Ухвала

від 25.10.2023 по справі 757/45926/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45926/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , представника особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022000000000281 від 09.04.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно 05.10.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 бухгалтера ТОВ «Термінус».

Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження, вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000281 від 09.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 209 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Згідно даних досудового розслідування, що на території України невстановленими досудовим розслідуванням особами здійснюється діяльність, метою якої є організація протиправних механізмів, спрямованих на незаконне виведення коштів з території України, фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

В ході проведення санкціонованого обшуку 05.10.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6 бухгалтера ТОВ «Термінус» виявлено та вилучено речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, де вилучено перелік документів відповідно до протоколу обшуку, копія якого долучена до додатків вказаного клопотання.

Зокрема, під час обшуку вилучено мобільний телефон, на якому може зберігатися інформація щодо контактів з представниками держави-агресора.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 від 06.10.2023 року вилучене в ході обшуку майно визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Зважаючи на це, з метою запобігання приховування, зникнення, втрати, вказаного майна, а також з метою збереження речових доказів, прокурор просив накласти арешт на зазначене майно.

В засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити посилаючись на викладені у ньому підстави.

Представник особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт адвокат ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання заперечував, вважав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши думки слідчого та представника особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов до висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 від 06.10.2023 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022000000000281 від 09.04.2022 року.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні вилучене майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є предметом кримінального правопорушення, міг зберегти на собі сліди злочину та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

Разом з тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022000000000281 від 09.04.2022 року, - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно 05.10.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 бухгалтера ТОВ «Термінус», а саме:

- Мобільний телефон Xiaomi Mi8 imei НОМЕР_1 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії. Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1