Постанова

від 27.08.2024 по справі 922/4018/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року м. Харків Справа № 922/4018/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В. , суддя Гребенюк Н.В.

за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

позивача Петрова О.В.

відповідача Прядко О.О.

представники інших учасників справи не з`явились

розглянувши апеляційні скарги ПрАТ "Харківенергозбут" (вх.№2565Х/1) та ТОВ "МІТ ГРУП УКРАЇНА" (вх.№ 2574Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі № 922/4018/23, повний текст якого складено та підписано 08.11.2023 суддею Присяжнюком О.О. у приміщенні господарського суду Харківської області

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Плеханівська, 126, м. Харків, 61037)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ ГРУП УКРАЇНА" (вул. Бестужева, б 11-Б, кв. 120, м. Харків. 61068)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Харківське квартирно-експлуатаційне управління (код ЄДРПОУ 07923280, вул. Сковороди Григорія, 61, м. Харків, 60124)

2. Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ ГРУП УКРАЇНА", в якій просить суд:

-стягнути з Товариство з Обмеженою Відповідальністю МІТ ГРУП УКРАЇНА" (пул. Бестужева. 6.11-Б. кв. 120, 61068. код ЄДРПОУ 42641878) на корнеті. Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (вул. Плеханівська, 126, м. Харків. 61037 код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за електричну енергію за період з липня 2022р. по січень 2023р. станом па 01.07.2023р. за Договором №734/054510 віт 27.09.2021р. про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в сумі 53191.44грн., на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ AT Ощадбанк UЛ373518230000026035300529792, МФО 351823, кол ЄДРПОУ42206328.

-стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю МІТ ГРУП УКРАЇНА (вул. Бестужева. 6.11-Б. кв. 120, 61068. код ЄДРПОУ 42641878) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (вул. Плеханівська, 126, м. Харків. 61037 код ЄДРПОУ 42206328) за Договором №734/054510 від 27.09.2021р. про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за несвоєчасну оплату за спожиту електричну енергію нараховану пеню у сумі 13160.86 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023, 3% річних у сумі 1054.91 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023, та інфляційні втрати у су мі 2951.99 гри. за період з жовтня 2022 по червень 2023, на па п/р НОМЕР_3 , МФО 351823, ХОУ AT Ощадбанк, код ЄДРПОУ 42206328.

-стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю МІТ ГРУП УКРАЇНА (вул. Бестужева, б.ІІ-Б, кв. 120, 61068. код ЄДРПОУ 42641878) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут" (вул. Плеханівська. 126. м. Харків. 61037 код ЄДРПОУ 42206328) судовий збір у сумі 2 684 грн. 00 коп. на н/р НОМЕР_3 , МФО 351823, ХОУ ЛГ Ощадбанк, код ЄДРПОУ 42206328.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №734/054510 від 27.09.2021 та Комерційної пропозиції №1, яка є невід`ємним додатком до Договору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі № 922/4018/23 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю МІТ ГРУП УКРАЇНА" (вул. Бестужева. 6.11-Б. кв. 120, 61068. код ЄДРПОУ 42641878) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (вул. Плеханівська 126, м. Харків. 61037 код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за електричну енергію за період з липня 2022р. по січень 2023р. станом па 01.07.2023р. за Договором №734/054510 віт 27.09.2021р. про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в сумі 53191.44, на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ AT Ощадбанк UЛ373518230000026035300529792, МФО 351823, код ЄДРПОУ42206328.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю МІТ ГРУП УКРАЇНА (вул. Бестужева. 6.11-Б. кв. 120, 61068. код ЄДРПОУ 42641878) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (вул. Плеханівська 126, м. Харків. 61037 код ЄДРПОУ 42206328) за Договором №734/054510 від 27.09.2021р. про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за несвоєчасну оплату за спожиту електричну енергію нараховану 3% річних у сумі 1054.91 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023, та інфляційні втрати у су мі 2951.99 грн. за період з жовтня 2022 по червень 2023, на па п/р НОМЕР_3 , МФО 351823, ХОУ AT Ощадбанк, код ЄДРПОУ 42206328.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю МІТ ГРУП УКРАЇНА (вул. Бестужева, б.11-Б, кв. 120, 61068. код ЄДРПОУ 42641878) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут" (вул. Плеханівська 126. м. Харків. 61037 код ЄДРПОУ 42206328) судовий збір у сумі 2 684 грн. 00 коп. на п/р НОМЕР_3 , МФО 351823, ХОУ ЛГ Ощадбанк, код ЄДРПОУ 42206328.

В іншій частині позовних вимог по пені відмовлено.

ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати господарського суду Харківської області від 01.11.2023 у справі № 922/4177/23 в частині відмови у стягнені пені у сумі 13 160,86 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь ПрАТ Харківенергозбут пеню за період з 20.08.2022 по 30.06.2023 у сумі 13 160,86 грн., в іншій частині рішення залишити без змін. Покласти витрати зі сплати судового збору на відповідача.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» є підзаконним актом, а тому має меншу юридичну силу перед законами Цивільним кодексом України (стаття 611) та Господарським кодексом України (частини 1, 3 статті 549, статті 230, 231), Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», норми яких передбачають право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

При цьому, як вказує апелянт, пункт 16 вищенаведеної постанови НКРЕКП передбачає лише зупинення нарахування санкцій на період дії воєнного стану, а не скасування таких санкцій, до того ж цей пункт містить лише рекомендації та настанови для учасників ринку електричної енергії щодо зупинення нарахування штрафних санкцій на період дії воєнного стану, а отже носить лише рекомендований та тимчасовий характер.

Отже, за висновком позивача, суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні пені, помилково застосував норми Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, оскільки дана постанова суперечить вищевказаним законам, які відносно неї є нормативно правовим актам вищої юридичної сили.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у даній справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Харківенергозбут" (вх.№2565Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі № 922/4018/23. Справу призначено до розгляду на 09.01.2024.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "МІТ ГРУП УКРАЇНА" також звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі № 922/4018/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Також просить, під час апеляційного розгляду дослідити нові докази, що будуть отримані відповідачем після відкриття апеляційного провадження.

Також просить залучити до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача:

- Харківське квартирно-експлуатаційне управління (код ЄДРПОУ 07923280)

- Військову частині НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Крім того, просить покласти на позивача судові витрати на сплату судового збору, витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що починаючи із 24.02.2022 і по теперішній час ТОВ «МІТ ГРУП Україна» господарську діяльність не проводить, оскільки не має доступу до орендованих ними приміщень, а тому не могло споживати електроенергію за вищевказаний період. Так апелянт зазначає, що з 24.02.2022 територія військового містечка, де були розташовані приміщення ТОВ «МІТ ГРУП Україна» була зайнята підрозділами ЗСУ, які виконували бойові завдання, то представники відповідача втратили можливість доступу до приміщення підприємства та приладу обліку електроенергії. Як стверджує апелянт, споживання електроенергії від приладу обліку ТОВ «МІТ Груп Україна» могло здійснюватися виключно підрозділами Збройних Сил України, які займали територію військового містечка за адресою: АДРЕСА_2 у період із березня 2022 р. по січень 2023 р. В свою чергу, відшкодуванням вартості комунальних послуг, спожитих Збройними Силами України на території міста Харкова, займається Харківське квартирно-експлуатаційне управління, яке входить до складу Міністерства оборони України. Представником апелянта направлявся запит до ХКЕУ із проханням повідомити, які підрозділи ЗСУ споживали електричну енергію в період відсутності ТОВ «МІТ ГРУП Україна» на території військового містечка, проте, згідно отриманої відповіді ХКЕУ повідомило лише те, що не володіє інформацією про дислокацію військових підрозділів ЗСУ, що в той же час, не виключає факту, який намагався довести відповідач, а саме, що електрична енергія споживалась без його дозволу не уповноваженими особами.

Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції було неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, а саме Харківського квартирно-експлуатаційного управління.

Також, відповідач вважає недоведеним факт, що на його адресу направлялись рахунки і акти приймання-передачі від позивача тими доказами, що позивач надав у позовній заяві. Також, не доведеним є обсяг споживання, оскільки він не був підтверджений підписом представника АТ «Харківобленерго».

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у даній справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "МІТ ГРУП УКРАЇНА" (вх.№ 2574Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі № 922/4018/23. Справу призначено до розгляду на 09.01.2024. Об`єднано апеляційні скарги ПрАТ "Харківенергозбут" та ТОВ "МІТ ГРУП УКРАЇНА" на рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі № 922/4018/23 в одне апеляційне провадження

08.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ПрАТ "Харківенергозбут" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому апелянт просить зупинити провадження у справі № 922/4018/23 до закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги у справі № 911/1359/22.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 зупинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами ПрАТ "Харківенергозбут" (вх.№2565Х/1) та ТОВ "МІТ ГРУП УКРАЇНА" (вх.№ 2574Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі № 922/4018/23 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22, та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22.

Зобов`язано сторін повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

30.05.2024 від позивача надійшло клопотання, в якому він просить поновити провадження у справі № 922/4018/23 посилаючись на те, що Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №911/1359/22 закінчено перегляд та винесено постанову.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 клопотання ПрАТ "Харківенергозбут" про поновлення провадження у справі № 922/4018/23 задоволено. Поновлено провадження у справі № 922/4018/23. Запропоновано учасникам справи протягом 15 днів надати апеляційному суду письмові пояснення із викладенням своєї правової позиції по справі з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові по справі № 911/1359/22. Розгляд справи призначити на 16.07.2024.

10.06.2024 від представника ПрАТ "Харківенергозбут" надійшли додаткові пояснення по справі.

В поясненнях позивач зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Аналогічна норма міститься в ч. 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус судді». В той же час жодна норма чинного законодавства України не встановлює обов`язку судів обов`язково застосовувати правові позиції Верховного Суду. Водночас, наведене в Постанові НКРЕКП формулювання саме про зупинення, а не припинення чи скасування нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану однозначно вказує про тимчасовість відповідного обмеження (рекомендації, настанови), яке не може відмінити ані норми ЦК України та ГК України (закону), ані умови укладеного між сторонами договору щодо відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання. Враховуючи, що на теперішній час справа знаходиться на розгляді суду апеляційної інстанції, позивач зауважує, що у разі відмови судом у задоволенні вимог про стягнення пені, позивач позбавляється права в повторному зверненні до суду з тими самими вимогами на підставі п. 2 ч.1 ст. 175 ГПК України, навіть після припинення чи скасування правового режиму воєнного стану, що є обмеженням права ПрАТ «Харківенергозбут».

Позивач вважає, що ухвалюючи рішення у цій справі, суд апеляційної інстанції задля дотримання балансу інтересів та прав сторін договору не позбавлений права, стягнувши нараховану за договором пеню, відтермінувати її примусове стягнення, шляхом визначення строку виконання рішення після спливу 30 днів після припинення або скасування воєнного стану.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 залучено до участі у справі № 922/4018/23 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Харківське квартирно-експлуатаційне управління (код ЄДРПОУ 07923280, вул. Сковороди Григорія, 61, м. Харків, 60124) та Військову частині НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Оголошено перерву у розгляді справи до 27.08.2024.

Зобов`язано ТОВ "МІТ ГРУП УКРАЇНА" у найкоротший строк направити Харківському квартирно-експлуатаційному управлінню та Військовій частині НОМЕР_1 копію апеляційної скарги з додатками, докази чого надати до суду.

Зобов`язано ПрАТ "Харківенергозбут" у найкоротший строк направити Харківському квартирно-експлуатаційному управлінню та Військовій частині НОМЕР_1 копії позовної заяви та апеляційної скарги з додатками, докази чого надати до суду.

Роз`яснено Харківському квартирно-експлуатаційному управлінню та Військовій частині НОМЕР_1 право подати до суду апеляційної інстанції відзиви на позовну заяву та на апеляційні скарги в письмовій формі у найкоротший строк, але не пізніше 23.08.2024.

22.08.2024 від представника Харківського квартирно-експлуатаційного управління надійшов відзив на апеляційні скарги сторін, в якому він зазначив, що 28.04.2017 між Харківським КЕУ (на момент укладення договору КЕВ м. Харків) та ТОВ «МІТ ГРУП УКРАЇНА» було укладено договір оренди №03/2017/КЕВ м. Харків нерухомого військового майна за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 20, військове містечко №122, буд.№1,2. Передані в оренду ТОВ «МІТ ГРУП УКРАЇНА» будівлі військового містечка знаходяться на балансі Харківського КЕУ. На момент передачі будівлі військового містечка були у законсервованому вигляді і не використовувалися, надання електроенергії орендодавцем передбачено не було. Використання підрозділами ЗСУ нерухомого майна та відшкодування подальших витрат за спожиті комунальні послуги врегульовується шляхом укладання договору про спільне безоплатне використання нерухомого майна між балансоутримувачем майна, відповідним підрозділом ЗСУ та Харківським КЕУ. В подальшому за умови укладання договорів про відшкодування комунальних витрат, Харківське КЕУ сплачує балансоутримувачу за виниклими зобов`язаннями підрозділів ЗСУ. На сьогоднішній день, договір про спільне безоплатне використання нерухомого майна та договори про відшкодування комунальних витрат між Харківським КЕУ, ТОВ «МІТ ГРУП УКРАЇНА» та відповідним підрозділом ЗСУ за адресою м. Харків, вул. Залютинська, 20, військове містечко №122, буд.№1,2 не укладався. Таким чином, підстави у Харківського КЕУ на відшкодування електричної енергії ТОВ «МІТ ГРУП УКРАЇНА» відсутні. Також зазначив, що Харківське КЕУ не володіє інформацією стосовно місць розташування підрозділів ЗСУ.

Також зазначив, що відповідно до висновків Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі №911/1359/22, в зв`язку з цим, що ПрАТ "Харківенергозбут" не має права на стягнення з ТОВ "МІТ ГРУП УКРАЇНА" пені у сумі 13 160,86 грн.

З урахуванням наведеного просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг сторін.

Додаткових пояснень від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходило.

В судове засідання 27.08.2024 з`явились представники позивача та відповідача, представник третіх осіб не з`явились, хоча були належним чином повідомлені по час та місце проведення судового засідання.

Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 була надіслана до електронних кабінетів учасників справи та отримана ними 17.07.2024.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, належним чином повідомлено сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності зазначених представників.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як правильно встановив місцевий господарський суд, у зв`язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПРАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 ст. 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 (далі - Постанова), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

ПрАТ Харківенергозбут як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (латі - Постанова), та на умовах Договору постачання універсальних послуг

На виконання пункту 13 розділу XVII Закону під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника ПрАТ Харківенергозбут" а AT Харківобленерго виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним Договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового Договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує Договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов Договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) с вчинення споживачем будь-яких дій. що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуга та/або факт споживання електричної енергії.

Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП. Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника. шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуга, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуга), або підписання заяви - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Разом з тим. у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та таких непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з мстою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розмішений на офіційному сайті ПрАТ Харківенсргозбут: zbutencrgo.kharkov.ua.

Так, враховуючи наведені приписи, та те, що ТОВ МІТ ГРУП УКРАЇНА фактично споживало електричну енергію (витяг з реєстру фактичних обсягів споживання додано до позовної заяви) була здійснена часткова оплата за спожиту електричну енергію в заборгованому періоді, було надано підписану заяву - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції №1 (копія підписаної заяви приєднання комерційної пропозиції додані до позовної заяви) - договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №734/054510 від 27.09.2021 вважається укладеним.

Згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV Правил, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної розподілу у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов Договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому - передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (AT "Харківобленерго) та затверджуються Регулятором.

Таким чином розрахунки за спожиту електроенергію відповідачу проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - AT Харківобленерго.

ТОВ МІТ ГРУП УКРАЇНА" приєдналося до умов Договору №734/054510 від 27.09.2021 на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів.

Порядок розрахунків за Договором №734/054510 від 27.09.2021 визначається відповідно до Комерційної пропозиції №1, яка с невід`ємним додатком до Договору.

Згідно п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартості спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами нього Договору

Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 5.9 та п. 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Споживач здійснює сплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 5.10 Договору оплата рахунку Постачальника мас бути здійснена Споживачем у строк, визначений в Комерційній пропозиції, яка є додатком № 3 до цього Договору

За умовами п. 3 Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, розрахунковим періодом є один календарний місяць, оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період; якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період; розрахунок суми попередньої оплати, здійснюється Споживачем шляхом множення чинному розрахунковому періоді ціни на електричну енергію, що включає в себе ціну на постачання електричної енергії і розподіл електричної енергії на фактичний обсяг відпущеної електроенергії за відповідний попередній період. Попередня оплата здійснюється Споживачем самостійно до початку найближчого наступного розрахункового періоду; остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію у тому числі за послуги з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті Призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду; рахунок за спожиту електричну енергію мас бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем; рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника; в разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення,

Пунктом 7 Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

- пені у сумі подвійної облікової ставки НБУ. що діяла в період, за який здійснюються нарахування, віл суми боргу, за кожен день прострочки;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Згідно з переданими даними віл AT "Харківобленерго Відповідачу проведемо нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію

- за липень 2022 на суму 9225.82 грн., ПДВ 20 % 1845.16 гри., разом з ПДВ 11070.98 грн. Відповідачем за липень 2022 спожито 2455 кВт*год. згідно до витягу фактичних обсягів. Рахунок та акт приймання - передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв`язку від 12 08.2022, строк оплати рахунку до 19.08.2022. У липні 2022 року було сплачено за липень 2022 року у сумі 12,21 грн разом з ПДВ (платіжні доручення від 21.07.2022 №4).

- за серпень 2022 на суму 3061.13 грн, ПДВ 20 % 612.23 грн., разом з ПДВ 3673.36 грн. Відповідачем за серпень 2022 спожито 830 кВг*год., згідно до витягу фактичних обсягів. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв`язку від 13.09.2022, строк оплати рахунку до 20.09.2022. Рахунок в наданий строк не сплачено.

- за вересень 2022 на суму 12817,38 грн., ПДВ 20 % 2563.48 гри., разом з ПДВ 15380.86 грн. Відповідачем за вересень 2022 спожито 3240 кВт*год. згідно до витягу фактичних обсягів. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв`язку від 11.10.2022, строк оплати рахунку до 18.10.2022. Рахунок в наданий строк не сплачено.

- за жовтень 2022 на суму 1635.02 грн, ПДВ 20 % 327.00 грн, разом з ПДВ 1962.02 грн. Відповідачем за жовтень 2022 спожито 357 кВт*год. згідно до витягу фактичних обсягів (долається до позовної заяви). Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв`язку від 11.11.2022, строк оплати рахунку до 18.11.2022. рахунок в наданий строк не сплачено.

- за листопад 2022 на суму 15564.97 грн, ПДВ 20 % 3112.99 грн, разом з ПДВ 18677, 96 грн. Відповідачем за листопад 2022 спожито 3060 кВт*год„ згідно до витягу фактичних обсягів. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв`язку від 12.12.2022, строк оплати рахунку до 19.12,2022. Рахунок в наданий строк не сплачено.

- за грудень 2022 на суму 804.64 грн, ПДВ 20 % 160.93 грн, разом з ПДВ 965.57 грн. Відповідачем за грудень 2022 спожито 154 кВт*год згідно до витягу фактичних обсягів. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв`язку від 11.01.2023 строк оплати рахунку до 18.01.2023. Рахунок в наданий строк не сплачено.

- за січень 2023 на суму 1227.42 грн, ПДВ 20 % 245.48 грн., разом з ПДВ 1472.90 грн. Відповідачем за січень 2023 спожито 234 кВт*год., згідно до витягу фактичних обсягів. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв`язку від 10.02.2023, строк оплати рахунку до 17.02.2023. Рахунок в наданий строк не сплачено.

Станом па 01.07.2023. загальна сума заборгованості за спожиту електричну енергію по Договору №734/054510 від 27.09.2021 складає 53191.44 грн.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за ним Договором сторони несуть відповідальність. передбачену ним договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).

ПрАТ Харківенергозбут як Постачальник, виконав свої зобов`язання по Договору у повному обсязі, проте Відповідачем умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконано, внаслідок чого Відповідачу було нараховано за весь час прострочення пеня, 3% річних та індекс інфляції, які станом на 01.07.2023 становить 17167.76 грн з яких:

- 13160.86 грн. пеня;

- 1054.91 грн. 3% річних;

- 2951.99 грн. втрати від інфляції.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за електричну енергію заборгованість за електричну енергію за період з липня 2022р. по січень 2023р. станом на 01.07.2023, пеню за несвоєчасну оплату за спожиту електричну енергію у сумі 13160.86 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023, 3% річних у сумі 1054.91 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023, та інфляційні втрати у сумі 2951.99 грн. за період з жовтня 2022 по червень 2023.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції опирається на наступне.

Частиною першою статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами шостою, сьомою статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 ГК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

У відзиві на позов та у апеляційній скарзі відповідач вказує, що ТОВ «МІТ ГРУП Україна» не отримувало рахунки для оплати, а також претензії від постачальника, щоб заперечити борг в порядку досудового врегулювання. Матеріали справи не містять доказів направлення цих рахунків споживачу. До матеріалів справи позивач надає опис рекомендованих листів про відправку актів-приймання передачі, проте, на цих описах немає відбитку поштового відділення, а номери зазначених у ньому відправлень, зокрема №0505098859564 за липень 2022, 0504505984682 за серпень 2022 та ін., не можливо перевірити на сайті «Укрпошта», оскільки вказані листи не зареєстровані у системі. Як зазначає у відзиві відповідач, саме цим пояснюється, що ТОВ «МІТ ГРУП Україна» не підписало жодного акту приймання-передачі електричної енергії за період із липня 2022 року по січень 2023 року, оскільки вони на його адресу не направлялись.

11.10.2023 Відповідач звернувся із запитом до Харківського квартирного експлуатаційного управління (нова назва орендодавця КЕВ м. Харків), у якому просив повідомити, хто використовував електроенергію від приладу обліку, що належав час ТОВ «МІТ ГРУП Україна».

У відповіді на запит Харківське КЕУ, отримане 26.10.2023, відмовило у наданні інформації щодо осіб, які споживали електроенергію під час відсутності на об`єкті службових осіб ТОВ «МІТ ГРУП Україна».

Таким чином, як зазначає відповідач ТОВ «МІТ ГРУП Україна» не передавало показники із приладу обліку електроенергії, оскільки не мало доступу до нього.

Щодо зазначених тверджень колегія суддів зазначає наступне.

Як було вже вище зазначено, у відповідності до п.п. 4.12., 4.13. Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10. Постанови № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (АТ Харківобленерго).

У відповідності до п. 4.3. Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ Харківенергозбут проводить на підставі переданих від оператора системи розподілу АТ Харківобленерго показів приладу обліку у відповідності до наведених вимог згідно з умовами договору. Визначення обсягу спожитої електричної енергії не відноситься до компетенції ПрАТ Харківенергозбут, а відноситься до ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470. (пп.2 п.2.3. Розділ 2).

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

У відповідності до ст.173 ГК України, зі змістом якої кореспондуються і приписист.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість за спожиту електричну енергію за період з липня 2022р. по січень 2023р. станом на 01.07.2023 за Договором №734/054510 віт 27.09.2021 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в сумі 53 191.44грн., підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення за Договором №734/054510 від 27.09.2021 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за несвоєчасну оплату за спожиту електричну енергію нараховану 3% річних у сумі 1054.91 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023, та інфляційні втрати у су мі 2951.99 грн. за період з жовтня 2022 по червень 2023, колегія суддів керується положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Так розрахунок нарахованих 3% річних та збитків від інфляції колегія суддів вважає арифметично правильним, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені у сумі 13160.86 грн. за період з 20.08.2022 по 30.06.2023, колегія суддів зазначає таке.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені застосував положення постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно пункту 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7 Комерційної пропозиції №2 до Договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 цієї Комерційної пропозиції, постачальник нараховує за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу.

Разом з цим, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні № 133/2022 від 14.03.2022, № 341/2022 від 18.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023 відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" Регулятор має право приймати рішення, що є обов`язковими до виконання учасниками ринку.

Пунктом 3 частини другої статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Відповідно до пункту 1 частини першої вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

Підпунктом 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії.

Колегія суддів зазначає про те, що питання щодо обов`язковості застосування учасниками ринку електричної енергії положень пп. 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» було предметом розгляду Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді справи № 911/1359/22.

У постанові від 19.04.2024 у справи №911/1359/22 Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду викладено, зокрема, наступні висновки: «Об`єднана палата ураховує, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила мету та підстави її прийняття.

Зокрема, Регулятор зазначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «;Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Отже, Об`єднана палата доходить висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

При цьому Об`єднана палата наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії.

Об`єднана палата звергає увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 №333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

Суди попередніх інстанцій застосували приписи Постанови №332 як такі, що мають обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Об`єднана палата погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з вищенаведених висновків про обов`язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії.

Об`єднана палата також виходить з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення».

Частиною 4 ст. 236 ГПК України унормовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, судом першої інстанції при розгляді вимоги щодо стягненні пені були правильно застосовані приписи положень п.16 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022, яка є чинною та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин.

Доводи апелянта (ПрАТ «Харківенергозбут») в цій частині спростовуються вищенаведеним та не спростовують правильного висновку суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем нарахування пені здійснювалось в період дії заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій, встановленої п.16 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, вимога позивача про стягнення пені за період з 20.08.2022 по 30.06.2023 у сумі 13 160,86 грн не є законною та обґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо доводів позивача у письмових поясненнях від 10.06.2024 про процесуальну можливість для суду апеляційної інстанції відтермінувати примусове стягнення пені, то колегія суддів дійшла висновку, що за даною справою відсутні підстави для відтермінування примусового стягнення пені шляхом визначення строку виконання рішення після спливу 30 днів після припинення або скасування воєнного стану у зв`язку із відсутністю об`єкта такої відстрочки.

Що стосується твердження позивача у письмових поясненнях від 10.06.2024 про те, що у разі відмови у позові в частині стягнення пені позивач позбавляється права на повторне звернення до суду з тими самими вимогами на підставі пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України, то колегія суддів звертає увагу на таке.

Як вже зазначалося, Об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справи №911/1359/22, серед іншого, виходила з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, є таке, що набрало законної сили рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Зі змісту даної норми вбачається, що передбачені нею правові наслідки відмови у відкритті провадження у справі наступають, зокрема, за наявності судового акта про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або наявності судового наказу, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Винесення ж судового акту про відмову у позові (в частині стягнення пені) не пов`язано із застосуванням вищенаведеної норми і не тягне передбачених нею процесуальних наслідків.

Щодо тверджень апелянта (ТОВ «МІТ ГРУП Україна») про те, що споживання електроенергії від приладу обліку ТОВ «МІТ ГРУП Україна» могло здійснюватися виключно підрозділами Збройних Сил України, які займали територію військового містечка за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 20 у період із березня 2022 р. по січень 2023 р. колегія суддів зазначає, що як вбачається з відзиву Харківського КЕУ на апеляційні скарги, на сьогоднішній день договір про спільне безоплатне використання нерухомого майна та договори про відшкодування комунальних витрат між Харківським КЕУ, ТОВ «МІТ ГРУП УКРАЇНА» та відповідним підрозділом ЗСУ за адресою м. Харків, вул. Залютинська, 20, військове містечко №122, буд.№1,2 не укладався.

В зв`язку з цим, доводи ТОВ «МІТ ГРУП Україна» про те, що споживання електроенергії від приладу обліку ТОВ «МІТ ГРУП Україна» могло здійснюватися виключно підрозділами Збройних Сил України є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні докази в обґрунтування зазначеного.

Щодо тверджень ТОВ «МІТ ГРУП Україна» про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування 625 ЦК України, колегія суддів зазначає, що, як було зазначено вище, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, на відміну від пені, яка є штрафною санкцією за порушення виконання зобов`язання, метою якої є стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання.

Підсумовуючи вищенаведене, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням відмови у задоволенні заявленої до стягнення пені.

Відповідно до вимог ст.ст. 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі № 922/4018/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПрАТ "Харківенергозбут" (вх.№2565Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі № 922/4018/23 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ТОВ "МІТ ГРУП УКРАЇНА" (вх.№ 2574Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі № 922/4018/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі № 922/4018/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.09.2024

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя П.В. Тихий

Суддя Н.В. Гребенюк