Постанова

від 01.11.2023 по справі 911/268/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2023 р. Справа№ 911/268/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Козир Т.П.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши заяву Громадської організації "Екологічна безпека Київщини" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/268/22

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп"</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - Громадська організація "Екологічна безпека Київщини",

про повернення земельних ділянок та скасування рішень про їх державну реєстрацію,

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (далі - Козинська селищна рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп"</a> (далі - Товариство), у якому просить суд:

1) усунути перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, що розташовані на території смт. Козин Обухівського району Київської області шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з одночасним припиненням права приватної власності ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" на ці земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:03:028:0157, 3223155400:03:028:0159, 3223155400:03:028:0160, 3223155400:03:028:0158, 3223155400:03:028:0154, 3223155400:03:028:0155, 3223155400:03:028:0156, 3223155400:03:028:0151, 3223155400:03:028:0152, 3223155400:03:028:0153, 3223155400:03:028:0148, 3223155400:03:028:0149, 3223155400:03:028:0150, 3223155400:03:028:0146, 3223155400:03:028:0147, 3223155400:03:028:0145, 3223155400:03:028:0144, 3223155400:03:028:0142, 3223155400:03:028:0143, 3223155400:03:028:0141, 3223155400:03:028:0140, 3223155400:03:028:0137, 3223155400:03:028:0139, 3223155400:03:028:0138, 3223155400:03:028:0136, 3223155400:03:028:0135, 3223155400:03:028:0001, 3223155400:03:028:0126, 3223155400:03:028:0124, 3223155400:03:028:0125, 3223155400:03:028:0121, 3223155400:03:028:0082, 3223155400:03:028:0072, 3223155400:03:028:0057, 3223155400:03:028:0051;

2) усунути перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження зазначеними у п. 1 земельними ділянками водного фонду, шляхом їх повернення ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" Козинській територіальній громаді в особі Козинської селищної ради, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2022 Громадську організацію "Екологічна безпека Київщини" (далі - Громадська організація) залучено до участі у справі №911/268/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/268/22 відмовлено у задоволенні позову Прокурора.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі №911/268/22 заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення у справі №911/268/22 задоволено частково та стягнуто на його користь з Київської обласної прокуратури 85500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/268/22, Прокурор звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Не погоджуючись із додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі №911/268/22 Товариство звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване додаткове рішення в частині відмови у стягненні судових витрат на проведення експертизи та постановити нове, яким задовольнити зазначені вимоги.

Прокурор також не погодився із додатковим рішенням та звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване додаткове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі №911/268/22 вищезазначені апеляційні скарги Прокурора задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі №911/268/22 скасовано, а позов задоволено повністю. Апеляційну скаргу Товариства на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі №911/268/22 залишено без задоволення. Стягнуто з відповідача на користь Київської обласної прокуратури 176 151,00 грн судового збору, сплаченого за подання позову, та 264 226,50 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

10.10.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Громадської організації надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11005/22 щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 186105,43 грн, понесених третьою особою під розгляду даної справи у суді першої інстанції.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 10.10.2023 заяву Громадської організації передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Козир Т.П., Агрикової О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 призначено розгляд заяви Громадської організації про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1518/22 на 25.10.2023.

19.10.2023 через систему "Електронний суд" від Громадської організації надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

25.10.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства надійшли заперечення на заяву третьої особи про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в яких відповідач просив заяву Громадської організації залишити без розгляду.

У своїх запереченнях відповідач вказав на нечіткість формулювання прохальної частини заяви третьої особи, оскільки є незрозумілим, коли такі витрати були понесені вказаною особою, чи під час розгляду справи у суді першої інстанції, чи під час апеляційного перегляду; на переконання відповідача, якщо заявлені витрати стосуються розгляду даної справи у суді першої інстанції, то Громадською організацією не ставилося й місцевим господарським судом не розглядалося питання про відшкодування судових витрат, а лише долучено докази на підтвердження понесених витрат, при цьому за частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги; якщо ж судові витрати третьою особою понесені за перегляд судових рішень у суді апеляційної інстанції, то заява про ухвалення додаткового рішення була подана нею з порушенням строку, визначеного частиною 8 статті 129 ГПК України, а відтак має бути залишена без розгляду; законодавством не заборонено Громадській організації укладати договори про надання правової (правничої) допомоги, однак це не відповідає її статуту та критеріям розумності, дійсності та необхідності; тягар понесених судових витрат повинна нести сама третя особа, за ініціативою якої останню було залучено до участі у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 розгляд заяви Громадської організації про ухвалення додаткового рішення у справі №911/268/22 відкладено на 01.11.2023.

У судове засідання 01.11.2023 позивач, відповідач та Київська обласна прокуратура явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про поважність причин нез`явлення в судове засідання суд не повідомляли, хоча про день, місце та час розгляду заяви третьої особи були повідомлені належним чином. При цьому, 01.11.2023 через електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Товариства надійшло клопотання про розгляд вказаної заяви без участі його представника.

За частиною 4 статті 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Обговоривши питання можливості розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності представників позивача, відповідача та Київської обласної прокуратури, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи, що останні про поважність причин нез`явлення до суду апеляційної інстанції не повідомили та не заявляли клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів, зважаючи на те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для розгляду вказаної заяви без заслуховування додаткових пояснень, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі вказаних осіб.

У судовому засіданні 01.11.2023 представники Громадської організації підтримали свою заяву про ухвалення додаткового рішення, просили суд її задовольнити.

01.11.2023 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Розглянувши заяву третьої особи про ухвалення додаткового рішення, вислухавши пояснення представників заявника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Зі змісту заяви третьої особи про ухвалення додаткового рішення та матеріалів справи №911/268/22 вбачається, що Громадська організація просить суд стягнути з відповідача 186105,43 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції, а не в суді апеляційної інстанції.

У зв`язку з цим колегією суддів не беруться до уваги заперечення Товариства, які стосуються відшкодування судових витрат, понесених третьою особою у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до приписів частини 13 статті 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 14 статті 129 ГПК України).

Як було раніше зазначено, постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у цій справі апеляційні скарги Прокурора задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі №911/268/22 скасовано, а позов задоволено повністю. При цьому, як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, Громадська організація підтримувала у повному обсязі позовні вимоги Прокурора, просила апеляційну скаргу задовольнити, а судові рішення місцевого господарського суду скасувати.

Таким чином, Громадська організація має право на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи місцевим господарським судом, якщо їх розмір буде документально підтверджено та відповідатиме критеріям, закріпленим у процесуальному законі.

Крім цього, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними доводи відповідача про те, що третя особа повинна самостійно нести судові витрати, оскільки останню було залучено до участі у справі за її ж клопотанням, адже частина 13 статті 129 ГПК України надає право третім особам на відшкодування судових витрат незалежно від того за чиєю ініціативою вони були залучені у справу.

За приписами статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частини 2, 3 статті 244 ГПК України).

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у судовому засіданні 28.02.2023 до початку судових дебатів представник Громадської організації зробив усну заяву про те, що докази, які підтверджують розмір судових витрат понесених третьою особою, будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

28.02.2023 судом першої інстанції оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відтак, враховуючи положення частини 7 статті 116 ГПК України та частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, останнім днем для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, було 06.03.2023.

06.03.2023 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшло клопотання про долучення доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Таким чином, Громадська організація подала докази, які підтверджують розмір судових витрат, у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України.

Крім цього, колегія суддів вважає необґрунтованими заперечення відповідача відносного того, що під час розгляду справи у суді першої інстанції Громадською організацією не ставилося та судом не розглядалося питання про відшкодування судових витрат, оскільки в силу приписів частини 2 статті 244 ГПК України відповідна заява може бути подана до закінчення строку на виконання рішення.

Також колегія суддів звертає увагу Товариства на те, що судом не розглядалося питання про відшкодування судових витрат, оскільки місцевим господарським судом було відмовлено у задоволенні позову, тобто рішення було прийнято на користь відповідача. Однак внаслідок скасування рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції у відповідності до положень частини 14 статті 129 ГПК України здійснює новий розподіл судових витрат, зокрема, і витрат третьої особи на професійну правничу допомогу.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Відповідно до частин 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 186 105,43 грн, до клопотання про долучення доказів від 06.03.2023 було додано копії договору про надання правничої допомоги №02/05-21 від 28.05.2021, акту про надання послуг від 03.03.2023 №03/03-2023-1А на суму 186 105,43 грн, рахунку на оплату від 25.12.2022 №25/12-2022-1 на суму 380 576,00 грн, виписки за рахунком від 02.03.2023, а також під час розгляду справи у суді першої інстанції було долучено копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 14.06.2018 на ім`я адвоката Грицаєнко Олени Павлівни, ордеру серії АІ №1243067 від 21.06.2022 на ім`я зазначеного представника, свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю №4584 від 21.06.2011 на ім`я адвоката Наконечного Віталія Леонідовича, а також оригінал ордеру серії АА №1218687 від 03.07.2022 на ім`я зазначеного представника.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Як вбачається з матеріалів справи та було правильно встановлено судом першої інстанції, правова допомога надавалася Громадській організації (далі за текстом договору - Клієнт) на підставі договору №02/05-21 про надання правничої допомоги від 28.05.2021, укладеного з Адвокатським об`єднанням "Джі Ен Ес Партнерс" (далі за текстом договору - Виконавець).

Відповідно до пункту 1.1. договору Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання забезпечити надання правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним правочином, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні та документально підтверджені для виконання договору.

Згідно з абзацом 2 пункту 1.2. договору конкретні види наданої правничої допомоги зазначаються Виконавцем в рахунку та акті про надання послуг (далі - Акт).

Від імені Виконавця зобов`язання за цим договором мають право виконувати, діючи кожний з них окремо або усі, або декілька з них разом, зокрема, адвокат Грицаєнко О.П. та Наконечний В.Л.

Коло повноважень на здійснення представництва клієнта при наданні правничої допомоги, визначені розділом 3 договору.

За умовами пункту 4.1. договору за надання правничої допомоги Клієнт сплачує Виконавцю гонорар (вартість послуг) та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 4.3. договору вартість послуг розраховується:

- у фіксованому розмірі (коли можна точно визначити обсяг надання послуг, а також в інших випадках, коли сума попередньо узгоджена сторонами у будь-якій формі);

- враховуючи погодинні ставки у 2021 році в грн. без ПДВ: адвокат - 1575,00 грн; фахівець у галузі права - 1200,00 грн;

- помічник адвоката, помічник юриста - 640,00 грн.

Кожна неповна година роботи оплачується Клієнтом у розмірі вартості однієї повної години роботи, за умови, якщо робота виконувалася не менше тридцяти хвилин протягом такої години (абзац 4 пункту 4.3. договору).

Згідно з абзацами 5, 6 пункту 4.3. договору розміри індивідуальних погодинних ставок можуть переглядатися раз на рік з урахуванням індексу інфляції. Зміни ставок відповідно до офіційного індексу інфляції за рік (із заокругленням у разі необхідності) вважаються такими, що узгоджуються автоматично, якщо ціни погоджені клієнтом шляхом сплати рахунку на оплату, або підписанням Акту з урахуванням нових цін.

Абзацом 1 пункту 4.4. договору визначено, що після завершення надання правничої допомоги або її частини Виконавець складає Акт та надає його Клієнту. В Акті зазначається розмір гонорару Виконавця із розрахунку витраченого часу на надання правничої допомоги.

Клієнт зобов`язаний оплатити Виконавцю гонорар протягом 5 календарних днів з моменту погодження Акту або з моменту, коли такий Акт вважається погодженим (якщо послуги раніше не були оплачені, або інше не визначено в рахунку на оплату або Акті). Оплата послуг здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця або готівковим розрахунком (пункт 4.5. договору).

Згідно з пунктом 4.7. договору факт надання правничої допомоги Клієнту може засвідчуватися Актом, або документами, які розроблені та/або підписані Виконавцем. На вимогу Клієнта Виконавець надає документ, що підтверджує факт сплати гонорару та фактичних витрат.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024 (пункт 6.1. договору).

У частині 4 статті 129 ГПК України закріплено загальне правило розподілу судових витрат.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 ГПК України.

У пунктах 119, 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №922/1964/21 зроблено наступний висновок: "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 №910/1964/21.

Зі змісту акту про надання послуг від 03.03.2023 №03/03-2023-1А вбачається, що від імені Об`єднання правничу допомогу надавали адвокати Грицаєнко О.П. та Наконечний В.Л. Загальний розмір витраченого часу на надання правової допомоги Клієнту становить 101 год. 20 хв., що складає 186 105,43 грн.

Проаналізувавши вказаний звіт, колегія суддів зазначає, що правова допомога адвокатів Об`єднання стосувалася виготовлення та подання процесуальних документів та/або доказів, а також участі адвокатів у засіданнях.

За розрахунком Об`єднання витрачений час за участь у засіданнях 04.07.2022, 25.07.2022, 15.08.2022, 20.09.2022, 04.10.2022, 28.11.2022, 13.12.2022 - по 3 години за кожне засідання, 06.02.2023 - 4 години, 28.02.2023 - 5,5 годин.

Колегією суддів враховано сталу практику Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, згідно з якою участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (від 25.04.2023 у справі №910/21424/21, від 18.04.2023 у справі №903/378/22, від 23.03.2023 у справі №921/434/21, від 26.10.2022 у справі №910/4277/21, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 25.05.2021 у справі №910/7586/19.

Зазначену правову позицію підтримав і Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду (постанова від 10.08.2022 у справі №369/3817/19, постанова від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц), а також Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду (постанова від 27.04.2023 у справі №280/4115/20).

Однак, проаналізувавши необхідний час для прибуття до суду та у зворотному напрямку, виходячи з відстані між судом першої інстанції та місцезнаходженням Об`єднання, враховуючи час очікування засідань та фактичну тривалість засідань згідно протоколів судових засідань, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтовано завищеними зазначені витрати часу, які стосуються представництва інтересів Клієнта у судових засіданнях.

При цьому, слід врахувати, що в останніх двох засіданнях, від імені Клієнта брало участь одночасно два адвокати, що подвоїло фактично витрачений час за участь в цих засіданнях.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що Громадською організацією необґрунтовано завищено кількість витраченого часу за представництво її інтересів у судових засіданнях.

Разом із цим, завищеними є також кількість часу за підготовку та подання письмових пояснень третьої особи - 24 години, клопотання про долучення доказів від 11.08.2022 - 2 години, клопотання про відкладення підготовчого засідання від 30.09.2022 - 1 година, клопотання про долучення доказів від 31.10.2022 - 1,5 години, клопотання про долучення та витребування доказів від 02.12.2022 - 3 години, письмових пояснень щодо експертного висновку від 12.12.2022 - 9 годин, клопотання про приєднання доказів від 20.01.2023 - 2 години, долучення доказів витрат на професійну правничу допомогу від 03.03.2023 - 2 години.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності їх юридичної кваліфікації, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду стягувачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, колегія суддів вважає, що заявлений Громадською організацією до стягнення розмір витрат на правову допомогу не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин, у зв`язку з чим заява третьої особи підлягає частковому задоволенню, з покладенням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 93 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У зв`язку з тим, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 апеляційні скарги Прокурора у справі №911/268/23 задоволено, а рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 - скасовані, а також враховуючи підтримання Громадською організацією позову Прокурора, який було задоволено повністю, колегія суддів дійшла до висновку, що судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги третій особі у розмірі 93 000,00 грн, на підставі статті 129 ГПК України покладаються на Товариство.

Керуючись статтями 124, 126, 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Громадської організації "Екологічна безпека Київщини" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги Громадській організації "Екологічна безпека Київщини" в сумі 93 000,00 грн, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп"</a>.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп"</a> (08711, Київська область, Обухівський район, селище міського типу Козин, вулиця Старокиївська, будинок 59; ідентифікаційний код 42621783) на користь Громадської організації "Екологічна безпека Київщини" (08121, Київська область, Києво-Святошинський район, село Личанка (з), вулиця Центральна, будинок 43-А; ідентифікаційний код 39673758) 93 000 (дев`яносто три тисячі) грн 00 коп. судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді першої інстанції.

4. У задоволенні решти вимог заяви Громадської організації "Екологічна безпека Київщини" про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи №911/268/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 286-291 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 07.11.2023.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Т.П. Козир

О.В. Агрикова