Рішення

від 27.10.2023 по справі 911/1548/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2023 р. Справа № 911/1548/22

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Андрух Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр"

про встановлення вартості частки та зобов`язання сплатити вартість частки

за участю представника позивача: Клапчук Ф.П. (ордер серії АІ № 1295302 від 21.10.2022)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.08.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 (далі - позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельний-кадастровий центр" (далі - відповідач) про:

- встановлення вартості частки ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельний-кадастровий центр" (ідентифікаційний код 35433000), що складала 30% загального розміру статутного капіталу в розмірі 73 947,00 грн;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельний-кадастровий центр" (ідентифікаційний код 35433000) до 17.11.2022 сплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) вартість його частки в статутному капіталі в розмірі 73 947,00 грн.

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з виплати ОСОБА_1 вартості частки в розмірі 73 947,00 грн (30 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельний-кадастровий центр") як учаснику, який вибув з товариства.

Господарський суд Київської області ухвалою від 06.09.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

27.09.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач надав пояснення стосовно виявлених судом недоліків та відповідні документи на підтвердження таких пояснень.

Водночас до означеної заяви позивачем додано позовну заяву, згідно прохальної частини якої ОСОБА_1 просить суд, зокрема:

- визнати частково незаконним та недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр», оформлене протоколом від 19.11.2021, в частині погодження розрахунку належної до виплати вартості частки учаснику ОСОБА_1 та зобов`язання виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр» виплатити ОСОБА_1 грошовими коштами його частку в статутному капіталі у розмірі 13 800, 00 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр» на користь ОСОБА_1 вартість частки майна, пропорційної його частці у статутному капіталі, що склала 30% загального розміру статутного капіталу, в розмірі 73 947, 00 грн.

Водночас пунктами 1, 2 частини 2, частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Так, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

В розрізі вказаного суд вважає за необхідне зазначити, що:

- позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі;

- відповідачами можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, до яких звернуто матеріально-правові вимоги позивача в межах передбаченої процесуальними приписами юрисдикції, тоді як належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, оскільки суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від конкретно визначеного відповідача.

За таких обставин, оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом, відтак відповідну заяву можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову, є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову, попри те вказане не позбавляє позивача права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Як слідує зі змісту первинно поданої ОСОБА_1 позовної заяви її предметом визначено вимоги майнового характеру: встановлення вартості частки ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельний-кадастровий центр" (ідентифікаційний код 35433000), що складала 30% загального розміру статутного капіталу в розмірі 73 947,00 грн та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельний-кадастровий центр" (ідентифікаційний код 35433000) до 17.11.2022 сплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) вартість його частки в статутному капіталі в розмірі 73 947,00 грн, а підставами таких вимог визначено обставини: незгоди позивача з рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельний-кадастровий центр", оформлених протоколом від 10.01.2022, в частині відмови у погодженні розрахунку належної йому до виплати частки в розмірі 73 947 грн; не проведення загальних зборів учасників товариства на вимогу ОСОБА_1 та ненадання розрахунку ринкової вартості частки в статутному капіталі.

Водночас предметом поданої ОСОБА_1 в межах справи № 911/1548/22 разом із заявою на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 06.09.2022 позовної заяви є зокрема вимога немайнового характеру - про визнання частково незаконним та недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр», оформлене протоколом від 19.11.2021, в частині погодження розрахунку належної до виплати вартості частки учаснику ОСОБА_1 та зобов`язання виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр» виплатити ОСОБА_1 грошовими коштами його частку в статутному капіталі у розмірі 13 800, 00 грн.

Ураховуючи наведене, оскільки подана позивачем у межах справи № 911/1548/22 позовна вимога про визнання частково незаконним та недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр», оформлене протоколом від 19.11.2021, в частині погодження розрахунку належної до виплати вартості частки учаснику ОСОБА_1 та зобов`язання виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр» виплатити ОСОБА_1 грошовими коштами його частку в статутному капіталі у розмірі 13 800, 00 грн. є самостійним, нормативно визначеним способом захисту прав, яка ґрунтується на інших підставах, аніж заявлені первинно до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр» вимоги про встановлення вартості частки та зобов`язання сплатити вартість частки, суд дійшов висновку про те, що подання позивачем позовної заяви в новій редакції з одночасною зміною предмета і підстав позову, тобто подання по суті нового позову спрямовано не на усунення недоліків первинно поданого позову.

Отже, беручи до уваги зазначене та те, що в межах уже поданого позову одночасна зміна його предмета і підстав процесуальним законом не допускається, суд дійшов висновку, що позовна заява (нова редакція) в частині вимоги про визнання частково незаконним та недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр», оформлене протоколом від 19.11.2021, в частині погодження розрахунку належної до виплати вартості частки учаснику ОСОБА_1 та зобов`язання виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр» виплатити ОСОБА_1 грошовими коштами його частку в статутному капіталі у розмірі 13 800, 00 грн підлягає поверненню.

В розрізі наведених висновків судом враховано, що приписи процесуального законодавства не передбачають можливості усунення недоліків поданого позову шляхом подання нового, іншого позову в межах однієї справи, єдиний та унікальний номер якої присвоєно саме первинно поданій позовній заяві із відповідним предметом, підставами та складом учасників, як і не презюмують процесуальні норми порядку надання судом оцінки такому новому позову на предмет його відповідності вимогам ст. 162, 164, 172 ГПК України та можливості залишення його без руху на стадії залишення без руху первинно поданого позову.

Щодо викладеної вимоги позивача в позовній заяві в новій редакції - про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр» на користь ОСОБА_1 вартість частки майна, пропорційної його частці у статутному капіталі, що склала 30% загального розміру статутного капіталу, в розмірі 73 947, 00 грн, суд зазначає, що позивачем фактично не змінено ані предмет, ані підстави позову в цій частині, тоді як процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв/клопотань про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, суд дійшов висновку про розгляд справи за вимогами у первинно заявленій позовній заяві, що за своєю суттю не суперечить вказаній вимозі в новій редакції.

Господарський суд Київської області ухвалою від 03.10.2022 прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрив провадження в справі, призначив підготовче засідання на 21.10.2022, установив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Господарський суд Київської області ухвалами від 21.10.2023 та 04.11.2022 у цій справі, зокрема відклав підготовче засідання на 04.11.2022 та 18.11.2023 відповідно.

04.11.2022, після підготовчого засідання, через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли клопотання про витребування документів

18.11.2023 суд долучив до матеріалів справи адвокатський запит з додатками.

Господарський суд Київської області ухвалою від 18.11.2022 у цій справі відмовив у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування документів, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 09.12.022.

09.12.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли:

- клопотання про призначення судової експертизи;

- два клопотання про витребування документів.

Господарський суд Київської області ухвалою від 09.12.2022 в означеній справі, зокрема, відклав підготовче засідання на 16.12.2023; зобов`язав Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (ідентифікаційний код 14361575) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" (ідентифікаційний код 35433000) надати суду інформацію та підтверджуючі документи перерахування ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в 2007-2008 роках на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в Філії КМД АТ "Індекс-Банк", МФО 300614, який був відкритий Товариством з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр", грошових коштів в сумі 13 800,00 грн або в іншій сумі, як внесок до статутного капіталу останнього.

15.12.2022 через підсистему Електронний суд позивач подав клопотання про проведення підготовчого судового засідання 16.12.2022 без участі позивача та його представника.

Згідно розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 "Про порядок дій при оголошення повітряної тривоги" з урахування Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами), відповідно до ст. 30 Кодексу цивільного захисту України, керуючись ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів та працівників апарату суду передбачено, зокрема, що у разі оголошення сигналу повітряна тривога судді та працівники апарату суду негайно мають залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

16.12.2022 з 08:10 до 12:19 у місті Києві оголошено сигнал повітряної тривоги у зв`язку із загрозою ракетного обстрілу міста.

Господарський суд Київської області ухвалою від 16.12.2022 у цій справі, зокрема призначив підготовче засідання на 20.01.2023.

20.12.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області АТ «Креді Агріколь Банк», на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 09.12.2022 у справі № 911/1548/22, надав витяг з виписки про рух коштів ТОВ «Кагарлицький земельно-кадастровий центр».

Господарський суд Київської області ухвалою від 20.01.2023, зокрема, призначив у справі № 911/1584/22 судову економічну експертизу; виніс на вирішення судової економічної експертизи у справі № 911/1548/22 такі питання: « - яка дійсна (ринкова) вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" станом на 18.10.2021?

- яка ринкова вартість сукупності всіх часток статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" станом на 18.10.2021?

- яка вартість частки ОСОБА_1 , виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки ОСОБА_1 , станом на 18.10.2021?

- чи підтверджується документально сума внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" ОСОБА_1 та розрахунок розміру частини майна, що підлягає поверненню особі, яка вибула зі складу засновників станом на 18.10.2021?» та зупинив провадження в справі № 911/1548/22 до закінчення експертних досліджень та отримання висновків експертів.

Супровідним листом від 06.02.2023, на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 20.01.2023 про призначення експертизи, направлено матеріали господарської справи № 911/1548/22 до Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

21.02.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшов лист Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 854/18/вих.-23/ЛЕП від 21.02.2023, до якого долучено клопотання судового експерта Ольги Волкової про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової економічної експертизи, а саме:

- оригіналу або завіреної належним чином копії установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр», що був чинний з моменту створення по дату виходу з вказаного товариства ОСОБА_1 18.10.2021;

- оригіналу або завіреної належним чином копії звіту про оцінку (акту оцінки) майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр»;

- оригіналів або завірених належним чином копій підтверджуючих документів перерахування ОСОБА_1 у 2007-2008 роках на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 у Філії КМД АТ «Індекс-Банк», МФО 300614, який був відкритий Товариством з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр», грошових коштів в сумі 13 800,00 грн або в іншій сумі, як внесок до статутного капіталу;

- оригіналів або завірених належним чином копій оборотних відомостей та регістрів бухгалтерського обліку щодо формування та підтвердження сплати внесків до статутного фонду учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр»;

- оригіналу або завіреної належним чином копії розрахунку розміру частини майна, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , який вибув зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» станом на 18.10.2021.

Господарський суд Київської області листом від 03.03.2023 витребував у Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи № 911/1548/22 для вирішення зазначеного клопотання в порядку, встановленому чинним законодавством.

08.03.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області разом із супровідним листом Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1216/18/вих.-23/ЛЕП від 07.03.2023 надійшли матеріали справи № 911/1548/22.

Господарський суд Київської області ухвалою від 08.03.2023, зокрема, поновив провадження в справі № 911/1548/22; призначив підготовче засідання на 31.03.2023; зобов`язав учасників справи надати суду до 31.03.2023:

- оригінал або завірену належним чином копію установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр", що був чинний з моменту створення по дату виходу з вказаного товариства ОСОБА_1 18.10.2021;

- оригінал або завірену належним чином копію звіту про оцінку (акту оцінки) майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр";

- оригінали або завірені належним чином копії підтверджуючих документів перерахування ОСОБА_1 у 2007-2008 роках на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 у Філії КМД АТ "Індекс-Банк", МФО 300614, який був відкритий Товариством з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр", грошових коштів в сумі 13 800,00 грн або в іншій сумі, як внесок до статутного капіталу;

- оригінали або завірені належним чином копії оборотних відомостей та регістрів бухгалтерського обліку щодо формування та підтвердження сплати внесків до статутного фонду учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр";

- оригінал або завірену належним чином копію розрахунку розміру частини майна, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , який вибув зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" станом на 18.10.2021.

31.03.2023 через підсистему Електронний суд позивач подав клопотання про витребування доказів.

Господарський суд Київської області ухвалою від 31.03.2023, зокрема, відклав підготовче засідання на 28.04.2023; зобов`язав:

- Головне управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А) надати суду належним чином засвідчену копію всієї податкової, бухгалтерської та іншої звітності (документації), поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» (ідентифікаційний код 35433000) щодо майна та отриманих доходів вказаного товариства за період з 2007 року по 18.10.2021;

- Головне управління статистики у Київській області (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 71) надати суду належним чином засвідчену копію всієї статистичної, бухгалтерської та іншої звітності (документації), поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» (ідентифікаційний код 35433000) щодо майна та отриманих доходів вказаного товариства за період з 2007 року по 18.10.2021;

- Обухівську РДА (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Малишка, 10) надати суду належним чином засвідчену копію всіх документів реєстраційної справи юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» (ідентифікаційний код 35433000);

- Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (МФО 300614, ідентифікаційний код 14361575, 01024, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4) надати суду інформацію та підтверджуючі документи перерахування ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в 2007-2008 роках на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в Філії КМД АТ «Індекс-Банк», МФО 300614, який був відкритий ТОВ «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» (ідентифікаційний код 35433000), грошових коштів в сумі 13 800, 00 грн або в іншій сумі як внесок до статутного капіталу відкритий ТОВ «Кагарлицький земельно-кадастровий центр».

19.04.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області АТ «Креді Агріколь Банк», на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 31.03.2023 у справі № 911/1548/22, надав витяг з виписки про рух коштів ТОВ «Кагарлицький земельно-кадастровий центр».

26.04.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Головного управління статистики у Київській області, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 31.03.2023 у справі № 911/1548/22, надійшли витребувані документи.

26.04.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Обухівської районної військової адміністрації Київської області, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 31.03.2023 у справі № 911/1548/22, надійшли витребувані документи.

Господарський суд Київської області ухвалою від 28.04.2023 зупинив провадження у справі № 911/1548/22 на час проведення судової економічної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Київської області від 20.01.2023.

Поряд з тим 28.04.2023, після підготовчого засідання, через підсистему Електронний суд позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі.

09.05.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшла копія листа № 2952/18/вих.-23/ЛЕП від 09.05.2023 про необхідність сплатити вартість проведення експертизи.

24.05.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Головного управління ДПС у Київській області, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 31.03.2023 у справі № 911/1548/22, надійшли витребувані документи.

Господарський суд Київської області супровідним листом від 26.05.2023, на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 20.01.2023 про призначення експертизи, направив матеріали господарської справи № 911/1548/22 до Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

24.08.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз разом із супровідним листом № 5909/18/вих.-23/ЛЕП від 23.08.2023 та матеріалами означеної справи, надійшов висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 470-Е від 23.08.2023.

Господарський суд Київської області ухвалою від 29.08.2023, зокрема, поновив загальне позовне провадження у справі № 911/1548/22; призначив підготовче засідання на 22.09.2023 та зобов`язав сторін надати суду:

- оригінал або завірену належним чином копію звіту про оцінку (акту оцінки) майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр";

- оригінал або завірену належним чином копію розрахунку розміру частини майна, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , який вибув зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" станом на 18.10.2021.

22.09.2023 на адресу електронної пошти Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника останнього.

Господарський суд Київської області ухвалою від 22.09.2023 у цій справі відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи; закрив підготовче провадження у справі № 911/1548/22; призначив справу до судового розгляду по суті на 20.10.2023, а також зобов`язав ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 29.08.2023 у справі № 911/1548/22 в частині необхідності надання:

- оригіналу або завіреної належним чином копії звіту про оцінку (акту оцінки) майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр";

- оригіналу або завіреної належним чином копії розрахунку розміру частини майна, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , який вибув зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" станом на 18.10.2021.

20.10.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області позивач подав клопотання про призначення додаткової експертизи.

Господарський суд Київської області ухвалою від 20.10.2023 у цій справі відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення додаткової судової експертизи, оголосив перерву в судовому засіданні до 27.10.2023.

У судове засідання 27.10.2023 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Також відповідач не скористався наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правом та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.

Водночас суд вчинив залежні від нього дії з повідомлення відповідача про розгляд цієї справи:

- копію ухвали Господарського суду Київської області від 06.09.2022 у зазначеній справі не направлено відповідачу засобами поштового зв`язку з огляду на відсутність у суду фінансування на відправлення поштової кореспонденції, попри те означену ухвалу, як і всі постановлені у цій справі ухвали, офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, як наслідок відповідні рішення суду знаходиться у вільному доступі, оскільки за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України;

- копії всіх ухвал Господарського суду Київської області в зазначеній справі направлено відповідачу на вказану позивачем у позовній заяві електронну пошту - tovkzkc@gmail.com, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів;

- копії ухвал Господарського суду Київської області від 03.10.2022, 08.03.2023, 31.03.2023, 28.04.2023, 29.08.2023, 22.09.2023 у цій справі надіслано на адресу відповідача, що є офіційно зареєстрованим місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" згідно відомостей ЄДР, конверти з якими повернуто органом поштового зв`язку з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою»;

- копії ухвал Господарського суду Київської області від 09.12.2022, 16.12.2022, 20.01.2023 у цій справі надіслано на адресу відповідача, що є офіційно зареєстрованим місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" згідно відомостей ЄДР, які отримано останнім 20.12.2022 та 27.12.2022, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення зі штриховими кодовими ідентифікаторами № 0103282762815, № 010328276138, № 0103283106679.

Жодних інших поштових адрес відповідача, окрім адреси зареєстрованого місцезнаходження згідно даних ЄДР, матеріали справи не містять та суду не повідомлено.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаними із відповідним судовим провадженням та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку, із поданням заяв та/або письмових пояснень стосовно власної позиції по суті спору.

В розрізі зазначеного судом враховано, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а відповідач є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою одержання інформації про хід та стан справи.

У судовому засіданні 27.10.2023, закінчивши з`ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

УСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» із часткою 30% у статутному капіталі, що становить 13 800, 00 грн.

Нотаріально посвідченою заявою від 16.10.2021 позивач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» про свій вихід зі складу учасників товариства та просив повідомити його про вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку та виплати йому вартості його частки, а також виплатити не пізніше 18.10.2022 вартість його частки, що складає 30% статутного капіталу. Копія зазначеної заяви наявна в матеріалах справи.

Надалі 19.10.2021 позивач звернувся із означеною заявою до державного реєстратора для реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. Копія опису документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації наявна в матеріалах справи.

Як зазначив позивач, у зв`язку з його виходом зі складу учасників, 19.11.2021 були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр», на яких прийнято рішення, зокрема:

- погодити розрахунок належної до виплати вартості частки учасника ОСОБА_1 ;

- зобов`язати виконавчий орган товариства виплатити ОСОБА_1 грошовими коштами його частку у статутному капіталі у розмірі 13 800, 00 грн у визначений законом термін до 17.11.2022;

- запропонувати ОСОБА_1 отримати його частку у іншому майні іншим майном, перелік якого погоджується усіма учасниками товариства. Передачу такого майна здійснити до 17.11.2022;

- доручити виконавчому органу товариства в 10-денний термін підготувати необхідні зміни до статуту товариства та забезпечити їх реєстрацію у відповідності до законодавства. Копія протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» від 19.11.2021 наявна в матеріалах справи.

Позивачем зауважено, що не погоджуючись з таким рішенням та у зв`язку із невиконанням відповідачем свого обов`язку із виплати вартості частки в статутному капіталі, ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» із вимогою від 08.12.2021, згідно змісту якої зазначив про відсутність намірів отримувати належну частку іншим майном товариства, а вартість його частки повинна складатись із 30% чистих активів товариства + 13 800,00 грн вкладу до статутного капіталу + 30% чистого прибутку товариства (вартість необоротних активів згідно даних моніторингу ринкових цін - 164 690,00 грн; вартість оборотних активів за даними балансу - 47 400, 00 грн; довгострокові та поточні зобов`язання за даними балансу - 23 000, 00 грн; чистий прибуток за даними звіту - 11 400, 00 грн з них 30% - 3 420, 00 грн; чисті активи товариства 212 090, 00 грн - 23 00, 00 грн = 189 090, 00 грн з них 30% - 56 727, 00 грн), а тому просив погодити рішенням загальних зборів розрахунок належної до виплати частки в розмірі 73 947, 00 грн (56 727, 00 грн + 13 800, 00 грн + 3 420, 00 грн). Копія зазначеної вимоги наявна в матеріалах справи.

10.01.2022 проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр», на яких прийнято рішення:

- відмовити ОСОБА_2 у погодженні розрахунку належної до виплати ОСОБА_1 частки в розмірі 73 947, 00 грн, що наведений в його заяві;

- з метою визначення ринкової вартості належної до виплати ОСОБА_1 частки доручити виконавчому органу товариства в місячний термін замовити такий розрахунок в суб`єкта оціночної діяльності. Виготовлений розрахунок подати на розгляд загальних зборів товариства. Копія протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» від 10.01.2022 наявна в матеріалах справи.

ОСОБА_1 зауважив, що з огляду на часткову незгоду з вказаним рішенням, він звернувся до відповідача з вимогами від 22.02.2022 та 22.06.2022 про надання розрахунку належної до виплати частки учасника товариства. Копії цих вимог наявні в матеріалах справи.

За доводами позивача відповідач відповіді на вказані вимоги не надав, загальні збори не провів, розрахунок ринкової вартості частки позивача в статутному капіталі не надав, відтак ОСОБА_1 , просить суд стягнути з відповідача вартість частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі, що склала 30% загального розміру статутного капіталу в сумі 73 947, 00 грн, відповідно до приписів ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Вказана позиція, на думку позивача, узгоджується з викладеними висновками у постановах Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008, № 30 від 24.10.2008, № 4 від 25.02.2016.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представника позивача, суд дійшов таких висновків.

Статтею 15 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

З огляду на вказані приписи кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються, попри те:

- наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вказаними вище нормами;

- оцінка ж предмету заявленого позову та, як наслідок, наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

На момент виникнення спірних у справі правовідносин поняття товариства з обмеженою відповідальністю, правила їх створення, діяльності, а також права і обов`язки учасників та засновників були визначені положеннями §1 глави 8 Цивільного кодексу України, глави 9 розділу ІІ Господарського кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" та Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю" у відповідних редакціях.

Водночас, з огляду на ретроспективу і характер спірних у цій справі правовідносин та, відповідно, зміну приписів вказаних нормативних актів в часі, суд дійшов висновку, що застосуванню належать норми матеріального права чинні як станом на час прийняття виникнення спірних правовідносин, так і станом на час розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п. 1, ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю", учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Право на вихід з товариства є безумовним суб`єктивним правом учасника, яке не залежить від згоди товариства чи інших його учасників та реалізація якого має наслідком припинення корпоративних відносин між учасником і товариством. При цьому на учасника покладається обов`язок повідомити товариство про свій вихід шляхом подання або вручення відповідної заяви.

Відповідно до пп. 6.1.4, 7.1, 7.2 наявної в матеріалах справи копії статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» у редакції 2010 року передбачено, що учасники товариства мають право вийти з товариства відповідно до чинного законодавства України.

Для забезпечення діяльності товариства за рахунок грошових вкладів учасників створюється статутний капітал у розмірі 46 000, 00 (сорок шість тисяч) гривень.

Частки учасників у статутному капіталі товариства розподіляються наступним чином:

- ОСОБА_1 - грошовий внесок в розмірі 13 800 (тринадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок), що складає 30% статутного капіталу;

- ОСОБА_3 - грошовий внесок в розмірі 4 600 (чотири тисячі шістсот гривень 00 копійок), що складає 10% статутного капіталу;

- ОСОБА_4 - грошовий внесок в розмірі 13 800 (тринадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок), що складає 30% статутного капіталу;

- ОСОБА_5 - грошовий внесок в розмірі 13 800 (тринадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок), що складає 30% статутного капіталу.

Згідно із ч. 5 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю", учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.

З огляду на наведені норми, право на вихід з товариства у відповідний період було законодавчо врегульовано як безумовне суб`єктивне право учасника, яке не залежало від згоди товариства чи інших його учасників та реалізація якого мала наслідком припинення участі в товаристві.

Тобто вихід з товариства є одностороннім правочином його учасника, вчиненим у письмовій формі у вигляді заяви про вихід з товариства, підписаної учасником.

Такий правочин, хоч і вчиняється за волевиявленням однієї особи, спричиняє юридичні наслідки для інших осіб, зокрема, виникнення у товариства обов`язку виплатити колишньому учаснику вартість його частки у встановлений строк. Тому неодмінною умовою для реалізації учасником вчиненого ним волевиявлення на припинення участі в товаристві є повідомлення товариства про прийняте рішення.

Відтак, вихід з товариства є безпосередньою дією учасника, спрямованою на припинення корпоративних відносин з товариством з ініціативи учасника товариства, вчинення якої реалізується учасником шляхом подання до товариства заяви в письмовій формі, підписаної учасником.

У зв`язку із цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв`язку.

Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/7674/18.

Як зазначено позивачем, та не заперечувалось відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» отримало заяву ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників товариства 18.10.2021, отже, позивач реалізував своє право на вихід з товариства.

Отже, з 18.10.2021 позивач вважається таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр».

Відповідно до п. 6, 8 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю", не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

З огляду на положення наведених правових норм учасник товариства, який реалізував своє право на вихід з товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Зазначеному праву учасника кореспондує обов`язок товариства здійснити виплату вартості зазначеної частини майна після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до дванадцяти місяців з дня виходу.

За змістом статті 139 Господарського кодексу України (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами. До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14.

Отже, позивач має право на розрахунок вартості своєї частки саме на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Відповідно до п. 8.1, 9.1 - 9.4. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» передбачено, що товариство має самостійний баланс, здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України, фінансових та інших планів, що затверджуються зборами учасників.

Товариство є власником майна, переданого йому учасниками у вигляді внесків до статутного капіталу або додаткових внесків, продукції, що вироблена товариством в результаті господарської діяльності, а також іншого майна, придатного або одержаного на законних підставах, що не заборонені законодавством України. Товариство вільно володіє, користується та розпоряджається своїм майном відповідно до його призначення.

Джерелами створення майна товариства є:

- грошові та майнові внески учасників;

- доходи від господарської діяльності;

- прибутки від цінних паперів;

- інші джерела, не заборонені законодавством України.

Прибуток товариства формується з доходів від господарської діяльності у встановленому законодавством України порядку. Товариство сплачує податки та інші обов`язкові платежі до державного та місцевого бюджетів та державних цільових фондів, проценти за кредитами банків та інших кредиторів.

Чистий прибуток товариства використовується для утворення фондів для забезпечення господарської діяльності товариства та розподілу між учасниками у порядку, визначеному цим статутом.

За доводами позивача ним було внесено до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» 13 800, 00 грн.

Приписами статей 73, 74, 76, 79, 86 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Предметом спору у цій справі є стягнення на користь учасника вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» пропорційно частці у статутному капіталі до предмету доказування у цій справі входило встановлення обставин розміру статутного капіталу на момент виходу учасника, розмір частки позивача - учасника товариства, обставини сплати саме позивачем суми свого внеску.

Згідно ч. 1 ст. 98, ч. 4 ст. 102, ч. 1 ст. 104 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Отже, висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі, який підлягає оцінці судом на загальних підставах.

Господарський суд Київської області ухвалою від 20.01.2023 у цій справі призначив судову економічну експертизу та виніс на її вирішення такі питання:

- яка дійсна (ринкова) вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" станом на 18.10.2021?

- яка ринкова вартість сукупності всіх часток статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" станом на 18.10.2021?

- яка вартість частки ОСОБА_1 , виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки ОСОБА_1 , станом на 18.10.2021?

- чи підтверджується документально сума внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" ОСОБА_1 та розрахунок розміру частини майна, що підлягає поверненню особі, яка вибула зі складу засновників станом на 18.10.2021?

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Згідно з розділом ІІІ Економічна експертиза п.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5, основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій є, зокрема, проведення аналізу показників фінансово-економічного стану підприємства/організації; структури майна та джерел його придбання; визначення документальної обґрунтованості розрахунків частки майна у разі виходу учасника зі складу засновників.

Згідно наявного в матеріалах справи висновку висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 470-Е від 23.08.2023 судовим експертом на поставлені судом питання надано такі відповіді:

1) визначити дійсну (ринкову) вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» (код ЄДРПОУ 35433000) станом на 18.10.2021, не надається за можливе, так як проведення досліджень на предмет визначення показників ринкової вартості майна не відносяться до предмету дослідження судово-економічної експертизи та виходить за межі компетенції судового експерта з економічного виду досліджень;

2) визначити ринкову вартість сукупності всіх часток статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» (код ЄДРПОУ 35433000) станом на 18.10.2021 не надається за можливе, поставлене питання виходить за межі компетенції експерта з економічного виду досліджень;

3) наданими документами, в межах компетенції експерта економіста, вирішення поставленого питання щодо визначення вартості частки ОСОБА_1 , виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки ОСОБА_1 , станом на 18.10.2021 дослідити не надається за можливе;

4) наданими документами, в межах компетенції експерта економіста, документально підтверджується сума внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» ОСОБА_1 в розмірі 5 000 грн, дослідити розрахунок розміру частини майна, що підлягає поверненню особі, яка вибула зі складу засновників станом на 18.10.201 не надається за можливе.

З огляду на вказане, наданий висновок експерта № 470-Е від 23.08.2023 судом приймається як належний та допустимий доказ в частині встановлення експертом суми внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» ОСОБА_1 в розмірі 5 000 грн.

Суд зазначає, що судова експертиза у справі була проведена на підставі наданих документів, які просив витребувати позивач, однак сторонами не було надано суду документи, витребувані клопотанням судового експерта від 21.02.2023 як-то: звіт про оцінку (акту оцінки) майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр"; оборотні відомості та регістри бухгалтерського обліку щодо формування та підтвердження сплати внесків до статутного фонду учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр"; розрахунок розміру частини майна, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , який вибув зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" станом на 18.10.2021.

Поряд з тим в матеріалах справи наявна копія довідки Відділення Філії «Київська міська дирекція» АТ «Індекс-Банк» м. Кагарлик № 271 від 23.10.2007, згідно змісту якої до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» готівкою внесено кошти у сумі 23 000, 00 грн.

Водночас позивачем не надано належних та допустимих доказів внесення ним до статутного капіталу відповідного товариства 13 800, 00 грн, тоді як під час розгляду судом цієї справи представником позивача не заперечувались вказані обставини.

Також, з урахуванням вказаного, суд вважає за необхідне зазначити, що:

- позивач не позбавлений був процесуального права та можливості висновок, проведеної на його власне замовлення, експертизи згідно вимог ст. 98, 101 ГПК України стосовно поставлених питань або ж звіту про оцінку майна, хоча положення Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" й не містять норм стосовно обов`язковості оцінки майна в випадку виходу учасників з товариства, але й не виключає її проведення за необхідності в цьому (зокрема, за наявності спору) ;

- обов`язок доказування треба розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження власних доводів, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;

- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини;

- надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів "поза розумним сумнівом" полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення;

- обов`язок доказування в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторони, а процедура доказування містить достатньо широкий обсяг можливостей та прав сторін стосовно доведення обставин, покладених в основу обґрунтування власних доводів та заперечень, чим позивач під час розгляду вказаної справи не скористався.

Принцип змагальності сторін передбачає високий рівень правової культури, правової свідомості та сумлінності учасників судового процесу. У сучасний період обов`язок суду збирати докази з власної ініціативи для об`єктивного з`ясування всіх обставин справи у господарському процесі замінено функцією суду сприяти особам, що беруть участь у справі, в отриманні доказів через їх витребування від тих осіб, хто бере участь і не бере участі у процесі.

У розрізі викладеного, суд вважає за необхідне зауважити, що головуючим суддею в цій справі:

- задовольнялись клопотання позивача про витребування у інших осіб документів;

- призначалась судова економічна експертиза, з урахуванням відповідного клопотання позивача.

Так, позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного цивільного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а отже зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить таких спосіб захисту відновлення порушеного права.

З огляду зазначеного, суд дійшов висновку, про вжиття максимально можливих дій та використання всього інструментарію задля забезпечення дотримання принципу змагальності та сприяння особам, що беруть участь у справі, в отриманні доказів через їх витребування від тих осіб, хто бере участь і не бере участі у процесі, призначення судової експертизи, що призвело до тривалого розгляду справи, тоді як наявність у особи певних прав та можливостей їх захисту та, відповідно, процесуального права на розпорядження своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, не звільняє заявника від обов`язку дотримання унормованих процесуальними приписами правил подання відповідного позову та доказування.

Суд звертає увагу на те, що вивчення матеріалів спірних правовідносин, підготовка та розробка стратегії захисту прав позивача, зокрема через обрання способу та захисту його порушеного права та доведення наявності вказаних ним обставин, перебуває виключно в межах контролю позивача та/або особи, яка надає їй правову допомогу, як наслідок сама лише неспроможність заявника визначитись під час підготовки позову та проведення підготовчого провадження з доказовою базою, з якою він звернувся до відповідача, свідчить про формальне ставлення до передбачених законом вимог, тоді як правосуддя має бути не лише фактичним, але й реальним, оскільки право на звернення до суду не є абсолютним, а може бути реалізовано лише за умови дотримання вимог законодавства.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що з моменту звернення позивача із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" (18.10.2021) про його вихід зі складу учасників товариства, ним реалізовано гарантоване чинним законодавством та обумовлене статутом право на вихід зі складу засновників відповідача, в зв`язку з чим позивач має право на отримання ринкової вартості частини майна, пропорційної його частці (вкладу) у статутному капіталі.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено виконання ним обов`язку з виплати ОСОБА_1 вартості частини майна, пропорційної її частці в статутному капіталі товариства, установленої на момент виходу її зі складу засновників.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 05.06.2020 у справі № 920/528/19.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Водночас суд враховує, що відсутність у статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" порядку визначення ринкової вартості часток учасників товариства, не вказує на можливість розрахування таких часток виходячи з балансової вартості, також те, що взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна.

Поряд з тим із аналізу зазначеної статті вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника», тим самим визначив, що обов`язок товариства виплатити учаснику вартість його частки обмежується розміром оплаченої частини частки.

Відтак за відсутності належного встановлення обставин щодо визначення дійсної (ринкової) вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр», враховуючи, що загальна вартість майна визначається на рівні активів підприємства за вирахуванням його зобов`язань, а розрахунок вартості майна товариства слід здійснювати, зокрема, за даними фінансових показників товариства станом на час виходу учасника з нього, тобто виходячи із вартості усього майна, що належить товариству, та за наявності неспростованого позивачем висновку експерта про внесення до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельно-кадастровий центр» ОСОБА_1 внеску у розмірі 5 000 грн, у суду відсутня можливість самостійно встановити ринкову вартість частини майна, пропорційної його частці (вкладу) у статутному капіталі з наявних матеріалів справи.

Отже, враховуючи що позивачем не доведено наявності встановлених законодавством підстав для виплати ОСОБА_1 вартості частини майна, пропорційної її частці в статутному капіталі товариства, установленої на момент виходу її зі складу засновників у визначеному ним розмірі - 73 947, 00 грн, а тому позовні вимоги останнього задоволенню не підлягають.

Суд не взяв до уваги посилання позивача на висновки, викладені в постановах пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008, № 30 від 24.10.2008, № 4 від 25.02.2016 оскільки такі не є джерелами правозастосовної практики у розумінні ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у цій справі покладаються судом на позивача з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" про:

- встановлення вартості частки ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" (ідентифікаційний код 35433000), що складала 30 % загального розміру статутного капіталу в розмірі 73 947,00 грн;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький земельно-кадастровий центр" (ідентифікаційний код 35433000) до 17.11.2022 сплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) вартість його частки в статутному капіталі в розмірі 73 947,00 грн.

2. Покласти понесені ОСОБА_1 судові витрати на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.11.2023.

Суддя П.В.Горбасенко