім того, частиною 4 ст.36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Оцінюючи доводи заявника, суд приходить до висновку, що заява позивача про відвід головуючого судді ґрунтується на її незгоді з процесуальними рішеннями судді про залишення позовної заяви без розгляду. Зокрема, щодо посилань представника позивача на неналежну мотивацію процесуальних рішень в цій частині, то вказані обставини, у разі підтвердження, можуть бути підставами під час оскарження в апеляційному порядку судового рішення у встановленому процесуальному порядку, але, водночас, не можуть бути підставами для відводу судді, оскільки є по суті незгодою з процесуальними рішення суду. Матеріали судової справи свідчать про те, що представник позивача скористався своїм правом на оскарження судового рішення, з яким не погоджувався.

Посилання на тривалу необізнаність про існування судового рішення першої інстанції по справі, також не знайшла підтвердження, представник позивача в повній мірі скористався своїм правом на апеляційне оскарження.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Суд, звертає увагу на те, що правосуддя здійснюється на засадах верховенства права та забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй об`єктивні обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді від участі в даному провадженні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що викладені в заяві представника позивача обставини не можуть свідчити про упередженість чи заінтересованість судді у розгляді даної цивільної справи, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

З огляду на викладене, а також те, що заява про відвід надійшла до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного судового засідання, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суддя -

ухвалив:

Визнати необґрунтованим відвід головуючого судді Подус Г.С., заявлений представником позивача адвокатом Зябкіним ВадимомВолодимировичем у цивільній справі №638/3971/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», приваногог акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої ДТП.

На підставі ч.3 ст.40 ЦПК Українипередати заяву адвоката Зябкіна ВадимаВолодимировичем про відвід судді Дзержинського районного суду м.Харкова Подус Г.С. для її вирішення іншому судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: