Постанова

від 08.11.2023 по справі 440/3172/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 р. Справа № 440/3172/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 року по справі № 440/3172/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:

податкове повідомлення-рішення № 0018941311 від 16.02.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО у загальному розмірі 104620,30 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 83696,24 грн, за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) у сумі 20924,06 грн;

податкове повідомлення-рішення № 0019001311 від 16.02.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у загальному розмірі 7846,53 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 6277,22 грн, за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) у сумі 1569,31 грн (з урахуванням останньої редакції позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що підставою для нарахування грошових зобов`язань послугував висновок податкового органу про те, що ОСОБА_1 мала задекларувати у 2015 році інвестиційний дохід, однак, на переконання позивача, обов`язок задекларувати інвестиційний дохід виник у ОСОБА_1 у 2006 році, коли відбувся перехід права власності згідно з рішенням загальних зборів учасників ПТДВ «Рубін» від 31.07.2006, оформленим протоколом № 3, за яким право спільної часткової власності ПТДВ «Рубін» на 1/10 частину житлового будинку у АДРЕСА_1 припинилося, а ОСОБА_1 разом з іншими учасниками, що вибули, набули право спільної часткової власності на 1/10 частину житлового будинку літ. «А-4» загальною площею 584,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , або у 2013 році, після виділення частки згідно з рішенням Октябрського районного суду від 04.03.2013 у справі № 554/1882/13-ц, яке стало підставою для державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.03.2013 № 439797. За таких обставин передбачений пунктом 102.1. статті 102 Податкового кодексу України 1095-денний строк, наданий контролюючому органу для визначення суми грошових зобов`язань ОСОБА_1 за отримання інвестиційного доходу, закінчився, відтак податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суми грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору є неправомірними.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 року по справі № 440/3172/22 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 0018941311 від 16.02.2018, № 0019001311 від 16.02.2018.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1124,67 грн. (одна тисяча сто двадцять чотири гривні шістдесят сім копійок).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 року по справі № 440/3172/22 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Полтавській області від 30.11.2017 № 2944 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 )» /а.с. 67, т. 2/ вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правильності та повноти визначення доходу за період з 01.01.15 по 31.12.15; нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.15 по 31.12.15 фізичною особою платником ОСОБА_1 терміном 5 робочих днів з 14.12.17. Копію вказаного наказу разом із повідомленням від 01.12.2017 № 756 /а.с. 66, т. 2/ направлено ОСОБА_1 листом від 05.12.2017 № В/1817/16-31-13-11-22 /а.с. 68, т. 2/, однак не отримано останньою, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 69, т.2/.

28.12.2017 р. головним державним ревізором- інспектором Головного управління ДФС у Полтавській області Михайликом Г.М. складено акт № 1778/16-31-13-11-16/255309065 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з питань правильності та повноти визначення доходу за період з 01.01.15 по 31.12.15; нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.15 по 31.12.15» (далі Акт перевірки) /а.с. 70 78, т.2/, в якому встановлено порушення:

1) п.п. 49.18.4. п. 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне, з порушенням граничного терміну, подання фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік до ДПІ м. Полтави, граничний термін подання до 01 травня 2016 року, фактично Декларацію подано 07.07.2016 (реєстраційний номер 1600035994);

2) пп. 170.2.2., пп. 170.2.6. п. 170.2. статті 170 Податкового кодексу України, а саме: включення до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік неправдивих, перекручених даних стосовно суми отриманого загального фінансового результату від операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного (податкового) року;

3) п. 163.1. статті 163, пп. 164.2.8. п. 164.2. статті 164, пп. 167.5.1. п. 167.5. статті 167, пп. 170.2.2., 170.2.6. п. 170.2. статті 170 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся (за звітний 2015 рік) на суму 83696,24 грн;

4) пп. 1.2., пп. 1.3. п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму грошового зобов`язання по військовому збору за період, що перевірявся (за звітний 2015 рік) на суму 6277,22 грн.

Підставою для формулювання вказаних висновків послугували встановлені в Акті перевірки такі обставини.

Так, ОСОБА_1 , разом з іншими громадянами, була учасником Полтавського товариства з додатковою відповідальністю «Рубін», відповідно до Статуту, зареєстрованого розпорядженням Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 1035-р від 29.12.2003 року, затвердженого загальними зборами учасників товариства від 17 вересня 2003 року до моменту внесення змін до Статуту, державна реєстрація яких проведена 15.08.2006 року за номером 15881050003001297. Розмір внеску до статутного фонду ОСОБА_1 становив 4200,00 грн.

ОСОБА_1 було подано нотаріально засвідчену заяву від 31.07.2006 р. про добровільний вихід зі складу учасників (засновників) ПТДВ «Рубін». Загальними зборами учасників ПТДВ Рубін", затверджених протоколом № 3 від 03.07.2006 року, як вищого органу товариства, прийнято рішення задовольнити заяви про добровільний вихід із складу учасників ПТДВ «Рубін» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з відступлення шляхом відчуження приміщення за адресою АДРЕСА_1 , яке належить ПТДВ "Рубін", на їх користь, згідно часток в статутному фонді та майні товариства.

Протоколом загальних зборів учасників Полтавського товариства з додатковою відповідальністю від 20.02.2007 (продовження зборів від 14.02.2007) скасовано рішення від 31.07.2006 (протокол № 3, питання 11) зборів учасників Полтавського товариства з додатковою відповідальністю «Рубін» та затверджено наступні шляхи виконання рішення вищого органу товариства, відповідно до протоколу № 3 від 31.07.2006 (питання № 11) в частині, що стосується ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а саме: прийняти рішення про реорганізацію товариства шляхом створення нової юридичної особи з передачею по розподільчому балансу приміщення та якщо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 будуть створювати напружені відносини в товаристві - розрахуватися з ними грошовими коштами.

Не погодившись з рішенням зборів учасників ПТДВ «Рубін», ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Полтавської області.

Рішенням від 07.10.2008 р. Господарського суду Полтавської області, по справі № 13\123, зобов`язано ПТДВ "Рубін" виконати обов`язок в натурі (рішення вищого органу товариства) виділити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 частину майна у вигляді нежитлового приміщення, площею 57,7 кв. м., яке становить 1/10 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 . Право власності за вказаними особами не визнано.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 04 березня 2013 р. по справі № 554/1882/13-ц: визнано за ОСОБА_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , податковий номер НОМЕР_1 право власності на нежитлове приміщення площею 57,7 кв. м., яке становить 3\100 житлового будинку по АДРЕСА_1 та складається в житловому будинку А-4 з : торгової зали -1 площею 37,6 кв. м., кабінету -2 площею 14,3 кв. м., коридору -3 площею 2,9 кв. м., вмивальні - 4 площею 1,3 кв. м, вбиральні -5 площею 1,6 кв. м.

Реєстраційною службою Полтавського міського управління юстиції Полтавської області 18.03.2013 р. зареєстровано право приватної, спільної часткової власності: за ОСОБА_1 - номер запису про право власності 439797 від 18.03.2013 р. на 3\100 нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 27249853101.

В подальшому, ОСОБА_1 , на підставі Договору дарування від 29.03.2013, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу, подарувала свою частку (3\100) у праві власності на нежитлове приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , що зареєстровано в реєстрі за №217, ОСОБА_4 .

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 23 вересня 2013 року по справі № 554\1882\13-ц апеляційну скаргу Полтавського товариства з додатковою відповідальністю «Рубін» відхилено. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 березня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року ухвалено касаційну скаргу Полтавського товариства з додатковою відповідальністю «Рубін» задовольнити, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 березня 2013року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 23 вересня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням від 15 липня 2014 року Октябрського районного суду м. Полтави, справа № 554/1882/14-ц, провадження № 2/554/827/2014 визнано, зокрема: право спільної часткової власності ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , податковий номер НОМЕР_1 , на частку у праві спільної часткової власності на нежитлове приміщення, яке складається в цілому з: торгової зали (1) пл.37,6 кв.м,, кабінету (2) пл.14,3 кв.м., коридору (3) площею 2,9 кв.м., вмивальні (4) пл.1,3 кв.м., вбиральні (5) пл.1,6 кв.м., загальною площею 57,7 кв.м., в розмірі 3/100 (три сотих) частин житлового будинку літ. «А-4», загальною площею 584,9 кв.м,, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) набутим з « 31» липня 2006 року.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 28 серпня 2014 року, по справі № 554/1882/14-ц, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15 липня 2014 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Полтавського Товариства з додатковою відповідальністю «Рубін» відхилено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2014 року касаційну скаргу Полтавського товариства з додатковою відповідальністю «Рубін» відхилено, рішення Октябрcького районного суду м. Полтави від 15 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 28 серпня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2015 року, в допуску до провадження Верховного Суду України справи за заявою Полтавського товариства з додатковою відповідальністю «Рубін» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2014 року, відмовлено.

В зв`язку з прийняттям Вищим спеціалізованим судом України ухвали від 27 квітня 2015 року про відмову в допуску до провадження справи до Верховного Суду України та набрання законної сили рішення Октябрського суду м. Полтави по справі № 554/1882/13-ц, Полтавським товариством з додатковою відповідальністю «Рубін» на підставі наказу від 30.04.2015 № 8 проведено розрахунки з вибулими учасниками товариства, зокрема, з ОСОБА_1 .

Податковий орган зазначив, що судами не визначено вартість майна, яке передано до власності громадянки ОСОБА_1 , тому товариством проведено розрахунок вартості такого майна, згідно експертної оцінки НВКП «Тезіс» від 26 лютого 2015 року в частинах, які визначені рішенням суду.

Так, ПТДВ «Рубін» з балансу товариства списано основні фонди у вигляді приміщення по АДРЕСА_1 за балансовою вартістю у сумі 1408937,34 грн.

Товариством нараховані суми інвестиційного прибутку, які отримали вибулі учасники товариства згідно часток, визначених судом: зокрема, ОСОБА_1 , у сумі 418481,20 грн. та повернуто внесок до статутного фонду ОСОБА_1 у сумі 4200,00 грн.

Операції по розрахунку із вибулими учасниками відображено у податковому обліку шляхом подання до контролюючого органу Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку) 1ДФ за 2 квартал 2015 р.

В бухгалтерському обліку, вищевказані операції проведено наступними кореспонденціями рахунків:

Дт 40 «Зареєстрований капітал» Кт 672 «Розрахунки з учасниками» в сумі 14000,00грн. - внески до статутного капіталу (4900+4900+4200);

Дт 441 «Нерозподілені прибутки» Кт 672 «Розрахунки з учасниками» в сумі 32603,71грн.- джерело фінансування для виконання рішення суду;

Дт 411 «Капітал у дооцінках» Кт 672 «Розрахунки з учасниками) в сумі 1362333,63грн. - джерело фінансування для виконання рішення суду;

Дт 672 «Розрахунки з учасниками» Кт 103 «Основні засоби» в сумі 1408937,34грн. - відображено перехід права власності, згідно рішення суду, що є інвестиційним прибутком (в негрошовій формі), в частках визначеним рішенням суду, що відображено в бухгалтерській звітності Баланс за формою №1 та Звіту про фінансові результати за формою №2, за 1 півріччя 2015 року.

Таким чином, документальною позаплановою виїзною перевіркою ТДВ «Рубін» (і.к. ЄДРПОУ 01554048) з питань правильності заповнення податкових розрахунків доходу, нарахованого (сплаченого) на користь, платників і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ - порушень не встановлено.

В порушення п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України - ОСОБА_1 податкова декларація про майновий стан і доходи за 2015 р. подана до ДПІ м. Полтава 07.07.2016 р. (реєстраційний № 1600035994, далі, в цьому Акті згадується як «Декларація»), з порушенням граничного терміну її подання. В зазначеній Декларації платником податку зазначено відсутність доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, в тому числі відсутність доходів у вигляді інвестиційного прибутку.

Податковий орган зазначив, що дані перевірки, які базуються на наявній податковій інформації, свідчать про невірне визначення ОСОБА_1 загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного (податкового) 2015 року.

Перевіркою встановлено, що у зв`язку з прийняттям Вищим спеціалізованим судом України ухвали від 27.04.2015 про відмову в допуску до провадження справи до Верховного Суду України та набрання законної сили рішенням Октябрського суду м. Полтави по справі № 554/1882/13-ц, Полтавським товариством з додатковою відповідальністю «Рубін» на підставі наказу від 30.04.2015 № 8 проведено розрахунки з вибулими учасниками товариства, зокрема, ОСОБА_1 . Так як судами не визначено вартість майна, переданого до власності громадянки ОСОБА_1 , ТДВ «Рубін» проведено розрахунок вартості такого майна згідно експертної оцінки НВКП «Тезіс» від 26.02.2015 в частинах, які визначені рішенням суду. ТДВ «Рубін» нараховано суми інвестиційного прибутку, які отримали вибулі учасники товариства, зокрема, ОСОБА_1 422681,20 грн, у тому числі: 418481,20 грн як вартість повернення майна (майнових прав), попередньо внесених до статутного капіталу, у разі виходу такого платника податку з числі засновників (учасників); 4200 грн як вартість повернутого внеску до статутного фонду ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, дохід, отриманий платником податку фізичною особою за 2015 рік у вигляді інвестиційного прибутку, включається до його загального річного оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 20 відсотків. Також відповідно до пп. 1.2. п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, є об`єктом оподаткування військовим збором.

У зв`язку з тим, що дані перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов`язань фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 , керуючись пп. 54.3.2. п. 54.3. статті 54 Податкового кодексу України в ході перевірки визначено суму податкових зобов`язань за 2015 рік із сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 83696,24 грн, військового збору 6277,22 грн.

Акт перевірки направлено Головним управлінням ДФС у Полтавській області позивачеві листом від 28.12.2017 № 1970/16-31-13-11-22 /а.с. 83, т.2/, який повернувся без вручення у зв`язку із закінченням терміну зберігання /а.с. 84, т.2/.

На підставі Акту перевірки № 1778/16-31-13-11-16/255309065 від 28.12.2017 Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0018941311 від 16.02.2018, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 104620 грн 30 коп., у тому числі, за податковими зобов`язаннями 83696,24 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 20924,06 грн /а.с. 87, т.2/;

№ 0019001311 від 16.02.2018, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошових зобов`язань з військового збору 7 846 грн 53 коп., у тому числі, за податковими зобов`язаннями 6277,22 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1569,31 грн /а.с. 88, т.2/.

Вказані податкові повідомлення-рішення надіслані позивачеві листом від 19.02.2018 № ФОП/В/379/16-31-13-11-22 /а.с. 85, т.2/, який повернуто без вручення у зв`язку із закінчення терміну зберігання /а.с. 86, т.2/.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 0018941311 від 16.02.2018, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 104 620 грн 30 коп., у тому числі, за податковими зобов`язаннями 83696,24 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 20924,06 грн та № 0019001311 від 16.02.2018, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошових зобов`язань з військового збору 7 846 грн 53 коп., у тому числі, за податковими зобов`язаннями 6277,22 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1569,31 грн не ґрунтуються на вимогах законодавства, прийняті без врахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі посилається на те, що Згідно наявних під час перевірки документів (довідки ТДВ «Рубін», квитанції прибуткових касових ордерів) витрати ОСОБА_1 на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав) становлять 4200,00 грн. Розрахований за результатами перевірки інвестиційний прибуток ОСОБА_1 за 2015 рік становить 418481,20 грн. (розрахунок відображено в таблиці 1). У зв`язку з тим, що дані перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов`язань фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 , керуючись п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України в ході перевірки визначено суму податкових зобов`язань за 2015 рік із сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 83696,24 грн. та військового збору в сумі 6277,22 грн. Враховуючи викладене вище, дохід, отриманий платником податку - фізичною особою за 2015 рік у вигляді інвестиційного прибутку, включається до його загального річного оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 20 відсотків. Також, відповідно до пп. 1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, є об`єктом оподаткування військовим збором. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу. Згідно з пп.1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, доводам сторін та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із підпунктом 164.2.9 пункту 164.2 статті164 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно з підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Підпунктом 170.2.6 пункту 170.2 статті170 Податкового кодексу України передбачено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Отже, при вирішенні питання щодо оподаткування інвестиційного прибутку, перевірці підлягають обставини наявності у позивача позитивного фінансового результату від операцій з інвестиційними активами.

Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у розмірі 20 відсотків.

Термін "пасивні доходи" у розділі IV Податкового кодексу України означає, зокрема, інвестиційний прибуток.

Таким чином, дохід, отриманий платником податку - фізичною особою у вигляді інвестиційного прибутку, включається до його загального річного оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 20 відсотків.

Судовим розглядом встановлено, що протоколом № 3 від 03.07.2006 року загальних зборів учасників ПТДВ «Рубін» прийнято рішення задовольнити заяву, зокрема, ОСОБА_1 про добровільний вихід із складу учасників ПТДВ «Рубін» та з відступлення шляхом відчуження приміщення за адресою АДРЕСА_1 , яке належить ПТДВ "Рубін", на її користь, згідно часток в статутному фонді та майні товариства.

Протоколом загальних зборів учасників ПТДВ від 20.02.2007 (продовження зборів від 14.02.2007) скасовано рішення від 31.07.2006 (протокол № 3).

Рішенням від 07.10.2008 р. Господарського суду Полтавської області, по справі № 13\123, зобов`язано ПТДВ "Рубін" виконати обов`язок в натурі (рішення вищого органу товариства) виділити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 частину майна у вигляді нежитлового приміщення, площею 57,7 кв. м., яке становить 1/10 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 . Право власності за вказаними особами не визнано.

Рішенням від 04 березня 2013р. Октябрського районного суду м. Полтави по справі № 554/1882/13-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 23 вересня 2013 року, визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення площею 57,7 кв. м., яке становить 3\100 житлового будинку по АДРЕСА_1 та складається в житловому будинку А-4 з : торгової зали -1 площею 37,6 кв. м., кабінету -2 площею 14,3 кв. м., коридору -3 площею 2,9 кв. м., вмивальні - 4 площею 1,3 кв. м, вбиральні -5 площею 1,6 кв. м.

Реєстраційною службою Полтавського міського управління юстиції Полтавської області 18.03.2013 р. зареєстровано право приватної, спільної часткової власності: за ОСОБА_1 - номер запису про право власності 439797 від 18.03.2013 р. на 3\100 нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 27249853101.

В подальшому, ОСОБА_1 , на підставі Договору дарування від 29.03.2013, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу, подаровано свою частку (3\100) у праві власності на нежитлове приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , що зареєстровано в реєстрі за № 217, ОСОБА_4 .

Оскільки у позивача за результатами операцій з відчуження частки у статутному капіталі ПТДВ "Рубін" утворився інвестиційний прибуток, відповідно, і виник обов`язок подавати контролюючому органу податкову декларацію про майновий стан і доходи саме за 2013 рік.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 березня 2013року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 23 вересня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням від 15 липня 2014 року Октябрського районного суду м. Полтави по справі № 554/1882/14-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 28 серпня 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2014 року, визнано, зокрема: право спільної часткової власності ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , податковий номер НОМЕР_1 , на частку у праві спільної часткової власності на нежитлове приміщення, яке складається в цілому з: торгової зали (1) пл.37,6 кв.м,, кабінету (2) пл.14,3 кв.м., коридору (3) площею 2,9 кв.м., вмивальні (4) пл.1,3 кв.м., вбиральні (5) пл.1,6 кв.м., загальною площею 57,7 кв.м., в розмірі 3/100 (три сотих) частин житлового будинку літ. «А-4», загальною площею 584,9 кв.м,, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) набутим з « 31» липня 2006 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2015 року, в допуску до провадження Верховного Суду України справи за заявою Полтавського товариства з додатковою відповідальністю «Рубін» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2014 року, відмовлено.

У зв`язку з цим ТДВ «Рубін`на підставі наказу від 30.04.2015 № 8 проведено розрахунки з вибулими учасниками товариства, зокрема, з ОСОБА_1 .

Розрахунок вартості такого майно ТДВ "Рубін" проведено згідно експертної оцінки НВКП "Тезіс" від 26 лютого 2015 року в частинах, які визначені рішенням суду, виготовленої на замовлення товариства. Так, ПТДВ «Рубін» з балансу товариства списано основні фонди у вигляді приміщення по АДРЕСА_1 за балансовою вартістю у сумі 1408937,34 грн.

Податковий орган вважає, що оскільки позивачем самостійно не було обраховано і сплачено податок на доходи фізичних осіб у 2015 році від суми в розмірі 418481,20 грн., то контролюючим органом визначено обов`язок позивача сплатити до Державного бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 83696,24 грн.

Колегія суддів зазначає, що до складу інвестиційного прибутку включається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, а до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Аналіз приписів статті 170 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що до моменту продажу інвестиційного активу не мають значення для податкового обліку витрати на придбання такого активу, у зв`язку з чим платник податку на повинен декларувати такі витрати.

Визначення відповідачем розміру інвестиційного прибутку виходячи лише з суми доходу, отриманого позивачем, не відповідає вимогам вищенаведених законодавчих норм.

Також колегія суддів зазначає, що ПТДВ «Рубін» складено податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ за 2 квартал 2015 року /а.с. 136 137, 219, т.2/, в якому відображено суму нарахованого доходу ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) у сумі 418481 грн за ознакою доходу « 112», («Інвестиційний прибуток (дохід) від операцій з інвестиційними активами» відповідно до положень Довідника ознак доходів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4).

Разом з тим, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5, які надані позивачем до суду, не вбачається отримання ОСОБА_1 доходів за 2015 рік.

Також суд зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - житлового будинку літ. «А-4», загальною площею 584,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право спільної часткової власності на відповідний об`єкт було зареєстровано за ОСОБА_1 18.03.2013 на підставі рішення суду у справі 554/1882/13-ц, а 29.03.2013 зареєстровано припинення права власності, згідно із договором дарування від 29.03.2013 /а.с. 21, т.1/ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали у власність безоплатно ОСОБА_4 13/200 часток у праві власності на нежитлове приміщення у житловому будинку А-4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі Вивлокіна 3/100 частки у праві власності на нежитлове приміщення (договір зареєстровано за № 217). 29.03.2013 за ОСОБА_4 зареєстровано право спільної часткової власності на відповідний об`єкт нерухомості на підставі договору дарування від 29.03.2013 № 217.

Враховуючи те, що згідно з вказаними вище судовими рішеннями визнано право спільної часткової власності позивача на частку у праві спільної часткової власності на нежитлове приміщення в розмірі 3/100 (три сотих) частин житлового будинку літ. «А-4», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) набутим з « 31» липня 2006 року та припиненим - з « 29» березня 2013 року, при цьому право спільної часткової власності на об`єкт нерухомості було зареєстровано за ОСОБА_1 18.03.2013 та припинено 29.03.2013, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 інвестиційного прибутку у вигляді вартості частки у нерухомому майні у 2015 році не отримувалося, а посилання на те, що ця обставина підтверджується податковим розрахунком ПТДВ «Рубін» сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ за 2 квартал 2015 року /а.с. 136 137, 219, т.2/, в якому відображено суму нарахованого доходу ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) у сумі 418481 грн за ознакою доходу « 112» є безпідставними за умови відсутності документів, що підтверджують фактичне перерахування грошових коштів або набуття майна у цьому періоді.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що використання експертної оцінки майна НВКП «Тезіс» від 26 лютого 2015 року для визначення інвестиційного прибутку у вигляді вартості майна, набутого ОСОБА_1 у липні 2006 року внаслідок виходу зі складу учасників ПТДВ «Рубін» та відчуженого нею 29.03.2013, є необґрунтованим, оскільки стан майна міг зазнати істотних змін.

При цьому суд звертає увагу на те, що у договорі дарування від 29.03.2013 було зазначено, що за даними звіту з оцінки майна нежитлового приміщення, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 28.03.2013, ринкова вартість 13/200 часток (тобто, суми 3/100 часток ОСОБА_1 та 7/200 часток ОСОБА_2 ) у праві власності на нежитлові приміщення в житловому будинку становить 206680,50 грн, тоді як з урахуванням експертної оцінки майна НВКП «Тезіс» від 26 лютого 2015 року 3/100 частки ОСОБА_1 визначено у сумі 418481 грн.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що висновки викладені в Акті перевірки про те, що сума доходу позивача у 2015 році становить 418481,20 грн. не відповідають дійсності, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0018941311 від 16.02.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО у загальному розмірі 104620,30 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 83696,24 грн, за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) у сумі 20924,06 грн є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0019001311 від 16.02.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у загальному розмірі 7846,53 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 6277,22 грн, за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) у сумі 1569,31 грн, суд зазначає, що вказане рішення винесене контролюючим органом на підставі заниження загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, що відбулося за рахунок не сплати податку на доходи фізичних осіб у 2015 році від суми в розмірі 418481,20 грн.

Оскільки висновки податкового органу про визначення позивачу податкових зобов`язань з ПДФО визнано необґрунтованими, підстави для визначення позивачу грошових зобов`язань з військового збору у податкового органу також були відсутні.

З огляду на зазначене, податкове повідомлення-рішення від № 0019001311 від 16.02.2018 р. також підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 року по справі № 440/3172/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло О.В. Присяжнюк