Ухвала

від 09.01.2025 по справі 300/4472/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"09" січня 2025 р.справа № 300/4472/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Логаза М.М.,

за участю представника заявника Федор М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву про зміну способу виконання рішення суду у справі за позовом заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури до Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет пору на стороні позивача -Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури до Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет пору на стороні позивача -Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, зобов`язано Долинську міську раду забезпечити встановлення в натурі (на місцевості) меж заповідного урочища місцевого значення "Березина" площею 6,5 га, яке знаходиться в с. Рахиня Долинської міської громади Калуського району Івано-Франківської області.

23.12.2024 на адресу суду від Долинської міської ради надійшла заява про зміну способу виконання судового рішення. Заява мотивована тим, що з метою виконання рішення суду та визначення місця розташування заповідного урочища місцевого значення «Березина» було опрацьовано проект формування території і встановлення меж сільської ради і населеного пункту Рахинянської сільської ради. Однак, відповідно до проекту формування території і встановлення меж сільської ради і населеного пункту Рахинянської сільської ради, встановлено, що на території с. Рахиня, заповідного урочища місцевого значення «Березина» площею 6.5 га немає.

При цьому заявником вказано, що відповідно до викопіювання з генплану с. Новичка, урочище «Березина» знаходиться в межах с. Новичка. Зазначені обставини також підтверджуються інформацією, висвітленою на сайті Природно-заповідного фонду України. Вказано, що відсутність заповідного урочища місцевого значення «Березина» у с. Рахиня та перебування вказаного урочища в іншому населеному пункті, а саме в с. Новичка, роблять неможливим виконання рішення суду у справі №300/4472/23. Відтак, з метою виконання рішення суду від 30.10.2023, заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом зобов`язання встановити в натурі (на місцевості) меж заповідного урочища місцевого значення «Березина» площею 6,5 га, яке знаходиться в с. Новичка Долинської міської громади Калуського району Івано-Франківської області.

Ухвалою суду від 27.12.2024 заяву про зміну способу виконання рішення суду у справі призначено до судового розгляду на 09 січня 2025 року о 10:30 год.

09.01.2025 на адресу суду від представника Івано-Франківської обласної прокуратури надійшли пояснення. Представниця зазначає, що заповідне урочище «Березина» було створено (оголошено) рішенням Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 16.10.1984 № 247 «Про мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області» загальною площею 6,5 га на території с. Рахиня Долинського району (колгосп імені 17 Вересня) шляхом переведення його класифікації в заповідне урочище з гідрологічного заказника, оголошеного рішенням облвиконкому від 17.05.1983 № 166 відповідно до вимог постанови РМ УРСР від 22.07.1983 № 311 «Про класифікацію і мережу територій та об`єктів природнозаповідного фонду Української РСР». При цьому, зміни у вказане рішення щодо розміщення заповідного урочища «Березина» не вносились. Також зауважує, що на первинних картографічних матеріалах заповідне урочище «Березина» площею 6,5 га його розміщення зазначено на полі № 4 колгоспу імені 17 Вересня, с. Рахиня Долинського району Івано-Франківської області. Відтак, вважає, що підстави для задоволення заяви відсутні.

Від Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації надійшли письмові пояснення. Представником зауважено, що Долинська міська рада Калуського району у відповідності до вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України» не зверталася в Управління із заявою щодо зміни меж заповідного урочища «Березина» площею 6,5га. Наполягає на тому, що заповідне урочище «Березина» площею 6,5 на знаходиться на території с. Рахиня, що підтверджується відповідними первинними документами. Окрім того, зміни щодо розміщення заповідного урочища «Березина» не вносились.

Від представників Івано-Франківської обласної прокуратури та Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

У судовому засіданні представниця Долинської міської ради заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду просила задовольнити. Під час усних пояснень вказала, що при виконанні судового рішення було встановлено, що заповідного урочище місцевого значення «Березина» площею 6,5 га на території с. Рахиня немає. Проте вказала, що відповідно до викопіювання з генплану с. Новичка, урочище «Березина» знаходиться в межах села Новичка. Відтак, рішення суду неможливо виконати саме через перебування заповідного урочища «Березина» в іншому населеному пункті.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суд може змінити спосіб і порядок виконання рішення лише: 1) у виняткових випадках; 2) за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим; 3) за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Положеннями ч.ч.2 та 3 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України (обов`язковість судових рішень).

Згідно зі ст. 2 Закону України від 05.06.2012 року №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган, державні підприємство, установа, організація.

Відповідно до ч.1 ст. 7 вказаного Закону виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.

Так, положеннями Закону України«Про виконавче провадження»визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно із до ч.3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку, саме на стадії виконавчого провадження мають бути остаточно відновлені порушені права позивача (стягувача).

Як встановлено рішенням суду від 30.10.2023 у справі №300/4472/23, Рішенням Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 17.05.1983 № 166 «Про доповнення списку заповідних об`єктів області» створено на території с. Рахиня Долинського району Івано-Франківської області заказник місцевого значення «Березина» площею 6,5 га. Рішенням Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 16.10.1984 № 247 «Про мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області» вказаний об`єкт природно-заповідного фонду переведено з категорії заказника місцевого значення в заповідне урочище місцевого значення.

При цьому, у матеріалах справи наявне охоронне зобов`язання, підписане начальником управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 02.07.2021 року №195, відповідно до якого «Долинській міській раді територіальної громади в особі голови Диріва Івана Ярославовича передається під охорону та дотримання встановленого режиму території (об`єкт) заповідне урочище місцевого значення «Березина» загальною площею 6,5 га у межах Долинської міської ради (с.Рахиня) Калуського району».

Водночас, як вбачається із викопіювання з генплану с. Новичка, розробленого в ДП УДНДІПМ «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, затвердженого рішенням Новичківської сільської ради від 04.06.2015 №743-28/2015, судом встановлено, що урочище «Березина» знаходиться в межах с. Новичка Калуського району Івано-Франківської області (а.с.26, т.2).

Однак, суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази про внесення змін щодо розташування заповідного урочища «Березина» площею 6,5 га.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» відносини в галузі охорони і використання територій та об`єктів природнозаповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природнозаповідний фонд України» та іншими актами законодавства України.

Положеннями статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природнозаповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

У відповідності до вимог статті 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.

Проте, як вбачається із пояснень Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Долинська міська рада, як розпорядник земельної ділянки не зверталася до Івано-Франківської ОДА щодо зміни території, меж розташування заповідного урочища "Березина".

Аналізуючи встановлені судом обставини у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, суд вважає, що підстави для зміни способу та порядку судового рішення відсутні.

Отже, заяву Долинської міської ради про зміну способу і порядку виконання рішення (в порядку ст. 378 КАС України) слід залишити без задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись статтями241-243, 248, 256, 294, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Долинської міської ради Івано-Франківської області про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Гомельчук С.В.

Повний текст ухвали виготовлено 13.01.2025.