Постанова

від 08.11.2023 по справі 420/13173/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/13173/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Турецької І.О.,

Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року, прийняте у складі суду судді Стефанова С.О. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-13-010247-а від 30.05.2023 року,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради до Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому позивач просив суд про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-13-010247-а від 30.05.2023 року

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради задоволено. Визнано протиправним та скасовано Висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-13-010247-а від 30.05.2023 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Північно-східний офіс Держаудитслужби звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що питання проведення публічної закупівлі шляхом застосування електронного аукціону не було тим питанням за результатами розгляду якого встановлено порушення п. 35 Особливостей, при цьому Офісом встановлено порушення щодо неправомірного складення Замовником положень тендерної документації в частині зазначення в ній можливості проведення процедури закупівлі шляхом електронного аукціону. На думку апелянта, залишення в тендерній документації її застарілих положень, що діяли до прийняття Особливостей, є нічим іншим ніж неналежним виконання посадовими особами Замовника своїх службових обов`язків.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції неповно здійснено встановлення фактичних обставин справи та не застосовано загальні положення Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749. На думку апелянта, оскаржуваний висновок Держаудитслужби містить спосіб (шлях) усунення виявлених порушень, який є чітким, зрозумілим та реальним для виконання. Крім того, апелянт вказує на порушення норм процесуального права, оскільки на його думку дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а позивач у своєму позові не довів наявність у нього порушеного права для звернення в адміністративний суд.

Представником позивача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13.03.2023 року Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради оголосило закупівлю послуг за процедурою відкриті торги (з особливостями) за кодом СРV за ДК 021:2015: 55520000-1 - Кейтерингові послуги (Послуги з надання харчування пацієнтам (хворим військовослужбовцям) в інфекційних лікарнях).

Номер оголошення про проведення відкритих торгів: UА-2023-03-13-010247-а. Інформація про закупівлю розміщена в системі електронних закупівель «Рrozorrо» за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-03-13-010247-a.

За результатами процедури закупівлі між Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика смаку» укладено Договір про закупівлю № 45 від 28.03.2023 року.

В свою чергу, наказом Північно-східного офісу Держаудитслужби від 08.05.2023 року № 119 «Про початок моніторингу закупівель» відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 року № 23, на підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, розпочато моніторинг процедури закупівлі UА-2023-03-13-010247-а, яка проводилась Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради.

В період з 09.05.2023 року по 29.05.2023 року Північно-східним офісом Держаудитслужби проведено моніторинг, за наслідками якого складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-03-13-010247-а від 30.05.2023 року, в якому зазначено наступне:

- За результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів установлено порушення вимог пункту 14 Порядку № 1082 та пункту 24 Постанови № 1178;

- За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Постанови №1178 встановлено порушення вимог пункту 35 Постанови №1178.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, зазначеним висновком зобов`язано позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом забезпечення притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач, вважаючи вищезазначений висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби необґрунтованим та таким, що не відповідає законодавству, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що порушення норм чинного законодавства при здійсненні публічної закупівлі відсутнє, водночас, підставою для початку моніторингу закупівлі UА-2023-03-13-010247-а не було доручення Голови Держаудитслужби та його заступників, що свідчить про неправомірність наказу 08.05.2023 року № 119 в частині початку та проведення моніторингу закупівлі UА-2023-03-13-010247-а.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939).

Відповідно до ст.2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

У той же час, відповідно до ст.5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі за текстом - Особливості).

Частиною першою статті 8 Закону визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Згідно з частиною другою статті 8 Закону рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Як передбачено частиною четвертою статті 8 Закону строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Як встановлено судом, в оскаржуваному висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби зазначено, що «...За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Постанови 1178 встановлено порушення вимог пункту 35 Постанови №1178. Так, підпунктом 4.4. проекту Договору про закупівлю (Додаток № 3 до тендерної документації) передбачено, що Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі, крім випадків: 1) визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; 2) перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі; 3) перерахунку ціни та обсягів товарів за результатами електронного аукціону в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. При цьому пунктом 35 Постанови № 1178 передбачено, що відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону. Тобто, Замовником при складанні тендерної документації (проекту Договору про закупівлю (Додаток № 3 до тендерної документації)), в частині істотних умов договору не враховано особливості внесені пунктом 35 Постанови №1178...».

Відповідно до пункту 35 Особливостей (в редакції станом на момент проведення відкритих торгів за публічною закупівлею UА-2023-03-13-010247-а), відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону.

Однак, як встановлено судом, відкриті торги за публічною закупівлею UА-2023-03-13-010247-а було проведено без застосування електронного аукціону, а тому в даному випадку відсутнє порушення з боку позивача пункту 35 Особливостей, про яке зазначено в оскаржуваному висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби.

В свою чергу, як пояснив позивач, зазначення ним у пункті 4.4, проекту Договору про закупівлю (Додаток № 3 до тендерної документації), що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі саме за результатами електронного аукціону, не встановлює жодних додаткових прав та/або обов`язків, негативних наслідків для сторін вказаного Договору та за своєю суттю є технічною помилкою, а саме словосполучення «за результатами електронного аукціону» помилково зазначено, адже відкриті торги за публічною закупівлею UА-2023-03-13-010247-а було проведено без застосування електронного аукціону з дотриманням вимог пункту 35 Особливостей.

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта, що в тендерній документації було зазначено про можливість проведення процедури закупівлі шляхом електронного аукціону, оскільки зміст пункту 4.4 проекту Договору про закупівлю, згідно яких умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі саме за результатами електронного аукціону, не встановлює жодних додаткових прав та/або обов`язків, негативних наслідків для сторін вказаного Договору та за своєю суттю є технічною помилкою, а саме словосполучення «за результатами електронного аукціону» помилково зазначено, адже відкриті торги за публічною закупівлею UА-2023-03-13-010247-а було проведено без застосування електронного аукціону з дотриманням вимог пункту 35 Особливостей.

Також в оскаржуваному висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби встановлено, що «...За результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів установлено, що на порушення вимог пункту 14 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» від 11.06.2020 року № 1082 (далі - Наказ №1082) в оголошенні про проведення відкритих торгів в окремих електронних полях недостовірно зазначена інформація щодо коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Так, Замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначено код предмета закупівлі ДК 021:2015:55520000-1: Кейтерингові послуги (Послуги з надання харчування пацієнтам (хворим військовослужбовцям) в інфекційних лікарнях), тоді як Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749 містить позицію щодо послуги, яку має намір придбати Замовник, а саме: 55523000-2: Кейтерингові послуги для інших підприємств або установ»...», відносно чого суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 року № 1082, під час внесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, щодо, зокрема, коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Так, судом встановлено, що позивачем в оголошенні про проведення відкритих торгів UА-2023-03-13-010247-а визначено код предмета закупівлі ДК 021:2015:55520000-1: Кейтерингові послуги (Послуги з надання харчування пацієнтам (хворим військовослужбовцям) в інфекційних лікарнях), який найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі згідно з Єдиним закупівельним словником, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 року № 1749.

В свою чергу, суд вважає безпідставним та необґрунтованим твердження відповідача в оскаржуваному висновку, що послуга, яку має намір придбати Замовник, має містити код 55523000-2: Кейтерингові послуги для інших підприємств або установ.

При цьому, відповідач ані в оскаржуваному висновку, ані в апеляційній скарзі жодним чином не обґрунтував та не навів правових підстав, чому він вважає, що в даному випадку назві номенклатурної позиції предмета закупівлі «Послуги з надання харчування пацієнтам (хворим військовослужбовцям) в інфекційних лікарнях» найбільше відповідає код 55523000-2: Кейтерингові послуги для інших підприємств або установ, а не код 55520000-1: Кейтерингові послуги, який було визначено позивачем.

Суд погоджується з доводами позивача відносно того, що позиція Північно-східного офісу Держаудитслужби стосовно виявлених порушень не пов`язана із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції та виконанням завдання органу державного фінансового контролю - здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів. Висновок не містить відомостей, що виявлені порушення вплинули на ціну тендерної пропозиції, призвело до її спотворення.

Більш того, суд вважає протиправною вимогою Північно-східного офісу Держаудитслужби в оскаржуваному висновку про здійснення Замовником заходів направлених на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом забезпечення притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Так, оскаржуваний висновок не відповідає положенням ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» визначено форму та зміст висновку, який складається за наслідками моніторингу публічних закупівель. Так, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 Розділу II має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Аналізуючи вказану норму права щодо її застосування Верховний Суд у постанові від 26.10.2022 року по справі № 420/693/21 дійшов висновку, що законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень. Тобто, виходячи із структури та змісту ч.8 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Таким чином Верховний Суд зазначив, що Законом України «Про публічні закупівлі» на офіс Держаудитслужби покладений обов`язок зазначити три варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: 1) вжити вказаних контролюючим органом заходів та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, 2) надати аргументовані заперечення, 3) надати інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

В межах спірних правовідносин в оскаржуваному висновку відповідачем не виконано обов`язок щодо зазначення замовнику трьох варіантів (на його вибір) правомірної поведінки усунення порушення, що також вказує на його невідповідність Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того, з урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 26.01.2023 року у справі № 160/3289/21, визначення відповідачем зобов`язання «здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому» не відповідає вимогам закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії, оскільки зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить про, як встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Таким чином, зазначаючи в оскаржуваному висновку про необхідність «здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом забезпечення притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення», Північно-східний офіс Держаудитслужби не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Колегія суддів погоджується також із висновками суду першої інстанції, що Північно-східний офіс Держаудитслужби порушує юрисдикцію позивача, як роботодавця, фактично примушуючи позивача притягнути до відповідальності працівника на підставі оскаржуваного висновку, оскільки прийняття рішення про ініціювання службової перевірки/розслідування в межах КЗпП України або ж про притягнення винних працівників роботодавцем без проведення службової перевірки/розслідування є виключною компетенцією роботодавця, який на власний розсуд реалізує відповідні повноваження та застосовує до працівників заходи дисциплінарного впливу та притягує до відповідальності.

Суд також звертає увагу на те, що ані наказ Північно-східного офісу Держаудитслужби від 08.05.2023 року № 119 «Про початок моніторингу закупівель», ані оскаржуваний висновок, не містять детального опису підстави для початку здійснення моніторингу, не містить фактичного викладу виявлених ознак порушення (порушень), обґрунтування у чому полягають виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Крім того, суд приймає до уваги, що наказом Державної аудиторської служби України від 27.08.2020 року № 242 внесено зміни до положень про офіси Держаудитслужби.

Так, п. 1 доповнено абзацом такого змісту: «На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників».

Водночас, наказ Північно-східного офісу Держаудитслужби від 08.05.2023 року № 119 «Про початок моніторингу закупівель» не містить посилання на доручення Голови Держаудитслужби та його заступників.

З викладеного вбачається, що підставою для початку моніторингу закупівлі UА-2023-03-13-010247-а не було доручення Голови Держаудитслужби та його заступників, що свідчить про неправомірність наказу 08.05.2023 року № 119 в частині початку та проведення моніторингу закупівлі UА-2023-03-13-010247-а, що є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі UА-2023-03-13-010247-а від 30.05.2023 року.

Крім того, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Враховуючи викладене, оскільки Північного-східний офіс Держаудитслужби у відносинах здійснення державного фінансового контролю, є суб`єктом владних повноважень, відтак спір про визнання протиправним та скасування висновку Північного-східного офісу Держаудитслужби є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, чим спростовуються доводи апеляційної скарги у цій частині

При цьому, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на відсутність обґрунтування порушення прав, свобод чи інтересів позивача спірним висновком, оскільки право на оскарження зазначеного висновку прямо передбачено положеннями ч.10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-13-010247-а від 30.05.2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: І.О. Турецька

Суддя: Л.Є. Зуєва