Рішення

від 30.10.2023 по справі 300/4472/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2023 р. справа № 300/4472/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Шуліці В.А.,

за участю прокурора Чернописької Г.О.,

представника відповідача Федор М.М.,

представників третьої особи Зубківа А.Т., Попової Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000 до відповідача: Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області, проспект Незалежності, 5, м.Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77504 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет пору на стороні позивача -Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (позивач, прокурор) звернувся до суду з позовом до Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області (відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет пору на стороні позивача -Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації (третя особа) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішенням Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 17.05.1983 № 166 створено на території с. Рахиня заказник місцевого значення «Березини». Рішенням Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 16.10.1984 № 247 цей об`єкт переведено з категорії заказника місцевого значення в заповідне урочище місцевого значення. Відповідно до розпорядження КМУ від 12.06.2020 року Рахинська сільська рада ввійшла до складу Долинської територіальної громади.

Згідно інформації Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської області від 10.04.2023 № 05-15/1478 Долинській міській раді видано Охоронне зобов`язання щодо природоохоронного об`єкта заповідного урочища місцевого значення «Березина» площею 6,5 га, відповідно до якого охорона та дотримання встановленого режиму території (об`єкта) природно-заповідного фонду заповідного урочища покладається на землекористувача, тобто на Долинську міську раду.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заповідними урочищами, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 7 Закону, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно ст. 33 Закон України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Стаття 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд» визначає, що охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Відтак, для забезпечення режиму охорони та збереження об`єкта природно - заповідного фонду власники або користувачі такого об`єкту зобов`язані вжити всіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про природно-заповідний фонд України», в тому числі вжити заходів для визначення та встановлення в натурі (на місцевості) меж територій природно-заповідного фонду, установлення охоронних зон, укладення та виконання охоронного зобов`язання.

У відповідь на запит прокурора Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації надало інформацію, що управлінням та органом місцевого самоврядування межі території заповідного урочища місцевого значення «Березина» в натурі (на місцевості) не встановлено відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, з часу утворення Долинської міської ради та надання їй Охоронного зобов`язання органами місцевого самоврядування не вжито заходів щодо винесення об`єкту природно-заповідного фонду меж в натурі (на місцевості), що в свою чергу унеможливлює його належне використаний та збереження. У зв`язку з викладеним існує ймовірність використання даної території не за цільовим призначенням, оскільки відсутні межі пам`ятки природи, земельна ділянка не внесена до Державного земельного кадастру та право на неї не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Протягом тривалого часу органом місцевого самоврядування не вжито заходів щодо визначення меж заповідного урочища місцевого значення «Березина» та встановлення їх в натурі (на місцевості), що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Внаслідок протиправної бездіяльності Долинської міської ради щодо незабезпечення винесення меж заповідного урочища місцевого значення «Березина» в натурі (на місцевості) на даний час неможливо забезпечити режим охорони та збереження такого об`єкта природно - заповідного фонду, що, в свою чергу, створює передумови для руйнування його природного комплексу та може призвести до незаконного відчуження та вчинення інших протиправних дій.

Враховуючи те, що уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція Карпатського регіону, а також непроведення інспекцією заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням природоохоронного законодавства на території Долинської міської ради протягом 2019-2023 років, прокурором прийнято рішення про заявлення позову в інтересах держави в особі Держекоінспекції Карпатського регіону.

Долинська міська рада подавла до суду відзив, де вказала, що у позовних вимогах позивач зазначає, що Долинській міській раді було видано Охоронне зобов`язання Управлінням екології та природних ресурсів Івано-Франківської області щодо природоохоронного об`єкта заповідного урочища місцевого значення «Березина» площею 6,5 га. В Охоронному зобов`язанні від 02.07.2021 №195 у п.2 вказано, що «Долинській міській раді територіальної громади в особі голови ОСОБА_1 передається заповідне урочище місцевого значення «Березина» загальною площею 6,5 га, у межах Долинської міської ради (с.Рахиня) Калуського району». Однак, «Долинської міської ради територіальної громади» не існує, як і не існує заповідного урочища місцевого значення «Березина» у межах Долинської міської ради (с.Рахиня) Калуського району, оскільки є юридична особа Долинська міська рада (відповідно юридична особа немає жодних територіальних меж).

З вище зазначеного випливає, що Охоронне зобов`язання від 02.07.2021 №195 видано неіснуючій юридичній особі щодо неіснуючого заповідного урочища, а тому не може братися судом до уваги.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на органи місцевого самоврядування покладено лише обов`язок сприяти охороні та збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а не обов`язок здійснювати таку охорону.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» державний контроль за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про землеустрій», замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. Жодних доказів, що Долинська міська рада є земвласником чи земкористувачем об`єкту природно-заповідного фонду позивачем не надано.

Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

У частині 3 ст. 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" вказано, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження. Рахинянська сільська рада ввійшла до складу Долинської територіальної громади відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 12 червня 2020 року №714-р. Однак до 12 червня 2020 року село Рахиня входило до складу Долинського району Івано-Франківської області. У позовній заяві не зазначено жодної інформації щодо вжитих заходів до 2020 року Державною екологічною інспекцією Карпатського регіону чи Управлінням екології та природних ресурсів Івано-Франківської області. Також не надано підтвердження щодо передачі/закріплення жодних територій природно-заповідного фонду Рахинянській сільській раді. До утворення Долинської міської об`єднаної територіальної громади (до грудня 2020року) відповідно до пп.9 п.6-1 прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», « юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою». Державною екологічною інспекцією Карпатського регіону та Управлінням екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації не було вжито заходів щодо заповідного урочища місцевого значення «Березина».

Відповідно до позовних вимог позивач просить визнати протиправною бездіяльність Долинської міської ради щодо незабезпечення встановлення в натурі (на місцевості) меж заповідного урочища місцевого значення «Березина». Однак, Долинській міській раді не передавалися об`єкти природно-заповідного фонду, відповідно жодних зобов`язань в Долинської міської ради не виникало, а отже твердження позивача щодо бездіяльності міської ради є необгрунтованими та безпідставними. Враховуючи, що с. Рахиня Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області не існує та не існує такого урочища, позовна заява подана до неналежного відповідача щодо неіснуючого об`єкту природно-заповідного фонду, а тому не підлягає до задоволення.

Прокурор подав відповідь на відзив, де наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи подав відповідь на відзив, де підтримав і підтвердив позицію прокурора.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Ухвалою суду від 05.09.2023 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче провадження закрито 20.09.2023. При розгляді справи по суті 17.10.2023 за клопотанням сторін судом зроблено перерву для витребування додаткових доказів.

При розгляді справи по суті прокурор, представники третьої особи підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні, зазначив, що підстав для звернення прокурора з позовом в інтересах Держекоінспекції Карпатського регіону не було.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дослідивши письмові докази по справі суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Одним із спірних моментів у даній справі є представництво прокуратури у судах з метою захисту прав та свобод інших сторін. З приводу цього суд зазначає таке.

Відповідно до ст.131-1 Конституції в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно з п.2 ч.1ст.2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру"(далі -ЗУ №1697-VII) на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Питання представництва прокурором інтересів громадянина або держави врегульованест.13 зазначеного Закону.

Зокрема, воно полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:

1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);

2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справи;

5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;

6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді;

7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1ст.24 ЗУ №1697-VIIправо подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Зокрема, Верховний суд у постанові від 19 травня 2022 року, справа №300/863/21, сформував висновок про процесуальне представництва держави в суді прокурором, а саме звернув увагу на таке: "Процесуальне представництво держави в суді прокурором:

- по-перше може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- по-друге прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах;

- по-третє прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно достатті 23 Закону № 1697-VІІ, навівши відповідне обґрунтування цього".

Підставою для звернення до суду з позовом прокурором є бездіяльність Долинської міської ради щодо незабезпечення встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Березина». Також, суд зазначає, що ключовою підставою для визначення права прокурора на звернення до суду з позовом є встановлення факту невжиття Державною екологічною інспекцією Карпатського регіону щодо захисту інтересів держави.

Судом встановлено, що Івано-Франківською обласною прокуратурою на адресу керівника Держекоінспекції у Івано-Франківській області спрямовано лист від 08.05.2023 №12-190ВИХ-23 щодо надання інформації про виявлення порушень законодавства під час перевірок дотримання законодавства у сфері охорони та збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо заповідного урочища місцевого значення «Березина», розташованого на території Долинської територіальної громади. До інформації пропонувалося надати копії актів перевірок та вжиті заходи реагування.

Відповідно до листа Держекоінспекції у Івано-Франківській області від 15.05.2023 №025-1/1622 інспекція повідомила, що в період з 15 квітня 2019 року по даний час заходів державного нагляду (контролю) відносно заповідного урочища «Березина» не проводилося.

В зв`язку з цим, листом від 07.07.2023 №12-323ВИХ-23 прокурор повідомив інспекцію про заявлення позову в інтересах держави в особі Дерекоінспекції Карпатського округу до Долинської міської ради про визнання незаконною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Оскільки питання належного функціонування об`єктів природно-заповідного фонду відповідає інтересам держави, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення природоохоронного законодавства, невжиття інспекцією заходів реагування, в тому числі по зверненню з позовом до суду в інтересах держави, наявність підстав для його звернення в суд обґрунтована та підтверджена.

Що стосується розгляду справи по суті, суд зазначає таке.

Рішенням Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 17.05.1983 № 166 «Про доповнення списку заповідних об`єктів області» створено на території с. Рахиня Долинського району Івано-Франківської області заказник місцевого значення «Березина» площею 6,5 га. Рішенням Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 16.10.1984 № 247 «Про мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області» вказаний об`єкт природно-заповідного фонду переведено з категорії заказника місцевого значення в заповідне урочище місцевого значення.

У відповідності до п. 7-1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» визначено, що до складу Долинської територіальної громади ввійшла територія Рахинянської територіальної громади.

Відповідно до рішення відповідача від 28.12.2020 № 43-2/2020 «Про початок реорганізації Белеївської, Великотур`янської, Геринської, Гошівської, Княжолуцької, Надіївської, Новичківської, Оболонської, Підберезької, Рахинянської, Тростянецької, Тяпчанської та Яворівської сільських рад шляхом приєднання до Долинської міської ради» Рахинянська сільска рада приєднана до Долинської міської ради.

Згідно з пп. 9 п. 6-1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Отже, Долинська міська рада є правонаступником всього майна прав та обов`язків Рахинянської сільської ради. Беручи до уваги, що заповідне урочище місцевого значення «Березина» знаходиться на території Рахинянської територіальної громади, яке на даний час увійшло до Долинської територіальної громади, то Долинська міська рада, як її правонаступник, є належним відповідачем у даній справі.

Згідно преамбули Закону України «Природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 року № 2456-XII (далі- Закон № 2456) природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв`язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Відповідно ст. 3 Закону № 2456, до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Заповідними урочищами оголошуються лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані (ст. 29 Закону № 2456).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 7 Закону № 2456, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Наведені норми кореспондуються з положеннями діючого земельного законодавства України.

Так у статті 2 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі на землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Згідно із ст. 30 Закону № 2456, власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заповідними урочищами, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Зі змісту вище зазначених норм законодавства вбачається, що для забезпечення режиму охорони та збереження об`єкта природно - заповідного фонду власники або користувачі такого об`єкту зобов`язані вжити всіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про природно - заповідний фонд України», в тому числі вжити заходів для визначення та встановлення в натурі (на місцевості) меж територій природно-заповідного фонду, установлення охоронних зон, укладення та виконання охоронного зобов`язання.

В позовній заяві та в судовому засіданні прокурор зазначив, що Охоронним зобов`язанням від 02.07.2021 року № 195 заповідне урочище місцевого значення «Березина» площею 6,5 га, яке знаходиться в межах Долинської міської ради, передане під охорону та дотримання встановленого режиму території Долинській міській раді в особі голови Диріва І.Я.

Пунктом 2 Охоронного зобов`язання, серед іншого, визначено, що охорона та дотримання встановленого режиму території (об`єкта) природно-заповідного фонду заповідного урочища покладається на землекористувача, тобто на Долинську міську раду. Відповідно до п. 4 Охоронного зобов`язання землекористувач забезпечує охорону та збереження території об`єкту, що перебуває у його користуванні. Оскільки заповідне урочище передано під охорону та дотримання встановленого режиму, на думку прокурора, у відповідача виникло зобо`язання по охороні та збереженню об`єкта природно-заповідного фонду і як наслідок наявна протиправна бездіяльність щодо незабезпечення встановлення в натурі (на місцевості) меж заповідного урочища.

Суд не погоджується з цими доводами прокурора з огляду на таке.

Відповідно до ч.5 ст. 53 Закону № 2456 території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленнямохоронного зобов`язання.

Наказом міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 року № 65 затверджено Інструкцію щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду. Розділ 3 Інструкції визначає порядок оформлення та видачі охоронних зобов`язань.

Так, згідно п.3.1. Інструкції оформлення охоронних зобов`язань здійснюється у місячний строк після затвердження положень про відповідні території чи об`єкти природно-заповідного фонду.

До охоронного зобов`язання додаються завірені в установленому законодавством порядку уповноваженим органом копії картографічних оглядових матеріалів меж території, що передається під охорону (п.3.2).

Після реєстрації (перереєстрації) перший примірник охоронного зобов`язання видається землекористувачу (землевласнику) із супровідним рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Зареєстрований другий примірник охоронного зобов`язання зберігається в уповноваженому органі (п.п.3.5, 3.6).

Отже, охоронне зобов`язання оформлюється в місячний строк після затвердження положення про відповідний об`єкт природно-заповідного фонду і передається землекористувачу із супровідним рекомендованим листом з додатками копії картографічних оглядових матеріалів меж території з повідомленням про вручення.

Матеріали справи містять Охоронне зобов`язання, підписане начальником управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 02.07.2021 року №195, відповідно до якого «Долинській міській раді територіальної громади в особі голови Диріва Івана Ярославовича передається під охорону та дотримання встановленого режиму території (об`єкт) заповідне урочище місцевого значення «Березина» загальною площею 6,5 га у межах Долинської міської ради (с.Рахиня) Калуського району».

Проте, в порушення п.3.2 Інструкції Охоронне зобов`язання не містить додатку завірених в установленому законодавством порядку копій картографічних оглядових матеріалів меж території, що передається під охорону. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що такого охоронного зобов`язання міська рада не отримувала. Зворотнє ані прокурором, ані представниками третьої особи не доведено, оскільки само зобов`язанні не містить жодної відмітки про його отримання відповідачем.

Як встановлено судом при розгляді справи, положення про заповідне урочище «Березина» взагалі не розроблялося. Тобто, навіть в разі отримання його відповідачем, воно було винесено в порушення п.3.1 Інструкції.

Крім того, Охоронне зобов`язання видано «Долинській міській раді територіальної громади», однак такої юридичної особи не існує, оскільки згідно вказаних вище нормативних документах є Долинська міська рада і Долинська територіальна громада.

Таким чином, суд дійшов висновку, що фактично заповідне урочище місцевого значення «Березина» відповідачу під охорону не передавалося та за ним не закріплювалася.

Стаття 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд» визначає, що органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Згідно ст. 33 Закон України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

У постанові Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Згідно наведених вище правових норм органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, але жодною нормою діючого законодавства не визначено граничних строків для встановлення в натурі (на місцевості) меж теритрії об`єктів природно-заповідного фонду, не встановлено відповідальності за несвоєчасне встановлення меж цих об`єктів. До того ж, як встановлено вище, Долинській міській раді заповідне урочище «Березина» під охорону не передавалося, відповідно жодних зобов`язань у відповідача щодо даного об`єкту природно-заповідного фонду не виникало.

Згідно статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно ст. 1 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про землеустрій», землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Статтею 20 Закону України «Про землеустрій» визначено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико- культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути, окрім органів місцевого самоврядування, також органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Отже, замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, які реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди), міністерство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Мінприроди є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, екологічної безпеки, заповідної справи, поводження з відходами, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Основним завданням, серед іншого, є здійснення управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, геологічного вивчення надр, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, організації охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України…

Відповідно до положення про Державну екологічну інспекцію України, Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основними завданнями Держекоінспекції, серед іншого, є реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Згідно Положення про управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Управління у межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім небезпечних відходів), забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території області.

До галузевих завдань Управління належить реалізація державної політики та управління у сферах: охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря, лісів, тваринного (в тому числі водних живих ресурсів, мисливських та не мисливських видів тварин) і рослинного світу та природних ресурсів територіальних вод, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, здійснення управління та регулювання у сфері охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України на території області.

Отже, спеціальними органами, одним із основних завдань яких є охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорона природних ресурсів є Міндовкілля, Держеконіспекія та на місцевому рівні - Державна екологічна інспекція Карпатського регіону та Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Листом на адресу керівника Державної екологічної інспекції Капратського округу від 08.05.2023 № 12-190ВИХ-23 першим заступником керівника прокуратури Івано-Франківської області запитувалася інформація про проведенні перевірки на теритрії Долинської територіальної громади щодо дотримання законодавства у сфері охорони та збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо заповідного урочища «Березина». Листом від 15.05.2023 року №02.1-13/1622 Держекоінспекція Карпатського округу повідомила, що заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Долинської міської ради протягом 2019-2023 років інспекцією не здійснювалися.

Суд акцентує увагу, що сам факт звернення до суду прокурора в інтересах Держекоінспекції Карпатського регіону свідчить про те, що інспекція, маючи повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави, проведення планових та позапланових перевірок, звернення з позовом до суду, захист інтересів держави у встановленому законом порядку не здійснювало, до суду звідповідним позовом не зверталася та не звертається, тобто має місце бездіяльність уповноваженого органу.

Як вже зазначалося судом з моменту створення об`єкту природно-заповідного фонду з 1983 року по теперішній час вказаними уповноваженими органами навіть не розроблено положення про заповідне урочище.

На думку суду, недоліки в роботі цих органів прокурор намагався представити як протиправну бездіяльність Долинської міської ради.

Враховуючи вище викладено суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги прокурора про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незабезпечення встановлення в натурі (на місцевості) меж заповідного урочища місцевого значення «Березина».

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання відповідача забезпечити встановлення в натурі (на місцевості) меж заповідного урочища, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що землеустрій здійснюється, зокрема, на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою.

За змістом п. ґ) абз. 2 ст. 67 Закону України «Про землеустрій» за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, що визначається Кабінетом Міністром України, фінансуються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність.

Процедура планування та фінансування природоохоронних заходів за відповідними бюджетними програмами за рахунок бюджетних коштів врегульована Порядком планування та фінансування природоохоронних заходів, затвердженим Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 194 від 12.06.2015 (далі - Порядок).

Пунктом 2.1 Порядку визначено, що планування видатків для реалізації природоохоронних заходів за відповідною бюджетною програмою здійснюється Мінприроди на кожний бюджетний період шляхом затвердження плану, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку.

За змістом п. 2.2 Порядку, основою для розгляду та включення природоохоронного заходу до плану є запит про виділення коштів для здійснення природоохоронних заходів за бюджетною програмою, що подається замовником природоохоронного заходу до Мінприроди, в термін з 01 січня до 15 листопада поточного року за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Відповідно до п. 1.3 Порядку, замовник природоохоронного заходу - юридична особа, яка має намір здійснити конкретний природоохоронний захід за рахунок бюджетних коштів. Замовником природоохоронного заходу можуть бути: відповідальний виконавець; підприємство, установа та організація, що належать до сфери управління Мінприроди; центральний або місцевий орган державної виконавчої влади; юридична особа усіх форм власності.

Згідно з п. 58 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, розділ X «Перехідних положень» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, у відповідності до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Таким чином, серед іншого, землі природно-заповідного фонду місцевого значення, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності п. 24 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України, тобто з 27.05.2021 року.

Як вже зазначалося, згідно ст.60 Закону України «Про природно-заповідний фонд», органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів (ст. 33 Закон України «Про місцеве самоврядування»).

Враховуючи те, що заповідне урочище знаходиться на території Долинської теритріальної громади, з метою недопущення використання земель природно-заповідного фонду не за цільовим призначенням, Долинська міська рада на підставі закону в межах своїх повноважень зобов`язана забезпечити встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Березина» в натурі (на місцевості).

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судових витрат по справі немає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Долинську міську раду забезпечити встановлення в натурі (на місцевості) меж заповідного урочища місцевого значення "Березина" площею 6,5 га, яке знаходиться в с. Рахиня Долинської міської громади Калуського району Івано-Франківської області.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.

Рішення складене в повному обсязі 08 листопада 2023 р.