Постанова

від 27.10.2023 по справі 761/18661/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 761/18661/23

номер провадження: 33/824/4169/2023

Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участюпредставника Київської митниці Держмитслужби Григораша Дмитра Івановича, представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Повразюка Руслана Валерійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою адвоката Повразюка Руслана Валерійовича, подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 липня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 липня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 263 212 грн 76 коп.

Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.

Не погоджуючись із вказаною постановою судді першої інстанції, адвокат Повразюк Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 липня 2023 року, а провадження у справі закрити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суддею місцевого суду не перевірялося правомірність проведення Координаційно-моніторинговою митницею (далі - КММ) документальної невиїзної перевірки. Матеріали справи не містять доказів наявності наказу митного органу про проведення такої перевірки. Також відсутні докази направлення КММ письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. При цьому зазначає, що за змістом ч.1 ст.354 МК України, у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Проте, як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки не надсилався КММ ані особі що притягується до адміністративної відповідальності, ані керівнику благодійного фонду. Тому, на думку захисника, невиїзну документальну перевірку не можна вважати законною в розумінні ст.ст.336, 351, 354 МК України. Водночас зазначає, що зі змісту протоколу від 20 березня 2023 року №0030/126000/23 вбачається, що він складений на підставі документальної перевірки. Оскільки така перевірка здійснена не у спосіб визначений законом, подальше складення протоколу на її підставі, за принципом «плоди отруйного дерева» слід вважати незаконним, та недопустимим доказом.

При апеляційному розгляді справи представник ОСОБА_1 - адвокат Повразюк Р.В. також зазначив, що вказана вище невиїзна документальна перевірка не може вважатися законною, оскільки під час дії режиму воєнного стану будь-які перевірки бізнесу не проводяться.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про місце і час розгляду справи сповіщений своєчасно на вказану в апеляційній скарзі електронну адресу. Клопотання від ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи до апеляційного суду не надходило. В той же час його представник - адвокат Повразюк Р.В. вважав за можливе проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 .

Зважаючи на вимоги ч.4 ст.526 МК України, якою передбачено, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, а також враховуючи, що адвокат Повразюк Р.В. не заперечував проти розгляду справи без участі ОСОБА_1 , суд вважає за можливе проведення апеляційного розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Повразюка Р.В., який підтримав доводи апеляційної скарги, представника Київської митниці Держмитслужби - Григораша Д.І., який заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив відмовити у її задоволенні, вивчивши матеріали справи про порушення митних правил та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

У зв`язку з цим, крім зазначених у ст. 489 МК України вимог при розгляді справи про порушення митних правил, суд повинен керуватися ст.280 КУпАП, якою передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; поясненнями свідків; висновком експерта та іншими документами.

У даній справі предметом судового розгляду є порушення ОСОБА_1 митних правил, що охоплюється санкцією ст.485 МК України.

Так, згідно з ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується протоколом про порушення митних правил, що 11 серпня 2022 року на митну територію України з Німеччини через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного посту «Ягодин» Волинської митниці з використанням транспортного засобу комерційного призначення д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на адресу БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ЄВРОПЕЙСЬКЕ МАЙБУТНЄ» (ЄДРПОУ 44892802, вул. Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, прим. 139, м. Київ, 04176) ввезено товари: «електровелосипеди без акумуляторів, в асортименті».

Відповідно до товаросупровідних документів, які слідували разом з товаром (СMR від 09 серпня 2022 року № б/н, довіреність від 05 серпня 2022 року № 050822/2, лист від 05 серпня 2022 року № 050822/1 тощо), у транспортному засобі переміщувалось 170 одиниць (штук) «електровелосипедів без акумуляторів, в асортименті» загальною вагою 6 800 кг.

Переміщення вказаного вантажу здійснювалось громадянином України ОСОБА_1 на транспортному засобі комерційного призначення д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (перевізник - фізична особа - підприємець « ОСОБА_2 », АДРЕСА_2 ).

11 серпня 2022 року, з метою визнання згаданого вантажу: «електровелосипеди без акумуляторів в асортименті», у кількості 170 штук, загальною вагою 6 800 кг, гуманітарною допомогою, ОСОБА_1 митному органу для здійснення митних формальностей і митного контролю подано декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою відповідно додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану», та товаросупровідні документи: міжнародна автомобільна накладна СMR від 09 серпня 2022 року № б/н; лист БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ЄВРОПЕЙСЬКЕ МАЙБУТНЄ» від 05 серпня 2022 року №050822/1; довіреність від 05 серпня 2022 року №050822/2 БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ЄВРОПЕЙСЬКЕ МАЙБУТНЄ».

Згідно з абз.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності з абз.3 п.1 зазначеної постанови, товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

По справі встановлено, що відповідно до поданої декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, та міжнародної автомобільної накладної СMR від 09 серпня 2022 року № б/н, відправником товару зазначено організацію «LIMEBIKE GERMANY GMBH» (Німеччина), отримувачем - БЛАГОДІЙНУ ОРГАНІЗАЦІЮ «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ЄВРОПЕЙСЬКЕ МАЙБУТНЄ».

При цьому, у міжнародній автомобільній накладній СMR від 09 серпня 2022 року №б/н зазначено код переміщуваного товару - 871160, що відповідає опису товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) «мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з колясками або без них, з електричним двигуном для пересування...».

Відповідно до підпункту 215.3.7 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України «Підакцизні товари та ставки податку», на товари за кодом згідно з УКТ ЗЕД 871160 - мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з колясками або без них, з електричним двигуном для пересування, встановлено ставку акцизного податку у розмірі 22 євро за 1 штуку.

Таким чином ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України товар - електровелосипеди без акумуляторів у кількості 170 штук, що підтверджується поданою останнім декларацією про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою.

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України від 22 жовтня 1999 року №1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» визначено, що підакцизні товари не відносяться до гуманітарної допомоги, крім: автомобілів швидкої медичної допомоги, легкових автомобілів спеціального призначення для Міністерства внутрішніх справ України, органів Національної поліції; транспортних засобів, шо надходять у період проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях для отримання і використання Збройними Силами України, Національною гвардією України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України для забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; транспортних засобів, призначених для перевезення більше ніж вісім осіб, та автомобілів, обладнаних для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно- рухового апарату, що передаються для використання установам соціального захисту населення, державним закладам охорони здоров`я і навчальним закладам, громадським організаціям осіб з інвалідністю, ветеранів війни та. праці, Товариству Червоного Хреста України та його обласним організаціям, державним закладам системи реабілітації, фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваепорт»; легкових автомобілів, які на момент ввезення на митну територію України були вперше зареєстровані не пізніше ніж вісім років тому, з об`ємом двигуна не більш як 1800 куб. см, що отримуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською державною адміністрацією або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, для подальшої передачі особам з інвалідністю, які перебувають у встановленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту, на строк, визначений законодавством; транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення (крім таксі, автомобілів інкасації) для підприємств, установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноважених ними державних установ та органів місцевого самоврядування для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується із висновком судді першої інстанції про те, що товар - електровелосипеди без акумуляторів у кількості 170 штук, мав декларуватися митним органам відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684, із сплатою митних платежів.

Так, відповідно до розрахунку митних платежів загальна сума митних платежів, які необхідно було б сплатити, становить 526 425 грн 52 коп., з яких: ввізне мито - 111 899 грн 92 коп., акциз - 140 288 грн 15 коп., ПДВ - 274 237 грн 45 коп.

Суддя місцевого суду правомірно вважав помилковими доводи сторони захисту про те, що на ввезений ОСОБА_1 на митну територію України товар - електровелосипеди без акумуляторів в асортименті у кількості 170 штук, розповсюджується дія ч.2 ст.6 Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-ХІV «Про гуманітарну допомогу», виходячи з такого.

Так, відповідно до абзаців 5-7 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану», пропуск через митний кордон України товарів гуманітарної допомоги, наведених у додатку 2, здійснюється відповідно до абзацу першого цього пункту за умови подання до митних органів гарантійного листа кінцевого користувача товарів за формою, наведеною в додатку 3. Зазначений лист оформлюється кінцевим користувачем товарів гуманітарної допомоги, яким є орган військового управління, визначений Міністерством оборони, правоохоронний орган, інше військове формування, утворене відповідно до закону, Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації чи підпорядкований підрозділ, визначений нею, військові адміністрації, утворені відповідно до законодавства, або інший суб`єкт, що здійснює боротьбу з тероризмом відповідно до закону, та засвідчується його печаткою. Зазначені товари підлягають взяттю в установленому порядку на облік в Збройних Силах, правоохоронних органах, інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, військових адміністраціях, утворених відповідно до законодавства, або в інших суб`єктах, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону.

Оскільки матеріали справи не містять гарантійного листа кінцевого користувача товарів за формою, наведеною в додатку 3 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану», на що обґрунтовано посилається представник митниці, то в даній справі суддя місцевого суду вірно відхилив доводи адвоката Повразюка Р.В., який неодноразово зазначав, що переміщувані електровелосипеди ввозилися для потреб Збройних Сил України.

У той же час будь-яких інших доказів на підтвердження призначення велосипедів, що ввозилися на митну територію України, саме для потреб Збройних Сил України матеріали справи не містять.

Що стосується наданих під час розгляду справи захисником до суду копій актів приймання-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги від 25 серпня 2022 року, від 21 вересня 2022 року та від 12 жовтня 2022 року на потреби Збройних Сил України, то як вірно встановлено суддею місцевого суду, предмети цієї гуманітарної (благодійної) допомоги не стосуються предмету розгляду зазначеної справи та не мають ніякого відношення до «електровелосипедів без акумуляторів в асортименті», у кількості 170 штук, які було ввезено ОСОБА_1 на територію митного контролю України 11 серпня 2022 року та які є предметом розгляду зазначеної справи.

Отже оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суддя першої інстанції дійшов вірного висновку, що в даній справі ОСОБА_1 , який діяв на підставі довіреності від 05 серпня 2022 року № 050822/2, за відсутності підстав для декларування велосипедів гуманітарною допомогою та за відсутності законних підстав для набуття права на пільги із сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товару: «електровелосипеди без акумуляторів в асортименті» у кількості 170 штук, подав 11 серпня 2022 року митному органу декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою (відповідно додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану»), чим вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів у розмірі 526 425 грн 52 коп., допустивши порушення митних правил, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ст.485 МК України.

Відповідно до ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Суддею місцевого суду вірно встановлено, що відлік строку притягнення особи до адміністративної відповідальності згідно зі ст.467 МК України законодавцем пов`язується не з моментом вчинення адміністративного правопорушення, а з моментом його виявлення, що у даному випадку є моментом підтвердження листом Міністерства соціальної політики від 10 січня 2023 року №299/0/2-23/20 того, що враховуючи положення ст.6 Закону України «Про гуманітарну допомогу», що товар за кодом згідно УКТЗЕД 871160 «мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з колясками або без них з електричним двигуном для пересування» повинен декларуватися згідно Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012р. № 651, зареєстрованого в Міністерстві фінансів України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684 (із змінами), зі сплатою митних платежів.

Оскільки в даному випадку моментом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення слід вважати лист Міністерства соціальної політики від 10 січня 2023 року №299/0/2-23/20, та приймаючи до уваги, що матеріали справи про порушення ОСОБА_1 митих правил надійшли до суду в травні 2023 року, тобто до спливу шестимісячного строку, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення, то суддя обґрунтовано відхилив доводи сторони захисту про закінчення на момент розгляду справи строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги про те, що суддею першої інстанції не перевірялося правомірність призначення та проведення документальної невиїзної перевірки про переміщення ОСОБА_1 11 серпня 2022 року на митну територію України з Німеччини товарів: «електровелосипеди без акумуляторів, в асортименті» і така перевірка є незаконною у розумінні ст.ст.336, 351, 354 МК України, а тому складений на підставі документальної перевірки протокол слід вважати недопустимим доказом, не приймаються апеляційним судом до уваги, виходячи з такого.

Так, відповідно ч.1 ст.24 Глави 4 МК України, будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Процедура оскарження, передбачена цією главою, вважається досудовим порядком вирішення спору (ч.7 ст.24МК України).

За змістом ст.26 МК України за результатами розгляду скарги митний орган вищого рівня приймає одне з таких рішень, яким: повністю задовольняє скаргу; частково задовольняє скаргу; залишає скаргу без задоволення. У рішенні за результатами розгляду скарги також зазначається про право особи, яка подала скаргу, у разі її незгоди з прийнятим рішенням оскаржити його в судовому порядку.

Отже, у випадку незгоди з правомірністю призначення та проведення документальної невиїзної перевірки щодо переміщення ОСОБА_1 11 серпня 2022 року на митну територію України з Німеччини товарів, він не позбавлений права оскаржити дії та рішення митного органу як у позасудовому, так і в судовому порядку (з дотриманням предметної юрисдикційності).

При цьому апеляційний суд враховує, що обставини правомірності призначення та проведення у даній справі документальної невиїзної перевірки щодо переміщення ОСОБА_1 11 серпня 2022 року на митну територію України з Німеччини товарів, не впливають на наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністровано правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Тому доводи сторони захисту про неправомірність призначення та проведення у даній справі такої перевірки, апеляційний суд розцінює виключно, як стратегію захисту щодо уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

Інші доводи та обставини, на які посилається адвокат Повразюк Р.В. в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду, були предметом дослідження у суді першої інстанції і висновки з цього приводу, зроблені суддею, ґрунтуються на встановлених обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах, на правильність висновків судді не впливають та їх не спростовують.

Апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Суд апеляційної інстанції також погоджується із визначеним судом першої адміністративним стягненням, яке слід накласти на ОСОБА_1 за порушення ст.485 МК України.

Так, санкція ст. 485 МК України передбачає накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Встановлено та не спростовано стороною захисту, що в даному випадку сума митних платежів у справі про порушення митних правил № 0030/126000/23 від 20 березня 2023 року за ст.485 МК України становить 526 425 грн 52 коп.

З огляду на межі санкції ст.485 МК України та керуючись ст.ст.23, 33 КУпАП при вирішенні питання про накладення стягнення судом вірно враховано особу ОСОБА_1 , а саме, що він працює, раніше не притягався до відповідальності за порушення митних правил, та що відсутні обставин, які обтяжують відповідальність останнього й обґрунтовано наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 263 212 грн 76 коп. (526 425,52 ? 2).

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 липня 2023 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни при апеляційному розгляді не встановлено, а тому вказана постанова підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга адвоката Повразюка Р.В. без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.529 МК України, ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргуадвоката Повразюка Руслана Валерійовича, подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.М.Верланов