Рішення

від 07.11.2023 по справі 922/4018/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2023м. ХарківСправа № 922/4018/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Іванії К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"(вул. Плеханівська, 126, м. Харків, 61037) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ ГРУП УКРАЇНА" (вул. Бестужева, б 11-Б, кв. 120, м. Харків. 61068) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Шрамко А.О. (дов №01-23/147) від 03.07.2023 року

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ ГРУП УКРАЇНА", в якій просить суд:

розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження .

Стягнути з Товариство з Обмеженою Відповідальністю МІТ ГРУП УКРАЇНА" (пул. Бестужева. 6.11-Б. кв. 120, 61068. код ЄДРПОУ 42641878) на корнеті. Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (вул. Плеханівська, 126, м. Харків. 61037 код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за електричну енергію за період з липня 2022р. по січень 2023р. станом па 01.07.2023р. за Договором №734/054510 віт 27.09.2021р. про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в сумі 53191.44грн., на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ AT Ощадбанк НОМЕР_1 , МФО 351823, кол НОМЕР_2 .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю МІТ ГРУП УКРАЇНА (вул. Бестужева. 6.11-Б. кв. 120, 61068. код ЄДРПОУ 42641878) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (вул. Плеханівська, 126, м. Харків. 61037 код ЄДРПОУ 42206328) за Договором №734/054510 від 27.09.2021р. про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за несвоєчасну оплату за спожиту електричну енергію нараховану пеню у сумі 13160.86 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023, 3% річних у сумі 1054.91 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023, та інфляційні втрати у су мі 2951.99 гри. за період з жовтня 2022 по червень 2023, на па п/р НОМЕР_3 , МФО 351823, ХОУ AT Ощадбанк, код ЄДРПОУ 42206328.

Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю МІТ ГРУП УКРАЇНА (вул. Бестужева, б.ІІ-Б, кв. 120, 61068. код ЄДРПОУ 42641878) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут" (вул. Плеханівська. 126. м. Харків. 61037 код ЄДРПОУ 42206328) судовий збір у сумі 2684 грн. 00 коп. на н/р НОМЕР_3 , МФО 351823, ХОУ ЛГ Ощадбанк, код ЄДРПОУ 42206328.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №734/054510 від 27.09.2021р. та Комерційної пропозиції №1, яка є невід`ємним додатком до Договору.

Ухвалою суду від 16.10.2023року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4350/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 07.11.2023 року.

27.10.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.10.2023), в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить: відмовити ПрАТ Харківенергозбут у позовних вимогах про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у повному обсязі,вважає надані позивачем докази не є належними, достовірними та допустимими у цій справі з огляду на наступне.

По-перше, акт звірки, не був підписаний відповідачем, а тому розмір заборгованості не є узгодженим. На підставі вищевикладеного, просимо суд не брати цей доказ до уваги і визнати його не достовірним.

По-друге, позивачем не надано суду доказів того, що електрична енергія була спожита відповідачем. Рахунки на оплату електроенергії не є належними доказами, в розумінні ст. 76 ГПК України, того факту, що такі послуги фактично надавалась, із урахуванням того, що акти приймання-передачі сторонами не підписувались.

По -третє, витяг із реєстру споживання, що нібито підтверджує обсяги споживання електроенергії за спірним договором не є достовірним доказом, оскільки він не є первинним господарським документом, що підтверджує факт проведення таких господарських операцій як постачання послуг, а тому також просимо не брати цей документ до уваги суду.

Просить суд застосувати ч. 3 ст. 551 ЦКУ та відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені і 3% річних.

01.11.2023 позивачем до суду подано відповідь на відзив за (вх. № 298311), в якій позивач спростовує доводи відповідача та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

01.11.2023 від відповідача до суду надійшла заява про залучення третьої особи (Документ сформований в системі «Електронний суд» 01.11.2023) в якій відповідач просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, АТ Харківобленерго. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ Харківенергозбут проводить на підставі переданих від оператора системи розподілу АТ Харківобленерго показів приладів обліку.

Щодо клопотання відповідача про залучення третьої особи.

У відповідності до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

У даному разі, відповідачем у заяві про залучення третьої особи вказано, що розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ «Харківенергозбут» проводить на підставі переданих від оператора системи розподілу «Харківобленерго» показів приладу обліку у відповідності до наведених вимог згідно з умовами договору.

Однак вищеозначена заява не містить викладу обставин про те, яким чином судове рішення може вплинути на права або обов`язки заявника, зокрема не вказано, яке саме конкретне їх право чи обов`язок можуть виникнути, змінитися або бути припиненими з моменту прийняття судового рішення. Вказані ж у заявах обставини не є такими підставами, оскільки стосуються правовідносин (обов`язку) зі споживачем та ПрАТ «Харківенергозбут».

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановленихГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Відповідно дост. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив таке.

У зв`язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПРАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП вiд 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП вiд 26.10.2018 № 1268.

ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою дiяльнiсть на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 ст. 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП вiд 26.10.2018 № 1268 (далі - Постанова), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

ПрАТ Харківенергозбут як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (латі - Постанова), та на умовах Договору постачання універсальних послуг

На виконання пункту 13 розділу XVII Закону під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника ПрАТ Харківенергозбут" а AT Харківобленерго виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним Договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового Договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує Договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов Договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) с вчинення споживачем будь-яких дій. що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуга та/або факт споживання електричної енергії.

Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП. Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника. шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуга, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуга), або підписання заяви - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Разом з тим. у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та таких непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з мстою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розмішений на офіційному сайті ПрАТ Харківенсргозбут: zbutencrgo.kharkov.ua.

Так, ураховуючи наведені приписи, та те, що ТОВ М1Т ГРУП УКРАЇНА фактично споживою електричну енергію (витяг з реєстру фактичних обсягів споживання додано до позовної заявці, була здійснена часткова оплата за спожиту електричну енергію в заборгованому негиолі. було надано підписану заяву - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції №.1 (копія підписаної заяви приєднання комерційної пропозиції додані ло позовної заяви) - договір про постачання електричної енергії постачальником універсальнихпослуг №734/054510 від 27.09.2021р. вважається укладеним.

Згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV Правил, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку - функції адміністратора комерційного обліку - на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної розподілу у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи

У відповідності до п. 4.3 Правил лані, необхідні для формування платіжних документів у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного риніту адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Па підставі отриманих даних відповідно до умов Договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому - передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (AT "Харківобленерго) та затверджуються Регулятором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 525 UK України одностороння відмова під зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 ЦК Украйні та ст. 193 ГК України зобов`язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За нормами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином розрахунки за спожиту електроенергію Відповідачу проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - AT Харківобленерго.

ТОП М1Т ГРУП УКРАЇНА" приєдналося до умов Договору №734/054510 від 27 09.202 р. па умовах Комерційної пропозиції № І для малих непобутових споживачів.

Порядок розрахунків за Договором №734/054510 від 27.09.2021р. визначається відповідно до Комерційної пропозиції№1, яка с невід`ємним додатком до Договору.

Згідно п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартості спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами нього Договору

Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Пунктом 5.9 та п. 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Споживач здійснює сплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції. Відповідно до п. 5.10 Договору оплата рахунку Постачальника мас бути здійснена Споживачем у строк, визначений в Комерційній пропозиції, яка є додатком № 3 до цього Договору

За умовами п. З Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, розрахунковим періодом є один календарний місяць, оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період; якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної енергії якого 33 попередній період дорівнює о (або для нових споживачів) суми оплати визначається па основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на плету піни період; розрахунок сумі, попередньої оплати, здійснюється Споживачем шляхом множення чинному розрахунковому періоді ціни на електричну енергію що включає в себе ціну на постачання електричної енергії і розподіл електричної енергії на фактичний обсяг відпущеної електроенергії за відповідний попередній період. Попередня оплата здійснюється Споживачем самостійно до початку найближчого наступного розрахункового періоду; остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію у тому числі за послуги з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті Призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для нього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію. Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надасться Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду; рахунок за спожиту електричну енергію мас бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем; рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника; в разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення,

Пунктом 7 Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

-пені у сумі подвійної облікової ставки НБУ. що діяла в період, за який здійснюються нарахування, віл суми боргу, за кожен день прострочки;

-3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повніша були оплачена.

Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Згідно з переданими даними віл AT "Харківобленерго Відповідачу проведемо нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію

-за липень 2022 на суму 9225.82 грн., ПДВ 20 % 1845.16 гри., разом з ПДВ 11070.98 гри.

Відповідачем за липень 2022 спожито 2455 кВт*год. згідно до витягу фактичних обсягів (додається до позовної заяви). Рахунок та акт приймання - передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв`язку від 12 08.2022, строк оплати рахунку до 19.08.2022р У липні 2022 року було сплачено за липень 2022 року у сумі 12-21 гри разом з ПДВ (платіжні доручення від 21.07.2022 №4).

-за серпень 2022 па суму 3061.13 гри., ПДВ 20 % 612.23 грн., разом з І1ДВ 3673.36 гри. Відповідачем за серпень 2022 спожито 830 кВг*год., згідно до витягу фактичних обсягів (додасться до позовної заяви), Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв`язку від 13.09.2022, строк оплати рахунку до 20.09.2022р. Рахунок в наданий строк не сплачено.

3асобами поштового зв`язку від 11.11.2022, строк оплати рахунку до lo.ll .20-2р. Рахунок в наданий строк не сплачено.

за вересень 2022 на суму 1281738 грн., ПДВ 20 % 2563.48 гри., разом з ПДВ 15380.86 гри. Відповідачем за вересень 2022 спожито 3240 кВт*год. згідно до витягу фактичних обсягів (додається до позовної заяви). Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв`язку від 11 10,2022. строк оплати рахунку до 18.10.2022р. Рахунок в наданий строк не сплачено.

за жовтень 2022 на суму 1635.02 гри., ПДВ 20 % 327.00 гри., разом з ПДВ 1962.02 гри.

Відповідачем за жовтень 2022 спожито 357 кВт`год. згідно до витягу фактичних обсягів (долається до позовної заяви). Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії

-за листопад 2022 на суму 15564.97 гри., ПДВ 20 % 3112.99 гри., разом з ПДВ 18677 96 гри. Відповідачем за листопад 2022 спожито 3060 кВт*год„ згідно до витягу фактичних обсягів (додасться до позовної заяви). Рахунок та акт приймання-передачі "електричної енергії було відправлено засобами поштового зв`язку від 12.12.2022, строк оплати рахунку до 19.12,2022р. Рахунок в наданий строк не сплачено.

-за грудень 2022 на суму 804.64 гри., ПДВ 20 % 160.93 гри., разом з ПДВ 965.57 грн. Відповідачем за грудень 2022 спожито 154 кВт*год згідно до витягу фактичних обсягів (додасться до позовної заяви). Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв`язку від 11.0L2023. строк оплати рахунку до 18.01.2023р. Рахунок в наданий строк не сплачено.

-за січень 2023 на суму 1227.42 гри., ПДВ 20 % 245.48 грн., разом з ПДВ 1472.90 грн. Відповідачем за січень 2023 спожито 234 кВт*год., згідно до витягу фактичних обсягів (додасться до позовної заяви). Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв`язку від 10.02.2023, строк оплати рахунку до 17.02.2023р. Рахунок в наданий строк не сплачено.

Станом па 01.07.2023р. загальна сума заборгованості за спожиту електричну енергію по Договору №734/054510 піл 27.09,2021р. складає 53191.44 грн.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за ним Договором сторони несуть відповідальність. передбачену ним договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).

ПрАТ Харківенергозбут як Постачальник, виконав свої зобов`язання по Договору у повному обсязі, проте Відповідачем умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої j електричної енергії у встановлені Договором строки не виконано, внаслідок чого Відповідачу було нараховано за весь час прострочення пеня, 3% річних та індекс інфляції, які спіном па 01.07.2023 року становить 17167.76 гри. з яких:

-13160.86 грн. пеня;

-1054.91 грн. 3% річних;

-2951.99 грн. втрати від інфляції.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за електричну енергію заборгованість за електричну енергію за період з липня 2022р. по січень 2023р. станом па 01.07.2023р., пеню за несвоєчасну оплату за спожиту електричну енергію нараховану неню у сумі 13160.86 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023, 3% річних у сумі 1054.91 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023, та інфляційні втрати у су мі 2951.99 грн. за період з жовтня 2022 по червень 2023.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами шостою, сьомою статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 ГК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що ТОВ «МІТ ГРУП Україна» не отримувало рахунки для оплати, а також претензії від постачальника, щоб заперечити борг в порядку досудового врегулювання. Матеріали справи не містять доказів направлення цих рахунків споживачу.

У матеріалах справи позивач надає опис рекомендованих листів про відправку актів-приймання передачі. Проте, на цих описах немає відбитку поштового відділення, а номери зазначених у ньому відправлень, зокрема №0505098859564 за липень 2022 р., 0504505984682 за серпень 2022 р. та ін., не можливо перевірити на сайті «Укрпошта», оскільки вказані листи не зареєстровані у системі.

Як посилається у позові відповідач, саме цим пояснюється, що ТОВ «МІТ ГРУП Україна» не підписало жодного акту приймання-передачі електричної енергії за період із липня 2022 року по січень 2023 року, оскільки вони на його адресу не направлялись.

11.10.2023 Відповідач звернувся із запитом до Харківського квартирного експлуатаційного управління (нова назва орендодавця КЕВ м. Харків) у якому просив повідомити, хто використовував електроенергію від приладу обліку, що належав час ТОВ «МІТ ГРУП Україна».

У відповіді на запит Харківське КЕУ, отримане 26.10.2023, відмовило у наданні інформації щодо осіб, які споживали електроенергію під час відсутності на об`єкті службових осіб ТОВ «МІТ ГРУП Україна».

Таким чином, ТОВ «МІТ ГРУП Україна» не передавало показники із приладу обліку електроенергії, оскільки не мало доступу до нього.

Однак, не погоджуючись з вищевказаними доводами відповідача, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як було вже вище зазначено, у відповідності до п.п. 4.12., 4.13. Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10. Постанови № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (АТ Харківобленерго).

У відповідності до п. 4.3. Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ Харківенергозбут проводить на підставі переданих від оператора системи розподілу АТ Харківобленерго показів приладу обліку у відповідності до наведених вимог згідно з умовами договору. Визначення обсягу спожитої електричної енергії не відноситься до компетенції ПрАТ Харківенергозбут, а відноситься до ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470. (пп.2 п.2.3. Розділ 2).

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

У відповідності до ст.173 ГК України, зі змістом якої кореспондуються і приписист.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість за спожиту електричну енергію за період з липня 2022р. по січень 2023р. станом па 01.07.2023р. за Договором №734/054510 віт 27.09.2021р. про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в сумі 53191.44грн., підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення за Договором №734/054510 від 27.09.2021р. про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за несвоєчасну оплату за спожиту електричну енергію нараховану 3% річних у сумі 1054.91 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023, та інфляційні втрати у су мі 2951.99 грн. за період з жовтня 2022 по червень 2023, суд керується положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних та збитків від інфляції, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є арифметично правильним, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені у сумі 13160.86 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023, суд зазначає таке.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій, згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України). Так, відповідно до статей 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7 Комерційної пропозиції №2 до Договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 цієї Комерційної пропозиції, постачальник нараховує за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу.

Позивач нараховує пеню у сумі 13160.86 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023року.

Разом з цим, господарський суд дійшов висновку про застосування положень постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 у частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені.

Відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25.04.2022 на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25.05.2022 на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 23.08.2022 на 90 діб. Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 21.11.2022 на 90 діб. Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 19.02.2023 на 90 діб. Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 20.05.2023 на 90 діб.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 1 частини 2 ст.17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", визначено, що Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

НКРЕКП прийнято постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 №332.

Відповідно до постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП №333 від 27.02.2022 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП, (пункт 5), встановлено рекомендації учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з пунктом 16 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 у редакції постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії".

Спірні господарські правовідносини між сторонами склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин у частині нарахування пені та штрафу за період, який входить до періоду дії воєнного стану.

Суд зазначає, що місцезнаходженням відповідача є місто Харків, де, починаючи з 24.02.2022, ведуться активні бойові дії та інтенсивні обстріли міста, які тривають по сьогоднішній день.

Відповідно до п. 5 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022 (в редакції від 27.02.2022) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії. В подальшому, відповідно до п. 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022 (в редакції від 26.04.2022) вирішено на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії.

Тобто, до 26.04.2022 постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 року передбачала рекомендацію щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, а вже після 26.04.2022 постановою встановлено чітку заборону нарахування та стягнення штрафних санкцій.

Як вбачається з представлених розрахунків пені, вона нарахована й після 26.04.2022 року, що суперечить постанові НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 року (в редакції від 27.02.2022 та 26.04.2022).

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 13160.86 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023, суд відмовляє, оскільки вона нарахована після 26.04.2022 року, що суперечить постанові НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 року (в редакції від 27.02.2022 та 26.04.2022).

Відповідач посилається на загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 року та Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану», як на підставу настання форс-мажорних обставин, наслідком яких продовжується термін виконання зобов`язань;

- втім, частиною першою статті14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом 7 днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю;

- форс-мажорне застереження у пункті 8.3 Договору містить вимогу про належне підтвердження настання для сторони форс-мажорних обставин шляхом надання іншій стороні відповідного документу виданого ТПП України, іншими компетентними органами. Відповідним документом є сертифікат ТПП України про настання форс-мажорних обставин виданий стороні Договору;

- таким чином, лист ТПП України не є сертифікатом у розумінні наведеного положення Закону, та разом з тим, не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини;

- у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 Суд послався на раніше сформульований у цілій низці своїх постанов висновок, відповідно до якого: засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору;

- отже, навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про форс-мажор суд оцінюватиме цей доказ у сукупності з іншими;

- у постанові Верховного суду від 14.06.2022 у справі №922/2394/21 зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку;

- при цьому, встановлюється на наявність чи відсутність обставин форс-мажору саме для конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Сам лише факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу не звільняє сторону від відповідальності, якщо такі обставини прямо не перешкоджають фізично чи юридично виконати конкретний обов`язок за договором;

- настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов`язання, строк виконання якого сплив до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторони від відповідальності в такому випадку.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду викладеної у постанові №922/1093/22.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістомст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу Українипредметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Підсумовуючи вищенаведене, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням відмови у задоволенні заявленої до стягнення пені.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Інших витрат заявлено не було.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 185, 191, 192, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МІТ ГРУП УКРАЇНА" (вул. Бестужева. 6.11-Б. кв. 120, 61068. код ЄДРПОУ 42641878) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (вул. Плеханівська 126, м. Харків. 61037 код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за електричну енергію за період з липня 2022р. по січень 2023р. станом па 01.07.2023р. за Договором №734/054510 віт 27.09.2021р. про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в сумі 53191.44, на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ AT Ощадбанк НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ42206328.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю МІТ ГРУП УКРАЇНА (вул. Бестужева. 6.11-Б. кв. 120, 61068. код ЄДРПОУ 42641878) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (вул. Плеханівська 126, м. Харків. 61037 код ЄДРПОУ 42206328) за Договором №734/054510 від 27.09.2021р. про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за несвоєчасну оплату за спожиту електричну енергію нараховану 3% річних у сумі 1054.91 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023, та інфляційні втрати у су мі 2951.99 грн. за період з жовтня 2022 по червень 2023, на па п/р НОМЕР_3 , МФО 351823, ХОУ AT Ощадбанк, код ЄДРПОУ 42206328.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МІТ ГРУП УКРАЇНА (вул. Бестужева, б.11-Б, кв. 120, 61068. код ЄДРПОУ 42641878) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут" (вул. Плеханівська 126. м. Харків. 61037 код ЄДРПОУ 42206328) судовий збір у сумі 2684 грн. 00 коп. на п/р НОМЕР_3 , МФО 351823, ХОУ ЛГ Ощадбанк, код ЄДРПОУ 42206328.

В іншій частині позовних вимог по пені відмовити .

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Приватне акціонерне товариство Харківенергозбут" (вул. Плеханівська 126. м. Харків. 61037 код ЄДРПОУ 42206328).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю МІТ ГРУП УКРАЇНА (вул. Бестужева, б.11-Б, кв. 120, 61068. код ЄДРПОУ 42641878).

Повне рішення складено "08" листопада 2023 р.

СуддяО.О. Присяжнюк